Саме в такий термін – місяць – лідерка «Батьківщини» разом з командою могла б викорінити монополію на торгівлю ліками. Для цього треба зобов’язати аптечні мережі купувати ліки через систему Prozzoro, а також спростити для них кредитування. Посередникам дозволити викуповувати у виробника не більше 15-20 % виготовлених медпрепаратів. А також дозволити аптечним мережам купувати ліки іноземного виробництва, які не зареєстровані в Україні, але мають сертифікати якості США, Великої Британії, країн ЄС, Канади, Японії та інших. На переконання лідерки «Батьківщини», це зламає монополію посередників та призведе до негайного зниження ціни.

Експрем’єрку обурює, що українці, які щодня потерпають від жахіть війни, підвищення цін на товари й комунальні послуги, ще й змушені вдвічі переплачувати за необхідні медпрепарати. Покласти край мафії посередників Тимошенко збирається, домігшись ухвалення відповідних правок до законопроєкту №11520.

За матеріалами інтернет-видань

Запис Чи є в Україні «фармацевтична мафія»? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У 2019 році в Україні зростуть ціни на ліки. У нових контрактах з аптеками деякі постачальники уже заклали подорожчання медикаментів на 4-20%.

За словами директора київської мережі аптек “Фармація” Руслана Світлого, динаміка цін на ліки буде також залежати від коливання гривні до іноземних валют та подорожчання складових собівартості препаратів, насамперед, енергоносіїв та динаміки зарплат, повідомляє rbc.ua.

“Природний газ і електрика знову дорожчають, мінімальна зарплата також підвищилася, тому і ціни на ліки, швидше за все, зростуть. Але тут немає нічого таємного від покупців. Це все об’єктивні причини. Ніхто з аптекарів не домовляється утримувати ціни на одному рівні. На ринку працюють сотні і тисячі аптек, що обумовлює високу конкуренцію між ними. Тому вони не можуть домовитися про встановлення однакових цін”, – пояснив Світлий.

Запис В Україні прогнозують подорожчання ліків спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Зокрема, це: в КМУ «Міська поліклініка № 1» – ТОВ «МФФ Вако» та ПП «Гармонія – 2000»; в КМУ «Міська поліклініка № 2»  –  ТОВ «Фармацевтична фірма «Центр-Буковина»  та  ПП «Гармонія – 2000»; в  КМУ «Міська поліклініка № 3» – ТОВ «СадГор», ТОВ «МФФ Вако» і ТОВ «3І»; в  КМУ «Міська поліклініка № 5» – ТзОВ «Маркет Універсал ЛТД»; у  КМУ «Міська дитяча поліклініка» – ТОВ «МФФ Вако» ; у КМУ ЦПМСД «Роша» – ТОВ «МФФ Вако» і ТОВ «Фармацевтична фірма «Центр-Буковина»; у ЦПМСД «Садгора» – ТОВ «Фармацевтична фірма «Центр-Буковина», ТОВ «МФФ Вако» і ТОВ «3І».

У програмі Мінздоров’я затвердило 157 торгових найменувань препаратів, вартість 23-х з яких повністю компенсує держава, а за інші ліки з переліку пацієнт доплачує в середньому 10-30% вартості.

Запис Список аптек-учасників державної програми «Доступні ліки» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Є всі підстави бути оптимістами щодо аптечного бізнесу. Та за однієї умови – якщо вистоїть Україна.

Не аптечний колапс, а різночитання законів?!

Два тижні тому, від 1 квітня, в Україні запроваджений ПДВ на ліки. І, попри те, що такий податок існує практично в усіх країнах Європи, а в Україні прийнята найнижча з можливих його ставок – 7%, фармацевтичний ринок упав у колапс приблизно на тиждень. Але його відчули ті, хто потребують знеболення щодня, – онкохворі. А все через різночитання прийнятого закону про ПДВ на ліки: митниця зрозуміла, що надходження ліків з-за кордону обкладається 20-відсотковим ПДВ. Поки з’ясовували та очікували роз’яснень від законодавців і уряду, виник давно вже призабутий дефіцит ліків – імпортних. Сьогодні дефіциту начебто й немає, але всі ліки – як імпортні, так і вітчизняні (адже виробляються переважно з імпортної сировини) подорожчали практично на третину. Ціни зростають і далі – через девальвацію гривні.

Як можуть вирівняти ситуацію держава і ринок, «Версії» дізнавалися у представників аптечного бізнесу Буковини.

                      Шлях до покращення – нові закони    

Начальник відділу фармацевтичного супроводу обласної комунальної установи «Інформаційно-аналітичний центр медичної статистики, інженерно-технічного і фармацевтичного супроводу діяльності закладів охорони здоров’я» Департаменту охорони здоров’я ОДА Геннадій АДЖИГІТОВ:

– У Чернівецькій області діє 211 суб’єктів підприємницької діяльності  – аптек різної форми власності, з них – 36 (17,06%) комунальних. Порівняно з 2013-м, останніх стало менше. За 2013 рік усі аптеки реалізували ліків на суму 650 млн. грн.  І частка комунальних аптек в обсягу реалізації – 11,8%. Хоча вони і є власністю органів самоврядування, аптеки не отримують фінансової допомоги від громади. Єдине послаблення для них – менша орендна плата, якщо вони розташовані у приміщеннях комунальної власності. Разом з тим, вони менш конкурентоспроможні, оскільки: *конкурують з фізичними особами-підприємцями (ті оподатковуються за спрощеною системою), *виконують соціальні функції, *мають ліцензії на продаж наркотичних засобів і на виготовлення ліків (що передбачає посилені засоби охорони, зберігання ліків – тобто додаткові накладні витрати).

Оскільки аптечний бізнес напряму пов’язаний із добробутом населення, а добробут через девальвацію гривні уже знизився, – мережа комунальних аптек разом з іншими від цих перипетій теж має певні втрати. І через запровадження ПДВ, і через подорожчання долара. Деякі групи ліків зросли в ціні на 15-20%, у середньому відзначається подорожчання на 30%. Очікується спад продажів через інфляцію та зменшення покупної спроможності – до стабілізації гривні.

Шляхи покращення для фармацевтичної галузі вбачаю в таких діях: 1) зведення до одного чотирьох наявних переліків ліків, які підпадають під регульовані ціни; 2) запровадження європейських підходів до формування ціни на лікарський засіб – так звані референтні ціни. Вони вже були застосовані у пілотному проекті щодо ліків від гіпертонії – і ціни на них знизилися на 14%ю На область було виділено 3 млн. 740 тис. грн. на ці ліки – і на таку суму хворі менше заплатили за ліки; 3) передбачити реімбурсацію (відшкодування за споживання життєво важливих препаратів у негоспітальному сегменті); 4) державне фінансування безплатних для хворих ліків у  повному обсязі, передбачення фінансів не лише на утримання галузі, а й на медикаментозну допомогу пацієнтам (не менше 6% ВВП); 5) скасування норми перереєстрації лікарського засобу щоп’ять років (перереєстрація означає не лише додаткові кошти, які закладаються в ціну, а й тимчасове – на період перереєстрації – зникнення цих ліків з полиць аптек). До речі, у парламенті вже зареєстрований проект закону про безстрокову ресєтрацію на ліки, як це відбувається в країнах ЄС.

                        Фіскальний чек – певне убезпечення споживача

Генеральний директор медико-фармацевтичної компанії «ВАКО» Микола МИХАЙЛОВ:

– Запровадження ПДВ на ліки в розмірі 7% не є катастрофою, це європейська практика,  навіть у Росії запроваджений від 2002-го цей податок. Після внесення поправок до закону і уточнення, що імпортні ліки є не «надходженням», а – «ввезенням» (на яке передбачається ПДВ 7%, а не 20%, як наполягала митниця), тижнева проблема з призупиненням поставок ліків до аптек зникла. Звісно, що під здорожчання потрапляють не лише імпортні ліки, а й наші, оскільки 80% вітчизняних ліків виробляються з іноземної сировини. Але здорожчання через ПДВ – незначне. Адже цей податок платить не виробник, а постачальник ліків. Оптові компанії можуть купувати ліки у виробника і передавати аптекам напряму або через інших оптовиків. Запровадження ПДВ при кожному наступному продажу призведе до того, що вторинний ринок поступово відійде. Відчутнішими є стрибки цін, залежні від стрибків долара. Та з першим же траншем допомоги від МВФ стабілізуються як курс національної валюти, так і ціни.

Відтак не бачу катастрофи ні для аптечного бізнесу, ні для споживача. Хоча, звісно, від цигарок і алкоголю відмовитися можна, а від ліків – ні. Тож відвідувач аптеки має бути ознайомлений з усією ціновою пропозицією тієї категорії ліків, яка його цікавить. Адже лікар призначає не конкретний препарат – він призначає діючу речовину, зазначаючи назву та дозу. А далі вже фармацевт або провізор пропонують ліки на вибір.

Значна підтримка пацієнтам надавалася в результаті запровадження пілотного проекту з реімбурсації ліків проти гіпертонії. Це означало, що пацієнт викуповує ліки практично за собівартістю, а держава відшкодовує аптеці різницю. Торік в області було куплено за таким проектом ліків на 740 тис. грн. Тобто люди купили ліків на 740 тисяч дешевше! Сподіваємося, що цей проект, а також інші, які були в планах керівництва галузі (інсулін для хворих на цукровий діабет і ліки проти ВІЛ/СНІДу), будуть запроваджуватися й надалі.

Певні бізнесові труднощі мають компанії, що працюють «по-білому» – тобто офіційно, зі сплатою державі всіх податків. Адже більшість аптечних мереж не є платниками ПДВ. Це легко встановити, якщо подивитися на виданий вам після купівлі чек. Якщо це фіскальний чек, компанія несе повну відповідальність за проданий вам товар. Коли ж чек не фіскальний, то касовий апарат не зареєстрований у податковій і вам можуть продати що завгодно і без жодної відповідальності. Ще гірше, коли вам взагалі не видадуть чек на покупку: такі ліки купувати не можна. Наш споживач має чітко орієнтуватися: де купує, за якою ціною і в кого. Для уникнення таких ситуацій потрібно змінити закон. Усі підакцизні товари мають продаватися тільки через касовий апарат.

У нашій компанії кожна упаковка ліків має серію, термін придатності. На кожну  з них ми маємо сертифікат. Працюємо з 280 постачальниками, маємо 160 співробітників. Надаємо послуги в 28 аптеках і аптечних пунктах. За даними статистичного управління, посідаємо в Україні 10-те місце.

Думка з приводу

Фальсифіковані ліки – це те, чого, мабуть, найбільше боїться український споживач. І це зрозуміло, бо коли у пігулках замість діючої речовини – крейда, а в ампулах – звичайнісінька дистильована вода, – результат лікування не важко передбачити. На жаль, фіскальний чек – лише певна, та не стовідсоткова убезпеченість від обману. Бо, як пояснили нам спеціалісти, що обслуговують касові апарати, існує їхня стара модифікація, яка видає запис «фіскальний чек», хоча насправді цей апарат належним чином не  облікований.

Як тепер нам бачиться, автори законопроекту із запровадження ПДВ на ліки орієнтувалися насамперед не на наповнення бюджету, а саме на підтримку споживача. Адже «відмирання» вторинного ринку ліків мало би призвести до зниження цін на них. На це можна буде сподіватися, якщо зупиниться девальвація гривні. Якщо буде транш від МВФ. Якщо буде цей уряд. Цієї України.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Чи зможуть українські пацієнти купувати ліки? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Вони стали збитковими, бо розміщені в незручних, малолюдних місцях і, зважаючи на жорстоку конкуренцію, працюють собі у збиток, – зазначає Геннадій АКЖИГІТОВ, начальник відділу фармацевтичного супроводу ОКУ «Інформаційно-аналітичний центр» – обласний спеціаліст з питань фармації Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації. – Колись комунальні аптеки № 97, 100, 106, 108 і 110 вправно виконували свої функції, задля яких і будувалися: виготовляли медикаменти для лікувально-профілактичних закладів міста й області. Але з настанням фінансової кризи ще в 90-ті роки, коли всі державні установи недоотримували фінансування, комунальні аптеки, крім виготовлення власних ліків, перейшли на роздрібну торгівлю вже готовими.

– Колись це була аптека закритого типу, – розповідає Антоніна БУРАКАНОВА, заступник завідувача обласним комунальним підприємством №110, – ми повністю забезпечували обласну лікарню нашими розчинами й препаратами. Нині забрали усе, крім розчинів. А щоби приготувати ліки, потрібно витратити купу електроенергії: працюють автоклави, дистилятор. Нам залишили те, що не вигідне комерсантам. Приїжджала навіть комісія з Києва. З’ясувалося, що продавати ліки у нас немає умов… А для виготовлення ліків умови є? Влада весь час обіцяє допомогти, але своєю допомогою заганяє нас у кут. Наприклад, кажуть відремонтувати сходи (круті бетонні оббиті сходи, які з вулиці ведуть на другий поверх – авт. ).  За чий рахунок  я повинна їх ремонтувати? Збирати гроші з працівників, які й без того отримують копійки?

Як зазначають працівники аптеки, керівництво лікарні таке становище влаштовує. Бо дехто з них є власниками приватних аптек на території обласної лікарні. Тож аптеки, які виготовляють ліки, їх не цікавлять. До того ж, навіщо напружуватися, замовляти препарати, коли можна хворому написати список вже готових ліків і відправити його до власної аптеки. Та й потрібну сировину для виготовлення ліків не треба купувати. На схожі проблеми скаржилися й працівники інших комунальних аптек, але називатися не насмілювалися.

Зрештою, комунальні аптеки довели до такого стану, коли, за словами опитаних журналістами фармацевтів, «гірше вже нема куди». Тому ймовірна реорганізація цих підприємств аптечних працівників не лякає.

Загалом на Буковині є 44 комунальні аптеки.

Тепер же влада намагається врятувати ці аптеки, приєднавши їх до ОКП «Буковина-фарм».

За словами Геннадія Акжигітова, це значно зменшить витрати. – «Буковина-фарм» має великі складські приміщення, тож може займатися оптовою торгівлею і забезпечувати лікувальні й аптечні заклади лікарськими засобами, – говорить начальник. – Крім цього, ОКП забезпечує наркотичними та психотропними медикаментами усі медичні установи. А ще – постачає кисень до лікувальних закладів Буковини.

Об’єднання аптек не тільки зменшить витрати й оптимізує їхню діяльність, але й зробить їх конкурентоспроможними. Адже, коли існуватиме єдина аптечна мережа, закупівля ліків  здійснюватиметься великими партіями. І, чим більші будуть партії, тим  дешевшими будуть лікарські засоби. Зменшаться й витрати на доставку медикаментів. Нині деякі аптеки не мають обігових коштів, щоби закупити потрібні ліки. Ці аптеки в подальшому займатимуться не тільки роздрібною, але й оптовою торгівлею.

Для оптимізації торгівлі ліками з аптечного асортименту виключать і неприбуткові ліки. Геннадій Назарович переконує, що такі ліки продаватимуться й надалі, щоправда, не в усіх аптеках і в менших кількостях. Але на складі вони будуть постійно, тож коли буде потрібно, аптеки замовлятимуть їх без проблем.

Мережа розвиватиметься: створюватимуться соціальні аптеки, аптеки для ветеранів, відкриватимуться аптечні пункти в лікувальних закладах.

За 9 місяців 2012 року через аптечну мережу обласної комунальної власності реалізовано ліків на суму майже 13 млн. грн. Це на 346 тис. грн. менше, ніж 2011 року.

– Приєднавши ці аптеки до ОКП «Буковина-фарм», ми створимо й конкуренцію, тим фірмам, які виграють тендери на реалізацію лікарських засобів, – пояснює Геннадій Назарович. – Адже часто стається так, що тендери виграють крупні фірми, створені за межами області. Вони забирають виграні кошти, заробляють ще, а податки сплачують за місцем їхньої реєстрації: у Києві, Львові, Харкові, Донецьку тощо. Ми ж хочемо, аби податки зберігалися на теренах нашої області.

За словами Геннадія Акжигітова, реорганізація потрібна і для того, щоби не втратити підприємства. Адже чимало аптек комунальної власності були приватизовані, вони стали неприбутковими і їх закрили… Тому їх і об’єднують, щоби не «пропали поодинці».

Після приєднання приміщення збережуться за аптеками, а ті підприємства, які виготовляли ліки, і надалі їх виготовлятимуть. Адже право виготовлення препаратів та робота з наркотиками на приватні аптеки не поширюється.

Любов КАФАНОВА, Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Аптеки: чому якщо державні, то обов’язково збиткові? спершу з'явиться на Медіа-Версії.