Історія мера Чернівців у 1941-1942 роках Траяна Поповича, якого в Ізраїлі проголосили Праведником світу. Фільм презентує вражаючі історії порятунку чернівчан у часи Другої світової війни. Це спільний проект В’ячеслава Хабайла, Сергія Воронцова та Благодійного фонду «Суспільні ресурси та ініціативи» за фінансової підтримки європейського фонду Roaid.

Керівник проекту: Сергій Гакман.
Оператори: В’ячеслав Хабайло, Віталій Яскевич.
Монтаж: Андрій Дубінецький.
Актори: Іван Данілін, Олексій Григорчук.

Літературний редактор: Олеся Андрійчук.
У фільмі беруть участь: архівіст, дослідник, співавтор книги про Траяна Поповича Драгош Олару; директор музею історії та культури євреїв Буковини Микола Кушнір; доктор філологічних наук, перекладач Петро Рихло; директор Чернівецького обласного краєзнавчого музею Ірина Яворська; дослідник біографії та організатор першого музею Траяна Поповича у Румунії Флорентін Лєхач.

Траян Попович став мером Чернівців у найбільш трагічний період історії міста (1941-1942). Він  урятував життя тисячам чернівчан єврейського походження. В Ізраїлі 1969 року йому надали звання Праведника народів світу з формулюванням «на знак особливої вдячності за порятунок двадцяти тисяч чернівецьких євреїв від депортації у табори смерті в Трансністрії».

Під час війни дуже важливим є  слово «любов», взагалі любов,  як і залишатися людиною у драматичних, складних обставинах. Війна не здатна зруйнувати любов, що є основою життя людини…

…
ніщо
ми були, є і будем,
квітучи:
троянда-Ніщо, троянда-
Нікому.

Пауль Целан
Переклад: Петро Рихло

…Ein Nichts
waren wir, sind wir, werden
wir bleiben, bluhend:
die Nichts, — die
Niemandsrose…

Дякую всім, хто працював над створенням фільму…

Більше фото з заходу за посиланням – ЛЮБИТИ ТЕ, ЩО Є…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Перегляд документального фільму «Виживуть тільки закохані. Траян Попович та інші» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Попри війну, Перше вересня в Україні настало, і перший дзвоник продзвенів. Та якщо десь на Заході країни чи навіть у центрі школярі після майже дворічних протиепідемічних карантинів нарешті в реальності побачили однокласників, то на Сході і Півдні навчання відбуватиметься переважно дистанційно. З метою безпеки.

Особливостями навчального процесу на Харківщині з Парламент.ua ділиться заступниця начальника відділу освіти, культури, спорту та комунікацій з громадськістю  Харківської районної військової адміністрації Світлана БИКАСОВА.

Цифри втрат наразі оцінити неможливо

– В Харківській області, в тому числі і в Харківському районі, відповідно до рекомедацій обласної військової адміністрації, з 1 вересня вестиметься онлайн-навчання – через згрозу атак, – повідомляє Світлана Бикасова. – Це попри те, що укриття є в окремих закладах, а в решті триває їх облаштування. Рішення приймалося з урахуванням і думки батьків – вони схиляються саме до дистанційної форми. Адже удари по місту, району, області з боку агресора здійснюють хаотично, і жодних гарантій безпеки немає. Як можна гарантувати безпеку від прямого влучення? А статистика Харкова така, що справді дуже багато шкіл постраждали від уражень будівлі школи чи території. Тож не факт, що саме в ці об’єкти не ціляться.

Важливо розуміти, що коли дитину привели до школи – за неї несе відповідальність учитель. А за кожного вчителя відповідає керівник закладу освіти. За нашої ситуації найкращий вихід – дистанційна освіта.

– У якому стані школи на початок навчального року?

– Харківський район – один з найбільших районів в Україні. До його складу входить 15 ОТГ, в тому числі місто Харків. Наша інформація буде без урахування Харкова.

У 14-ти об’єднаних тергромадах – 93 школи. 28 з них пошкоджені, 7 – зруйновані. 14 шкіл перебувають на тимчасово окупованих територіях. Дуже прикро за кожен навчальний заклад, в який влучили, а мені особливо боляче за школу, в якій я працювала більше 10 років… Це школа в Салтівському районі (раніше він називався Московським – і добре, що його переіменували), я там працювала педагогом-організатором і вчителем музики. Це зразкова школа, одна з найкращих в районі – і в плані матеріально-технічного забезпечення, і щодо ставлення до дітей… Це школа, яка зробила з мене мене – таку, якою я є…  В березні в неї влучив ворожий снаряд – зруйновано дах та стіни третього поверху, де розташовані кабінети початкової школи… Я з родиною евакуювалася, адже жила на Північній Салтівці, яка через жорстокі бомбардування тепер відома всьому світові. А вчителі, батьки й учні, які залишилися в місті, приходили до цієї школи і все-все прибрали. Звісно, вони її не відремонтували і не відбудували – зараз це неможливо, але прибрали дуже ретельно. І це надзичайно щемливо.

Світлана Бикасова волонтерить у Чернівцях

На щастя, ціла і неушкоджена школа, в якій я сама колись навчалася. Це практично в центрі Харкова, і є влучення неподалік, але саме школа – ціла.

– Збитки вже підраховані?

– Важко їх підрахувати. Практично й неможливо зараз. Адже де ведуться активні бойові дії – там зберігається загроза подальших руйнацій. Наприклад, школа була пошкоджена, а далі зазнала ще більших ушкоджень і зрештою зруйнована вщент, до фундаменту… Що тут рахувати… Тож про цифру втрат наразі не йдеться.

Більшість – онлайн у рідних школах

– Вчителі, учні є в місті? Хтось виїжджав за кордон, хтось мобілізований?

– Вчителі, які виїхали за кордон, продовжать працювати дистанційно. Але є вчителі, які залишилися на тимчасово окупованих територіях і не мають можливості проводити уроки (там немає досі ні електрики, ні газопостачання, ні, зрозуміло, інтернету) – з ними керівники шкіл можуть призупинити дію трудового договору або оформити простій, але це рішення приймає керівник закладу.

На жаль, маємо і втрати. Учитель однієї школи, який був призваний до ЗСУ, загинув, захищаючи нашу країну.

Також, на жаль, є вчителі, які загинули на своїй території, як мирні жителі – внаслідок збройної агресії.

Більшість дітей, які жили на тимчасово окупованих територіях, де відсутнє електропостачання, виїхали разом з батьками і продовжать навчання в школах за місцем перебування. Інші,і їх більшість, виявили бажання продовжити дистанційно навчатися в своїх школах, до речі таких більшість.

Колись у мирні часи відкривалися школи…

– На яку тему був перший урок сьогодні?

– Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 17.08.2022 № 1/9445-22 для проведення 01 вересня 2022/2023 навчального року в закладах загальної середньої освіти рекомендовано тему першого уроку: «МИ УКРАЇНЦІ: ЧЕСТЬ І СЛАВА НЕЗЛАМНИМ!» Про це й говорили. Щиро.

Маріанна Антонюк

Запис На Харківщині перший урок – про честь і славу незламних спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Злочин міжнародного рівня – примусова паспортизація населення на тимчасово окупованих територіях.

Стратегічна мета російських окупантів, які намагаються примусово проводити паспортизацію на тимчасово окупованих територіях, – легалізувати свою тимчасову «владу» та підготувати ґрунт для проведення псевдо референдумів, а також внести до списків якомога більше українців, щоби насильно мобілізувати до свого війська.

Усі громадяни працездатного віку, хто отримує паспорт рф, автоматично потрапляють до лав потенційних бійців окупаційної армії. В окупантів величезні втрати на фронті. Тож, ворог насильницькою мобілізацією все частіше оновлює своє військо за рахунок «паспортизованих» українців.

Запис До насильницької мобілізації через псевдо референдум і примусову паспортизацію спершу з'явиться на Медіа-Версії.