У Кіцмані в рамках святкування 600-річчя міста 4-6 травня на місцевому стадіоні відбувся ярмарок. Попри вишиванки і сувеніри, гуцульську бринзу та медовуху, найбільшим попитом користувалися… поп-корн і «солодка вата».

А ще на стадіоні кіцманчани готували на польовій кухні страви за старовинними рецептами й пекли картоплю на справжньому шпаргаті. До історичного видовища долучилися місцеві пожежні, які продемонстрували пожежну бочку, запряжену кіньми.

Частину святкової програми – «Фестини творчих родин на Юрія у кіцманчан» – провели  6 травня в Реваківцях у  кінно-спортивному клубі «Троя».

Клуб зустрів гостей атракціонами для дітей, катанням на конях та поні. Відбулися змагання кінників у конкурі – подоланні перешкод на коні.
За словами в. о. голови Кіцманської РДА Юрія Косаря, який 4 травня прийняв у Заставнівщини естафетний факел родинного свята,  участь у конкурсній програмі взяли 10 творчих родин по одній з кожного району області – загалом близько 600 осіб. Свято розпочалося урочистою ходою учасників і продовжилося забавами біля ватри та святковим феєрверком. Насамкінець, уже пізнього вечора фестивальний вогонь передали представникам Вижниччині,  де у Банилові заплановано провести наступний, третій фестиваль творчих родин.

Вл. інф.

Запис На святі у 600-річному Кіцмані вирував ярмарок, а в сусідніх Реваківцях  змагалися родини й кінники спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Це вже другий дерев’яний автовитвір Василя Лазаренка. Перший був створений на базі «опеля» 1981 року випуску до 600-річчя нашого міста. Дерев’яний «Опель» розвиває швидкість до 160 км/год, але продавати його автомайстер не погоджується.

Запис Автівка з дуба вміє пересуватися спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Нині головна проблема міста – 19 мільйонів бюджетних гривень, які «висять» у казначействі, – розповів Микола Федорук. – Однак, сподіваймося, що в січні, максимум у лютому, місто зможе повністю розрахуватися з боргами. Тоді на 2010-й залишиться ще 20 млн. грн, які місто заборгувало за ремонтні роботи до 600-річчя.

Цього року планується нарешті завершити будівництво хірургічного корпусу дитячої лікарні на вул. Буковинській.

Оцінюючи роботу ЖРЕПів, мер Федорук зазначив, що 2010-го головним є повний перехід від ЖРЕП до об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, які й контролюватимуть якість комунальних послуг.

Ціни на житлово-комунальні послуги цьогоріч підвищувати не збираються, але ніхто не може знати, що буде після виборів… Більше того, на вул. Шептицького за кілька місяців планують відкрити Єдиний розрахунковий центр, де можна буде отримати інформацію про будь-які комунальні послуги та оплатити їх. У перспективі – запровадження пластикових карток для комунальних розрахунків.

– 2010-го міська влада зосередиться на енергозбереженні та модернізації системи водопостачання, – наголосив Микола Федорук. – Заплановано подальшу заміну застарілих освітлювальних приборів, реконструкцію систем опалення, зменшення втрат води, тепла і світла в системах. Розпочнуться роботи за виграним німецьким грантом на реконструкцію водогону і дослідження можливостей побудови водозабору з р. Прут.

Цьогоріч планується також низка змін у транспортній інфраструктурі, що повинно зменшити «пробки» на дорогах. Зокрема, на черзі запуск повноцінного руху об’їзною дорогою. Готовий локальний автовокзал між ринками «Добробут» і «Калинівський». Туди, ймовірно, перенесуть зупинки маршруток, які їдуть до «Калинки».

У перспективі – перенесення Центрального автовокзалу з вул. Головної на Руську в район «Гравітону». Автостанція на вул. Головній буде локальною для автобусів Глибоцького та Сторожинецького напрямків. Стоянку з дріжджзаводу планують перенести до торговельного комплексу «Метро».

Протягом 2010-2011-го планують реконструкцію вул. Б. Хмельницького. Тут планують запустити тролейбуси 2 і 4 маршрутів, аби розвантажити вул. Руську.

Ще кілька будівельних проектів стосуються критого плавального басейну, Палацу спорту і притулку та крематорію для бродячих тварин.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Людям, автівкам і псам буде добре в Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На громадській раді презентуватимуть номінаційне досьє резиденції Буковинських митрополитів

На засіданні Ради буде презентовано номінаційне досьє до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО пам’ятки архітектури національного значення – резиденції Буковинських митрополитів, обговорено питання встановлення у Чернівцях пам’ятників С.Воробкевичу, В.Івасюку та Францу-Йосифу, а також заслухано попередній звіт про виконання Комплексної програми збереження історичної забудови м. Чернівців на 2009-2015 роки, проаналізовано виконання ремонтно-реставраційних робіт з нагоди 600-річчя міста, шляхи залучення громадськості міста до охорони та збереження об’єктів культурної спадщини.

До участі у роботі Громадської ради з питань охорони культурної спадщини, запрошуються представники ЗМІ. Початок засідання – о 16.00 (каб.105) .

Прес-центр Чернівецької міської ради

Запис Презентація номінаційного досьє до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО резиденції Буковинських митрополитів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

щодо забезпечення прав національних спільнот на Буковині

(Чернівецька обласна державна адміністрація)

Загальні відомості

В межах чинного законодавства України щодо національних меншин в області проводиться відповідна робота з метою створення належних умов для кожної етнічної спільноти щодо збереження, розвитку та примноження її національно-культурних традицій.

В Чернівецькій області проживають представники близько 80 національностей і народностей.

У національному складі населення Чернівецької області переважна більшість українці – 689,1 тис. осіб, або 75% від загальної кількості населення. За роки, що минули від перепису населення 1989 року, кількість українців зросла на 3,4%, а їх питома вага серед жителів області — на 4,2 відсоткового пункта.

Друге місце за чисельністю посідають
румуни – 114,6 тис. осіб, або 12,5%,
молдовани — 57,2 тис. осіб, або 7,3%,
росіян — 37,9 тис. осіб, або 4,1%,
поляки — 3,4 тис. осіб, або 0,4%,
білоруси — 1,5 тис. осіб, або 0,2%,
євреї — 1,4 тис. осіб, або 0,2%,
інші національності — 3,9 тис. осіб, або 0,4%.

На даний час діють двадцять два національно-культурні товариства та об’єднання національних громад.

З них румунських 13:
– Християнсько-демократичний Альянс румунів України (статус — всеукраїнський);
– Всеукраїнська науково-педагогічна Асоціація “Арон Пумнул” (статус — всеукраїнський);
– Румунська спільнота України (статус — всеукраїнський);
– Товариство румунської культури ім. М.Емінеску (статус — обласний);
– Обласне Товариство “Голгофа” румунського населення — жертв сталінських репресій; (статус — обласний);
– Культурно-спортивний клуб “Драгош-Воде” (статус — обласний);
– Медичне товариство “Ісідор Бодя” (статус — обласний);
– Ліга румунської молоді “Жунімя” (статус — обласний);
– Міжрайонне товариство молдовської культури Буковини (статус — обласний);
– Чернівецький обласний благодійний фонд культури “Дім румунської мови” (статус — обласний);
– “Ліга захисту прав людини” (статус — обласний);
– Міське Товариство “Голгофа” румунського населення — жертв сталінських репресій (статус — міський);
– Об’єднання румунських письменників (статус — міський).

У краї створено сприятливі, а головне — рівноцінні умови для національно-культурного відродження та розвитку всіх національних культур. В населених пунктах області, де компактно проживають румуни, поляки, німці, євреї, росіяни діють і створюються колективи народної творчості, формуються бібліотечні фонди з видань національними мовами.

Обласна влада в стосунках з представниками всіх етнічних спільнот, які проживають в краї, прагне позитивно вирішувати всі питання, які стосуються їхнього національно-культурного життя.

Впродовж тривалого часу обласна державна адміністрація організаційно та матеріально допомагає національним громадам у проведенні масових національно-культурних заходів, які вже стали спільним надбанням громади Буковини. Традиційними в області стали заходи за підтримки обласної державної адміністрації:
– літературно-мистецькі вечори, присвячені черговій річниці від дня народження та від дня смерті М.Емінеску (“Емінесчіана”);
– румунський фестиваль весни “Мерцішор”;
– заходи і поминальні панахиди за жертвами сталінських репресій, які проводяться за сприяння районних державних адміністрацій в Герцаївському, Глибоцькому, Новоселицькому, Сторожинецькому районах та у м. Чернівці;
– участь самодіяльних фольклорних колективів області у фольклорному фестивалі “Буковинські зустрічі”, який проводиться у Польщі, Румунії та Угорщині;
– традиційне румунське свято “Лімба ноастре чя ромине” (“Наша рідна румунська мова”);
– проведення традиційного щорічного румунського фестивалю різдвяних звичаїв та колядок “Флоріле далбе”.

Починаючи з 2000 року, в області започатковано проведення Міжнаціонального фольклорного фестивалю “Веселка Буковини”, в якому беруть участь художні самодіяльні колективи різних етнічних груп Чернівецької області. У 2007 році фестиваль набув статусу дитячого, завдяки чому юне покоління буковинців прилучається до кращих здобутків етнічної мистецької спадщини і виховується в дусі толерантності та взаємоповаги.

В області функціонує Програма підтримки національно-культурних товариств, етнічних громад Чернівецької області та української діаспори на 2007-2009 роки, затверджена рішенням сесії обласної ради, співвиконавцями якої є обласна державна адміністрація та національно-культурні товариства. Результатом реалізації даної програми є збереження та розвиток ідентичності, традицій, культурної спадщини, толерантності національних громад області.

Щодо забезпечення прав національних спільнот на навчання рідною мовою

На виконання Закону України „Про національні меншини в Україні”, Комплексних заходів щодо розвитку культур національних меншин в Чернівецькій області на період 2005-2010 рр., затверджених розпорядженням обласної державної адміністрації від 07.07.2004 р. № 325-р, Головне управління освіти і науки облдержадміністрації проводить відповідну роботу щодо здійснення контролю за реалізацією законодавства у галузі забезпечення освітніх потреб національних меншин, які проживають на Буковині, а також збереження та розвитку їх національних культур, обрядів і звичаїв.

У сфері загальної середньої освіти області вивчаються 4 мови національних меншин, з них 2 – румунська і російська – мови дошкільного, шкільного навчання та виховання.

Загальна мовна мережа шкіл і дошкілля враховує національний склад населення, його мовно-культурні потреби, традиції тощо. Загалом в області навчаються українською мовою 82,1% учнів, румунською – 17,4%, російською – 0,5%.

У 2008/2009 н.р. загальна кількість загальноосвітніх навчальних закладів в області становить 450 (в т.ч. 3 приватні заклади, 8 спецшкіл і спецшкіл-інтернатів, центр освіти молоді), в яких навчається понад 104 тис. учнів та вихованців.

За мовною мережею:

356 – з українською мовою навчання;
77 – з румунською мовною навчання;
1 – з російською мовою навчання;
16 – змішаних, з них:
13 – з українською і румунською мовами навчання;
3 – з українською і російською мовами навчання.

П’ять ЗНЗ області з румунською мовою навчання та один змішаного типу працюють у режимі ліцеїв та гімназій:

Герцаївський районний ліцей імені Г.Асакі;
Карапчівський ліцей Глибоцького району імені М.Емінеску;
Боянська гімназія Новоселицького району імені І.Некульче;
Новоселицький районний ліцей (змішаного типу);
Красноїльська гімназія Сторожинецького району;
Чернівецька гімназія № 6 (колишня ЗОШ № 29).

Типові навчальні плани, відповідно до мов навчання у системі загальної середньої освіти, передбачають вивчення державної і рідної мов та літератур, а також європейських мов. У системі освіти області врахована можливість вивчення історії, культури, звичаїв і традицій свого народу та рідного краю.

Навчаються румунською мовою та вивчають румунську мову, літературу, історію, культуру, звичаї, традиції румунів і молдаван понад 18 тис., поглиблено вивчають румунську словесність майже 400 учнів.

За рахунок варіативної складової робочих навчальних планів у ЗНЗ з румунською мовою викладання виділені додаткові години на вивчення румунської мови і літератури, історії рідного краю, історії румунського народу, літератури рідного краю тощо.

Будь-яка дискримінація за мовною ознакою відсутня. Всі зміни відбуваються на суто добровільних засадах. Батьківська громадськість, реагуючи на соціально-економічні зміни в українському суспільстві, віддає перевагу школам з українською мовою навчання, вимагає більш кваліфікованого її вивчення у школах з румунською і російською мовами викладання.

У Головному управлінні освіти і науки не зареєстровано жодного звернення батьків, письмового чи усного, щодо дискримінації їхніх дітей у загальноосвітніх навчальних закладах області за мовною ознакою.

Сформована мережа дошкільних навчальних закладів також зорієнтована першочергово на запити населення. Кількість ДНЗ і чисельність вихованців з українською і румунською мовами навчання протягом 2005-2008 років зросла. В області функціонують 48 ДНЗ з румунською та 14 ДНЗ з румунською та українською мовами навчання і виховання. При школах Герцаївського району організовано 17 груп дітей дошкільного віку для підготовки до навчання у 1 класі. Румуномовна група з 20 дітей функціонує при ДНЗ № 1 м. Чернівців.

Для поширення знань про національні меншини на виконання доручення голови обласної державної адміністрації розроблені та активно впроваджуються заходи з ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з культурою, історією та традиціями національних спільнот, які проживають у Чернівецькій області.

Кадри

У школах з румунською мовою навчання працюють понад 2 тис. педагогів (19% від загальної кількості вчителів області). З них мають вищу освіту – 1658 (78%; по області – 81%).

Високий фаховий рівень:
569 вчителів мають вищу категорію (26,8%);
121 (5,8%) – старший вчитель;
85 (3,9%) – вчителі-методисти;
3 – заслужені вчителі України.

Викладання румунської мови і літератури забезпечують 215 вчителів.

Педагогічні кадри для шкіл області з румунською мовою навчання готують ЧНУ ім. Ю.Федьковича, педагогічний коледж, ВНЗ Румунії та Республіки Молдова.

Головне управління освіти і науки ОДА спільно з ЧНУ ім. Ю.Федьковича вивчило потребу в педкадрах для румуномовних шкіл на 2006-2012 роки, питання про відкриття румуномовних міні-груп на окремих факультетах університету.

Починаючи з 2002/2003 н.р. МОНУ надано дозвіл на запровадження в університеті підготовку вчителів математики, фізики, хімії, біології, географії, історії, іноземних мов та інш. для ЗНЗ з румунською мовою навчання. За Правилами прийому такі міні-групи відкриваються у разі набору на відповідних факультетах до 10 та більше студентів румунського та молдовського походження.

На даний час у ЧНУ ім. Ю.Федьковича на філологічному факультеті навчаються: на відділенні румунської мови і літератури 115 студентів, на відділенні української мови і літератури для шкіл з румунською мовою викладання – 105, на математичному факультеті – румуномовна група з 10 студентів. У педколеджі ЧНУ ім. Ю.Федьковича на відділенні початкових класів для румуномовних шкіл навчаються 92 студенти.

За останні 5 років педагогічні колективи шкіл з румунською мовою викладання поповнили понад 130 випускників університету, молодих фахівців української словесності.

Конкурсний відбір кандидатів на навчання у ВНЗ Румунії та Р.Молдова із числа випускників області – громадян України румунського і молдовського походження – проводиться щорічно. За останні 5 років через конкурсний відбір управління вступили на різні ступені і форми навчання в Румунії 324 кандидати: 87 – у 2004/2005 н.р.; 73 – у 2005/2006; 69 – у 2006/2007; 56 – у 2007/2008; 39 – у 2008/2009 та 55 – до ВНЗ Р.Молдова, відповідно 13, 21, 10, 6, 5.

Питання формування сучасної культури міжетнічних взаємин постійно знаходиться в полі зору методичної служби обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Воно відображається у змісті навчальних планів ЗНЗ, лекцій на курсах перепідготовки усіх категорій педагогічних кадрів, методичних рекомендаціях, конференціях, семінарах, нарадах тощо.

При ОІППО створені творчі групи з розробки підручників та посібників для шкіл з румунською мовою викладання. В 2006-2008 роках у ПВКФ „Технодрук” (м. Чернівці) вийшли з друку підручники і зошити з румунської мови, літератури (румунської і зарубіжної) для 5 класу, хрестоматійні тексти з літератури для 7, 8, 9, 10, 11 класів, навчальні посібники з румунської мови, румунської та зарубіжної літератур „На допомогу вчителю” для 5 класу ЗНЗ України з румунською мовою навчання. У видавничому домі „Букрек” (м. Чернівці) видані програми з румунської мови та літератури (румунської і зарубіжної) для 5-12 класів.

Методистом історії та правознавства ОІППО Федораком В.Ф. та заступником директора Вижницької гімназії Черкач Н.І. видані підручник “Історія рідного краю” для 7-11 класів (переклад якого румунською мовою здійснили вчителі Костичанської ЗОШ Новоселицького району Раца С.А., Каптар В.В.) та посібник “Оповідання з історії рідного краю”.

Вченою радою інституту затверджена програма курсу “Оповідання з історії румунського народу” (17 год.), підготовлену вчителями Йорданештської ЗОШ Глибоцького району Шапке Н.В. та Шапке Ф.А.

Питання полікультурності регіону відображені і в посібниках з літератури рідного краю та географії Чернівецької області, виданих у період 2000-2008 р.р.

Щорічно проводяться учнівські олімпіади з румунської мови і літератури. Учні шкіл з мовами національних меншин активно беруть участь у всіх олімпіадах з базових дисциплін, стають переможцями ІІІ етапу. Вони є учасниками і призерами IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад.

Учнівські колективи з шкіл національних меншин широко представлені в гуртках, клубах, об’єднаннях художньо-естетичного напрямку, зокрема хореографії, вокалу, хорового співу, бальних і класичних танців, театрального мистецтва.

Велику роль у розвитку та збереженню культурних надбань національних спільнот відіграє міжнародна співпраця, партнерські взаємини з народами-побратимами. Тому відповідні угоди про міжнародне співробітництво укладаються як на рівні органів управління освітою, так і навчальних закладів.

Питання розвитку та збереження національних культур, задоволення освітніх потреб національних спільнот, які проживають на території області, перебуває на постійному контролі в Головному управлінні освіти і науки облдержадміністрації.

Будівництво закладів освіти румуномовних районів протягом 2006-2008 років

Протягом 2006 року введено в дію: окремий корпус «А» Новоселицької гімназії (130 учнівських місць, кошторисна вартість-1100 тис. грн.) , школу-сад в с. Дубово (60 місць, кошторисна вартість 2191 тис. грн.) Сторожинецького р-н.

У 2007 році здано в експлуатацію ДНЗ в с. Нижні Синівці (50 місць кошт. варт. – 650 тис. грн.), спортивний зал школи с. Валя-Кузміна (кошт. варт. – 746 тис. грн.), реконструйовано колишні приміщення ТзОВ «Камянське» під класні кімнати Камянської ЗОШ (120 місць кошт. варт. – 300 тис. грн.) Глибоцького р-ну, завершено будівництво корпуса «Б» Новоселицької гімназії (кошт. варт. – 2886 тис. грн.).

Протягом 2008 року в експлуатацію були здані наступні обєкти: ДНЗ с. Панка (92 місця), ДНЗ с. Зруб-Комарівці (100 місць, кошт. варт. – 2499,6 тис. грн.) Сторожинецького р-н, ДНЗ с. Купка, НВК с. Петричанка (100 місць, кошт. варт. – 3528 тис. грн.) та збудовано спортзал в с. Тереблече Глибоцького району (кошт. варт. – 719 тис. грн.).

Протягом трьох останніх років було збудовано в експлуатацію 11 об’єктів освіти румуномовних районів на загальну суму 14619 тис. грн.

У 2009 році планується ввести в експлуатацію два навчальних заклади кошторисною вартістю 12981 тис. грн., а саме: школа-сад в с. Купка Глибоцького району (кошторисна вартість – 12200 тис. грн.), приміщення дошкільного навчального закладу в с. Лунка Герцаївського району (кошторисна вартість – 781 тис. грн.).

Підготовка закладів освіти румуномовних районів області до нового 2008/2009 н.р. та осінньо-зимового періоду 2008-2009 років

До 2008/2009 н.р. відремонтовано 133 школи (Герцаївський – 32; Глибоцький – 42; Новоселицький – 35; Сторожинецький – 24), 43 дошкільні навчальні заклади (Герцаївський – 13; Глибоцький – 22 ; Сторожинецький – 8), 18 позашкільних навчальних закладів (Герцаївський – 13; Глибоцький – 3; Новоселицький – 1; Сторожинецький – 1), 100 шкільних їдалень (Герцаївський – 28; Глибоцький – 63; Новоселицький 3; Сторожинецький – 6).

До опалювального сезону підготовлено 35 шкільних котелень (Герцаївський – 2; Глибоцький – 27; Новоселицький – 2; Сторожинецький – 4).

Протягом 2009 року газифіковано 9 котелень (Глибоцький – 3; Новоселицький – 2; Сторожинецький – 4).

Проведено ремонт 8025 м2 покрівель (Герцаївський – 1200; Глибоцький – 225; Новоселицький – 4800; Сторожинецький – 1770), 3797 м2 підлог (Герцаївський – 1600; Глибоцький – 277; Новоселицький – 1670; Сторожинецький – 250), 4630 м теплових мереж (Герцаївський – 150; Глибоцький – 2530; Новоселицький – 1330; Сторожинецький – 620), 3800 м каналізаційних (Герцаївський – 510; Глибоцький – 2450; Новоселицький – 620; Сторожинецький – 220), 1675 м водопровідних (Герцаївський – 250; Глибоцький – 305; Новоселицький – 860; Сторожинецький – 260), 636 м газових (Глибоцький – 96; Новоселицький – 540), 1900 м електричних мереж (Герцаївський – 1400; Глибоцький – 70; Новоселицький – 430).

Загалом по закладах освіти румуномовних районів у 2008 році виконано ремонтних робіт на суму понад 8 млн. 900 тис. грн.

Висвітлення життєдіяльності національних спільнот, що мешкають на території Чернівецької області, проблеми та перспективи мовлення для національних меншин

В Чернівецькій обласній телерадіокомпанії працює Творче об’єднання телерадіопрограм румунською мовою. На базі Чернівецького радіобудинку працює Головна редакція румунського мовлення Всесвітньої служби “Радіо Україна”, журналісти якої активно допомагають у підготовці теле- і радіопередач.

Обсяг передач румунською мовою Чернівецької обласної держтелерадіокомпанії складає: на радіо 25 відсотків від загального, на телебаченні – 20 відсотків від власного мовлення.

Телебачення

„Ноутець” – 15 хв. 2 рази на тиждень
„Одвічні цінності” – 30хв. 1 раз на місяць
„У нас на Буковині” – 30хв. 2 рази на місяць
„Світ рідного слова” – 30хв. 1 раз на місяць
„Вечірня студія” – 60 хв. 4 рази на місяць
„Перлина” – 30 хв. 2 рази на місяць
„Між минулим та майбутнім” – 30 хв. 2 рази на місяць
„Долі жіночі” – 30хв. 2 рази на місяць

Разом по телебаченню на місяць 9,5 годин.

Радіомовлення

„Панорама Буковини”- 20хв. 4 рази на місяць
„Діалог дня” – 20хв. 4 рази на місяць
„Завітайте до нас у четвер”- 20хв. 4 рази на місяць
„Недільна крамниця”- 30хв. 8 раз на місяць
„На нашій на своїй землі”- 20хв. 4 рази на місяць
„Молодіжна хвиля” – 20хв. 4 рази на місяць
„З джерел народних”- 20хв. 4 рази на місяць
„Новини”- 5хв. 20 раз на місяць

Разом по радіо на місяць 12,3 години.

Діяльність Творчого об’єднання теле- та радіопрограм румунською мовою у складі Чернівецької державної телерадіокомпанії є яскравим прикладом того, що у Чернівецькій області створено сприятливі, рівні можливості для забезпечення політичних, економічних, соціальних, національно-культурних потреб національних меншин відповідно до Конституції України та чинного законодавства.

Останнім часом поглибились зв’язки між Чернівецькою ОДТРК, місцевими каналами телебачення та радіомовлення Сучави, Регіональною студією телебачення м.Ясси та міською Телестудією м. Пятра-Нямц (Румунія).

Останні роки були сприятливими для налагодження співробітництва між сусідніми областями України та повітами Румунії в рамках Єврорегіону «Верхній Прут». Зокрема, журналісти радіомовлення та телебачення румунської редакції ЧОДТРК брали участь у робочих конференціях, організованих у Чернівцях та Сучаві в рамках проекту «Розвиток транскордонного співробітництва через фільм, книгу та рекламу» (березень 2008 р.), а також у міжнародному семінарі в рамках проекту «Громадський моніторинг розпорядчої діяльності місцевого самоврядування України, Республіки Молдова та Румунії щодо їх адаптації до вимог ЄС» (червень 2008 р.)

В ефірі Творчого об’єднання телерадіопрограм румунською мовою ЧОДТРК були передачі, інтерв’ю та репортажі з відкриття Клубу української книги у Сучаві та Клубу румунської книги в Чернівцях, телепередача про відкриття у Чернівецькому краєзнавчому музеї спільної з Сучавським музейним комплексом виставки «Культурна спадщина Буковини – наша спільна спадщина», яка фінансована «Програмою добросусідства Румунія-Україна 2004-2006».

В інформаційних випусках та тематичних телерадіопрограмах знайшли своє відображення Перший Буковинський інвестиційний міжнародний форум за участю представників ділових кіл і владних структур України, Австрії, Німеччини, Індонезії, Румунії. Зокрема, наголошувалось на актуальності і перспективах транскордонної співпраці між Чернівецькою областю та Сучавським і Ботошанським повітами Румунії (червень 2008 р.).

Питання подолання наслідків повені, що сталася наприкінці липня 2008 року на Західній Україні, були обговорені на позачерговому засіданні Ради Єврорегіону «Верхній Прут» за участю представників Чернівецької, Івано-Франківської областей України, Ботошанського та Сучавського повітів Румунії, а також прикордонних районів Молдови – віддзеркалювались і в телерадіопрограмах румунською мовою Чернівецької облдержтелерадіокомпанії.

Про роботу закладів культури з обслуговування етнічних громад області

З метою взаємозбагачення культур етнічних громад та оптимального співвідношення інтересів титульної нації і національних меншин, їх вільного етнокультурного розвитку в 75 населених пунктах Герцаївського, Глибоцького, Новоселицького, Сторожинецького районів та м.Чернівці, де компактно проживає румуномовне та польське населення, функціонує 80 масових бібліотек, 74 клубних заклади, 4 мистецьких школи, що обслуговують етнічні громади.

Станом на 1 січня 2009 року 286129 екземплярів друкованих видань румунською, польською та іншими мовами зосереджено в секторі літератури іноземними мовами обласної універсальної наукової бібліотеки ім.М.Івасюка.

Бібліотечний фонд літератури мовами національних меншин, де компактно проживає румуномовне та польське населення, складає 286 тис.129 примірників, з них: румунською мовою – 50 тис. 545 примірників; молдавською мовою – 240 тис. 627 примірників; польською мовою – 3 тис. 335 примірників. Бібліотечною книгою охоплено 53974 читачів. Книговидача на мовах етногромад становить 440059 примірників.

Книгозбірні області отримують 9 назв і 146 комплектів періодичних видань мовами національних меншин, в т.ч. «Зоріле Буковиней» -55, «Конкордія» – 12, «Лучаферул» -25 «Рекрація маре»-25 комплектів.

При проведенні бібліотечних заходів, обслуговування, виставкової роботи враховується аспект двомовності.

У 2008 році бібліотеки області орнанізували акції до відзначення 158-ї річниці від дня народження М.Емінеску, 220-ї річниці від дня народження Г.Асакі, 155-ї річниці румунської музики Чіпріано Порумбеску.

В обласній універсальній науковій бібліотеці ім.М.Івасюка проведено науково-практичну конференцію «Феномен румунськохї літератури на Буковині» за участю консула Румунії на Буковині, письменників, редакторів видань Сучавського, Ботушанського, Яського повітів Румунії. До 600-річчя м.Чернівці бібліотека Сучавського повіту організувала пересувну книжкову виставку в обласній бібліотеці. В рамках цієї виставки було проведено презентацію нової літератури, поетичні діалоги, літературні зустрічі з поетесою Д.Урікару, радником Прем`єр Міністра Румунії, директорм Сучавської бібліотеки, поетом В.Терицану, учнями румунської гімназії №6.

Бібліотеки області щорічно випускають експрес-довідки, бібліографічні посібники: «Видатні діячі Герцаївського району», «Сузір`я талантів Сторожинецького району», «Збереження і відродження традицій рідного краю» (Новоселицький р-н).

Розпорядженнням обласної державної адміністрації від 31 березня 2008 року № 162-Р «Про проведення у Чернівецькій області регіонального етапу Фестивалю мистецтв України» затверджено заходи з підготовки та проведення у Чернівецькій області регіонального етапу Фестивалю мистецтв України, започатковано проведення та затверджено Концепцію обласної культурно-мистецької акції «В океані рідного народу відкривай духовні острови» та вишивання рушника народної єдності «Буковинський оберіг». В рамках цих заходів при закладах культури створено кімнати національного відродження, де проводяться Дні румунської культури, тижні польської, молдавсько-румунської літератури, презентації книг, зустрічі з митцями краю, літературні альманахи, літературні читання, літературні вечори, вечорниці.

Орієнтирами у популяризації духовності, творенні національних культурних цінностей, гідних нашій сучасності, можна назвати культурно-мистецькі заходи за участю представників етнічних громад: театралізоване свято «Серцю мила й дорога – Глибока наша чарівна» (Глибоцький р-н), свято єднання «Щоб цвіли герцаївські сади, щоб жили гуртом, не поодинці, на землі щасливі буковинці» у світлиці «Каса маре» (Герцаївський р-н), вшанування українського рушника «Обереги на краях рушника» (Сторожинецький р-н), народне гуляння «Маршинецький дивограй» (Новоселицький р-н), родинні посиденьки «Традиції буковинської родини» м.Чернівці.

Клубні заклади були ініціаторами проведення заходів, які є неоціненним багатством культури всіх етносів, національних меншин, що здавна населяють Буковину. Співпрацюючи з національно-культурологічними товариствами працівники клубних закладів провели ІІ обласний міжнаціональний дитячий фольклорний фестиваль «Веселка Буковини» в м.Чернівці, традиційні фестивалі румунського фольклору «Мерцішор» в Глибоцькому, Новоселицькому, Герцаївському районах та м.Чернівці, національні свята «Лімба ноастре ча ромине», «Флоріле далбе», літературно-мистецькі вечори на вшанування пам’яті Г.Асакі, М.Емінеску, Р.Ауслендер, П.Целана, А.Хиджеу, І.Друце, національні ігри та розваги, свята народного календаря, народні гуляння, мистецькі акції родинно-побутової культури того чи іншого етносу.

З метою підтримки, розвитку та збереження скарбів національно-культурної спадщини, звичаїв та побуту етнічних груп буковинського краю в 2008 році засновано щорічний Міжнародний фестиваль національних культур «Букова віть». Фестиваль має продемонструвати самобутню культуру етнічних груп, що населяють Буковину, розмаїття національних костюмів, ужиткового та декоративно-прикладного мистецтва, засвідчити гармонійне співіснування представників різних етнічних груп, вільного етнокультурного розвитку.

В області працює 595 аматорських колективи національних меншин, в яких займається понад 9 тис.учасників. При національно-культуриних товариствах діють: румунському – хоровий колектив «Драгош воде», оркестри румунської музики «Мерцішор», «Мугурел», «Плай»; польському – фольклорний гурт «Ехо Пруту», хореографічний колектив «Квіти Буковини», музичний колектив «Кольори Буковини»; австро-німецькому – ансамбль народної пісні «Кляйнер-Фенікс»; єврейському – два оркестри єврейської музики; корейському – фольклорний аматорський колектив «Сальмонурі».

При клубних закладах області працює 3161 клубних формувань (39780 учасників), з них 2776 аматорських колективів, 331 любительських об`єднань та клубів за інтересами. Найбільш відомі:
румунські
– народні ансамблі танцю «Ізвораш» Глибоцького Районного будинку творчості та дозвілля, «Мерцішор» Будинку культури с.Волока Глибоцького р-ну, «Алунелул» Будинку народної творчості та дозвілля с.Горбово Герцаївського р-ну, «Плаю Херцей» районного Будинку культури м.Герци, «Валя Прутулуй», народний аматорський театр «Міоріца»» Будинку народної творчості та дозвілля с.Горбово Герцаївського р-ну, «Трандафір» Будинку культури с.Волока, народний аматорський фольклорний колектив «Датіна» Будинку культури с.Опришени Глибоцького р-ну, «Мерцішор» клубу мікрорайону «Красногорівка» м.Чернівці, фольклорний колектив «Ізвораш» Будинку культури с.Ропча Сторожинецького р-ну;
польські колективи
– народний аматорський фольклорний колектив «В’янечек» Будинку культури с.Нижні Петрівці, фольклорний аматорський колектив «Долинянка» Будинку культури с.Долиняни Сторожинецького р-ну.
Вищеназвані колективи постійно беруть участь у Міжнародних, Всеукраїнських, обласних, районних конкурсах та фестивалях.

З метою розвитку та збереження національно-культурної спадщини етнічних груп в Новоселицькому районі створено міжрайонне товариство молдавської культури Буковини, яке об`єднує 1200 чоловік, в населених пунктах Аршиця та Панка Сторожинецького району відкрито польські народні Доми, перепрофільовано Сторожинецький районний Будинок культури в районний Будинок національних культур.

В 2008 році 2 аматорських колективи із румуномовних сіл області отримали звання «народний»: фольклорні колективи «Царанкуца» Будинку культури с.Сучевени та «Калинонька» Будинку культури с.Черепківка Глибоцького району.

73 аматорських колективи області в т.ч. представники національних меншин, з успіхом представляли своє мистецтво на Міжнародних, Всеукраїнських фестивалях та конкурсах. 24 аматорських колективи презентували своє мистецтво за кордоном.

Про видання книг румунською мовою впродовж 2007-2008 років

Упродовж 2007-2008 років видавництва області видали 45 назв книг румунською мовою загальним тиражем 106,8 тис.примірників, з яких 28 видань – підручники для загальноосвітніх навчальних закладів з румунською мовою навчання, видані у видавництві «Букрек» та Чернівецькій редакції румунської літератури Державного підприємства «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ».

17 видань румунською мовою – це прозові та поетичні твори письменників Буковини.

В рамках «Комплексної Програми розвитку інформаційної та видавничої галузей Чернівецької області на 2005-2010 роки» у 2007 році надано фінансову підтримку для 4-х видань румунською мовою, а саме: «У колисці жайворонків» (автор Сільвія Каба-Гівіряк), «Прикиндел»(«Малюк», автор Серафима Криган), «Молоді паруси» – збірник творів учасників фестивалю поезії «Іліє Мотреску», Аркадій Опаіц «Один і множина». За державною програмою «Українська книга» у видавництві «Золоті литаври» видано «Українсько-румунський словник» тиражем 5 тис.примірників (автор Лілія Ботлунг), а у видавництві «Етнос» – третю книгу «Зоряний дощ» – прозові твори українських письменників для дітей і юнацтва українською мовою та в перекладі румунською відомого буковинського письменника Мірчі Лютика. Чернівецька редакція румунської літератури Державного підприємства «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ» видала «Українсько-румунський розмовник» (автор К.Джука).

У 2008 році в рамках обласної програми підтримки книговидання частково профінансовано випуск 2-х книг на суму 15 тис.гривень, зокрема: роман Олеся Гончара «Твоя зоря» румунською мовою, переклад з української здійснив відомий буковинський письменник і журналіст Григорій Криган та Мірчі Лютика «Березневий сніг», яка незабаром побачить світ у видавництві «Місто».

Крім того, у 2008 році у видавництві «Букрек» видано книги Серафими Криган «Казки для дітей» в 2-х частинах та «Легенди, гумор», а у видавництві «Александру чел Бун» – книги Олександріни Чернової і Іллі Лучака «Вибрані твори румунських та зарубіжних письменників» та фотоальбом «Чернівці 1408-2008» (обидві книги друкувались у Румунії).

В рамках культурного співробітництва між прикордонними областями, зокрема між видавництвами «Букрек» (м.Чернівці) і «Лідана»(м.Сучава), у 2007 році в Чернівцях (вул.Шолом-Алейхема,5) відкрито книжковий клуб румунської літератури.

Запис Румунський аспект в Чернівецькій області спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Відфутболювання – найулюбленіша чиновницька гра. Хоча пересічні громадяни також добре знають її правила, але інколи вони потрапляють у просто неймовірні ситуації…

Уявіть собі, що ви узяли квитка на футбольний матч – навіть не якоїсь суперліги, а місцевої «Буковини». Прийшли, знайшли своє місце, сіли, а тут вам оголошують, що гравцям сьогодні грати ніколи, бо в них більш важливі ігри, а глядачі повинні сформувати – негайно! – команду, аби матч відбувся…

Щось подібне сталося з мешканцями третього під’їзду будинку 32 по вулиці Комарова, який належить до ЖБК-34. Вони й звернулися до редакції, аби розповісти про безглузду багатомісячну тяганину, яка не зрозуміло чи закінчилася…

Небезпечно, але… робіть самі

Ще у травні минулого року вийшов з ладу кабель, який  живить електрикою третій під’їзд. Мешканці звернулися до Обленерго. Ремонтна бригада з РЕМ навісила їм обхідний кабель, так звану «тимчасівку». Та немає нічого сталішого за тимчасове. Усвідомлюючи небезпеку повітряної проводки, працівники РЕМ почали з’ясовувати, хто відповідає за той кабель. Місце пошкодження виявилося метрів за 50 від будинку.

За договором ЖБК-34 з Обленерго від 2002 року, зона відповідальності кооперативу починалася просто від повороту кабелю на будинок (енергетики вживають спецтерміни, але суть не міняється). 2005-го ж Національна комісія  регулювання електроенергетики України (НКРЕ) внесла зміни до Правил користування електроенергією, згідно з якими зона відповідальності власника будинка починається від «першого комутативного пристрою», тобто від щитової.

У тих же Правилах зазначено, що нові договори мають укладатися, а старі – бути пролонговані вже за новими стандартами.  Зрозуміло, інтереси Обленерго і мешканців – протилежні. У такому випадку єдиний порятунок – чинити за законом. Але не все так просто.

Листування як спосіб ремонту

Коли РЕМ відповів, що має багато «своєї» роботи і такою дрібницею, як кооперативний кабель, цікавитися йому ніколи, мешканці спробували знайти допомогу у високих кабінетах.
У конфлікт втягувалися все нові й нові структури: Шевченківська районна, Чернівецька міська ради, відділення Антимонопольного комітету і територіальне представництво НКРЕ…

Наївні люди! Вони не знають, що по суті у вищому органі ніхто не розбирається, вони запитують нижчий – саме той, на який скаржаться – і чи треба говорити, що відповіді вищих дослівно повторюють відписки нижчих?

Зауважимо, що на першому етапі представники райради робили вигляд, що вони на боці мешканців, але пропонували їм самим викопати траншею, щоби замінити пошкоджений шмат кабелю. Згодом і вони перейшли на бік «сильніших», мовляв, мешканці самі відмовилися від допомоги! ТП НКРЕ погодилося, що правила змінилися…

Але наслідків для справи це не дало. Відділення АМКУ взагалі відписалося, що це не їхня справа. Хоча Обленерго – єдиний в області постачальник електрики  і там, де воно диктує свої умови гри, відмінні від законних, саме і втрутитися б АМКУ.

За цей час кілька разів від енергопостачання вимикався або один третій, або всі підїзди «в шаховому порядку» (цей культурний вислів означає, що у вас світло є, а в сусіда немає, або навпаки) разом з ліфтами. У сучасному ж світі залишитися без електрики означає випасти з цивілізації!

«М’яч» переходить до ЖБК

Коли береш до рук документи цієї справи (а їх набралася чималенька тека), починаєш розуміти, як фатально не пощастило мешканцям третього під’їзду Комарова, 32! Папери ці датовані липнем-жовтнем нинішнього року, коли всі місцеві владники готувалися до великого свята – 600-річчя Чернівців! Хіба на цьому тлі помітні 36 квартир без світла і мікрорайон з небезпекою враження електрострумом! Утім, і тепер не до дрібниць: міська влада захопилася новими планами реконструкцій.

Спробувавши рятуватися лиш власними силами, мешканці остаточно розчарувалися у своєму голові, О.О. Тарановичі: його методи керування кооперативом викликали в кого подив, в кого обурення. Усі питання вирішував так би мовити, келійно і заднім числом, а про папірці, що їх називають звітами про використання коштів, можна писати окрему поему. Достатньо сказати, що в них додаються одна до одної суми доходів та видатків!

За довгі місяці тяганини довкола кабелю голова кооперативу кілька разів наголошував на тому, що йому ніколи цим займатися, бо він завантажений на основній роботі…

Та нарешті п.Таранович знайшов підрядника з довгою назвою «Рембудгазелектромонтаж», який нібито зголосився дати раду з тим кабелем за три тисячі гривень. Півтори тисячі вже були у так званій «поточній касі» третього під’їзду, а решту дозбирали пізно ввечері 1 жовтня. За пару днів кабель замінили, тимчасівку зняли і можна було б радіти…

Але у кожній справі, мабуть, є своє «але». Довга назва ремконтори потребувала й «довгих» грошей: до остаточного розрахунку вимагали вже 13 тисяч, тобто ще 10 тисяч треба було десь діставати, для кожної квартири це означало ще біля 300 гривень… Голова ЖБК-34 провів з ремонтниками якісь перемовини і ті погодилися на 7700 грн!  Жодної калькуляції чи інших обрахунків мешканці, зрозуміло, на очі не бачили.

Прокуратура захищає… демократію

Така відверта можливість торгу і різниця в сумах наштовхнула мешканців на думку звернутися до прокуратури, адже йдеться  про хоч і не надто великі суми, але дарма вони нікому не даються!
І тут мешканцям усе пояснили! Про те, що кооперативний рух, до якого належить їхній ЖБК-34, є високим проявом демократії і громадського самоуправління.

Тому мешканці повинні виховувати своїх членів, вимагати звіту від правління, керуючись виключно Статутом ЖБК, а для втручання прокуратури приводу немає. Демократія в ЖБК – тема надзвичайно цікава, бо, наприклад, вийти з нього можна лише без квартири! Доводи про те, що Статуту мешканці ніколи й не бачили, що зборів не збирають і навіть представники райради зустрічалися лише з групкою мешканців, а не з усіма, до уваги так само не беруться.

Останні новини з кабельного фронту: «Рембудгазелектромонтаж» нібито погодився задовольнитися вже отриманими 3 тисячами. Хоча не факт, що не позиватимуться до мешканців третього підїзду!

Чиновне панство відбивається: «Ви самі обрали форму проживання в кооперативі!». Де володарям кабінетів пам’ятати, з якої біди люди стягувалися на кооперативи! Мої батьки, наприклад, не маючи на кооператив, законним способом чекали житла аж 24 роки!

А тепер влада  саме пропонує створювати об’єднання власників – по суті ті ж кооперативи, лише під іншою назвою, «аби не розпорошувати муніципальну допомогу на утримання будинків!».
Хто ж нарешті допоможе мешканцям кооперативу, коли логіка чиновника… алогічна? Якби нею керувалися, рятувальники не гасили би пожежі, бо не вони ж їх запалюють, міліціонери не шукали б злодіїв, бо не вони ж обікрали вашу квартиру, а «швидка» не  підбирала б на вулиці хворого, бо не вона довела людину до інфаркту!

Утім, у владних кабінетах навіть цим не перейматимуться. Бо до них за потреби як раз і приїдуть і МНС-ники, і міліція, і «швидка»!

Лариса ДМИТРЕНКО,«Версії»

Запис Вийшов з ладу кабель – звернулися до Чернівецького Обленерго спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чернівці просять 138 мільйонів гривень цільової субвенції з Держбюджету

Звернення до Верховної Ради та Кабміну з проханням внести  зміни в  окремі статті Закону України «  Про Державний бюджет України  на 2009 рік»  прийняли 15 січня депутати Чернівецької міської ради.

Вони пропонують при розподілі додаткової дотації на вирівнювання фінансової спроможності місцевих бюджетів передбачити не менш,  як 25% , містам обласного значення . При цьому  субвенції з держбюджету передбачати  безпосередньо містам, а порядок  використання цих субвенцій місцевим бюджетам затверджувати одночасно  із затвердженням закону про Держбюджет.

Для міста Чернівців  просять передбачити у 2009 році  цільові субвенції з держбюджету  на наступні видатки :

• вирівнювання фінансової спроможності для галузей соціально-культурної сфери у сумі 10 млн. грн., з яких на освіту – 6,0 млн. грн., охорону здоров’я – 1,7 млн. грн., фізичну культуру і спорт – 1 млн. грн., культуру -0,8 млн. грн., інші галузі – 0,5 млн. грн.;

• завершення робіт з ліквідації наслідків липневої стихії – 66 млн. 253 тис. грн.;

• заходи з енергозбереження, у т.ч. оснащення  житлових  будинків засобами обліку води і тепла, ремонт і реконструкцію теплових мереж та котелень, будівництво газопроводів  на умовах співфінансування – 7 млн. грн.;

• соціально-економічний розвиток Чернівців, в т.ч. для  завершення розпочатих до 600-річчя міста об’єктів та  розрахунків за вже виконані  роботи – 75 млн. грн.

Депутати міської ради звертають увагу, що у Держбюджеті на 2009 рік  не передбачені субвенції на соціально-економічний  розвиток територій, заходи з енергозбереження, збереження  пам’ятників  історії та архітектури ні бюджету Чернівців, ні обласному бюджету, а доведений  місту  обсяг видатків не забезпечує бюджетними ресурсами виконання делегованих місцевому самоврядування повноважень на належному рівні внаслідок надзвичайно низьких фінансових нормативів бюджетної забезпеченості на одного учня, дитину дошкільного віка,  одного мешканця.  У результаті на виконання цих повноважень   місто змушене  збільшувати видатки за рахунок самостійно зароблених коштів, які повинні у першу чергу спрямовуватися  на місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства  та благоустрій.

Депутати просять збільшити розмір штрафів за порушення правил благоустрою

Звернення до  Президента, Прем’єр-міністра та  Верховної ради України з  проханням переглянути статтю 152 Кодексу  України про адміністративні правопорушення з метою збільшення розміру  штрафу за порушення правил благоустрою  прийняли 15 січня  на сесії депутати Чернівецької міської ради.

Депутати Чернівецької міської ради вважають, що діючі розміри штрафних санкцій за порушення Правил благоустрою є недостатніми, не відповідають вимогам сьогодення та не стимулюють  мешканців і підприємців до забезпечення чистоти і порядку.  Мізерні розміри цих штрафів навіть не покривають  витрат на  усунення завданих у результаті недотримання правил благоустрою збитків.

На їх думку, збільшення  штрафів  за порушення правил благоустрою  надасть змогу поповнювати міські  бюджети  та спонукати суб’єкти господарювання належним чином виконувати  правила щодо забезпечення у населених пунктах чистоти і порядку.

Бюджет Чернівців у 2009 році становитиме 549 мільйонів гривень

Бюджет міста у 2009 році становитиме 549 мільйонів гривень. Він аскетичний, але дає можливість вижити

Проект міського бюджету на 2009 рік майже одностайно схвалила 15 січня сесія Чернівецької міської ради. Із 45 присутніх на сесії депутатів, 44 проголосували «за», один депутат не голосував.

Бюджет міста Чернівців на 2009 рік буде бездефіцитним, загальний  обсяг його доходів  становитиме 548,7 млн. грн., у т.ч.  обсяг доходів загального фонду – 444,8 млн. грн., спеціального фонду – 103,9 млн. грн.

Як повідомив заступник міського голови, начальник фінансового управління міської ради Євген Прокопець,  обсяг І кошику міського бюджету у цьому році становить 217,7 млн. грн., що на 9,2 млн. грн. менше, ніж у  2008 році. Зменшення цих доходів  спричинено очікуванням  зменшення надходжень податку на доходи з фізичних осіб у зв’язку із  скороченням  під час кризи фондів оплати праці та штатів.

Обсяги ІІ кошика міського бюджету у цьому році  становлять 81,2 млн. грн., що на 58 млн. грн. більше, ніж у 2008 році.  Місцевих податків та зборів очікується зібрати на 23,5 млн. грн., що на 7 млн. грн. більше, ніж торік.  Зокрема,  прогнозується, що  надійде  понад 50 млн. грн. плати на землю.

Обсяг спеціального фонду бюджету становитиме 80,6 млн. грн., в т.ч. бюджету  розвитку  лише 50,4 млн. грн., що значно менше, ніж торік ( у 2008 році до бюджету розвитку надійшло 81,2 млн. грн.).

У цьому році очікується  скорочення до 5,3 млн. грн. надходжень від  відчуження комунального майна у зв’язку із скороченням бази приватизації ( торік було отримано 28,9 млн. грн.)  Від продажу землі заплановано отримано 39 млн. грн. Для погашення заборгованості  за виконані торік роботи на об’єктах до 600-річчя міста планується  передати 6,1 млн. грн. із загального фонду бюджету до бюджету розвитку. Передбачено також на 20% скоротити видатки на оплату бюджетними установами енергоносіїв.

На зарплату бюджетникам  міста у 2009 році  передбачено 243,7  млн. грн., що на 13% більше, ніж торік. Питома вага заробітної плати у видатках бюджету становить майже 55%  ( в освіті – 81%, охороні здоров’я – 82%,  культурі – 80%, фізкультурі і спорту – 82%).

Голова депутатської комісії з питань економіки, бюджету та фінансів Володимир Пронін заявив, що дохідна частина бюджету міста у 2009 році зважена та реальна до виконання, а видаткова частина – аскетична, але дає можливість вижити.

Депутати  визначили бюджетні пріоритети на 2009 рік. Вони мають намір  протистояти кризі  усіма можливими засобами, дотримуючись жорсткої економії видатків у всіх сферах, забезпечити першочергове фінансування соціальної сфери та підтримку соціально незахищених категорій населення, погашення боргів перед підрядниками за виконані  до 600-річчя міста роботи, залучення прямих іноземних інвестицій у промисловий сектор економіки міста, збереження міської інфраструктури, зокрема підтримку роботи тих підприємств, які забезпечують  життєдіяльність міста.

Запис Бюджет Чернівців у 2009 році становитиме 549 мільйонів гривень спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це йшлося на спільній прес-конференції голови Чернівецької облдержадміністрації Володимира КУЛІША та голови обласної ради Івана ШИЛЕПНИЦЬКОГО. Вони підкреслили, що здобутки краю – щоправда, на тлі України – вражають своєю успішністю. Незважаючи на те, що 2008-ий відзначився для нас такими масштабним подіями, як найбільша за останнє півстоліття повінь, 600-річчя Чернівців і світова фінансово-економічна криза.

За словами перших осіб, Чернівецька область – чи не єдина в Україні, яка зустрічає 2009-ий з кращими показниками, ніж у попередньому році. В краї навіть безробіття скоротилося на 2,5%. До зведеного бюджету зібрано 1 млрд. 700 млн. грн, що на 400 млн. грн більше, ніж торік. І вперше за останнє десятиріччя населення краю зменшується в… 4(!) рази повільніше.

Протягом року здано в експлуатацію 104 навчальні заклади, 75 медичних установ і 115 – культури і спорту. Ліквідуючи наслідки стихії, область освоїла 1 млрд. 200 млн. гривень. Та, на жаль, ще не всі мости й дороги, навіть загальнодержавного значення, відновлені. Причина – недостатнє фінансування. Хоча 3100 об’єктів уже постали у первозданному вигляді. А у передостанній день 2008 року у Новоселицькому районі було здано 9 останніх будинків для потерпілих від великої води.

Зрозуміло, що навіть такі успіхи не забезпечать буковинцям безпроблемного життя. Тим паче, що зафіксовано загалом радісну тенденцію – повернення заробітчан на батьківщину. Ось тільки причина цього не вельми райдужна: вони масово втрачають роботу за кордоном. Однак тут, на рідній землі, їм, слава Богу, є чим зайнятися.

Найперше, влада подбала про те, щоби у селі були створені комфортні умови для розвитку малого та середнього бізнесу. Водночас на Буковині, як і в Україні загалом, безробітні використовуватимуться для розгортання дорожнього будівництва, яке вирішить нарешті проблему інфраструктури туристичної галузі краю.

Як запевнили очільники області, зменшення виробництва валового продукту не прогнозується. Тож буковинці повинні впевнено дивитися у завтрашній день. Але його успішність, себто нашого завтра, вимагатиме зусиль, праці та поту. Допомагатиме у цьому антикризова програма, розроблена облдержадміністрацією і прийнята депутатами обласної ради на останній сесії минулого року.

– Ми готові до роботи в екстремальних умовах, – запевнили від імені буковинців очільники області.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Щоби бути успішним спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Урочиста конференція, присвячена 20-річчю екологічної громадської організації «Зелений рух Буковини» відбудеться 14 грудня у приміщенні палацу «Академічний», вул. Шіллера, 11.
Початок о 12.00, реєстрація учасників від 11.30.
За довідками звертатися до оргкомітету за тел. 55-58-06.

Біда стимулювала розквіт

– Усе почалося з великої біди, – пригадує Отілія Гуліка, – 1988-го чернівецькі діти почали хворіти невідомою недугою, яку пізніше назвали алопецією. 40 тисяч дітей вивезли тоді з Чернівців. Влада виявилася неспроможною рятувати дітей, тож до справи взялася громада.

Ідея створення організації виникла у Ярослава Кирпушка та Євгена Рипчука. 21 листопада 1988 року відбулися збори ініціативної групи, до якої входили Леонтій Сандуляк, Ярослав Кирпушко, Віктор Фреліх, Троян Влайко, Володимир Кондратенко та інші. 6 лютого 1989 року було зареєстровано громадську організацію «Зелений рух радянської Буковини». У пік розквіту вона налічувала майже півтори тисячі людей з партквитками, а ще скільки було прихильників без партквитків! Зараз звичайно нас уже набагато менше.

– На початку жовтня 1988 року ми отримали статут «Зеленого руху Естонії», – розповідає Ярослав Кирпушко, – запозичили в них організаційну структуру. З утворенням організації ми перетворили стихійний громадський рух в організовану діяльність. Головою організації обрали Леонтія Сандуляка. Усі разом звернулися до тодішнього міського голови Павла Каспрука. До його честі, він виявився справжнім мером, який уболівав за чернівчан. Каспрук підтримав буковинців – це чи не єдиний випадок, коли представник влади став на бік громади.

У 1989 році Леонтій Сандуляк виграв вибори до ВР СРСР, інші члени «Зеленого руху» – до обласних та міських рад. Громада отримала реальну можливість впливати на владу та результати її діяльності. Цей унікальний результат, який досі ніхто не може повторити, є найбільшим досягненням «Зеленого руху»!

Згодом СРСР розпався, з назви організації щезло слово «радянської». «Зелений рух» поширився на всю Україну, його центр перемістився до Києва, а місцеві громади стали менше «важити». Утворилася партія Зелених. У 1993 році організацію перейменували на «Зелений світ Буковини».

В нашому русі відбувся розкол на екологічну і політичну складову, люди обрали інші пріоритети, почали ділити крісла й печатки. Власне, це вже був початок кінця. Зараз громадські екологічні організації працюють у «камерних» рамках, їхнього голосу майже ніде не чути.

Справи буденні

– Наша організація зробила багато корисного для буковинців, – каже Отілія Гуліка. – Ми придбали кілька дозиметрів і провели суцільну дозиметрію Чернівецької області. Завдяки нам населені пункти Заставнівського та Кіцманського районів отримали ІІІ та IV категорії постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС. Оскільки ми мали посвідчення громадських екологічних інспекторів, проводили рейди.

Досі співпрацюємо з обласною екологічною інспекцією. Проводили «зелені толоки», створили комісію зі збереження зелених насаджень при міській раді. Домоглися, аби містом не їздили КАМАЗи з землею та не розвозили болото. До 600-річчя Чернівців наші партнери – організації «Молодіжний рух» та «Клуб української молоді» провели акцію «Зелене квітуче місто – руками учнів».

Завдяки нашій колезі Аллі Божієвській, яку ми хочемо обрати новим головою організації саме на ювілейній конференції, маємо гуртки юних екологів у кожній школі міста. Надаємо правозахисну допомогу, маємо власних юристів. Найбільша проблема, яку ми намагаємося розв’язати вже не один рік – вибір гравію в Стрілецькому Куті. На вигляд там усе законно, але після повені в людей почали зсуватися й тріщати будинки…

Ми захищаємо також інтереси чернівчан, працюючи в комісіях з благоустрою міста. Наприклад, я є членом комісії з перетворення вул. Кобилянської на вулицю зразкової чистоти і порядку. Обіцяють, що невдовзі тут будуть два двірники й міліціонер, які постійно прибиратимуть і чергуватимуть.

Покликали і в комісію з реконструкції Центральної площі. Ще наша організація взялася навесні упорядкувати дворик біля муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського. Хочемо висадити там рідкісні квіти. Спочатку ми їх садили у сквері біля органного залу, але першої ж ночі вони звідти дивним чином щезали. Подейкують, не без допомоги керівництва органного залу. Свого часу ми провели інвентаризацію усіх дерев та кущів міста.

Думаємо, як розв’язати проблему якості води. Останнім часом почали закупати сучасні антикоагулянти, а раніше ж воду хлорували. Нинішні дезінфектори води нами ще мало вивчені, а те, що при взаємодії хлору з важкими металами, які є в чернівецькій воді, утворюється діоксан, скаже будь-який хімік. Звичайно, це мікродози, але коли вони накопичуються в організмі, то здатні спричинити рак.

А скільки всього у повітрі! Живу на вул. Шевченка, біля дороги. Так у пса на спині повністю вилізла шерсть. А кішка три дні не могла народити. Коли ж нарешті народила, то страшно було дивитися: з кожного боку тулуба голова і по дві лапи… А нині ще й повторюється ситуація з алопецією. Діти отруєні невідомо чим, а влада лише «переводить стрілки», намагаючись знайти крайнього. Тож працювати є над чим.

Чи матимемо майбутнє?

– А на мій погляд, – переконує Ярослав Кирпушко, – екологічним громадським організаціям немає сенсу діяти у державах, де немає екологічного майбутнього. Працюючи на рівні школяриків, далеко не підеш.

Проаналізуйте ситуацію з отруєнням дітей: ззовні усе виглядає як повтор 20-річної давності. Влада реагує на хворобу дітей так само, карає «стрілочників» і виголошує відому формулу «усе під контролем». Самі чиновники досі не вилікувалися від іншої хвороби – «васькізму». Вони вислуховують обурення, а роблять своє.

Я більше ніж упевнений, що справжню причину отруєння дітей так само: «не знайдуть». Справа радше в тім, що зараз, замість цих «пошуків», треба вживати заходів до убезпечення дітей, але нічого ж не робиться!..

Але порівняйте реакцію батьків 20 років тому і тепер. Батьки кінця 80-х вийшли на вулиці і вимагали від влади робити хоч щось. А сьогоднішні батьки тихенько сидять у своїх норках. З політиків та громадських діячів теж ніхто нікуди не біжить, усі піаряться, розкручуються і розширюються на біді. Одні стають «борцями за правду», інші сподіваються виграти наступний тендер на постачання продуктів у садки, треті думають, як «відмазатися».

Люди перестали цікавитися проблемою виживання в екологічному сенсі, вона перейшла в економічне та політичне русло. Крім того, люди втратили звичку колективної роботи, кожен став індивідуалістом-одинаком і переживає тільки за себе. У людей «знизився суспільний градус», вони дезорієнтовані і зневірені у власних силах. Між тим, екологічні природні та антропогенні загрози нікуди не зникли, вони просто трансформувалися.

Тому єдиною перспективою роботи вважаю вплив не на громаду загалом, і навіть не на кожного окремого громадянина, а на конкретного Петра чи Василя – споживача генетично-модифікованих продуктів, косметики з шкідливими речовинами, побутової техніки з патогенним випромінюванням. Це краще вплине на сучасного чернівчанина, ніж високі ідеї і гасла. Організації треба переорієнтовуватися відповідно до вимог часу. А коли вона не рухається уперед, навіщо їй існувати далі?

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії», фото з архіву «Зеленого світу Буковини»

Запис Феномену «Зеленого руху Буковини» досі ніхто не повторив спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Досьє:
Петро Брижак, 44 роки, начальник управління культури і туризму Чернівецької ОДА. За фахом – географ. Хобі – гірський туризм. Одружений, має доньку Анастасію, студентку того ж геофаку.

«Червона рута» повертається

– Що нового станеться у культурному житті Буковини наступного року?

– По-перше, наступного року відбудуться багато фестивалів, які не проводилися через повінь – «Букова віть», «Хотинська твердь». Через 20 років на Буковину повертається «Червона рута». Знаковим стане довгоочікуваний Всесвітній форум буковинців. Плануємо створення навчально-методичного центру культури і туризму для перепідготовки кадрів. Готуватимемо професійних екскурсоводів та інструкторів зі спортивного туризму.

– Ви неодноразово говорили про запровадження нових туристичних маршрутів…

– Справді, ми будуємо нові туристичні об’єкти, відповідно будуть нові маршрути. Перш за все, хочемо використати рекреаційні можливості Дністра та Бесарабії – Хотинського, Кельменецького та Сокирянського районів. Знаю, що на берегах Дністра відпочивають навіть жителі Херсона та Миколаєва, тож намагаємося забезпечити максимум комфорту. Завершується будівництво туркомплексів в урочищах Дубовому та Старій Вишневій. Плануємо нові аквапарки у Вишневому та Дністрівці, туркомплекс у Хотині, в якому буде аж 5 музеїв! Залучили іноземних інвесторів. Шукаємо можливості для стимулювання сільського туризму.

– А як же Карпати?

– Про Карпати ми теж не забуваємо. Вже цього року тут відкрилося кілька нових об’єктів, ще кілька доводяться до ладу. А ще плануємо втілити на Буковині ідею так званого комплексного туризму, коли людина не відпочиває усі два тижні в горах на одному місці, а подорожує: кілька днів у Карпатах, кілька – на Дністрі, решту – в місті або в сільській садибі. Хочеться, аби гості мали уявлення про весь наш край, а не про якусь його часточку.

– Іноземні інвестори не відмовляються від співпраці через кризу? Багато фірм забирають свої гроші з України…

– Не забирають. Вони кажуть, що бачать майбутнє своїх проектів: вони будуть окупними і популярними. Це приємно, коли тебе сприймають як солідного ділового партнера, якому можна довіряти, особливо у скрутні часи.
Сніг «зроблять» за тиждень

– Ми більше говоримо про літній відпочинок, а як щодо зимового? Багато туроператорів скаржаться, що під час економічної кризи попит на відпочинок падає…

– Щойно розмовляв з власниками туркомплексів Мигово і Горбово. Поки що там немає снігу, але більшість місць у готелях заброньовані. Звичайно, ми могли б виробляти штучний сніг уже зараз, але це дуже дороге задоволення. Таке обладнання «їсть» дуже багато електрики, відповідно, й так недешеві послуги стануть ще дорожчими. Крім того, штучний сніг кладеться на промерзлу землю, щоб повільніше танув, а земля в горах ще не позамерзала. Проте від 15 грудня снігові гармати запрацюють і можна буде кататися на лижах і санчатах.

– Послуги буковинських туркоплексів подорожчають?

– Не без того. Зазвичай під час новорічних та різдвяних свят ціни в наших туркомплексах підвищуються на 20-60%. З власного досвіду можу сказати, що найменша націнка – 15% – у садибі Лекече.

– Чи насправді подорожчання закордонного відпочинку призведе до збільшення відпочивальників на місцевих курортах?

– Поки що кількість відпочивальників не збільшується. Вона залишається приблизно такою самою. Це можна буде краще оцінити влітку.

– Чому вітчизняні «моря і гори» набагато дорожчі за закордонні?

– Цінова політика в туристичній галузі справді нелогічна. Пояснення просте: більшість бізнесменів хочуть швидше «відбити вкладені бабки», не задумуючись про довгострокові перспективи. У туризмі немає виписаних правил гри. Донедавна існувала одна програма розвитку туризму, яка не фінансувалася державою. Зараз створили іншу, але чи будуть виділятися кошти – невідомо. Коли у Франції чи Єгипті на розвиток туризму держава витрачає майже $80 млн. на рік, то в Україні – лише 10 млн. грн. За кордоном розуміють, що з туризмом співпрацює ще 40 різних виробництв, у нас до цього ще не дійшли.

– До 600-річчя Чернівців чиновники виголошували гасла про те, що місто має стати туристичною Меккою. Тепер усі з сумом констатують: дива не сталося… Чому?

– За статистикою, цього року до Чернівців приїжджало стільки ж туристів, скільки минулого. Чому їх не стало більше? Тому що для масового туризму необхідно мати розвинену інфраструктуру, а не ремонтувати якусь одну вулицю чи площу… Втім, усе в наших руках, справа ж не в конкретній даті, а в тому, щоб нарешті забезпечити для туристів нормальні умови.

Робота як хобі, хобі – як робота

– Саме сьогодні на Буковині стартує Чемпіонат з гірського туризму…

– Федерація спортивного туризму Буковини, яку очолює Віктор Скрипник, – наша гордість. Вона посідає перше місце в Україні. Ми вже маємо навіть першу дівчину-майстра спорту з гірського туризму. Причому їй тільки 18 років, навчається на географічному факультеті.

– Ви теж турист зі стажем…

– У мене хобі як робота і робота як хобі. Ще коли вчився на геофаці, обходили з друзями усі Карпати, Кавказ, Памір і Тянь-Шань. Працював у багатьох країнах Європи, Азії, Близького Сходу і навіть Африки. Об’їздивши майже весь світ, переконався, що Україна, і зокрема Буковина, має величезний туристичний потенціал. Моя мрія – реалізувати його, щоб якомога більше людей могло захоплюватися нашим краєм.

– Ваша донька поділяє таткові погляди?

– Моя Настя така ж завзята, як і я. Вона першокурсниця геофаку. Коли вступала, пояснила мені: «Татку, ти оце все «заварив», але ж продовжувати також потрібно таким як ти!».

– Як би Ви охарактеризували себе?

– Я – людина м’яка. Мені дуже важко говорити «ні!», тому багатьом допомагаю. Легкий «на підйом», але рішення приймаю не спонтанно, а виважено. Відданий своїй сім’ї, дуже нею пишаюся. Не вмію робити людям боляче. Один з моїх друзів жартує: «Петре, маєш щастя, що не народився дівчинкою… – Нікому б ніколи не відмовив!»

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Петро БРИЖАК: «Друзі кажуть: – Щастя твоє, що не народився дівчинкою… Нікому б не відмовив» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Меценати зі свідоцтвами спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Щастя у взаєморозумінні

– Друзі та близькі знайомі називають Вас ласкавим скороченням – Бумчик… Звідки воно взялося? Ваше повне ім’я – Броніслав – навпаки, звучить твердо і дзвінко. Його можна розшифровувати «слава як броня», «боронити зі славою». Тож Ви – єдність протилежностей?

– Таке скорочене ім’я мені в дитинстві придумав брат. А друзі, знайомі та діти з 41-ї школи частіше звуть Бумою. Що ж до єдності протилежностей, то, мабуть, так воно і є: у характері моєму намішано багато – і різного.

– Фотографія – дорогий вид мистецтва. Людям творчим нині доводиться скрутно. Організувати виставку, ба навіть експозицію вимагає значних грошей. Але в Чернівцях є принаймні два фотохудожники, які видають буклети, фотоальбоми, календарі. Один з них – Ви. Як це Вам удається?

– Митцям завжди жилося й живеться непросто. За кордоном практикуються стипендії та гранти, у нас же підтримки майстрам мистецтва практично немає. Що ж особисто до мене, то тут відіграє роль моє власне ставлення до мистецтва і вже спрацьовує ім’я.

– Ви досягли високого рівня визнання у світі. Певне, для цього потрібні були такі риси як праця, талант, характер, міцне здоров’я, жорстка самоорганізація, самопожертва, підтримка близьких, зрештою, навіть везіння… А що Ви вважаєте складовими власного успіху?

– Усе те, що Ви перелічили, плюс – доля.

– Що, окрім мистецтва, може так же глибоко зачепити Вашу душу?

– Телебачення майже не дивлюся, газет майже не читаю. А от передача російського телебачення «Жди меня» дуже мене зворушує. Я взагалі цікавлюся життям, долями людей, надто талановитих, які іноді складаються доволі непросто.

– Броніславе, чи змінюється поняття «щастя» з роками? І що воно означає для Вас?

– На жаль – а може, й на щастя – не змінилося. З роками мав би вже помудрішати. А щастя полягає у взаєморозумінні з оточенням.

– Чи доводилося Вам читати про себе у пресі або Інтернеті щось вигадане, чого насправді не було?

– Трохи було, та коли порівняти з тим, що пишуть про перших осіб держави, то можна сказати, що ні.

– Художник не може залишатися байдужим до громадського життя. Від чого сьогодні у Вас найбільше болить душа?

– Від того, що наша держава вільна від розуму й здійснення мрій, моїх, зокрема.

– «Квадрат» Малевича – то геніальний твір?

– Геніальний не як твір, а як квінтесенція розвитку сучасної естетики.

Пори року – плин життя

–Багато хто не любить осені з її похмурими туманними днями. Але багатьох митців осінь, навпаки, надихає. Яка з пір року – найулюбленіша?

– Обожнюю весну та пізню осінь у Чернівцях. Ніде я себе так добре не почуваю цієї пори, як тут. Хочеться дихати й творити.

– Один з Ваших фотоальбомів присвячений старовинним надгробкам єврейського цвинтаря. Бруківка – а це теж каміння – використана і в деяких Ваших фотокомпозиціях. Звідки такий інтерес до каміння?

– Каміння уособлює вічність, але нічого спільного між названими проектами немає.

– В інтерв’ю «Свободі слова» Ви стверджували, що світ у цілому хворий. Можете назвати діагноз?

– Світ став занадто матеріальним, вражає відсутність духовного начала. Стосунки чоловіка й жінки, інститут сім’ї зазнали значних змін – і не в кращий бік. Усе, що проти природи, – погано. Дуже багато порушень в екології. Природа за це мстить людям. І нинішні численні катастрофи підтверджують усе сказане.

– Мене «зачепив» Ваш календар: на тлі кованої решітки зображена виноградна лоза і ті зміни, що відбуваються з нею від місяця до місяця. Як виник задум?

– Цей календар замовило німецьке посольство в Україні. А фотографії, що в ньому використані, є частиною великого проекту «Балкон», над яким я працював кілька років. Можна об’їхати вздовж і впоперек земну кулю, сягнути космосу, Сонця, інших зірок – і далі шкільного глобуса не просунутися. А можна, подорожуючи (сидячи, стоячи, лежачи) лише одним чернівецьким балконом, осягнути Всесвіт і навіть злетіти в космос.

– У зв’язку з чим Ви здавна захоплюєтеся психологією?

– Я – людина книги, завжди цікавився і любив науки, пов’язані з психікою, з людиною. Раніше мені привозили такі книжки з-за кордону іноземні дипломати, друзі. Тож мав змогу їх читати. Тепер вони і в нас не диво. Не вважаю це конче необхідним для художника. Це просто цікаво мені.

– Ваші сини також обрали для себе мистецький шлях?

– Ні, слава Богу. Як кожний батько, бажаю своїм дітям кращої долі, хоча й на власну не скаржуся.

– Броніславе, коли б Ви не стали художником, що б тоді вибрали?

– Тоді краще б не народжувався! Бо то був би жах! Кожна людина приходить у цей світ для чогось певного.

– Ви багато працюєте. Це – значне навантаження на організм. А як підтримуєте здоров’я?

– Сонце, книги, кохання і… горілочка. Пропорції – на розсуд читача.

Марія НОВАК, спеціально для «Версій», фотороботи Б. Тутельмана

Запис Броніслав Тутельман: «Світ став надто матеріальним. А Україна звільнилася… від розуму» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Криза: доки багатий збідніє Абзац «Підкували» Донецьк Фестиваль пам’яті Яремчука Держава платить, але не всім Доходи з майна Режисери ростуть Наступає Рік Карпат Діти війни належне отримають Ситуація в садках – під контролем Кіцманська райрада – переможниця конкурсу Зібрали 229 млн грн ПДВ Товстосуми поділяться з бюджетом Федоруку не вистачає грошей Фундамент нового житла буковинки заклав Президент

Криза: доки багатий збідніє…

На Буковині зараз 103 онкохворих дитини: лише цьогоріч виявили 16 нових випадків захворювання. Більше 70% хворих можна вилікувати, але для цього потрібні великі кошти. За традицією, 19 числа кожного місяця відбувається марафон «Подаруй дитині життя». Незважаючи на кризу, у середу буковинці зібрали 3852 грн, які підуть на лікування дітей, хворих на лейкемію та рак.
ФАКБ «Форум» м. Чернівці код ЄДРПОУ 35029311 Р/Р №26002300000612 МФО 356516.

Абзац

Переможців конкурсу на краще журналістське розслідування у протидії з корупцією відзначили на засіданні Чернівецького прес-клубу. Серед призерів – заступник головного редактора газети «Версії» Лєра ЯСНИЦЬКА.

За порушення присяги державного службовця – з таким формулюванням, якого, зрештою, навіть немає в Кодексі законів про працю, зняли з посади ще навесні цього року голову ДПА в Чернівецькій області Олександра ФИЩУКА, і ще 6-х голів ДПА у західному регіоні. Фищук звернувся по захист до суду: напередодні звільнення прем’єрка відзначила його роботу, бо перевів буковинську податкову службу з аутсайдерів у лідери. Сьогодні має відбутися слухання його справи у першій інстанції. Хоча, до речі, деякі інші голови вже пройшли цю процедуру, вигравши справи.

Сьогодні в управлінні СБУ в Чернівецькій області відбудеться вечір-реквієм, присвячений 75-м роковинам голодомору 1932-33 років та усім жертвам голодоморів, де 4-м бібліотекам краю вручать книги відгуків на виставку «Розсекречена пам’ять».

«Підкували» Донецьк

Ковалі з Димки Глибоцького району отримали грамоту від мерії Донецька за виготовлення лавки-гойдалки для наречених, яку встановили у відомому Парку кованих фігур. Ковалі брали участь у міжнародному фестивалі ковальського мистецтва в Донецьку. Саме там вони й викували свій виріб та подарували місту.

Фестиваль пам’яті Яремчука

30 листопада об 11.00 в залі обласної філармонії відбудеться ХII міський фестиваль музичних ансамблів ресторанів, кафе та барів Чернівців, присвячений 57-й річниці Назарія Яремчука.. Заявки на участь приймаються за адресою: Пл.Філармонії,10 і тел. 55-27-01, 52-55-09 до 25 листопада

Держава платить, але не всім

У 17-ти ВНЗ Буковини навчається майже 39 тис. студентів, з яких 9 тис. – першокурсники. Стипендію отримують 38,5% студентів закладів І-ІІ рівнів акредитації та 24,5% студентів ІІІ-ІV рівнів акредитації. Решта навчаються за кошти «закордонних» батьків.

Доходи з майна

За 10 місяців Буковина перерахувала до держбюджету 1 млн. 778 тис. 856 грн, отриманих від оренди державного майна. Чинними залишаються 158 договорів оренди держмайна, з них 78 – укладені регіональним відділенням ФДМУ . Укладено 2 нових договори, з них 1 – на конкурсних засадах, 1 – з бюджетною організацією.

Режисери ростуть…

Команда фото-відеостудії «Фокус» Сторожинецького центру дітей та юнацтва представила 4 фільми на Міжнародному фестивалі непрофесійного кіно «Кінокімерія» у Херсоні. Для участі у фестивалі з’їхалися аматори з 10 країн: Ізраїлю, Естонії, України, Росії, Канади, США. На конкурсі було представлено 245 фільмів у 7 номінаціях. За фільм «Водний спорт – спорт сміливих та відважних» у номінації «Соціально-патріотичний фільм» виборола ІІІ місце і отримала диплом Мінкультури і туризму, Національної спілки кінематографістів, диплом за відданість аматорському кіномистецтву та грошову премію Анастасія Ялов’як з команди «Фокус». Її запросили на навчання 2 університети, де навчають операторів та режисерів кіно.

Наступає Рік Карпат

Голова Чернівецької обласної ради Іван ШИЛЕПНИЦЬКИЙ зустрівся у Львові з головами Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської обласних рад. У ході зустрічі підписано Декларацію намірів щодо проголошення 2009 року Роком Карпат. Керівники крайових парламентів чотирьох сусідніх областей вирішили об’єднати зусилля навколо вирішення екологічних та соціально-економічних проблем нашого регіону.

У чотирьох областях, частина територій яких належить до Карпатського регіону, з метою збереження потенціалу Карпат і сприяння сталому розвиткові прилеглих територій буде проведено низку заходів, спрямованих на популяризацію цього регіону, збереження унікальної природної та історико-культурної спадщини, використання потужного рекреаційного потенціалу. Координатором цих заходів виступатиме Національне Представництво України в Карпатському Єврорегіоні.

Декларація намірів щодо проголошення 2009-го року Роком Карпат підтримала пропозицію української делегації на Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи про обговорення та прийняття окремої Резолюції і рекомендацій щодо екологічної ситуації в Карпатському регіоні, її соціальних наслідків і шляхів поліпшення. Текст Декларації направлено Президентові України, Кабінету Міністрів України, Європейській Комісії, впливовим міжнародним організаціям і Національним Представництвам держав-членів Карпатського Єврорегіону.
Прес-служба Облради

Діти війни належне отримають

Колегія обласної ради за пропозицією уповноваженого представника депутатської фракції «Народна партія», начальника головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області Михайла РОМАНІВА прийняла звернення до жителів області.

«Останнім часом, – говориться у зверненні, – почастішали спроби спекуляцій на інтересах такої поважної категорії наших співгромадян, як діти війни. З боку безвідповідальних осіб лунають заклики до проведення масових акцій громадянської непокори, тиражуються судові позови до Уряду України, парламенту, Пенсійного фонду України, інших державних та фінансових структур, які опікуються проблемами пенсіонерів».

Засудивши популістський та відверто провокаційний характер дій окремих політиків, спрямованих на безвідповідальне підбурювання громадян, члени колегії крайового парламенту закликали жителів краю «зберігати витримку, дотримуватися норм законності та правопорядку, не піддаватися на популістські обіцянки спритників від політики».

Прес-служба Облради

Ситуація в садках – під контролем

На засіданні постійної комісії з питань охорони здоров’я обласної ради за ініціативою керівника крайового парламенту Івана ШИЛЕПНИЦЬКОГО розглядалася ситуація щодо захворюваь дітей у дитячих дошкільних закладах обласного центру.

Депутати заслухали інформацію заступника начальника Головного управління охорони здоров’я ОДА Ростислава КАЛОШИНА, заступника начальника Головного управління освіти і науки облдержадміністрації Віктора МАКОЛІНЦЯ, головного санітарного лікаря області Олександра СВІТЛИЧНОГО та генерального директора ВАТ «Чернівецький міськмолокозавод» Олександра ГУЦУЛЯКА.

В обговоренні питання порядку денного взяли участь голова постійної комісії Василь ПІШАК, депутати Валерій КАЛАРАШ, Святослав МАЛИШ, Аурел ЦИНТАР. Народні обранці висловили занепокоєння з приводу непоодиноких випадків харчових отруєнь маленьких вихованців дитячих дошкільних закладів і вирішили винести цю проблему на розгляд чергової сесії крайового парламенту.

Прес-служба Облради

Кіцманська райрада – переможниця конкурсу

Кіцманська районна рада здобула перемогу у Всеукраїнському конкурсі проектів та програм розвитку місцевого самоврядування з проектом «Створення інноваційних умов для успішного фізкультурно-спортивного розвитку дітей і молоді Кіцманського району та занять лікувальною фізкультурою хворих Кіцманської районної лікарні».

Метою проекту є створення сучасної матеріально-технічної бази для охоплення населення району масовими видами спорту та фізкультурно-оздоровчими вправами, забезпечення належної реабілітації пацієнтів районної лікарні. Для реалізації проекту буде залучено понад 418 тис. грн. бюджетних коштів. Близько 100 тис. грн. надійде від спонсорів та меценатів району. В ролі організацій-партнерів у втіленні проекту беруть участь спільне підприємство «Райагробуд» і відкрите акціонерне товариство «ПМК-311».

Прес-служба Облради

Зібрали 229 млн грн ПДВ

Льодовий подих кризи не торкнувся ще буковинської економіки, яка продовжує функціонувати у звичному режимі. Принаймні про це свідчать обсяги податкових надходжень, позитивну динаміку зростання яких фіксують податківці краю. Зокрема, збір до Державного бюджету податку на додану вартість за 10 місяців склав 229 млн грн, що на 29 млн грн або 15% перевищує торішні показники .

Резервами наповнення бюджету та вдосконалення адміністрування податків і надалі залишається виявлення та руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, посилення контролю за підприємствами, які мають значні суми валових доходів, проте сплачують мізерні суми податків.

Ще один інструмент забезпечення повної виплати цього податку – ретельний аналіз даних додатку 5 до декларації з ПДВ – «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів». Ґрунтовне вивчення цих даних уже дозволило забезпечити майже 2,5 мільйона гривень додаткових надходжень до бюджету.

Одним з пріоритетних напрямків роботи податкових органів залишається своєчасне відшкодування ПДВ – у зазначений період підприємствам області відшкодовано 52,6 мільйона гривень. Водночас податківці запобігли поверненню безпідставно заявлених до відшкодування сум понад ніж 13 млн. грн.

За матеріалами відділу ПДВ ДПА у Чернівецькій області

Товстосуми поділяться з бюджетом

Понад 1,5 млн. грн задекларували 23 буковинці, які внесли свої кошти до статутних фондів товариств. Наслідком такої «відвертості» з податківцями стали сплачені у цьому році заможними власниками приватних підприємств понад 236 тис. грн податків. До слова, це один з найкращих показників у країні.

«Вираховувати» мільйонерів доводиться самотужки, завдяки аналізу статутних фондів та задекларованих їхніми засновниками доходів від підприємницької діяльності та власне від цінних паперів. За даними податківців, 8 краян протягом останніх 5 років вклали у статутні фонди до 2 млн. грн. Але задекларувати свої прибутки усі восьмеро не поспішають…

Відділ масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПА в Чернівецькій області

Федоруку не вистачає грошей…

Заходи щодо економного та раціонального використання бюджетних коштів, передбачених на утримання виконавчих органів міської та районних у місті рад, затвердив Микола Федорук.

Від 17 листопада наказано припинити придбання автотранспорту, меблів, мобілок, комп’ютерів і побутової техніки, м’якого інвентарю, не розпочинати проведення ремонту та реконструкції адмінприміщень, крім тих, що перебувають в аварійному стані, не приймати рішень про збільшення чисельності працівників, не допускати будь-якої заборгованості.

Буде припинене продовження перебування на держслужбі посадовців, які досягли пенсійного віку, та посилено увагу до омолодження складу виконавчих органів місцевого самоврядування і керівників комунальних підприємств.

Фундамент нового житла буковинки заклав Президент

Щасливі 11 сімей – жителів села Чорногузи Вижницького району, оселі яких потерпіли внаслідок повені, отримали ключі від нових будинків. Мешканці села задоволені новим житлом, і вже встигли назвати це місце житломасивом.

Любов Малиш, жителька вул. І. Миколайчука в Чорногузах, яка наразі очікує дитину, не вірила до останнього, що їй збудують нове помешкання.

– Коли до нас приїздив Віктор Ющенко і заклав фундамент до моєї нової оселі, – розповідає пані Любов – я зрозуміла, що мої скептичні думки були даремними». перший заступник голови ОДА Віктор Павлюк навіть пожартував: – Незабаром у Чорногузах святкуватимуть хрестини, а вже пізніше – новосілля!.

Не вірила у те, що в Чорногузах збудують нове житло і Гульнара Мацюк, теперішня тимчасова жителька Чернівців: – Я очікувала на будинок 3 місяці, щотижня приїжджала на будівництво. У процесі будівництва виникали невеличкі проблеми, але результатом я задоволена, – розповідає вона.

Як повідомив перший заступник голови ОДА Віктор Павлюк, на Буковині залишилося добудувати ще 6 будинків для людей, оселі яких потерпіли від стихії. На будівництво мікрорайону в Чорногузах витрачено 11 млн. грн. Серед них – майже 6 млн. грн. бюджетних коштів, решта – допомога спонсорів і меценатів.

Микола КОБИЛЮК, «Версії»

Запис Буковина спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чернівецькі ЗМІ отримали нову інструкцію після святкування 600-річчя міста: тепер вони повинні прищеплювати чернівчанам патріотичне ставлення до свого міста, до його культурної спадщини, підтримувати те, що зроблено до свята тощо. І хоча водночас їм подякували за освітлення підготовки й проведення свята, але залишається враження що останні три роки нашій владі газети читати ніколи…
А ще хочеться запитати: а де ви бачите чернівчан? Скільки їх та їхніх сімей залишилося в місті? Наш чернівецький люд, який має хоч якусь цінність – професію, знання, досвід, ту ж культуру – давно подався у світи і тішить свій патріотизм на сайті  Odnoklassniki.ru.
Натомість порожнечу зайняли люди приїжджі. Причому, вони не стали тягнутися до культури, як, скажімо, мої однокурсники у 60-тих роках. Новітні чернівчани полишали в рідних селах і всі сільські поняття про етику й культуру. А може, й не отримали їх зовсім, бо де ж тепер ті мами? Теж по світах… Вийшли маргінали, люди без роду й племені, які за сміливість вважають оправитися в карету, розписати стінки з балончика і потрощити лавочки… Це ж круто! Та коли б у селі біля клубу хтось учинив подібне, одразу б вирахували і змусили б відмивати, ремонтувати і платити!
Ясно, що газет вони не читають. Сьогодні їм 15-20. Ще не завтра, але згодом вони сядуть в органах влади, прийдуть учителювати, лікувати (!!!), судити й боронити людей від усякої напасті в якості міліціянтів та рятувальників… Залишається сподіватися, що вони «перебісяться» й навчаться користуватися туалетами…
Ті ж, хто чогось досягли в матеріальному й посадовому сенсі, переселяються до столиці, щоби звідти дарувати нам від своєї ностальгії незрозумілі рулончики роботи відомих скульпторів… І то не факт. Бо недарма ж цікавився наш відомий журналіст: – А чи знає Церетелі, що він автор пам’ятника в Чернівцях?

Запис Газету – в маси. На туалетному папері спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Одна з яскравих і неординарних постатей на місцевому політичному олімпі: кавалер Почесної відзнаки облради «Добро, благодійність, милосердя», один з організаторів світової конференції молодих учених у Чернівцях, володар Грамоти православного братства святого апостола Андрія Первозванного, численних грамот і подяк, постійно заклопотаний новими проектами і проблемами. Навіть інтерв’ю склалося під час робочих поїздок по місту, коли пізнавала усі складнощі депутатського життя.

Політика – як любов…

– Як Ви прийшли в політику і чому обрали саме БЮТ?
– У політику я прийшов 1999 року, тоді саме створювався обласний
осередок партії «Батьківщина». Був присутнім на І конференції партії. Відтоді своїх політичних уподобань не змінюю. Багато людей переходять до інших партій, але я противник такого. Можна змінювати власні погляди, але їх слід відстоювати: на з’їздах, засіданнях, в особистих бесідах. Та коли ти не зміг переконати опонентів, треба підтримувати рішення більшості.
Під час останніх виборів «Батьківщина» увійшла до блоку Юлії Тимошенко, тому нині працюю в облраді у фракції БЮТ. Чому саме БЮТ? Бо це соціально орієнтована партія, яка намагається розв’язати проблеми незахищених верств населення. Це не означає, що в БЮТі немає багатих людей, партіям теж треба на щось жити, тому залучають олігархів. Взагалі, фінансування партій – така ж інтимна річ, як стосунки між чоловіком і жінкою, про них не варто говорити вголос…
– Від минулого року у Вас триває конфлікт з керівником обласного осередку БЮТ… Прокоментуйте, будь-ласка, ситуацію…
– Скажу так: нині проблема наближається до розв’язання. Це наші внутрішні справи, як би там не було, але ще раз повторю: політичну партію я не змінюю. Думаю, ми досягнемо консенсусу
(– Кожна людина, іноді навіть депутат, не може захиститися від «наїздів», – додає колега п.Довганича депутат Роман Ванзуряк. Коли людину звільняють з роботи, ображають лише за те, що ти БЮТівець, цього не можна так залишати. Подібна ситуація призвела до проблем, про які Ви говорите…).
– Відомі випадки, коли Вам погрожували через депутатську діяльність…
– Це тому, що я не боюсь поставити питання, які більшість замовчує
(п. Довганич показує депутатські запити з проханнями розслідувати скарги на корупцію в податковій міліції та на незаконність передавання віруючим Вірменської церкви).
– Які відповіді отримуєте на запити?
– Зазвичай пишуть, що все добре. Так буде доти, поки докорінно не змінять систему влади на місцевому і державному рівні. Тій же місцевій прокуратурі вигідніше приховати окремі злочини, ніж піти проти губернатора. Ніхто не хоче сваритися з високим начальством, тому губернатор не піде проти Президента. І так повсюди…
За статистикою, Віктор Довганич виявився найактивнішим серед місцевої депутатської когорти, за що відзначений подякою обласної ради. Він працював у 5 тимчасових контрольних комісіях, брав участь у 26 засіданнях постійної комісії з питань приватизації та управління об’єктами спільної власності, працював у 20-ти робочих групах, 102 рази виступав на 16-ти сесіях облради.

Чиновникам соромно дивитися людям в очі

– Як Ви прийшли до меценатства і благодійництва?
– Милосердя – одна з чеснот, зазначених у Біблії. Там написано: десяту частину свого багатства віддай бідним. Відтоді, як я став заможною людиною, я так і роблю. Згодом мене це настільки захопило, що тепер я постійно живу з проблемами інвалідів, сиріт, багатодітних родин. Я, так би мовити, отримую порцію адреналіну, коли бачу, що мені вдалося подарувати радість людям, з якими доля обійшлася надто жорстоко.
Віктор Довганич постійно співпрацює з двома громадськими організаціями – Чернівецькою обласною Асамблеєю інвалідів та Комітетом багатодітних матерів. Разом вони влаштовують конкурси та свята для інвалідів–колясочників, дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей з багатодітних родин. Донедавна п. Довганич був головою обласного благодійного фонду «Відродження», але нині фонд вже не працює, оскільки створювався з метою допомоги у відзначенні 600-річчя міста.
– Ви завжди допомагаєте тим, хто просить?
– Завжди, навіть коли людина ці гроші проп’є. Іноді даю менше, ніж просять, але такого, щоб не дав взагалі – не було. Пам’ятаю, був неприємний випадок, коли до мене прийшла жінка і просила гроші, щоб нагодувати дітей. Але я чомусь засумнівався у правдивості її слів, мені здалося, що їй не вистачає на пляшку. Тому грошей не дав, але накупив продуктів. Як вона мене потім лаяла! Та все одно, потім ще довго думав: може вона б за ті гроші за світло чи газ розплатилася…
– Чи можуть гроші замінити увагу, дружбу, любов?
– Я переважно допомагаю організовувати свята і фестивалі дітям та інвалідам, а не даю гроші на харчі чи лікування. На мою думку, таким людям найбільше не вистачає радості людського спілкування і людського ставлення до себе. Тому хочу, щоби за моєї допомоги вони почувалися веселими, талановитими і потрібними цьому суспільству. Коли вперше потрапив на конкурс інвалідів-колясочників, плакав, хоча взагалі-то прагматичний і несентиментальний. Мене дуже зворушив вальс на візках… Чому чиновники на такі заходи не приходять? Їм просто соромно дивитися цим людям в очі, бо вони для них нічого не роблять. Держава в першу чергу повинна піклуватися саме про таких людей, а не про банки і бізнес. Має людина казино, завод, магазин, хай працює, головне – не заважати. Завдання держави – справедливо перерозподіляти доходи на користь тих, хто не може сам про себе подбати: старих, батьків, які цілими днями змушені опікуватися дитиною-інвалідом, сиріт, у яких батьків немає.
– Чи з’явилася альтернатива фонду «Відродження»?
– Донедавна наша область, єдина в Україні, не мала федерації кінного спорту. Тому мій новий проект – розвиток кінного спорту на Буковині. Треба створити матеріальну базу, залучити фахівців-інструкторів. Я обожнюю коней, моя донька теж. Треба бачити, яка вона щаслива, коли катається верхи і вигукує: «Я – Жанна Д’Арк!»

Діти з різних епох

– Розкажіть про своїх діток. У них велика різниця у віці?
– Моєму синові вже 26, він працює директором Центру соціальних служб для молоді. Донечці Анюті лише 5. Вони геть різні, але обидва абсолютно «татові діти»: у нас в родині гуляє, вкладає спати, грається з дітьми тато. Син – ще «совкова дитина», він добре пам’ятає, хто такі піонери, жовтенята і Ленін. Його перший рік життя минув без мене: коли синові виповнилося 3 місяці, мене призвали до армії. Анюта повністю на мене схожа, вона увібрала в себе «усе найкраще, що залишилося в мені на час її народження». Вона з’явилася на світ, коли мені був вже 41 рік і це інші відчуття, ніж ті, що дарує раннє батьківство. Коли спостерігаю за ними і порівнюю, мені видається, що нинішні діти розумніші й активніші за тих, кому зараз 20-30. Помітив, що нинішня молодь починає знову цінувати знання, тож маю надію, що вітчизняна освіта «реабілітується» за втрачене десятиліття, коли вчилися «для диплома».
– Як проводите вільний час?
– Більшу частину життя працюю по 12-14 годин на день. Я вже казав, що прагматик, тому планую своє життя: що маю зробити і для чого мені це потрібно. Але 3-4 рази на рік обов’язково відпочиваю з сім’єю. Взимку катаюся на лижах, часто буваю в горах. Дуже люблю море. Оце й увесь відпочинок. Потім знову повертаюся до роботи, бо ніхто за тебе працювати не буде.
Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Віктор ДОВГАНИЧ: «Для політика доречний будь-який піар, крім… некролога» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Українці повертаються?

Кількість буковинців, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зменшилась. Нинішнього року таких 244, а минулого було 488. Найбільше людей назавжди подалося у США (97), Росію (47), Німеччину (19), Іспанію (18), Молдову (17), Білорусь (13) та Ізраїль (12). Кілька чоловік виїхало до Австрії, Канади, Польши, Франції. На постійне проживання в Україну з-за кордону повернулося 146 наших земляків. Процес масового виїзду закінчився?
Виявлено понад 200 незаконних мігрантів. Серед них 7 груп нелегалів з Молдови. Більшість з них видворено за межі України. Іноземці, які в’їжджають за національним паспортом, мають право перебувати в Україні 90 діб. Потім повинні пройти реєстрацію. Такі особи не мають права займатися тут трудовою діяльністю, – повідомив журналістам під час прес-конференції Юрій СНЄЖИН, начальник ВПРФО УМВС України в Чернівецькій області.
Любов ПЛАХІНА, «Версії»

Бюджет виконає «Калинка»

Міський бюджет Чернівців за 9 місяців не виконано. Витратили на 3 млн. 785 тис. грн більше, ніж запланували. Усе – через брак коштів, обіцяних з державного бюджету до 600-річчя. Виходити з ситуації вирішили за рахунок підприємців: на 30% підвищили ринковий збір. За три останніх роки інфляція зросла майже на 50%, а плату підприємців за право торгувати не збільшували. Від 1 січня 2009 року максимальна ставка ринкового збору для фізичних осіб – 2,55 грн, для юридичних – 34 грн. Підтримано також ініціативу про перегляд ринкових зборів щорічно та підняття ринкового збору для грального бізнесу в 5 разів.
Ще одне фінансове рішення міськради: Почесним донорам України, які проживають у Чернівцях, будуть виплачувати по 35 грн на часткове відшкодування витрат за проїзд у міському транспорті.

«УПА» воскресає у світлинах

Виставка «УПА – історія нескорених», відкрита 14 жовтня у Художньому музеї, завершується. До неї увійшли понад півтисячі оригінальних фотографій, документи з радянських та німецьких архівних джерел, внутрішні документи Організації Українських Націоналістів і Української Повстанської Армії. Як повідомив за «круглим столом» Василь ФЕСЮК, помічник начальника Управління СБУ, виставка не була агітаційною, а мала суто пізнавальний характер. Глядачі, а їх прийшло понад 2 тисячі, дивилися, спостерігали і робили висновки з оглянутого матеріалу.
Виставку планують проводити кожного року, щоразу поповнюючи її новими матеріалами та документами. А щоби школярі знали свою історію, електронний варіант експонатів буде переписаний на диски і розповсюджений у школах.
Любов ПЛАХІНА, «Версії»

Бац-бац і… зайчик!

Розпочався мисливський сезон. До 28 грудня дозволено полювання на козулю, кабана і оленя. На зайця, лисицю, куницю – від 16.11 до 18.01. Дні полювання – субота і неділя для парнокопитних, для решти – неділя. Мисливець за день полювання може вбити одного зайця. На лисицю норми немає.

ГАЕС затопило…

На Дністровській ГАЕС розпочали програму комплексних випробувань на період затоплення нижнього б’єфа (басейну). Програма складається з кількох етапів, щоб одночасно не піддавати значним тискам води усі споруди ГАЕС. Перший етап затоплення пройшов успішно, показники рівня води відповідають нормі.

Ліс навколо

Під час Європейського тижня лісу учні й працівники місцевих лісгоспів висадили 7 тис. дерев. На території Вашківського лісництва Берегометського ДЛМГ учні Карапчівської та Бабинської ЗОШ посадили 5 тис. сіянців на площі 1 га. Учні Рукшинської школи посадили 2 тис. сіянців на 5 га у Хотинському лісництві.

Митна перебудова

Держмитслужба створює Чернівецьку митницю з місцем розташування в Чернівцях. Зона її діяльності – Чернівці, 7 районів, пункти пропуску через україно-румунський кордон. Нова митниця – правонаступниця Вадул-Сіретської, яку ліквідують 25.12.08.

Усі до каси!

«Теплокомуненерго» визначило, що сукупний борг працівників мерії та райрад за тепло у їхніх власних оселях становить 21 тис. грн, і чиновники зголосилися (!) її сплатити. Працівники Чернівецького тролейбусного управління заборгували 46,5 тис. грн. Вони подали заяви на сплату15 тис. грн у рахунок зарплати, а для сплати решти боргу тролейбусники оформляють безпроцентний кредит у свого підприємства. За аналогічною схемою гасять борги й працівники інших комунальних підприємств та бюджетних установ. Керівники податківців, правоохоронних та контрольних органів проведуть аналогічну роботу з підлеглими.

14 багатодітних родин з Глибоччини невдовзі житимуть у нових будинках

інформує прес-служба ОДА

У Чернівецькій області триває реалізація спільного проекту влади та бізнесу «Зігрій любов’ю дитину». Зокрема, в Глибоцькому районі для 10-ти багатодітних родин зводяться нові будинки, у 4 помешканнях багатодітних сімей проводиться реконструкція та добудова, для 2 родин придбані будинки. Загальна сума, передбачена на будівництво житла для багатодітних родин Глибоччини, складає 2 млн. 615 тис. грн. Кошти надійшли в область у повному обсязі і наразі активно освоюються.
Сім’ї Куренкових та Радуканів уже отримали з рук голови обласної державної адміністрації Володимира Куліша ключі від придбаних владою будинків, у яких перед заселенням проведений ремонт у кімнатах, облаштоване опалення, виконана зовнішня штукатурка будинків. На 10-ти об’єктах у селах Димка, Чагор, Привороки, Сучевени наразі тривають будівельні роботи: зведені перший та другий поверхи, перекритий дах, проводиться опалення, встановлюється сантехніка. Сім’я Василя та Анастасії Чоботарів з села Сучевени, у яких 13 дітей, з нетерпінням чекають на нове помешкання. Поки що великій родині, в якій зовсім недавно народилася двійня, доводиться тулитися в одній кімнатці старенького глинобитного будиночку. У їхньому новому будинку вже зведено два поверхи і тривають роботи з перекриття даху.
Руслан та Олена Шлюк з Димки з десятьма дітьми проживають у… літній кухні, тому для них украй нагально постає питання нового житла. Родина сподівається до початку зими перейти в новий будинок, зведений зусиллями влади та бізнесу.

На часі – облаштування сміттєзвалищ

інформує облрада

Голова обласної ради Іван ШИЛЕПНИЦЬКИЙ підписав розпорядження про використання коштів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища для виконання робіт та послуг, включених до Переліку природоохоронних заходів на 2008 рік.
125 тис. грн виділені як субвенції бюджетам районів на облаштування сміттєзвалищ у двох селах Кельменецького, п’ятьох селах Кіцманського, чотирьох селах Сокирянського районів, у селі Чудей Сторожинецького району, селі Погорілівка Заставнівського району та селі Колінківці Хотинського району. Контроль за виконанням розпорядження покладено на профільні комісії обласної ради та Головне фінансове управління ОДА.

Ініціатива обласної ради підтримана Міністерством

інформує облрада

У відповідь на звернення, прийняте на 21-й сесії обласної ради п’ятого скликання 2 серпня 2008 року, в якому депутати пропонували створити в Карпатському регіоні репрезентативну мережу ефективного науковообґрунтованого і технічно оснащеного геоекологічного моніторингу з метою забезпечення достовірною і вчасною інформацією про стан природних і поселенських систем надійшов лист з Міністерства охорони навколишнього середовища України. В ньому йдеться про створення, в тому числі і в Карпатському регіоні, регіональних систем моніторингу довкілля, пріоритетами функціонування яких є розробка заходів, спрямованих на отримання інформації про стан навколишнього природного середовища, попередження кризових змін екологічного стану довкілля та запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям. У проекті Державного бюджету України на 2009 рік передбачено 45 млн. грн. для закупівлі сучасної техніки і технологій для потреб гідрометеорологічної служби, в тому числі трьох метеорологічних радіолокаторів, один з яких планується встановити в Чернівцях. Це значно розширить можливості гідрометеорологічної служби зі своєчасного виявлення та прогнозування дощових опадів, які є домінантним фактором у формуванні швидкоплинних річкових паводків. Заходи з технічного та технологічного переоснащення гідрометеорологічної служби увійшли окремим завданням до проекту Загальнодержавної цільової програми розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки та до проекту Схеми комплексного протипаводкового захисту у басейнах річок Дністер, Прут та Сірет.

Холодні батареї:Причому ж діти?

Керівництво сусідньої Львівщини пообіцяло людям дати тепло у квартири, незважаючи на відсутність лімітів на газ. Уже не мерзнуть у своїх помешканнях і кияни. Натомість, як повідомив прес-центр Чернівецької міськради, борг МКП «Чернівцітеплокомуненерго» за газ у розмірі 2,2 млн. грн, який склався на початок нинішнього опалювального сезону, є найменшим серед усіх обласних центрів та міст із населенням до 300 тис. мешканців. Однак через нього НАК «Нафтогаз України» не дає підприємству ліміти на газ для опалення житлового фонду.
На початок жовтня борг чернівчан від 13 млн. грн скоротився до 6,3 млн. грн. Завдяки рейдам по квартирах тільки протягом 3-х днів нинішнього тижня з боржників стягнуто 388 тис.грн. Ліквідовані всі борги бюджетних організацій, установ та інших категорій споживачів, окрім населення. Але це поки що нікого не зігріло. Особливо потерпають малюки у дитячих садочках. Та ситий голодного не розуміє: в мерії тепло.
Вл. інф.

Скандал у шляхетному товаристві

Фонд молодіжного будівництва допомогав з житлом молодим людям. Але не всім…

Фінансові порушення, зафіксовані співробітниками КРУ в Регіональному управлінні Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву в Чернівецькій області, тягнуть майже на 2,5 млн грн. Бюджетні кошти пішли на молоді сім’ї. Але сім’ї особливі – переважно діти дуже шанованих батьків. Для цього, за словами начальника КРУ в Чернівецькій області Марії МАРИЧ, керівництво фонду приймало завідомо недостовірні довідки про склад сім’ї, майновий стан і необхідність покращення житлових умов. У документах перевірки фонду переважають відомі в області прізвища. Але конкретно не оприлюднили поки що жодного. Наразі першими в черзі на отримання пільгового кредиту перебувають семеро осіб, які не мають права на пільгове кредитування.
Натомість щонайменше п’ять позичальників Фонду отримали квартири значно меншої площі, ніж зазначено у кредитних та інвестиційних договорах, завдяки цьму один із забудовників отримав зайві кошти.
Перевірка так збентежила довірене коло підрядників Фонду, що вони намагалися не допускати працівників КРУ до її проведення і навіть чинили опір.
Матеріали ревізії КРУ передані до Прокуратури області.
Досьє:
Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву – спеціалізована фінансова установа, призначена для використання грошей, виділених з державного та місцевих бюджетів, для допомоги молодим сім’ям у будівництві житла.
Кредити Фонду повинні надаватися за дотримання певних умов. Нині в області зареєстровано понад тисячу таких молодих сімей, які мають право скористатися допомогою фондів. Протягом трьох останніх років пільгові кредити отримали 30 молодих сімей та одиноких осіб на загальну суму 5,49 млн грн. Уже збудовано 25 квартир, для 3-х позичальників житло придбане на вторинному ринку.
На сесіях Чернівецької облради двічі порушувалися питання про зловживання у Фонді (директор Чернівецького регіонального управління – Д.Шульга). Депутатську комісію регіональне управління Фонду та його підрядники не пустили у приміщення фонду і жодних документів депутатам не надали.
Міністерство з питань сім’ї, молоді та спорту на звернення Чернівецької ОДА про доцільність перебування п.Шульги на зазначеній посаді, жодним чином не відреагувало.
Вл.інф.

Запис Буковина спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На будівництво, реконструкцію та ремонт об’єктів соціально-культурної сфери та ЖКГ до 600-річчя міста з міського бюджету у 2006-2008 роках витрачено 295 млн. грн. Ще 50 млн. грн цільової субвенції з держбюджету місто отримало 2006 року на збереження історичної забудови, об’єктів історико-культурної спадщини та соціальної інфраструктури. Із зазначених коштів 69,1 млн. грн з міського бюджету було спрямовано на капремонт житлового фонду. Майже 7,8 млн. грн з міського бюджету витрачено на ремонт установ освіти, охорони здоров’я, культури та спорту. 20,4 млн. грн з бюджету розвитку – на ремонт та реконструкцію доріг та інженерних мереж. 1,4 млн. грн з фонду соціально-економічного розвитку – на інші заходи, зокрема, матеріальне заохочення двірників, переможців загальноміських ювілейних конкурсів. Загалом на будівництво, реконструкцію та ремонт об’єктів ЖКГ і соціально-культурної сфери було витрачено 225,5 млн. грн.
Кошторисна вартість робіт лише на шести найбільш важливих об’єктах, будівництво та реконструкцію яких було розпочато до 600-річчя міста, становить 142 млн. 850 тис. грн. На 1 жовтня на цих об’єктах виконано робіт на 77,3 млн. грн, з яких профінансовано 72 млн. грн, в тому числі з міського бюджету – 51,6 млн. грн, державного бюджету – 20,4 млн. грн.
Зокрема, кошторисна вартість реконструкції вул. О.Кобилянської становить 13,5 млн. грн. За виконані роботи проплачено 9 млн. 72 тис. грн, борг підрядникам становить 4,4 млн. грн.
На добудову лікувального корпусу дитячої лікарні на вул. Буковинській, 4 потрібно понад 56,4 млн. грн. На цьому об’єкті до 600-річчя міста виконано робіт на 26,5 млн. грн, з яких 14,5 млн. грн проплачено з міського бюджету, а 12 млн. грн – з державного. Для завершення цього об’єкту потрібно ще майже 30 млн. грн.
Кошторисна вартість реконструкції Площі Турецької криниці становить 12,7 млн. грн. Для завершення робіт потрібно ще 4,6 млн. грн.
На реконструкцію та модернізацію злітної смуги та інших об’єктів КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» потрібно понад 34,6 млн. грн. На ці роботи з міського бюджету витрачено вже 11 млн. грн.
На будівництво клубу мікрорайону «Ленківці» передбачено 5,9 млн. грн, з яких 3,4 млн. грн. вже проплачено з міського бюджету.
Реконструкція зовнішнього освітлення та контактної тролейбусної мережі на вул. Головній коштує майже 6,3 млн. грн. За ці роботи з міського бюджету вже проплачено 915 тис. грн, з державного бюджету – 4 млн. грн. Для завершення робіт потрібно ще понад 1,3 млн. грн.
Загалом, станом на 10 жовтня в місті не оплачені вже виконані капітальні роботи на різних об’єктах на суму понад 48 млн. грн. Зокрема, борг за капремонт житлового фонду становить 23,7 млн. грн, за роботи, виконані на об’єктах комунального господарства, – 14,6 млн. грн, на об’єктах соціально-культурної сфери – 9,9 млн. грн.
Загалом додаткова потреба в коштах для розрахунку за виконані роботи, а також для завершення розпочатих об’єктів становить 75,0 млн. грн.
На святкові заходи з нагоди 600-річчя, які відбулися 4-8 жовтня, кошти з міського та державного бюджетів не виділялися. Їх проведено за рахунок меценатів та спонсорів, а також міської громадської організації «Фонд Чернівці-600». Добровільні благодійні внески до цього фонду зробили понад 190 колективів та 180 приватних осіб.

Запис Свято Чернівців коштувало 345 мільйонів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Відсвяткували 600-річчя Чернівців, погуляли, пораділи. А щоби життя медом не здавалося, «Чернівцітеплокомуненерго» не забарилося повідомити, що опалювальний сезон у місті не буде розпочато через борги населення у 6,3 млн грн. Зі шпальт газет та екранів телевізора летять заклики та умовляння до боржників розрахуватися, інакше батареї залишатимуться холодними навіть у садках та лікарнях. «Галасуйте, закликайте», – посміхаються спритники. Вони ж бо добре пам’ятають, як боржникам дозволили використати заощадження зі старих радянських ощадних книжок. Сподіваються, що їм знову минеться, не перетворять же всю країну на Алчевськ. Мовляв, трохи померзнемо, але копійчина залишиться у злодійській кишені.
Саме так, я називаю боржників злодіями! Бо коли не платиш ти, платитиме хтось інший і, як правило, навіть не бажаючи цього. Зростання тарифів – не що інше, як намагання примусити людей, які вчасно сплачують за послуги, розрахуватися ще й за боржників. Не всі накопичують борги через елементарний брак коштів. Дехто не платить лише тому, що за це йому нічого не загрожує. «За світло, газ, воду – заплачу, бо їх можуть відрізати, а за опалення – ні. Бо позбавити окрему квартиру опалення – це вже фантастика». Мене завжди дивувало: хіба важко якось без зайвих умовлянь натиснути на боржника? У комп’ютерах ЖРЕПів можна побачити, хто злісно не сплачує за вивіз сміття, за опалення, але має гроші на інші послуги. І це триває роками. До таких спритників не завадило б навідатися судовому виконавцю і пояснити, що платити доведеться. Звичайно, підхід до боржників має бути не колективний, а індивідуальний. Та, зрештою, ніхто цього не робить. Просто тепловики виправдовують свою недбалість боргами населення, мовляв, «як платите, так ми вас і обігріваємо». Та справа в тому, що не платять одні, а мерзнути будуть інші. Та, здається, ця ситуація, комусь аж дуже вигідна!

Галина ЛІПКО, чернівчанка з вул. Полетаєва

Запис Боржники – злодії, а влада – бездіяльна спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Англомовне звернення губернатора і – гуманітарна допомога

Завдяки англомовному відеозверненню Володимира Куліша про стихійне лихо, Буковина отримала гуманітарну допомогу на ліквідацію повені. Відеозвернення англійською мовою голови Чернівецької обласної державної адміністрації Володимира Куліша про липневу повінь на Буковині, яке було розміщене місяць тому в «світовій павутині» на MSN, станом на 15 жовтня вже переглянуло понад 10 тисяч Інтернет-відвідувачів. Це відеозвернення транслювалося на місцевих телеканалах зарубіжних партнерських регіонів, воно розміщене також на Інтернет-ресурсах багатьох країн світу. Наслідок цього – гуманітарна допомога потерпілим від повені буковинцям, яка надійшла з Німеччини, Австрії, Франції, Канади, США, Чехії та інших країн. Лише на спеціальному валютному рахунку облдержадміністрації акумульовано понад 1,1 млн. доларів США. Благодійні кошти і гуманітарна допомога надходять також через організації Червоного Хреста, інші міжнародні фонди безпосередньо потерпілим жителям області. Глава крайової виконавчої влади висловлює сердечну вдячність усім небайдужим до чужої біди доброчинцям за допомогу. прес-служба ОДА

Позолочена ратуша

Купол ратуші напередодні 600-річчя Чернівців покрили сусальним золотом. Це коштувало місту 26 тис грн. Роботи виконало МПП «Генерація». Підрядник гарантує, що покриття протримається не менше 25 років. Загалом на реставрацію ратуші витрачено понад 1 млн грн.

Увага! Гриби!

Протягом 9 місяців 2008 року зареєстровано 4 випадки отруєння грибами – по одному в Герцаївському і Путильському районах та 2 – у Чернівцях. Одного потерпілого врятувати не вдалося. Торік отруїлися 11 людей, з них 5 дітей віком до 10 років. Отруєння були викликані грибами-парасольками («маремухами») та сироїжками.

Ще один ліцей

Чернівецьку ЗОШ №18 від 1 січня 2009 року буде реорганізовано у Чернівецький багатопрофільний ліцей №4. Усіх працівників реорганізованої ЗОШ буде працевлаштовано. Штатні розписи новоутвореного навчального закладу затверджені відповідно до штатних нормативів у межах фонду заробітної плати.

Школу «заміряють»

Додаткову групу продовженого дня для учнів 2-их класів відкриють від 1 листопада в ЗОШ №22. Вона працюватиме від 12.00 до 18.00. Прийнято рішення перерахувати кошти для проведення замірів електромагнітного випромінювання фахівцями Інституту гігієни та медекології із застосуванням спеціального приладу.

Хто би подумав!

Зі 104 млн. грн, які надійшли до Чернівців на ліквідацію наслідків повені, освоєно 61,6 млн. грн. Департамент ЖКГ провів аварійно-відновлювальні роботи на 26,4 млн. грн, на ремонт закладів освіти витрачено 5,8 млн. грн, охорони здоров’я – 1,3 млн. грн, житлового фонду – майже 1,4 млн. грн. Відремонтоване покриття 16 вулиць на 15 млн. грн. Виконані берегоукріплювальні роботи на лівому березі Пруту на 2,3 млн. грн. На будівництві ІІ гілки газопроводу освоєно 3.3 млн. грн, каналізаційного дюкеру – 3,8 млн. грн, на відновлення роботи насосних станцій прутського та дністровського водозаборів витрачено майже 2,9 млн. грн.

інформує облрада

Місцева демократія – від Ради Європи

27 вересня минулого року Президент України своїм Указом схвалив політичну ініціативу Ради Європи щодо започаткування в Україні щорічного проведення Європейського тижня місцевої демократії. На виконання доручення Кабінету Міністрів України в області проведено низку заходів. Зокрема, у відповідності до розпорядження голови Чернівецької обласної ради № 270 від 17 жовтня 2008 року в Чернівецькій обласній раді відбувся День відкритих дверей для магістрантів історичного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича (спеціальність – «Державне управління»). Учасники цього заходу ознайомилися з історією та сьогоденням місцевого самоврядування на Буковині, зустрілися з керівником обласної представницької влади Іваном ШИЛЕПНИЦЬКИМ, здійснили ознайомчу екскурсію управліннями та відділами виконавчого апарату обласної ради. На завершення майбутні посадові особи місцевого самоврядування та державні службовці мали можливість поспілкуватися з керівництвом Чернівецької обласної ради у неформальній обстановці, за філіжанкою кави. З метою підвищення рівня обізнаності юних громадян з діяльністю органів представницької влади для старшокласників загальноосвітньої школи № 4 м. Чернівці організоване лекційне заняття «Органи місцевого самоврядування Чернівецької області: проблеми, здобутки, перспективи», під час якого учні мали можливість ознайомитись зі структурою, завданнями та поточною діяльність самоврядних органів Чернівецької області. У рамках заходів Європейського тижня місцевої демократії посадові особи апаратів Чернівецької обласної ради та Путильської районної ради взяли участь у пленарному засіданні міжнародної науково-практичної конференції «Від інтеграції громад до сталого розвитку регіонів», організованої кількома обласними недержавними організаціями.

Плати або замерзни!

Холодні дні змінюються ще більш холодними ночами. Вимерзають оселі. Тож проблема тепла в них стає актуальнішою від дня на день. Але через заборгованість мешканців опалювальний сезон може так і не розпочатися. За словами першого заступника директора житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради Василя МАНЧУЛЕНКА, загальна заборгованість за спожиту теплову енергію чернівчан становить понад 6 млн грн. І «Чернівцітеплокомуненерго» наполегливо вживає заходів до зменшення заборгованості – 1100 позовних заяв до судових інстанцій. Наслідки не забарилися: 30% боржників одразу ж розрахувалися, не доводячи справу до судового розгляду. Більшість сплатила під час розгляду. Але є злісні неплатники, які взагалі не розраховуються. Саме через них чернівчани замерзатимуть. Хоча, коли настануть морози, тепломережу все одно доведеться вмикати, щоби вона не вийшла з ладу. Напевно, на це й сподіваються боржники. У рейд до помешкань, господарі яких роками ухиляються від сплати боргів, тепловики взяли журналістів. Будинок №5 на Південно-Кільцевій. Там є 6 квартир, спільна заборгованість яких сягнула близько 30 тис грн. Та тільки в одній відкрили. Для її господині Марії Василівни заборгованість у 5231 грн стала несподіванкою. Бо ще півтора роки тому вона зробила в квартирі індивідуальне опалення і була переконана, що її зняли з обліку. Жінка показала документи. Та це виявився «Акт про самовільне відключення від тепломережі». Власниця квартири запевняла, що її не попередили про подальше нарахування боргів. Жодних письмових попереджень вона не отримувала. Зрештою, не може ж бути такого, щоби підключений до автономного опалення сплачував двічі: за індивідуальне опалення та за центральне теплопостачання. Як наголосив директор КП «Чернівцітеплоенерго» Олександр МЕЛЕНЧУК, у зв’язку із заборгованістю мешканців міста будуть без опалення 29 дошкільних дитячих установ, 26 шкіл, гімназій та ліцеїв, 32 лікувальних установи.
Любов ПЛАХІНА, «Версії»

Опалюватимуть, коли люди розрахуються

Про це йшлося на селекторній прес-конференції начальника управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації Георгія ЛЕОНТІЯ. Як зазначив п. Леонтій, у дошкільних установах та медичних закладах області опалювальний сезон уже розпочато. Котельні краю цілком готові до пуску тепла і в житловому секторі. Проте, доки Чернівецька область цілком не розрахується з попередніми боргами, тепла в оселях буковинців не буде. Причина такого рішення на державному рівні – значні суми заборгованості теплокомуненергетики перед теплопостачальними підприємствами. Сьогодні питання про подачу тепла стоїть таким чином, що лише при повному її погашенні мешканці краю, як і мешканці усіх інших областей України, матимуть тепло. Наразі Чернівці мають боргу за газ понад 2 млн. грн, Новодністровськ – 264 тис. грн, Сторожинецький район – 30 тис. грн. Борг за водопостачання становить майже 31 млн. грн, за електрику – понад 26 млн. грн. У Чернівцях живуть 82 особи, віднесені до злісних неплатників комунальних платежів. Вкупі вони заборгували близько 496 тис. грн. За словами п. Леонтія, з огляду на те, що підвищилися ціни на енергоносії, найближчим часом буковинцям слід очікувати подорожчання теплопостачання. Тарифи на теплопостачання вже переглянуті у Сторожинці, Новоселиці, Заставні. Мешканці цих районів будуть сплачувати за тепло, відповідно 5 грн. 36 коп., 6 грн. 37 коп. і 5 грн. за опалення 1 м кв. Також планується запровадити новий проект розрахунків населення за послуги теплопостачання. За ним населенню пропонується щомісяця протягом року сплачувати 1 грн. 23 коп. з 1 м кв., та 3 грн. 22 коп. з 1 м кв. в опалювальний сезон. P.S. І зовсім не оптимістично: якщо торік чернівчани щодня сплачували 80-120 тис грн за тепло, то нині – 30 тис на день.
Вл.інф.

Життя у найкомфортнішому місті дорожчає

Від 1 грудня вартість водопостачання та водовідведення для населення, МКП «Чернівцітеплокомуненерго» та котелень інших підприємств, комунальних лазень – «Нептун» та «Дельфін» становитимуть 5 грн за 1 кубометр, для бюджетних установ – 7,96 грн, для інших споживачів – 10,39 грн за 1 кубометр. Підвищення тарифів, за версією міської ради та «Водоканалу», здійснюється за формульними розрахунками відповідно до подорожчання енергоносіїв, інших витратних матеріалів, підвищення зарплати. Висновок щодо їхньої обґрунтованості робить міська комісія з питань тарифної політики в житлово-комунальній сфері, а також Державна інспекція з контролю за цінами в Чернівецькій області. Від 1 грудня в Чернівцях діятимуть також нові тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, які визначені для кожного будинку окремо. Найменший тариф на утримання житла в будинках без ліфтів становитиме 21,5 коп, а найбільший – 1 грн 37 коп за 1 кв м. Утримання ліфтів становитиме 0,35 грн за 1 кв.м. загальної площі квартири. Мешканці І поверхів будинків платити за ліфти не будуть. До складу тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у Чернівцях входить плата за прибирання прибудинкової території, дератизацію та дезінсекцію, виготовлення розрахункових книжок, договорів та довідок, підготовку будинків до експлуатації в осінньо-зимовий період, обслуговування димовентиляційних каналів, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, освітлення місць загального користування та утримання електриків, поточний ремонт, утримання ліфтів. Крім цього, за вивезення та утилізацію твердих побутових відходів щомісяця кожен мешканець має сплачувати 3,58 грн. Послуги на обслуговування та ремонт систем водо-, теплопостачання та водовідведення у квартирах надаються на договірних засадах за рахунок мешканців, а з прибирання сходових клітин та під’їздів – за умови укладання угод між надавачами таких послуг і мешканцями усіх квартир під’їзду чи будинку. Вартість витрат на прибирання сходових клітин та під’їздів також вирахувана для кожного будинку . У будинках, у яких електроенергія в під’їздах обліковується за лічильником, оплата проводиться за фактично спожиту електроенергію з розрахунку на 1 кв.м загальної площі кожної квартири. До 1 грудня цього року в під’їздах будинків повинні бути оприлюднені графіки періодичності надання послуг з прибирання прибудинкових територій, а плата за їхнє надання нараховуватися з урахуванням періодичності. До 1 квітня наступного року ЖРЕПи та інші підприємства, які утримують житловий фонд, мають переукласти угоди з мешканцями на надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій. У разі невиконання або надання не в повному обсязі цих послуг, підприємства, які утримують житловий фонд комунальної власності, зобов’язано щомісячно проводити перерахунок вартості цих послуг відповідно до укладених договорів.
Прес-центр мільскої ради

інформує ОДА

Житло потерпілим – достроково

Минулої п’ятниці Сільва Скрикуляк з Новоселиці не стримувала сліз радості – з рук голови обласної державної адміністрації Володимира Куліша вона отримала ключі від новозбудованого будинку. Це перший відбудований після стихії житловий будинок, який здано в експлуатацію. Володимир Куліш привітав господиню вже в новому, теплому і затишному, будинку, зауваживши, що у будь-яких своїх діях влада завжди повинна орієнтуватись на людину, всі рішення повинні мати соціальне підґрунтя: «Наш найперший обов’язок не лише як владників, а, насамперед, як таких же людей – зробити все можливе задля того, аби ті люди, які втратили свої оселі внаслідок повені, мали можливість зайти до нового власного помешкання у найкоротші терміни». І саме такі люди, як Сільва Скрикуляк, найбільше потребують підтримки з боку влади: у самотньої жінки більше немає звідки чекати допомоги. Сьогодні крайова виконавча влада зробила все для того, щоб на місці руїни всього за півтора місяця з’явився новий ошатний будинок, зведений за сучасними технологіями, на дві світлі просторі кімнати зі всіма зручностями. За словами Володимира Куліша, з тими мешканцями, яким відбудовують будинки зусиллями влади, погоджувалося все – починаючи з ділянок землі, на яких ведеться будівництво, типу будинків, проектів для будівництва, і аж до кольору стін у нових оселях. Сільва Скрикуляк щиро подякувала Володимиру Кулішу та всім, хто доклав зусиль до того, аби вона в цей день переступила поріг власного будинку. А доки гості пили келих святкового шампанського за здоров’я господині, по стіні у вітальні біг павучок – ознака добробуту і процвітання, за давньою прикметою.

інформує ОДА

Ключі від відновлених осель вручив Володимир Куліш

В Новоселицькому районі державним коштом відбудовується 169 будинків, зруйнованих повінню. Урочисто здано в експлуатацію вже 3. Всі інші, пообіцяв голова крайової виконавчої влади Володимир Куліш, будуть завершені до 15 листопада. Володимир Куліш побував у Новоселиці, Ваньчиківцях і Драниці, де вручив мешканцям ключі від відбудованих після стихії будинків. В оселях ще пахне фарбою, а щасливі господарі досі не вірили в те, що нарешті ночуватимуть у власних оселях. Зате точно знають, що, за слов’янською традицією, першої ночі обов’язково візьмуть до нової хати кота. Будинки збудовані за новітніми європейськими технологіями: утеплені стіни, підлога, металопластикові вікна, автономне опалення, каналізація. А зруйновані повінню в Новоселицькому районі переважно саманні, глинобитні та дерев’яні будинки, які належали соціально незахищеній категорії населення. Вартість одного квадратного метра новозбудованого житла – 3850 грн, а з урахуванням того, що водночас закладаються всі мережі, проводиться повне облаштування будинків, встановлюється сантехніка, середня вартість 1 м кв. становить 4800 грн. Різницю між вартістю зруйнованого житла, яка відшкодовується згідно Указу КМУ, та вартістю вже збудованого, компенсуватимуть за рахунок благодійних коштів, які є в наявності. Різниця склала 18 млн. грн. по всій Чернівецькій області. У світовій практиці вартість зруйнованого будинку відшкодовується лише за наявності страховки. Тому відшкодування вартості старих будинків за вартістю нових – подія безпрецедентна. Якщо зруйнований будинок коштував близько 5 тис. грн, то вартість новозбудованого сягає 250 тис. грн. За словами голови Новоселицької райдержадміністрації Дмитра Вакарюка, продовжують надходити заяви на повторне обстеження потерпілих внаслідок стихійного лиха будинків для перегляду вже визначених категорій. Від 6 жовтня надійшло 82 заяви, протягом цього тижня подано 5 заяв.

Феномен мистця з Вашківців

У Чернівцях – виставка майстра Народної творчості Георгія Гараса, який збагатив геометричний орнамент гуцульської вишивки рослинними елементами Буковини.

Нашому сучаснику ніколи особливо замислюватися над тим, чому раптом сірий будень перетворюється на свято. А це ж так елементарно: враз небо перед очима засяяло веселкою або ж її кольорами заряснів жіночий одяг, прикрашений вишивкою. Хто хоче відчути подібне, нехай завітає до Чернівецького краєзнавчого музею, де нині розмістився народний скарб мистецького доробку орнаменталіста, заслуженого майстра народної творчості Г.О.Гараса (1901-1972). Виставкова зала першого поверху вся в орнаментах – уперше представлене таке багатство веселкового видива. Знайомство глядача з найповнішою колекцією взірців вишивок майстра стало можливим завдяки виготовленню на новітній техніці з оригіналів акварелей високоякісних копій, зручних для транспортування. Здійснили довгоочікуваний буковинцями проект давні друзі родини Гарасів – подружжя зі Львова Богдан і Зоряна Сивуляки разом з високодуховними, що спромоглись коштами, земляками та зі згоди спадкоємця Гарасового скарбу Володимира Мар’янчука. Ця перша всеукраїнська персональна виставка художника Г.Гараса експонує не бачений досі, але вимріяний ще самим мистцем та його дружиною, вишивальницею Є.П.Гарас (1907-2003), ошатний альбом «Світ української вишивки. Феномен Георгія Гараса», видрукуваний коштом і неймовірними зусиллями засновників Благодійного фонду ім.Г.Гараса зі Львова. Цей альбом для кожної родини, яка кохається у мистецтві, гідний у спадок нащадкам скарб. Щедрий на ілюстрації із життя родини Гарасів, творчості патріота-українця, самодіяльного орнаменталіста, живописця, альбом відкриває вдумливому сокровенне – збагачення геометричного орнаменту гуцульської вишивки рослинними елементами, характерними для рівнинної Буковини, здійснене Г. Гарасом,відстоювання ним чистоти стилю від невластивих традиції запозичень, осонцення кольористики. А ще, вочевидь, таке яскраве виставкове диво покличе до джерела натхнення, дарованого Богом Георгію Олексійовичу, до Вашківців Вижницького району, у передгір’я Карпат, до мистецького музею-садиби. Його координати – телефон та адресу, як і решти музеїв Чернівецької області, а деяких і півдня Буковини, можна знайти в книзі «Музеї Буковини».
Євдокія АНТОНЮК-ГАВРИЩУК, працівник краєзнавчого музею

Зустріч через 45 років

Академік, професор, 8 кандидатів наук, заслужені лікарі – це випуск 1963 року Чернівецького медичного інституту. Нас було 320 – юних, талановитих, красивих, амбітних. Та лише 45 з нас зустрілися цими днями у Чернівцях через 45 років після закінчення альма-матер. Приїхали з Росії, Молдови та майже усіх областей України. На жаль, майже півсотні однокурсників уже пішли з життя. Та ще чимало з них продовжують працювати: навіть найстарша, 82-річна Любочка Врублевська ще практикує. А ось дехто змінив професію. Часто знімається у кіно («5 хвилин до метро» та ін.) та для реклами киянка Тамара. «Я кінозірка массовки, – сміється вона. – І це годує, повірте, краще за медицину».
Людмила КУЧКОВА, випускниця ЧМІ 1963 року.

Годинник, карета, що далі?

Не встигли відремонтувати годинник на Площі Турецької криниці, як вандали «дорвалися» до кованої карети біля Палацу урочистих подій. Вона була залита сечею, а на сидінні хтось залишив купу екскрементів. Відбили 2 ліхтарі, повиколупували монети. Правоохоронців на вул. О. Кобилянської не видно. Хулігани пересувають лавки, п’ють і б’ються, кидають до карети петарди. Схоже, незабаром не залишиться й сліду від ювілею.

Запис Буковина спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Народна лотерея: вгадай, де зупинка? спершу з'явиться на Медіа-Версії.