Інформацію про 3740 вільних посад подали у січні-липні цього року понад 1260 підприємств, установ та організацій області.

За видами економічної діяльності найбільша кількість вакансій надійшла від роботодавців переробної промисловості (20,4%), оптової та роздрібної торгівлі (17,6%), сфери освіти (10,8%),  охорони здоров’я (10,1%), сільського, лісового та рибного господарства (8,7%), установ державного управління й оборони та сфери транспорту та складського господарства (6,4%), галузі будівництва (3,5%).

У професійному розрізі найбільше вільних посад зареєстрували для працевлаштування:

–         робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин 18,7%;

–         працівників сфери торгівлі та послуг 16,3%;

–         фахівців 12,4%;

–         професіоналів 12,0%;

–         кваліфікованих робітників з інструментом 11,5%;

–         працівників найпростіших професій 11,0%;

–         керівників і службовців 6,6%.

Середній розмір заробітної плати у вакансіях склав 9865 гривень.

На ринку праці області залишається професійно-кваліфікаційний дисбаланс між попитом на працівників і пропозицією робочої сили. Зокрема, у галузі сільського, лісового та рибного господарства на одну вакансію претендувало 12 осіб, у сфері державного управління й оборони – 10, у галузі операцій з нерухомим майном – 5, у добувній промисловості та будівництві – 4 особи, тощо.

Середня тривалість укомплектування вакансій (без урахування терміну проходження профнавчання) становить 12 днів.

З базою вакансій області можна ознайомитися на сайті Чернівецького ОЦЗ у рубриці «Шукаємо роботу разом!».

З питань зайнятості телефонуйте +3 8 066 49 23 987, (037 2) 950 211 з 8:30 до 17:00. Або пишіть у Telegram https://t.me/+E0ApjATU1y82YmVi
Відділ організаційно-інформаційної роботи Чернівецького обласного центру зайнятості

Запис Робота: Тенденції на ринку праці Чернівецької області спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Фахівців державної служби, бухгалтерів, інженерів, а також водіїв, торгівельних представників, слюсарів, мулярів та монтажників сьогодні шукають роботодавці м.Чернівці. Таких вакансій понад 80.

Серед роботодавців, які терміново потребують працівників державні установи, комунальні та приватні підприємства. Для підбору необхідних  працівників, організовуються ярмарки вакансій.

Заробітна плата по вакансіях від 8 до 25 тис.грн.

– Сьогодні роботодавці пропонують офіційне працевлаштування та повний соціальний пакет. Серед вимог до претендентів – досвід роботи, проте є ряд вакансій, на які роботодавці готові навчати та перенавчати, – зазначає директорка Чернівецького обласного центру зайнятості Любов Кожолянко.

У Чернівецькій області загалом понад 600 актуальних вакансій, роботу на Буковині з початку року знайшли 2600 осіб і з них майже 200 внутрішньо переміщених осіб та 8 демобілізованих учасників бойових дій.

З базою вакансій Чернівецької області можна ознайомитися на сайті Чернівецького обласного центру зайнятості   https://is.gd/wfKbl0.

У разі виникнення запитань фахівці служби зайнятості оперативно допоможуть у Telegram-каналі онлайн-підтримки https://t.me/+9a_zHvyXBTYzYWIy

Відділ організаційно-інформаційної роботи Чернівецького обласного центру зайнятості

Запис Чернівцям потрібні працівники, їх шукають на ярмарку вакансій спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Для внутрішньо переміщених осіб, які прибули до Чернівецької області, створені та діють телефони  гарячих ліній. Отож, переселенці можуть зателефонувати за такими номерами:

+38 (095) 153 62 98;

+38 (098) 508 84 84.

Тих буковинців, які мають можливість поселити у себе переселенців, просять телефонувати на міський контакт-центр: 050 222 15 80.

                                                                РОБОТА

Актуальні вакансії у Чернівецькій області можна знайти за посиланням – https://chn.dcz.gov.ua/

Гаряча лінія Чернівецького обласного центру зайнятості – (066) 492 39 87

Державна служба України з питань праці надає практичні поради, як убезпечити себе при пошуку роботи.

Вам слід відмовлятися від запропонованої праці, якщо мають місце: психологічний тиск і маніпуляції; переказ коштів авансом за надання послуг із працевлаштування; неофіційне працевлаштування; постійний нагляд, контроль із боку роботодавця; відмова показати реєстраційні документи; стислий строк надання згоди на роботу; завищена обіцяна заробітна плата; зміна умов праці в останній момент; вимога віддати комусь паспорт; договір із незрозумілими умовами праці; компенсація «понесених» роботодавцем витрат із першої заробітної платні.

Дотримуйтеся правил, щоб мінімізувати ризики примусової праці: тримайтеся групами; не сідайте до незнайомих автомобілів поодинці; запишіть номерні знаки авто, котрим їдете, і перешліть знайомим; не віддавайте документи посереднику з працевлаштування, роботодавцю, іншим невідомим особам;  зробіть копії важливих документів. Відправте близьким разом із нещодавно зробленою фотокарткою; не погоджуйся на неофіційну роботу; переконайтеся, що вам зрозумілі умови працевлаштування: обов’язки, робочий графік, розмір заробітної плати, медичне й соціальне страхування, відпустка й вихідні; перед підписанням угоди проконсультуйтеся з юристом; залиште рідним докладну інформацію про місцеперебування та розкажіть про подробиці роботи. Підтримуйте постійний зв’язок із ними, відразу повідомляйте про зміну місцеперебування; у підозрілих ситуаціях зверніться до поліції.

Маєте сумніви щодо запропонованої роботи, або вже  стали жертвою примусової праці? 

Звертайтеся за консультацією:

Урядова гаряча лінія з протидії торгівлі людьми тел.: 1547

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації (Ла Страда Україна)

тел.: 116 123 (з мобільного)

тел.: 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного)

Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів

тел.: 527 (з мобільного)

тел.: 0 800 505 501 (з мобільного або стаціонарного).

Більше інформації на порталі  Держпраці України за посиланням: https://pratsia.in.ua/index.php

                                                     ОСВІТА

«Гаряча лінія» з питань освіти і науки, відпочиноку дітей у таборах та запис до дитсадочків 0 800 336 426

Запис Нагадуємо телефони гарячих ліній для переселенців: житло, робота. освіта спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Тарасівцях Чернівецького району незабаром очікується відкриття торгового закладу. Отож є потреба у продавцеві.

Докладніше про все можна дізнатися за телефонами компанії «Аврора», яка працює у будні від 8.00 до 20.00  та у вихідні від 9.00 до 19.00:

093 170 75  58

066 170 94 58

067 617 07 58

Запис Реклама: Вам потрібна робота, а нам – продавець спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Попри те, що в Чернівецькій області зараз, за інформацією першого заступника голови обласної військової адміністрації Богдана Ковалюка, перебуває близько 90 тисяч переселенців і з них 9 тисяч проживає у об’єктах соціальної сфери, офіційно працевлаштовуватися вони не поспішають.

Про ситуацію з роботою для ВПО розповіла заступниця директора Чернівецького обласного центру зайнятості Ольга БАГРІЙ.

Із тих, хто звертається, працевлаштовується навіть не п’ята частина

Обласні центри зайнятості є складовими централізованої системи держустанов – державної Служби зайнятості.  Завдання Служби – бути активним посередником на ринку праці між роботодавцями і шукачами роботи. Тут безкоштовно надають послуги із пошуку підходящої роботи та підбору персоналу, послуги з державного соціального страхування на випадок безробіття, а також  здійснюють виплату матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою роботи.

Здається, наразі службу найчастіше бачать як джерело виплат, аніж як «зв’язкову ланку» між потенційними працівниками і роботодавцями.

Від початку повномасштабного вторгнення російської федерації ми запровадили моніторинг кількості звернень до нас внутрішньо переміщених осіб, – каже заступниця керівника обласного центру зайнятості Ольга Багрій. – Від 24 лютого до нас звернулися понад 2 тисячі внутрішньо переміщених осіб. Хтось звертався за послугами, які надає центр, хтось – у пошуку роботи. 1122 особи отримали статус безробітних і станом на 25 липня ми працевлаштували 315 внутрішньо переміщених осіб через центр зайнятості. З них 151 особа мала статус зареєстрованого безробітного. Найбільше працевлаштували в Чернівцях – 140 працівників, але і по районах також.

Тобто за працевлаштуванням звернулися трохи більше 16% від загальної кількості звернень ВПО до Центру зайнятості. Звісно, в установі фіксують лише тих внутрішньо переміщених осіб, які працевлаштовуються через центр зайнятості. Щодо інших, які знаходять роботу самостійно – інформацією не володіють. Та все ж, ця цифра доволі показова.

У центрі зайнятості не лише чекають звернень, але й самі «ідуть в народ». Як тільки область почала масово приймати переселенців і розміщувати їх по школах і дитсадках, фахівці установи почали відвідувати ці місця компактного проживання ВПО, інформувати про послуги центру зайнятості, про вакансії і можливості працевлаштування.

«З 10 тисяч людей, яких ми опитали, тільки 500 осіб заявили, що хочуть працювати, – підсумовує результат Ольга Багрій. – І з них половина вже виїхали за кордон, тому що все змінюється дуже швидко, люди приймають рішення, що бачать своє майбутнє поки що там, а не тут. Ситуація змінюється щоденно».

Що зупиняє переселенців на шляху до роботи?

Про причини, які не спонукають людей працевлаштовуватися, говорили фахівці Центру зайнятості за круглим столом із представниками територіального центру комплектування і соціальної підтримки (військкомату), обласної військової адміністрації та міської ради.

«По-перше, серед них багато жінок з малими дітьми, які не мають куди їх прилаштувати – садочки не всі працюють, місць немає, – пояснює пані Багрій. – По-друге, вони отримують допомогу від держави і безкоштовне триразове харчування там, де мешкають. Якщо вони отримують допомогу – на себе, на дітей, і в них є дах над головою і їжа, іти на роботу вони не вмотивовані, оскільки мають достатньо засобів для свого існування. Коли їм пропонують заробітну плату 6500-7000 грн, люди задумуються: чи варто їм на таку зарплату йти, якщо вже мають певне забезпечення».

Серед інших причин низької зацікавленості оформлятися на роботу – намір повернутися найближчим часом до своїх домівок (і частина людей справді вже поїхали, як тільки їхні території звільнили), а також небажання звільнятися з попередніх місць роботи у великих містах. Тобто в мільйоннику вони мають високу зарплату і очікують повернутися до неї, а тим часом оформили «простій». А ще – нерідко пропоновані в нас вакансії не відповідають запитам.

«До нас звертаються люди, які працювали головними бухгалтерами, в Маріуполі, на Азовсталі, лікарями… Чим можемо з наших наявних вакансій – тим допомагаємо, – розповідає пані Багрій. – Влаштовували ВПО в зовсім різні сфери: продавці, вантажники, озеленювачі, економісти, головні бухгалтери, психологи, фармацевти… Тобто спектр доволі широкий. Але є люди, ВПО, які шукають такі ж посади, на яких вони працювали дотепер. Наприклад, працювала людина головним бухгалтером – і надалі хоче працювати тільки головним бухгалтером, інших варіантів не розглядає. Натомість є ті, хто працювали директорами чи заступниками директорів підприємств – а йдуть працювати просто продавцями. Усе індивідуально, залежить від багатьох факторів – у тому числі, від матеріального забезпечення особи. Якщо людині потрібні додаткові кошти – вона погоджується на будь-яку роботу і з більш-менш достойною заробітною платою. Тому це питання доволі складне. Звичайно, в нас немає вакансій шахтарів, чи морських якихось вакансій, які можуть бути в Херсоні, Миколаєві, Одесі.  У нас більше вакансій у сфері послуг, у торгівлі… Що нам подали роботодавці – те ми і пропонуємо внутрішньо переміщеним особам. Спектр вакансій, на який ми їх працевлаштували, дуже широкий».

Ще одну причину називає народний депутат Ярослав Железняк у своєму Телеграм-каналі.

«У нас зараз не так вже багато реєструються безробітними. В абсолютних цифрах їх навіть менше, ніж було рік тому, – пише він. – Для розуміння, з початку військових дій отримали статус безробітного лише 36 тис. ВПО. В моєму Маріуполі тільки під 400 тисяч біженців.

Моя гіпотеза була, що багато хто не реєструється через побоювання мобілізації. А інші виїжджають. І ось гендерний розподіл показує, що напевно так і є.

Зараз (02/08) у нас серед безробітних ВПО (їх станом на зараз лише 22 тисячі на обліку): 72% жінки,  28% чоловіки».

Компенсації роботодавцям: реальність і тенденції

Тим часом, до Центру зайнятості вже звернулися роботодавці області щодо компенсації за працевлаштованих.  Загальна сума, яку мають отримати роботодавці за два місяці – два мільйони сто тисяч. Хоча, йдеться всього лише про 161 особу.

«Чи є серед цих 161 працевлаштовані через Центр зайнятості – мабуть, так, – вважає Ольга Багрій. – Адже коли ми скеровували людей до роботодавців, то завжди супроводжували це інформаційно-роз’яснювальною роботою про цю можливість – що коли роботодавець візьме ВПО на роботу, то він зможе отримати цю компенсацію в розмірі 13 тисяч гривень за два місяці, якщо людина ці два місяці повністю відпрацювала».

Щоправда, загальні тенденції стосовно звернень роботодавців за відшкодуваннями доволі оптимістичні, на думку нардепа Ярослава Железняка. У своєму Телеграм-каналі він написав: «Щодо програми Уряду про компенсації роботодавцям 6 500 грн за працевлаштування ВПО:

На програму виділяли 200 млн грн, вже подали заявок на  використали з неї тільки 44% (88 млн грн). Місяць назад було лише 26%.

Працевлаштовано за програмою поки (02/08) лише 8966 ВПО. Але за місяць майже +3000.

Работодавці теж не поспішають. Тільки 5 357 подали заявку на отримання компенсації. За місяць додалося приблизно 2000 роботодавців.

Ну тенденція непогана вже».

Натомість правила виплат внутрішньо переміщеним особам від 1 серпня в Україні змінилися – уряд обмежив категорію українців, які отримують грошову допомогу.

Раніше виплати отримували ВСІ ВПО. У серпні 2022 року отримуватимуть 2-3 тис. грн: громадяни, переміщені з території, де ведуться активні бойові дії; ВПО, яким зруйнували або пошкодили житло. Якщо українці зі статусом ВПО повернулися додому, виплати їм припиняють надходити. Також у серпні продовжує діяти перелік громад, переселенці з яких отримують виплати. Загалом у списку зараз вісім областей та 300 громад.

Чи залучатимуть безробітних ВПО до суспільно корисних чи громадських робіт і в чому між ними різниця?

В умовах воєнного стану працездатних осіб можуть залучати для суспільно корисних робіт. Йдеться про роботи оборонного характеру, ліквідацію надзвичайних ситуацій (техногенних, природних та воєнних) та їх наслідків, задоволення потреб ЗС, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення. Це регламентує Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 р. № 753. Наприкінці червня цього року Кабмін вніс зміни в цей порядок, і серед населення почала ширитися інформація, що вимушених переселенців залучатимуть до суспільно корисних робіт, перелік яких має затвердити обласна військова адміністрація.

«До суспільно корисних робіт можуть залучатися будь-хто із наших зареєстрованих безробітних на тридцять перший день після реєстрації. Не йдеться лише про внутрішньо переміщених осіб, – пояснює заступниця директора Чернівецького обласного Центру зайнятості. – Ми можемо направляти людей, які перебувають на обліку в центрі зайнятості, на суспільно корисні чи громадські роботи, якщо є така необхідність. Тобто якщо військове командування самостійно, або із залученням військових адміністрацій приймає рішення про запровадження трудової повинності та залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт.

На сьогодні спільно з представниками центру комплектування, військової адміністрації та міської ради прийнято рішення, що наразі наша область не має потреби  запровадженні трудової повинності і залучення усіх громадян. Наразі наша область відносно безпечна, у нас немає ніяких завалів і місць, до розчищення яких могли би долучатися ці люди.

Проте, в нас є ще громадські роботи. Їх ми щороку проводимо разом з громадами. Визначається перелік робіт, на які можуть бути направлені безробітні: це благоустрій, захист навколишнього середовища, соціальна сфера. Це відбувається за рахунок співфінансування коштів нашого центру і місцевих бюджетів. Наразі у громадах є нагальний вид робіт – це упорядкування бомбосховищ. Адже очікується навчальний рік, і де ці бомбосховища є – вони мають бути приведені у відповідність. Про суспільно-корисні роботи поки що не йдеться, лише про тимчасові громадські роботи, які були у нас і до воєнного стану.

Тобто громадські були завжди, а для суспільно-корисних – має бути  розпорядження військового командування, можливо – із залученням військових адміністрацій, про трудову повинність. Потім на основі цього розпорядження приймається рішення, доводиться до центру зайнятості, оприлюднюється через ЗМІ. І тоді на ці роботи направляємо наших зареєстрованих безробітних. Поки що в нашій області потреби в цьому немає».

Маріанна Антонюк

Запис Шукати роботу вмотивовані дуже мало переселенців спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Внаслідок війни багато українців або втратили роботу, або отримують скорочену зарплату. Щомісячний дохід впав, а ціни зросли, тому українці активно шукають роботу чи підробіток. Отож в  Україні спостерігається підвищення пошукацької активності. Кількість відгуків українців на відкриті вакансії б’є всі рекорди та перевищує довоєнний рівень у 5 разів. Пояснення просте – внаслідок війни щомісячний дохід упав, а ціни зросли, без підробітку не обійтися. Водночас далеко не всі роботодавці мають змогу платити довоєнний рівень заробітної плати. Майже в усіх професійних сферах триває зниження заробітних плат. Що очікувати українцям, та коли ситуація із зарплатами вирівняється? Свій прогноз зробили експерти аналітичного центру кадрового порталу grc.ua.

Ринок праці пройшов нульову позначку повного падіння, коли на початку війни не було ані нових вакансій, ані нових резюме. В пріоритеті як для працівників, так і для компаній було убезпечення життя. Станом на початок червня ті компанії, що мали змогу відновити свою комерційну діяльність, зробили це. Проте роботи значно менше, аніж охочих її отримати. Ринок праці перебуває у стані ринку роботодавця. Роботодавці теж зазнали негативного впливу війни. Частина економіки досі не працює, обсяги комерційної діяльності великої частки компаній не повернулися до попереднього рівня, тому бізнес оптимізує витрати та дуже часто скорочує розмір заробітних плат як діючим, так і новим працівникам.

Зниження зарплат не завжди залежить від затребуваності професій. Наприклад, сфера продажів, будівельники, фахівці сфери транспорту та робітничий персонал зараз серед найзатребуваніших спеціалістів, проте середній рівень зарплат для них теж знизився.

Лише кілька професійних сфер поки не зачепила загальна тенденція зниження. Серед них вищий менеджмент, сільське господарство, медицина та фармацевтика, маркетинг, реклама та PR. На зарплати в ІТ-сфері війна майже не вплинула.

Враховуючи зростання цін та зменшення купівельної спроможності українців, багатьох хвилюють питання: що буде з зарплатами? Чи довго триватиме їх зниження? Коли можна очікувати вирівнювання ситуації та повернення до звичних доходів?

В умовах невизначеності та нестабільно діючої економіки повернення до довоєнного рівню зарплат в усіх професійних сферах поки неможливе. Чим довше триватиме війна, тим складніше буде відновлювати й комерційну діяльність бізнесу, й економіку загалом. За найоптимістичнішими прогнозами відновлення доходів до довоєнного рівня триватиме 3-5 років. Цьому може сприяти, по-перше, повернення в Україну кваліфікованих спеціалістів, які вимушено покинули країну, рятуючись від війни, по-друге, фінансова допомога, яку можуть надати іноземні партнери для відновлення української економіки.

Щоправда, досвід виходу з кризи 2014 року показав, що швидке повернення зарплат до попередніх цифр можливе лише у гривні.

Якщо аналізувати кризу на ринку праці 2014 року, позитивні тенденції стабілізації та зростання зафіксувалися тоді лише у першому півріччі 2016 року. Більшість компаній змогла підвищити своїм співробітникам зарплати, з них понад чверть підвищили компенсації всім без винятку, припинилися скорочення персоналу, ринок праці повністю оговтався від кризи. Проте ринок праці залишався ринком роботодавця, застосовувались більш жорсткі критерії відбору кандидатів на посаду. Зарплати, хоча й підвищувались, проте дохід залишався нижчим, аніж до кризи, адже відбулася відчутна інфляція. Наближення зарплат до рівня 2013 року у доларовому еквіваленті відбулося лише у 2019/2020 року, коли ринок праці потрапив у чергову кризу.

Умовно позитивним моментом є те, що подальше зниження заробітних плат зараз не очікується. Бізнес адаптувався до діяльності в нових умовах війни. Потроху починають повертатися до роботи представники малого та середнього бізнесу, які постраждали від війни найбільше. Збільшення робочих місць, підвищення купівельної спроможності, придбання товарів та послуг і, зрештою, пожвавлення обороту коштів нададуть можливості для стабілізації економіки та утриманню заробітних плат на сьогоднішньому рівні.

Руслана Березівська, керівниця експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua

Запис В Україні триває зниження зарплат. Коли це припиниться? спершу з'явиться на Медіа-Версії.