Сидір Воробкевич

Чому ти серцю така миленька,
Рідна землице, моя Буковино?
Скажи сю тайну мому серденьку,
Гарна, весела, люба дружино!
Чи інше сонце на тебе світить
І твої ниви та гори гріє?
Чи інший місяць вечором тихим
На твоїм небі так гарно мріє?…

Чув я дитинов за ранені птахи,
Що раз у раю співали, літали
І ненадійно – чому, не знаю –
Десь полетіли, з раю пропали.
Сі злотопери долі шукали,
Сім раз летіли за Чорне море,
Ледве за морем найшли сю долю
І прилетіли в Карпатські гори.

Може ті птахи, краю мій рідний,
Розвеселяють твої дуброви,
Що зелен явір, липа, смерека
Аж омлівають з щастя, любови?
Може у твої ріки, потоки
Вода спливає з самого раю,
Бо так миленько шепчуть, співають,
Як ті пташата в зеленім гаю?

«Мої потоки тобі співали
Ще у колисці, ще за дитини;
По моїх квітах і сіножатях
Гуляв ти, синку, потім щоднини.
У моїх синіх високих горах
Пізнав ти красну свою подругу,
А в моїх темних лісах предвічних
Забував жаль свій і свою тугу.
Тому я, сину, тобі так мила –
Й нас не розлучить навіть могила»…

1863

5 жовтня 2023-го у сквері на вулиці Університетській у Чернівцях відкрили пам’ятник  Сидору Воробкевичу, українському письменнику, педагогу, композитору, музично-культурному діячу, православному священику, редактору часописів Буковини, художнику.

Кошти на виготовлення та встановлення пам’ятника Сидору Воробкевичу виділила будівельна компанія “Водограй”, зробивши такий подарунок місту. Пам’ятник зроблений з патинованої бронзи.

Дякую чернівчанам, які у свій час /2021 рік/ не були байдужими до повалення  / у звіті чиновників написано, що “старий пам’ятник Сидору Воробкевичу прибрали зі скверу”/ пам’ятника. Особлива моя прихильність журналісту Юрію Чорнею, який зараз боронить Україну, Чернівці, рідне слово …

Сидір ВОРОБКЕВИЧ
РІДНА МОВА
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тілько камінь має.
Як ту мову мож забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?
Як ту мову мож забути?
Таж звуками тими
Ми до Бога мольби слали
Ще дітьми малими;
У тій мові ми співали,
В ній казки казали,
У тій мові нам минувшість
Нашу відкривали.
Мово рідна, слово рідне,
Хто ся вас стидає,
Хто горнеться до чужого,
Того Бог карає;
Свої його цураються,
В хату не пускають,
А чужії, як заразу,
Чуму, обминають.
Ой тому плекайте, діти,
Рідну руську мову,
Вчіться складно говорити
Своїм рідним словом! –
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Але камінь має!
1869

Сидір Воробкевич (1836 – 1903). Український письменник, який писав українською, німецькою та румунською, композитор, музично-культурний діяч і православний священик на Буковині, педагог і редактор часописів Буковини, художник – така багатогранна діяльність Сидора Воробкевича, що мав псевдоніми: Данило Млака, Демко Маковійчук, Морозенко, Семен Хрін, Ісидор Воробкевич, С. Волох та інші. Писав музику на слова Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, М. Шашкевича, В. Александрі, М. Емінеску, В. Бумбака, І Вулькана тощо.

Перечитала і Михайла Івасюка “Творчість Сидора Воробкевича. Біографія“: “… Єдиною світлою подією у ті роки для хворого письменника було те, що І. Франко видав 1901 р. його поетичну збірку «Над Прутом». У короткій передмові Великий Каменяр писав, що кращі поетичні твори Воробкевича, в яких «розсипано велике багатство життєвих спостережень, осяяних тихим блиском щирого, глибокого людського і народолюбивого чуття», забезпечують йому «почесне місце в нашім письменстві, навіть коли лишити набоці його історичне становище як одного з перших жайворонків нової весни нашого народного відродження». Це висока і справедлива оцінка”…

Цікаве дослідження про Сидора Воробкевича у Лесі Щербанюк «Чесний труженик на ниві духовності Буковини» : “Мав втіху від своєї праці: «До якої народної школи не вступлю, всюди почую мої пісні. Се мені нагорода, що я дитячі серця музикою ублагородив; не даремно я та не без цілі жив на сім світі». Пишався своїми знаменитими учнями – композитором і музикознавцем, «живою музичною енциклопедією Відня» Євсебієм Мандичевським і основоположником румунської музичної класики Чипріяном Порумбеску….Музична спадщина С.Воробкевича значна за обсягом і різноманітна за жанрами. Вона складається з 250 сольних пісень, дуетів, квартетів і хорів, багатьох інструментальних творів, 18 оригінальних музично-драматичних композицій і 15 п’єс інших авторів, до яких він скомпонував музичний супровід”…

Більше фото за посиланням – «ПОВЕРНУВСЯ. ДЯКУЮ…»

©Тетяна Спориніна, фото автора

Запис «Чому ти серцю така миленька, рідна землице, моя Буковино?…», – Сидір Воробкевич спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Завтра, 1 лютого о 15 год. у Чернівецькому художньому музеї в рамках виставкового проєкту «Літературно-мистецька Буковина» відбудеться відкриття виставки скульптури Володимира ГАМАЛЯ «У МОЛИТВІ ЗА УКРАЇНУ».

У січні поціновувачі мистецтва мали можливість ознайомитися з експозицією творів В. ГАМАЛЯ, присвяченою образу видатного буковинця Юрія Федьковича. А до відзначення  Дня рідної мови (21 лютого) на нову виставку ми відібрали  близько 20 скульптурних портретів 14-ти славетних українців ХVІІІ – ХХ ст. Особливо уважні відвідувачі виявлять в експозиції портрет одного неукраїнського письменника і зможуть більше дізнатися про ту постать від автора.

На відкритті виставки відбудеться першопоказ круглої скульптури «Молитва за Україну» (2022, дерево, граніт).

До експозиції  ввійшли  8 скульптурних композицій із музейного зібрання та 13 робіт із авторської колекції, які були створені художником у роки незалежності України. Чимало монументальних робіт митця можна побачити на теренах Буковини, а на виставці представлені фото пам’ятників Юрію Федьковичу, Остапу Вільшині та Дмитрові Загулу (власність благодійної організації «Товариство барона фон Гартенберга – Садагура»).

Творам митця властиві складні за змістом композиції, побудовані на глибоких асоціаціях та мистецьких паралелях, довершеність образного втілення думки та технічна майстерність.

Володимиру ГАМАЛЮ у скульптурних творах вдається дуже тонко поєднувати форми реалістичного мистецтва із засадами постмодернізму.

Лариса Курущак, кураторка виставки,   завідувачка відділом науково-освітньої роботи  ЧХМ

Запис «У МОЛИТВІ ЗА УКРАЇНУ» – виставка скульптури Володимир Гамаля спершу з'явиться на Медіа-Версії.