<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы археологи - Медіа-Версії</title>
	<atom:link href="https://versii.cv.ua/tag/arheology/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://versii.cv.ua/tag/arheology</link>
	<description>Усі версії подій життя - і ваша власна - в одному місці</description>
	<lastBuildDate>Sun, 21 Jul 2019 14:11:39 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.7.5</generator>

<image>
	<url>https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/08/cropped-versiyi-1-32x32.jpg</url>
	<title>Архивы археологи - Медіа-Версії</title>
	<link>https://versii.cv.ua/tag/arheology</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>У Хотинській фортеці знайшли руїни старовинної турецької мечеті </title>
		<link>https://versii.cv.ua/kultura/u-hotynskij-fortetsi-znajshly-ruyiny-starovynnoyi-turetskoyi-mecheti/50142.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/kultura/u-hotynskij-fortetsi-znajshly-ruyiny-starovynnoyi-turetskoyi-mecheti/50142.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 21 Jul 2019 14:11:39 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Культура]]></category>
		<category><![CDATA[археологи]]></category>
		<category><![CDATA[мечеть]]></category>
		<category><![CDATA[Микола Ільків]]></category>
		<category><![CDATA[розкопки]]></category>
		<category><![CDATA[Хотин]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=50142</guid>

					<description><![CDATA[<p>У Хотинській фортеці, повідомив «Укрінформ», археологи під керуванням Миколи Ільківа натрапили на перші мурування турецької мечеті початку XVIII століття. За словами археолога, від 2014 року частина мечеті була розкопана і досліджена, а частина досі перебуває під землею.&#160; Під час розкопок старовинної мечеті віднайшли і рештки пізніших історичних епох. Вдалося відкрити перші шари&#160; – XVIII-ХІХ століття. [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/kultura/u-hotynskij-fortetsi-znajshly-ruyiny-starovynnoyi-turetskoyi-mecheti/50142.html">У Хотинській фортеці знайшли руїни старовинної турецької мечеті </a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-50143" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/07/fortetsya_2-396x297.jpg" alt="" width="396" height="297" data-id="50143" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/07/fortetsya_2-396x297.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/07/fortetsya_2-800x600.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/07/fortetsya_2-350x263.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/07/fortetsya_2-200x150.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/07/fortetsya_2.jpg 960w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /> <img decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-50144" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/07/Hotyn_mechet_-396x226.jpeg" alt="" width="396" height="226" data-id="50144" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/07/Hotyn_mechet_-396x226.jpeg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/07/Hotyn_mechet_-350x200.jpeg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/07/Hotyn_mechet_-200x114.jpeg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/07/Hotyn_mechet_.jpeg 630w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /><br />
</strong>У Хотинській фортеці, повідомив <strong>«Укрінформ»,</strong> археологи під керуванням Миколи Ільківа натрапили на перші мурування турецької мечеті початку XVIII століття. За словами археолога, від 2014 року частина мечеті була розкопана і досліджена, а частина досі перебуває під землею.&nbsp;<br />
Під час розкопок старовинної мечеті віднайшли і рештки пізніших історичних епох. Вдалося відкрити перші шари&nbsp; – XVIII-ХІХ століття. Саме знахідок цього періоду найбільше на цьому місці. Трапляються поодинокі монети того часу, важки терезів, можливо пов’язані з ювелірною чи аптекарською діяльністю. Вони вже неодноразово траплялися і в попередній експедиції. Із цікавих будівельних матеріалів – цеглини із клеймованими роками їхнього виготовлення, що дозволяє точніше датувати й встановлювати розвиток технологій.</p>
<p>А найстаріші знахідки сягають навіть періоду кам’яної доби.&nbsp;Це вироби із кременю й різноманітні пластинки, ножі, скребла, якими обробляли шкури.&nbsp;Для трипільської культури характерні знахідки кераміки. Для Х-ХІ століття, коли ця територія входила до складу Київської Русі, належать знахідки керамічного посуду, пряслиця й дрібненькі побутові вироби.<br />
Археологічна експедиція в Хотинській фортеці планує працювати до кінця липня.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/kultura/u-hotynskij-fortetsi-znajshly-ruyiny-starovynnoyi-turetskoyi-mecheti/50142.html">У Хотинській фортеці знайшли руїни старовинної турецької мечеті </a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/kultura/u-hotynskij-fortetsi-znajshly-ruyiny-starovynnoyi-turetskoyi-mecheti/50142.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У Шипинцях науковці виявили понад 20 будівель, зведених задовго до єгипетських пірамід</title>
		<link>https://versii.cv.ua/zhyttya/u-shypyntsyah-naukovtsi-vyyavyly-ponad-20-budivel-zvedenyh-zadovgo-yegypetskyh-piramid/44804.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/zhyttya/u-shypyntsyah-naukovtsi-vyyavyly-ponad-20-budivel-zvedenyh-zadovgo-yegypetskyh-piramid/44804.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 15 Mar 2018 15:18:37 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Життя]]></category>
		<category><![CDATA[археологи]]></category>
		<category><![CDATA[розкопки]]></category>
		<category><![CDATA[Шипинці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=44804</guid>

					<description><![CDATA[<p>На полі площею майже 20 гектарів пліч-о-пліч працюють німецькі та українські вчені. Квадрокоптер робить 3D-карту місцевості, а ще один пристрій знаходить металеві конструкції під землею. Ця техніка потрібна німецьким науковцям, аби обстежити давнє поселення. Далі зображення передається на центральний комп’ютер. Українські та німецькі вчені, що нині досліджують поселення, припускають, що йому щонайменше 5000 років. Карстен [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/u-shypyntsyah-naukovtsi-vyyavyly-ponad-20-budivel-zvedenyh-zadovgo-yegypetskyh-piramid/44804.html">У Шипинцях науковці виявили понад 20 будівель, зведених задовго до єгипетських пірамід</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-44805" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/1520620765_vlcsnap-error596-396x222.png" alt="" width="396" height="222" data-id="44805" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/1520620765_vlcsnap-error596-396x222.png 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/1520620765_vlcsnap-error596-350x197.png 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/1520620765_vlcsnap-error596-200x112.png 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/1520620765_vlcsnap-error596.png 550w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p><strong><em>На полі площею майже 20 гектарів пліч-о-пліч працюють німецькі та українські вчені. </em></strong><strong><em>Квадрокоптер робить 3D-карту місцевості, а </em></strong><strong><em>ще один</em></strong><strong><em> пристрій знаходить металеві конструкції під землею. Ця техніка </em></strong><strong><em>потріб</em></strong><strong><em>на німецьким науковцям, аби </em></strong><strong><em>обстеж</em></strong><strong><em>ити давнє поселення. Далі зображення передається на центральний комп’ютер. Українські та німецькі вчені, </em></strong><strong><em>що</em></strong><strong><em> нині досліджують поселення</em></strong><strong><em>,</em></strong><strong><em> припускають, що йому щонайменше 5000 років.</em></strong><em><br />
</em><br />
<strong>К</strong><strong>арстен </strong><strong>МІШКА, </strong><strong>професор Університету Нюрнберга (Німеччина):</strong>&nbsp;«Будинки, які ми знайшли, здивували нас тим, що вони обгорілі. Там величезна кількість матеріалу, не тільки повсякденний посуд, а ще й елементи культури: різні фігурки та витвори мистецтва».<br />
<strong>М</strong><strong>ирослав </strong><strong>СОЛОНАР, </strong><strong>журналіст</strong><strong>:</strong>&nbsp;«Саме тут, у Шипинцях, дослідники знайшли перші поселення. На глибині півтора метра виявили рештки будівель, яким щонайменше п’ять тисяч років. Проте, скільки людей тут проживало, науковці достеменно не знають».<br />
Унікальність їхня ще й у тому, кажуть вчені, що в Шипинцях рештки трипільської культури знайшли раніше, ніж на Київщині.<br />
<strong>Т</strong><strong>арас</strong><strong> ТКАЧУК, </strong><strong>завідувач відділення археології Національного заповідника «Давній Галич»:</strong> «Шипинці – дуже відоме поселення, ще від ХІХ сторіччя. Колись воно називалося Буковинська Троя. Його відкрив, як це часто буває, місцевий житель, що проводив розкопки, він знайшов дуже красиві глечики».<br />
Прадавнє поселення в цьому селі вперше виявив Василь Арійчук. Жителька села пані Орися показує фотографію свого родича, яка зберігалася у неї вдома. Жінка стверджує – це саме він.<br />
<strong>О</strong><strong>рися</strong><strong> АРІЙЧУК, </strong><strong>жителька с. Шипинці:</strong>&nbsp;«Перший на Буковині проводив розкопки, вивчав археологічні знахідки на цій землі Місцеві жителі і надалі продовжуть викопувати рештки давніх помешкань. Часто знаходимо глечики, але не гроші».<br />
Те, що це поселення має велике історичне значення, стверджують і історики.<br />
<strong>Андрій ГЕВ’ЮК,</strong> <strong>історик</strong>:&nbsp;«Важливість для світової історії колосальна: наша Шипинецька земля постає на одному часовому рівні з культурами Єгипту чи то Шумерів, тобто великих гігантських поселень, які існували на той час».<br />
Вчені наразі вивчають особливості тамтешнього поселення. Проте кажуть: більше інформації зможуть отримати тільки після археологічних розкопок, які запланували в Шипинцях на майбутнє.</p>
<p><strong>За матеріалами </strong><a href="https://bukovyna.tv/u-shypyntsyah-vcheni-vyyavyly-ponad-20-pomeshkan-yaki-zvely-shhe-zadovgo-yegypetskyh-piramid/"><strong>т</strong><strong>елекомпані</strong><strong>ї</strong> <strong>«</strong><strong>Буковина</strong><strong>»</strong></a></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/u-shypyntsyah-naukovtsi-vyyavyly-ponad-20-budivel-zvedenyh-zadovgo-yegypetskyh-piramid/44804.html">У Шипинцях науковці виявили понад 20 будівель, зведених задовго до єгипетських пірамід</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/zhyttya/u-shypyntsyah-naukovtsi-vyyavyly-ponad-20-budivel-zvedenyh-zadovgo-yegypetskyh-piramid/44804.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
