«Протягом свого творчого шляху художник виробив власний стиль, який містить у собі великомасштабні фігуративні композиції у поєднанні з елементами народного орнаменту. У творчості митця чітко простежується інтерес до розробки фактури, синтез різних матеріалів, використання прийомів колажу, аплікації, фотографії. Художник постійно експериментує у галузі фактури, кольору, виробивши власний мистецький почерк. У картинах Лисанюка поєднуються жанри пейзажу та натюрморта, що особливо підкреслює особливості його художньої манери», – Альберт Комарі, «Платинова Буковина».

Народився Іван Лисанюк у 1959 році в м. Чернівці. У 1982 році закінчив Київський коледж мистецтва, відділення дизайну. І з цього ж року почав співпрацю з кількома театрами в якості художника.

Якщо є Пантеон, то є і Герої Пантеону у композиціях, як зазначено в афіші.
Пантео́н – грец. Πάνθειον. Пантеон походить від грецького «пан», що означає «все», і «теос», що означає «бог» або «божественність». Таким чином, слово «Пантеон», можна припустити, означає «всі боги» або «все божественне». Є ще і таке значення. Пантеон – це істота, схожа на оленя з лисоподібним хвостом і вкрита зірками. Він дуже схожий на звичайного оленя і має аналогічний колірний діапазон типового оленя: рудий, коричневий, сірий тощо…
При нагоді художник Іван Лисанюк розповість свою інтерпретацію цього поняття і представлених композицій.
А вже на виставці кожний міг пригадати і восьме диво стародавнього світу Пантеон в Римі. «Він [Агріппа] добудував будівлю під назвою Пантеон. Вона має таку назву, можливо, тому, що вона отримала серед зображень, які прикрашали його статуї багатьох богів, включаючи Марс і Венеру; через склепінчастий дах воно нагадує небо», – Римська історія Касія Діо.
Характерною особливістю слов’янської міфології є пантеїзм, філософсько-релігійне вчення, за яким Бог ототожнюється з природою. Шестеро богів, культ яких київський князь Володимир Великий проголосив загальноруським у 980 році. Їх святилище з ідолами стояло в Києві на одному з пагорбів… Але будь-яка назва виставки чи картини не має за мету якимось чином впливати на естетичне сприйняття твору. Можливо, що художник не згоден із нашим баченням, але сприйняття виставки — це наші враження.
Тим не менш від назви «Пантеон» посилюються образи та асоціації.
Мінливі символи, історичний прецедент та елементи міського графіті, щоб створити образ події, героя, воїна, культу… чи то німб, чи терновий вінець, чи корона. Чи є фігура, образ капітуляцією чи тривогою, чи є фігура жертвою, смиренням чи агресором, протагоністом та його готовністю до бою…
І як зазначила на відкритті виставки Івана Лисанюка «Пантеон» її куратор, художниця Наталія Барановська: «Під картинами не має назв. У кожного своє бачення нової концепції митця, але особисто мені все подобається. І я прийду і завтра, і післязавтра, подивляся ще виставку сама, більш детально…».
Виставка цікава, дивує, вражає, спонукає до роздумів, діалогу і беззаперечно не лишає байдужим глядача.

Дякуємо за чудову виставку. Бажаємо пану Івану Лисанюку нових творчих успіхів!

Більше фото з відкриття виставки  2 серпня за посиланням – Персональна виставка «Пантеон» художника Івана Лисанюка. 

©Тетяна Спориніна, фото автора

Запис Персональна виставка художника Івана Лисанюка «Пантеон» у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На виставку прийшли шанувальники творчості митців, друзі, земляки, колеги, дійові особи портретів фотохудожника Альберта Комарі. А прикраси з бісеру Ольги Денисової  в техніці бісерного ткацтва викликають захоплення і визнання. Давні традиції бісероплетіння у сучасному виконанні вражають оригінальністю. Учасники виставки і ті, хто був автором портретів, також прагнули сфотографуватися з фотохудожником Альбертом Комарі.

З відкриттям виставки привітали Інна Кіцул, директор музею; Микола Гуйтор, перший заступник голови обласної ради; Микола Шкрібляк, заслужений діяч мистецтв України, директор Буковинського центру культури і мистецтва; Одарка Кучерява, голова громадської організації «Вишиваний дивотвір».

Після завершення урочистої частини глядачі продовжували фотосесії та вітали митців.

Дякуємо пані Ользі і пану Альберту за щирість вашого таланту, прекрасні миттєвості, які ви подарували чернівчанам, глядачам, учасникам виставки. Бажаємо нових творчих успіхів!

Більше фото з відкриття виставки за посиланням – МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЄКТ АЛЬБЕРТА КОМАРІ І ОЛЬГИ ДЕНИСОВОЇ…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Мистецький проект «Збережемо код нації!» від Альберта Комарі і Ольги Денисової спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис «ФУТБОЛ ЗАРАДИ ЖИТТЯ» – персональна фотовиставка Альберта Комарі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Крістіна Кельті — перекладач з англійської та німецької мови.
Крістіна Кельті була автором та ведучою “Віртуальних мандрівок” у 2010-2012 роках.
У 2012-2013 роках була перекладачем волонтера Американського Корпусу Миру.
У 2012 Крістіна Кельті працювала перекладачем міжнародних спостерігачів з Канади під час проведення Парламентських виборів в Україні.
“Саме такий досвід роботи посприяв тому, що я мала змогу звернути увагу на прекрасні миті у перервах між плідною працею, адже часу не просто було обмаль, моє життя на той період розчинилося у заходах, які я перекладала.
Я не маю мистецької освіти, але мала спроби займатися малюванням, намагаючись висловити те прекрасне, що відчувала всередині. Так сталося і з виставкою “Яскраві миттєвості життя”, це моя перша персональна виставка, головна ідея якої висловити свою повагу та поцінування тим митям життя, які надихають підкорювати нові вершини. Я це висловлюю через квіти, поєднання кольорів та контраст. В застосуванні переважно темних тонів ябачу можливість ще більше наголосити на яскравих кольорах, на виразності композиції. Настає час, коли своїми творчими і водночас світоглядними поглядами варто ділитися, що я і роблю. Прогрес надає нам багато нових можливостей, але й ми платимо за нього дорогою ціною. На мою творчість певним чином впливає японське мистецтво. Побачити велике в малому, це те, що хочу висловити я своєю творчістю”,- розповідає Крістіна Кельті.

Інформація з сайту Чернівецького художнього музею.

У ці тривожні дні лютого дякуємо Крістіні за тепло і яскравість її картин, за сонце, за неповторність, відвертість і ніжність.

Від 5 лютого до 2 березня у Чернівецькому художньому музеї можна переглянути персональну виставку мисткині.

Спасибі, Крістіно, за твій подарунок, за твій світ образів, роздумів та віру у майбутнє…

Тетяна Спориніна, “Версії”,
фото автора

Запис Розмай від Крістіни Кельті… спершу з'явиться на Медіа-Версії.