22 лютого вона була в Києві (а також вся фракція “Батьківщини” – можете перевірити, запис виступу Тимошенко у ВР від 22 лютого є на її сторінці, і там присутня вся фракція), а 23 лютого навіть дала розлоге інтерв’ю на каналі “Україна-24”. 26 лютого Юлія Тимошенко записала публічне звернення до лідерів, парламентів та народів світу.

В ці дні усі партійні офіси “Батьківщини” перетворювались на логістичні хаби для забезпечення всього найнеобхіднішого для фронту і для евакуації в першу чергу дітей. Останнім займалась особисто Тимошенко, що можна легко перевірити – є записані відео із датуванням.

А тепер давайте розглянемо весь перелік поїздок Юлії Тимошенко за минулий рік, які був сформований на основі відео і фото, які можна знайти на сторінці Тимошенко.

Лютий

– термінова евакуація дітей з “Охматдиту”. Київ тоді був під щоденними ракетними обстрілами. Відео, на якому Тимошенко знаходиться в бомбосховищі під “Охматдитом” і опікується станом дітей там, датоване 1-2 березня, але знято саме в останні дні лютого. Дітей відправляють спершу до Львова, а потім до Польщі. Відправляють, скільки можуть – але ось 5 березня, наприклад, відправили одразу 300 дітей величезною чередою автобусів.

Березень

– продовження термінової евакуація дітей з “Охматдиту”, триває в щоденному режимі мінімум до 14 березня, далі комбінується із передачею обладнання і навіть цілих реанімобілів;

– серія візитів в лікарні та госпіталі із допомогою для поранених воїнів (мінімум до 30 березня, включаючи поставку обладнання в лікарню ім. Мечникова в м. Дніпро, а також допомога для Інститута Серця МОЗУ та Національного Інституту Серцево-Судинної Хірургії ім. Амосова);

– поїздка до Харкова, 18-19 березня (тоді він був буквально прифронтовим, є відео Юлії Тимошенко, яка буквально ховається в метро від чергового обстрілу);

– поїздка на Чернігівщину (також, прифронтова область на той момент);

Квітень

– поїздка на Донеччину із вантажем медикаментів, медобладнанням для шпиталів та “спецзамовлення” для військових (а це зовсім майже фронт, є фотографія біля межі Донецької області, датована 4 квітня);

– поїздка на Дніпропетровщину із вантажем для допомоги пораненим;

– поїздка в Харків (є фотографії, де Юлія Тимошенко біля розбомбленої Акварени, датовані 5 квітня, також 19 квітня вона привезла автомобіль “швидкої допомоги”);

– поїздка на Чернігівщину і в сам Чернігів, організація гуманітарних центрів на базі місцевих осередків “Батьківщини” (Чернігів тоді щойно відвоювали, він знаходився в напівоточенні – команда “Батьківщини” зняла про це короткий фільм);

– однією із перших Юлія Тимошенко поїхала в щойно звільнену Бучу, де її команда зняла короткий фільм “з перших рук”;

– поїздка в м. Суми, м. Черкаси, м. Фастів, допомога місцевій теробороні;

– поїздка в м. Миколаїв, евакуація жінок і дітей;

– поїздка на Одещину, допомога теробороні та волонтерам;

– поїздка на Кіровоградщину, допомога фермерам (якраз посівна починалась);

Травень

– “швидка допомога” для Охматдиту, завдяки тернопільській команді “Батьківщини”;

– поїздка на Донеччину, допомога вугледобувним потужностям, які там ще лишились, серія зустрічей із військовими, теробороною та медиками;

– поїздка в Харківську область, допомога біженцям і волонтерським штабам. Знято короткий фільм про руйнування в Північній Салтівці;

– поїздка на Чернігівщину, допомога фермерам та медикам;

– поїздка в Познань (Польща), зустрічі із біженцями і пораненими, які проходять там реабілітацію, а також зустріч із польською Федерацією Роботодавців та профспілкою “Солідарність” (тематика: надання житла, допомоги і роботи нашим біженцям);

– поїздка в Брюссель, доповідь на засіданні Групи ЄНП в Європарламенті з питань зовнішньої політики, серія зустрічей з ключовими політиками, що належать до ЄНП;

– поїздка в Запоріжжя, допомога пораненим (є фото, де Юлія Тимошенко в Запоріжжі безпосередньо після ракетного удару);

– виступ на саміті Європейської Народної Партії в Роттердамі 31 травня – 1 червня (є відео);

Червень

– допомога львівському Охматдиту (відповідно запису прес-конференції);

– поїздка на Кіровоградщину, допомога пораненим воїнам (згідно геолокаційних тегів – м. Олександрія та м. Павлоград, також є фотографії за 14-15 червня);

– поїздка в м. Дніпро;

– допомога людям, які втратили житло в Бучі, Ірпені та Бородянці (відео від 23 червня);

– поїздка до Берліна, серія зустрічей із німецькими політиками, виступ на форумі Міжнародного Демократичного Союза 27 червня (представлено понад 80 партій, з понад 60 країн усіх континентів світу);

Липень

– виступ на 26-му Щорічному урядовому круглому столі «The Economist», де Україну представляли лише Юлія Тимошенко та.. президент В. Зеленський (ага, усього два делегата були). В рамках цього ж заходу зустрічі із президенткою Молдови Майєю Санду, президенткою Греції Катериною Сакалларопуло, а також із Френсісом Фукуямою;

– зустріч із віце-президентом Єврокомісії Маргарітісом Схінасом;

– допомога Дніпропетровській клінічній лікарні імені Мечникова;

– поїздка на Донеччину (судячи з відео і геолокації від 22 липня, м. Селідово, декілька десятків км від Донецька);

– поїздка на Волинь, допомога селянам і фермерам;

– поїздка в Японію, у Токіо на конференцію «Геополітичний виклик: Японія та Азійсько-Тихоокеанський регіон у мінливому світі» (рівень зустрічей – Девід Кемерон, Стівен Харпер, Енда Енні, Скотт Моррісон, Джон Кі – все це колишні прем’єр-міністри);

Серпень

– передача автомобілів та обладнання для одного із особливих підрозділів ЗСУ;

– поїздка в м. Кривий Ріг, передача “спецзамовлення” для військових, а також допомога шпиталям, де лікуються скалічені воїни;

Вересень

– поїздка в Португалію, на дебати “Мир в Європі” в рамках серії конференцій Estoril Conferences-2022;

– запроваджено іменну стипендію імені Юлії Тимошенко для обдарованих українців в одній із найкращих бізнес-школ Португалії Nova;

– допомога медикаментами та обладнанням для Київського Військового Шпиталю;

– допомога для лікарень м. Дніпра, м. Нікополя та м. Бахмута;

– поїздка в м. Харків із вантажем допомоги, та на Харківщину (згідно геолокації, в місто Лозова), в тому числі і на місце масових поховань страчених росіянами мирних українців під Ізюмом;

– поїздка до Європарламенту, зустріч із Генсеком Європарламенту Клаусом Велле;

– поїздка в Швейцарію (судячи з геолокації, м. Женева), зустріч із Генеральним директором Міжнародної організації праці Гаєм Райдером та іншими представниками МОП;

– поїздка у Францію (судячи з геолокації, м. Париж), зустріч із представниками Французької демократичної конфедерації праці (CFDT);

Жовтень

– поїздка на Кіпр, виступ під час панелі «Російське вторгнення до України та зміна глобального геополітичного балансу» на 18-му щорічному Кіпрському Саміті «The Economist»;

– поїздка із гуманітарним вантажем до м. Запоріжжя та Нікополя (звідти буквально видно фронт – це поряд із окупованою ЗАЕС);

– поїздка в Херсонську область, допомога військовим на передовій (це приблизно за два тижні перед звільненням);

Листопад

– поїздка до Чернігова, допомога постраждалим і біженцям;

– поїздка у Відень, виступ на Віденському європейському форумі «Нова епоха для європейської безпеки»;

– поїздка в м. Суми із допомогою для військових;

– поїздка на Одещину в рамках організації благодійного ярмарку на підтримку ЗСУ;

– поїздка в м. Херсон із допомогою для людей, які залишились практично без всього;

– поїдка в Миколаївську область (судячи з геолокації, м. Первомайськ), допомога для військових шпиталів;

Грудень

– єдиний місяць, коли Юлія Тимошенко нікуди не їздила, принаймні, публічно.

Цей список доповнюється численними виступами у Верховній Раді і численними включеннями в Національний Марафон.

Ви можете сказати, що все це зовсім не подвиги, а щоденна робота народного депутата України.

Саме так… Зібраний мною дуже поверхневий перелік фактів доводить – Тимошенко від своїх обов’язків не бігала, під обстрілами була, людям допомагала і завжди була із своїми виборцями – більше того, як для політика, вона завжди намагалась бути на передовій.

В’ячеслав Ільченко, facebook-сторінка

Запис Завжди зі своїми виборцями спершу з'явиться на Медіа-Версії.

РНБО запровадила персональні санкції проти намісника Києво-Печерської Лаври, відомого за кличкою Паша Мерседес. Санкції запровадили також проти низки інших священників УПЦ московського патріархату. І ще одна приємна новина: Києво-Печерську лавру нарешті повернули українцям: її офіційно зареєстрували монастирем у складі ПЦУ.

Тим часом митрополит Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ (МП) Мелетій, у якого СБУ знайшли паспорт з російським громадянством, виїхав до Молдови. Там він 1 грудня разом із місцевим архієреєм Петру провів спільну літургію на честь ювілею духовної служби в Єпископському соборі князя Невського. Мелетія супроводжували служителі Чернівецько-Буковинської єпархії. Після святкової частини вони відвідали дитячий садок. Про це повідомляється на сторінці у Facebook Єпископства Унгенського і Ніспоренського.

Нагадаємо, що 25 листопада СБУ провела контррозвідувальні заходи на території Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ (МП). Під час обшуку було знайдено методички з Москви, російський паспорт очільника єпархії  та посвідчення окупантів.

Та найбільшою несподіванкою, мабуть, стало те, що обидва очільники втрапили в сексуальний скандал. Ба більше, архимандрита УПЦ МП Микиту застукали з неповнолітнім. А на єпархіальних комп’ютерах знайшли дитячу порнографію. І, найстрашніше, не скачану з інтернету, а зроблену на місці. Та це не завадило митрополиту Онуфрію  висвятити п. Микиту в своїй резиденції на єпископа і направити до Івано-Франківська. Та іванофранківці проти цього призначення. У них, між іншим, залишився один єдиний собор, що належить УПЦ МП, звідки  попередник втік до Москви.

Аналізуючи цей скандал, радіо НВ запросило до себе на ефір відому журналістку Соню Кошкіну, яка глибоко знається цій темі. На її думку звинуватити монаха Онуфрія у проросійських настроях важко, водночас його права рука керуючий справами Поканіч є аж занадто проросійською особою, просякнутою руським міром. Ще у 2009 році він мав паспорт громадянина рф.

Щодо нашого Мелетія, який теж має російський паспорт, журналістка-дослідниця зауважила, що Чернівецька кафедра є рідною для Онуфрія, і вона, ця кафедра, є чимось на зразок МЗС. А Мелетій їздить  світом та відкриває приходи. І саме ці приходи Соня Кошкіна вважає агентурною мережею росії. До слова, саме вона надрукувала ще 2018 року документ СБУ, в якому один із керівників відомства, щоправда, звільнений після її публікації, рекомендував не дозволяти перехід церков московського патріархату до Православної церкви України.

…Зрозуміло, що в нашій буковинській історії довкола очільників мп багато кримінальних складових. Та чи буде рух у цьому напрямку? Однозначної відповіді поки що немає.

Вл. інф.   

Запис Як щодо Чернівецької єпархії, адже Києво-Печерську лавру повернули українцям спершу з'явиться на Медіа-Версії.