Коментарі до: І про нові плани чернівчанина Михайла Котляра…

Від: Чернівці. Місто бруківки, пам’яті й безпам’ятства… – travel подорожі споглядання

Sat, 05 Jul 2025 04:24:50 +0000

[…] Мені про це багато розповідав краєзнавець і геолог Михайло Давидович Котляр – людина, яка вміла слухати навіть і […]

Від: Андрій Волков

Андрій Волков — Wed, 05 Sep 2012 21:08:03 +0000

Михайло Давидович мав справді дуже нелегкий життєвий шлях… – але що це за Людина! Це справжній ентузіаст, Людина, яка повністю приділяється своїм благородним захопленням! Мені здається, що він в душі завжди залишатиметься 20-річним юнаком, повним ідей та енергії. Мені дуже жаль, що ні разу не був із ним в поході, адже він стільки цікавого та незвичайного може розповісти! Глибока пошана та міцного здоров’я цій Людині!

Від: Лиза

Лиза — Tue, 04 Sep 2012 16:14:13 +0000

Михаил Давыдович замечательный человек…
Он может поддержать в трудную минуту, она всегда забовиться о всех…
Наверное, когда все счатливы, то и он счастлив…
Он посвятил себя детям!
Спасибо ему огромное!!!
Р.S. Все вас безумно любят и уважают!

Від: Ірина

Ірина — Tue, 04 Sep 2012 14:33:45 +0000

Я також ходила в похід у далекому 1998 році. Спомини дуже приємні і часто спливають у пам’яті. Це і лебеді, що зимують у наших краях. І музей – садиба Івана Миколайчука. Михайло Давидович здивував і мене, і учнів гімназії №1 чималими знаннями про наш край, власною енергією і любов’ю до навколишнього світу. Це раз хочу подякувати і Михайлу Давидовичу І Тетяну Тадеївну за запрошення і чудово організований похід. Здоров’я і бадьорості на довгі роки. Ірина Мар’янчук

Від: Настя

Настя — Tue, 04 Sep 2012 07:10:16 +0000

Мені дуже сподобалося ходити з Михайлом Давидовичем у походу. Також я займалась орієнтуванням, ми навчилися в”язати вузли, долати перешкоди. В походах було дружно, весело і я мрію, щоб знову піти в похід і цього року. Настя, навчаюсь в 7 класі.

Від: ТетянаТ

ТетянаТ — Mon, 03 Sep 2012 04:24:05 +0000

Діма, адже і для мене Михайло Давидович людина, яка і мене навчала. Людина вчиться усе своє життя. І мені пощастило, що на моєму шляху зустрілася і є така людина: надійна, добра, справедлива.
Ірина, а подорожі вашої родини теж захоплюють. ))
Валентина, мене загітував зайнятися орієнтуванням Михайло Давидович, і я вже тоді була аж ніяк не в шкільному віці. І в мене є нагорода – 2 місце на міських змаганнях з орієнтування у своїй віковій групі. Напевно, це саме та нагорода, якою я більше всього горджусь. Пригадуються пригоди наших походів, привали, чай біля вогнища – найсмачніший… Дякую Вам, Михайле Давидовичу!

Від: Валя

Валя — Sun, 02 Sep 2012 15:19:31 +0000

Какие ностальгические и приятные воспоминания. Я тоже ходила в походы с Михаилом Давыдовичем и Татьяной Тадеевной. И еще мы занимались ориентированием. Но я занималась эпизодически. Какая интересная судьба у Михаила Давыдовича. Спасибо ему за все! Спасибо учителям, которые нас любят и понимают, учат жизни.

Від: Ирина

Ирина — Sat, 01 Sep 2012 17:54:54 +0000

Михаил Давыдович – это уже легенда в нашей семье! Мой сын записался в туристический кружок в 2005 году. Пришел домой и расказывал о Михаиле Давыдовиче. И тут муж вскакивает и начинает рассказывать, что сам не раз в школьные годы ходил в походы именно с Михаилом Давыдовичем! А потом мне довелось год проработать с ним в гимназии. Это настоящий энтузиаст своего дела, который большую часть своей жизни посвятил работе с детьми! Спасибо за его работу!

Від: Дмитрий

Дмитрий — Sat, 01 Sep 2012 12:57:41 +0000

В школьные годы М.Д. стал одним из важных учителей детства, благодаря которому я достиг первых успехов в научной деятельности и спорте. Быстро освоив азы, став не однократным призером кубка города по ориентированию. Спасибо М.Д. за его вклад в воспитание детей и молодых поколений, привитие правильных жизненных принципов.