• Виступаючи з парламентської трибуни, лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко наголосила, що «Батьківщина» виступала і виступає категорично проти продажу сільськогосподарської землі, адже вона безцінна і від неї залежить добробут країни, – наголосила Альона Гливко. – Тому зараз відкривати ринок землі не можна, адже в селян немає коштів для того, щоб її купити. Інакше всі землі потраплять у руки аграрної мафії. Все дуже і дуже просто, немає жодних підкилимних речей. Юлія Тимошенко все сказала дуже чітко: «Продавати землю можна лише у тому випадку, якщо є селяни, які мають гроші її придбати, а не мафія, яка має гроші викупити все в селян!»

Депутат заперечила аргументи прихильників вільного продажу землі, які нібито відстоюють ринкові цінності та право селян розпоряджатись власним майном: «Справжні наміри поборників «ринку землі» – скупити за безцінь родючі чорноземи та перетворити селян на кріпаків». «Коли немає захисту власності та інвестицій, грошових коштів, навіть доступних кредитів – наслідком прийняття сьогодні права на продаж землі стане скуповування земельних паїв великими агрохолдингами та корпораціями, – пояснила «батьківщинівка». – Вже зараз 10 найбільших агрохолдингів володіють (на правах власності чи оренди) мільйонами гектарів та чинять тиск щодо відмови від землі на малі сільськогосподарські підприємства та на сімейні ферми».

Альона Гливко нагадала, що робота з продовження мораторію – тривала і системна, вона відбувалася  за участі представників Асоціації фермерів, селян: «Навіть у день голосування у Верховній раді свою позицію з цього приводу висловили Чернівецька обласна і Чернівецька міська ради – з ініціативи депутатів-«батьківщинівців» обидві ради прийняли Звернення до керівництва держави з вимогою продовжити мораторій, не допустити створення механізмів, що дозволятимуть торгувати землею сільгосппризначення в обхід мораторію; розробити практичні механізми стимулювання і розвитку фермерського господарства, малого і середнього бізнесу в аграрній сфері».

Прес-служба обласної організації партії ВО «Батьківщина».

Запис «Батьківщина»: «Відкривати ринок землі не можна, адже в селян немає коштів для того, щоб її купити» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про проблеми та успіхи реформи децентралізації в Україні та Чернівецькій області зокрема спілкувались експерти під час круглого столу напередодні виборів у об’єднаних територіальних громадах, які відбудуться цієї неділі, 29 жовтня, – повідомляє сайт rpr.org.ua. – У цьому регіоні обиратимуть владу у чотирьох громадах – у Герцаївському, Кіцманському та Новоселицькому районах.

«З літа 2016 року до літа 2017 року рівень обізнаності громадян щодо реформи децентралізації зріс з 12 до 20%. 42% опитаних підтримують процес децентралізації, тоді як 27% виступають проти цієї реформи. При цьому лише 10% опитаних вірить в те, що новообрана місцева влада справиться із своїми обов’язками, 32% – переважно впевнені у успіхові, решта – схиляється до більш негативних сценаріїв”, – оголосив дані національних соціологічних досліджень, проведених Фондом «Демократичні ініціативи» імені І.Кучеріва, Юрій Горбань, експерт фонду.

З позитивів децентралізації опитані відзначили покращення якості доріг – 64%, покращення благоустрою – 30% та покращення стану місць для дозвілля – 35%. До негативів віднесли погіршення якості медичного обслуговування – 50%, обслуговування соціально вразливих категорій – 44% та забезпечення робочими місцями – 39%.

Про конкретні успіхи та труднощі діяльності однієї з перших утворених в області ОТГ – Вашковецької – розповів її очільник Валерій Романенко.

«Найбільша проблема української децентралізації – відсутність чіткості у законодавстві. Наприклад, через відсутність правового регулювання статусу земель за межами населених пунктів ми не можемо вирішити багато справ із землею, ставком, ремонтом дороги. Є проблеми і іншого походження – кадровий голод, адже більшість наших фахівців пенсійного та передпенсійного віку, а заміни їм немає. Бракує фахівців, які володіють досконало іноземною мовою, хоча б для написання проектних заявок. Запущена інфраструктура, яка потребує великих фінансових вкладень», – каже Валерій Романенко.

Однак голова Вашковецької ОТГ має і чим похвалитись. Придбали шкільний автобус, який використовують для потреб громади. Мають намір ще запровадити соціальний автобусний маршрут, аби збирати документи, потрібні для вирішення потреб мешканців. А далі – запровадити систему електронного врядування «Розумне село». Вирішують проблему відсутності дошкільного закладу та утилізації твердого сміття через укладення міжмуніципальних угод. Приватні підприємці ОТГ інвестують власні кошти у розвиток громади і стають рушіями позитивних змін.

Загалом Чернівецька область посідає 7 місце по впровадженню реформи децентралізації, каже Христина Марчук, начальник відділу з питань децентралізації Департаменту регіонального розвитку Чернівецької ОДА.

«На завершення 2017 року в нашій області буде вже 26 ОТГ, що охоплює майже 37% території області та 29% населення. Найбільша – Сторожинецька – 40 тисяч, найменша – Путильська, через те, що у гірській зоні, ї її чисельність може досягне 2,5 тисяч чоловік. У всіх районах є громади, за винятком Кельменецького району. Спроможність громад різна. Замалим важко існувати, але законодавство дозволяє потім приєднувати населені пункти до ОТГ вже після об’єднання», – розповідає ситуацію на Чернівеччині Христина Марчук.

Оптимальним розміром громад для їх успішного функціонування експерти називають 10-12 тисяч осіб.

«Зараз відбувається історичний процес. Про реформу децентралізації давно говорили, і без толку. Багато є скептиків. Однак ті, хто в числі перших реалізує її – має найбільші ризики і найбільше виграє від реформи. Адже основні стимули (субвенції, навчальні програми тощо) сконцентрувались у вже сформованих громадах. Однак завжди залишаться ті, хто об’єднуватись не захоче. І тоді, мабуть, доведеться поступитись принципом добровільності, оскільки «правила гри» мають бути єдиними для всіх». Якщо вдасться добровільно об’єднати абсолютно всі громади – ми станемо першою такою країною в світі», – каже Тарас Прокоп, експерт Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування.

«Я є прихильником децентралізації, щоб місцева влада мала серйозні повноваження адекватного управління державою. Тобто не може бути і мови про формати федерацій чи конфедерацій, коли адміністративна одиниця матиме право вето на, наприклад, рішення щодо зовнішньополітичного курсу. У виконавчої влади, однак, має залишитись повноваження на реалізацію загальнодержавних програм. Але проблема законодавства величезна – концепція реформи децентралізації прийнята у 2014 році, її правозабезпечення суттєво відстає. Вже є конфлікт повноважень на районному та обласному рівнях, між ОТГ та РДА, і це буде лише поглиблюватись», – зауважує Анатолій Круглашов, директор НДІ європейської інтеграції та регіональних досліджень ЧНУ ім. Ю. Федьковича.

Експерти наголошують – для адекватного втілення реформи децентралізації потрібно внести зміни до Конституції, Бюджетного та Податкового кодексів, низки законів та підзаконних актів, а також переглянути механізм призначення деяких субвенцій.

Однак попри загальнодержавні проблеми, в силах громад та зацікавлених осіб працювати над реалізацією реформи децентралізації. Передусім шляхом її комунікації, донесення інформації про переваги та наслідки реформи до кожного українця, наголошує депутатка обласної ради Альона Гливко. Адже допоки люди чогось не розуміють – вони опираються цим змінам.

Круглий стіл відбувся у рамках проекту «Комунікатор реформ», що здійснюється в рамках програми «Просування реформ в регіони», що реалізується громадськими організаціями «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» та «Європейська правда» за фінансової підтримки Євросоюзу. Виконавці – Благодійний Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва», ПГО ТРК «Громадське радіо». Партнер – Реанімаційний пакет реформ (РПР), Науково – дослідний інститут європейської інтеграції та регіональних досліджень ЧНУ імені Юрія Федьковича, Буковинський політологічний центр.

Запис «ОСНОВНА ПРОБЛЕМА РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ – ВІДСУТНІСТЬ ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«На сесії 28 вересня було допущено низку порушень процедури прийняття рішень, – заявляє Василь Равлик. – Через це було прийняте рішення, якого не було у попередньому проекті, яке не було ані обговорене на колегії, ані оприлюднене за 20 днів, як того вимагає закон. Рішення було прийняте з голосу депутата і суперечить Закону про добровільне об’єднання громад, Методиці формування спроможних громад і регламенту облради… На момент прийняття цього рішення не було рішень сільрад, які до нас хочуть приєднати, не було й рішення про це Сокирянської міської ради. Таким чином, принцип добровільності порушений, порушене й дотримання процедури. Законодавець визначив, що суб’єктом цих процесів є ОДА, а не облрада. Реагуючи на ці порушення, ми підготували позов до окружного адмінсуду, в якому обгрунтували свою позицію».

Загроза такого рішення облради, вважає Василь Равлик, полягає в тому, що, відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу, на прямі міжбюджетні відносини потрапляють тільки ті громади, які повністю відповідають перспективному плану. Відтак може виникнути ситуація, що Мінфін виведе Сокирянську громаду з міжбюджетних відносин.

Альона Гливко, керівник фракції «Батьківщина» в обласній раді: – Обласна рада завжди стоїть на позиціях захисту інтересів насамперед місцевих громад і принципу добровільності. Для цього в раді створена міжфракційна робоча група, яка виїжджає в райони, зустрічається з сільськими головами, місцевим населенням, бере участь у зборах сіл для вивчення реальної ситуації з об’єднанням. Якщо рішення сільських рад є, вони добровільні і відповідають чинному законодавству, тож треба їх розглядати і підтримувати волю громади.

Наразі маємо гарні приклади дооб’єднання: особисто я вносила пропозиції дооб’єднання с. Рухотин із ОТГ з центром у Клішківцях на Хотинщині (з цим звернулися депутати сільської ради), допомогла с. Буківка Герцаївського району долучитися до Тереблечанської ОТГ на Глибоччині (цього вимагали збори села, які були проведені, незважаючи на тиск влади), і це було перше міжрайонне об’єднання в області. Тому не варто розглядати такі питання похапцем, слід відставити вбік партійні та особисті інтереси, ставити на перше місце виключно інтереси громад і шукати компромісів.

Ігор Бабюк, консультант з питань місцевого економічного розвитку регіонального відділення Асоціації міст України: – Справді, обласна рада не мала права вносити зміни до Перспективного плану – це повноваження ОДА. Роль обласної ради в цьому питанні справді важлива: вона може відхиляти запропоноване облдержадміністрацією рішення, але мусить дати обґрунтування. У цьому конкретному випадку облрада могла звернутися до ОДА із пропозицією підготувати інший проект рішення на підставі вимог людей. Натомість вони схвалили «колгосп» – якесь рішення, яке не має ні графічної частини, ні розрахунків.

Водночас, слід визнати, що голові Сокирянської громади варто було ще на початку року розпочати процес доєднання до очолюваної ним ОТГ сільських громад. І оскільки він цього не ініціював, то процес розпочався сам, це неминуче. Однозначно, що Сокирянська громада має і може бути більшою – хоча про долучення до неї сіл, які розташовані на відстані близько 40 км від центру, не повинно йтися. Якби цей процес був розпочатий вчасно, субвенцією громада користувалася б уже сьогодні. Натомість, якщо навіть незабаром охочі сільські громади доєднаються до Сокирянської, найближчим часом на кошти очікувати марно…

У таких конфліктних ситуаціях треба керуватися насамперед інтересами громади, слухати її, а також повноцінно її інформувати. Бо якщо подавати інформацію «дозовано», в інтересах окремих діячів чи груп, це створює можливість маніпулювати думкою людей – як сталося, наприклад, із селом Романківці, мешканці якого навіть не знали, що можуть стати центром громади, а не обирати між двома центрами ОТГ. Інформування – це насамперед завдання обласної держадміністрації (створення робочої групи, ініціювання зустрічей), а також голів сільських рад, які можуть запрошувати експертів і організовувати відповідні збори чи зустрічі.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Плани об’єднання громад: перспективні чи безперспективні? спершу з'явиться на Медіа-Версії.