Яким би не був біль – пульсуючим, кинджальним або ж таким, що тягне, – він оволодіває нашою свідомістю й вибиває зі звичної колії. Навіть ті люди, які звикли боротися з хворобами без використання ліків, перед болем встояти не можуть – дістають з домашньої аптечки анальгін, аспірин чи будь-яку іншу знеболювальну пігулку. Як правильно обрати ліки від болю та чи безпечні вони, поцікавилися в Олександра Ляшко, лікаря-анестезіолога, завідувача відділенням анестезіології Чернівецького обласного онкодиспансеру.     

– Біль – це лише орієнтир, що допомагає знайти справжню причину хвороби. Власне, зазвичай поки не болить, людина не поспішає звертатися до лікаря, – каже Олександр Володимирович. – Тому варто розуміти, що анальгетики, тобто лікувальні препарати, які пригнічують біль, не впливають на її причину, а лише тимчасово полегшують самопочуття людини.

– Чи може людина впоратися з болем без застосування анальгетиків?

– Усе залежить від тривалості, інтенсивності та походження болю. Зрозуміло, що можна перетерпіти неприємні відчуття від незначного опіку праскою. А от з болем від серйозного опіку самостійно не впоратися.

– Як виникає біль?

– Повідомлення про больові імпульси, які зароджуються в органах та тканинах, передаються через нервові волокна до головного мозку. Поява неприємних відчуттів – це сигнал для організму: хворе місце потребує допомоги. М`язи в районі джерела болю розслаблюються, змінюється обмін речовин та кровообіг. Організм починає виділяти власні знеболюючі речовини і спрямовує їх до пошкодженого місця. Проте, якщо біль сильний та тривалий, у людини може не вистачити внутрішніх знеболюючих ресурсів. Тоді варто скористатися анальгетиками.

– Олександре Володимировичу, анальгетики діють безпосередньо на головний мозок?   – – Безпосередньо на головний мозок людини діють в основному дуже сильні знеболюючі – опіати. Їх призначають у крайніх випадках. Зокрема, для попередження больового шоку після травми, при хронічному болі в онкологічних пацієнтів або у випадках неефективності інших ліків. Наркотичними анальгетиками є всі препарати, які містять морфін, кодеїн, фентанил тощо.

А от знайомі усім знеболювальні – анальгіну чи парацетамолу – ненаркотичні. Вони діють в основному на периферичну нервову систему, тобто пригнічують біль у зоні її дислокації. Звикання вони не викликають і вважаються відносно безпечними.

– До речі, у багатьох країнах світу анальгін заборонений. А в нас його досить широко застосовують…

– Анальгін справді має чимало побічних дій. Доведено, що він спричиняє зміни у складі крові, небезпечний для нирок, може викликати важкі імунні наслідки. Краще замість анальгіну використовувати ібупрофен. Він мінімально підвищує тиск і не впливає негативно впливу на шлунково-кишковий тракт.

Іще слабшою є знеболювальна дія парацетамолу. Натомість його вживання може спровокувати побічні реакції з боку печінки. До того ж, парацетамол не можна поєднувати з алкоголем.

Аспірин теж не має сильної знеболювальної дії. А от шлунково-кишковий тракт від нього страждає. Не варто застосовувати аспірин при застуді, особливо при підозрі на грип. Він підвищує кровоточивість, і якщо грип ускладниться запаленням легенів, є ризик виникнення крововиливу в легені. Взагалі, у багатьох країнах світу аспірин застосовується лише для профілактики серцево-судинних захворювань. Але для цього препарат має призначити лікар.

Німесуліди заборонені майже в усіх країнах Європи

– А що скажете про препарати на основі німесуліду, які, здається, спроможні зняти будь-який біль?

– Ці препарати заборонені майже в усіх країнах Європи, бо викликають серйозні ускладнення – кровотечі. Не раджу використовувати їх для зняття болю. Краще обрати ібупрофен, а при спазмах – спазмолітики.

– Якщо біль можна терпіти, чи виправдано приймати анальгетики?

– Якщо біль терпимий, краще відмовитися від ліків. Зокрема, головний біль можна «вилікувати» сном, прогулянкою по свіжому повітрю. Якщо причина головного болю підвищений тиск, варто пити не анальгетики, а сечогінні препарати. Коли ж біль порушує ваші плани, дратує, не дає зосередитися, можна прийняти таблетку ібупрофену, парацетомолу чи спазмалгону. Однак пам`ятайте: зловживання знеболюючими засобами може призвести до зворотного результату – ліки провокують нові напади.

Якщо повторюється біль невідомого походження, краще звернутися до лікаря. Ні в якому разі не «приглушайте» його анальгетиками: вони не вирішать проблему, а лише віддалять момент виявлення захворювання.

– Олександре Володимировичу, може, є універсальний анальгетик, який швидко і ефективно знімає будь-який біль, не викликаючи серйозних побічних ефектів?

– Усі безрецептурні анальгетики тимчасово знімають головний біль, м’язовий, зубний. При болі середньої інтенсивності, котра не супроводжується запальним процесом (немає підвищеної температури) підійде парацетамол.

Якщо є жар, біль у м`язах та суглобах, варто прийняти ібупрофен. Цей препарат володіє протизапальним та жарознижуючим ефектом.

Єдиний вид болю, при якому не варто приймати жодних анальгетиків, – це біль у животі. Викликати його може що завгодно – гастрит, дисбактеріоз, виразка шлунку – і знеболювальні препарати тут не допоможуть. У той же час вони завадять лікарю встановити діагноз.

– Можливо, існує правило: як приймати анальгетики і не нашкодити собі?

– Головне – намагайтеся обходитися мінімально ефективною дозою препарату. Щоби не «перестаратися» з ліками, спробуйте спочатку випити половину таблетки. І тільки якщо біль не зникне, прийміть другу частинку пігулки.

Знеболювальні препарати варто приймати не частіше одного-двох разів на тиждень. Якщо ви не можете обходитися без них – це сигнал, що варто звернутися до лікаря.

Олена ТИМОФІЙЧУК, «Версії»

Запис Зі знеболювальними – обережно! спершу з'явиться на Медіа-Версії.