«Звертаюся до редакції через проблему, яку місцева влада або ігнорує, або просто не може чітко пояснити» – мешканець Хотину.

«Місто Хотин Чернівецької області залишилося без води ще від учорашнього вечора (лист надійшов учора, 28 червня о 23:11 – ред.) — подачі немає вже понад добу. На вулиці спека до +40°C. Без води — близько 9 тисяч мешканців міста, серед них діти, люди старшого віку та хворі. Підвоз питної води не організований.

З повагою мешканець м. Хотин»

На жаль, уже не дивує, що люди не називають свої прізвища. І пояснення цьому одне: бояться.
На ранок 29 червня вдалося з’ясувати, що проблема пов’язана все ж таки не з аварією на міських мережах, а з критичним падінням рівня води в Дністрі, звідки здійснюється водозабір для Хотина.
За повідомленням КП «Хотинтепломережа», через суттєве зменшення скидів води Дністровським каскадом ГЕС рівень води в Дністрі впав до критичної позначки. Через це русловий водозабір працює практично на межі своїх технічних можливостей, що створює загрозу перебоїв або припинення централізованого водопостачання. Тому підприємство просило мешканців максимально економити воду:

• не поливати городи та газони водою з централізованої мережі;
• не мити автомобілі;
• користуватися душем замість ванни;
• запускати пральні та посудомийні машини лише при повному завантаженні;
• усунути всі протікання сантехніки;
• не залишати крани відкритими без потреби.

На що очікувати
Як повідомив нинішнього ранку міський голова Хотина першому заступнику голови Чернівецької ОВА Віталію Бондарю, нині наповнюють другий підйом водоканалу, критичні об’єкти забезпечені питною та частково технічної водою з колодязів. Житловий сектор забезпечується індивідуально з колодязів. Якщо вдасться досягти мінімального рівня води, можливо, завтра в другій половині дня у кранах хотинчан з’явиться вода.

Як розвивалася критична ситуація
Напередодні Хотинська міська рада Чернівецької області поінформувала ЧОВА про виникнення критичної гідрологічної ситуації на об’єкті централізованого водозабору – єдиного джерела забезпечення питною водою споживачів і об’єктів критичної інфраструктури міста Хотин.

За офіційним повідомленням директора КП «Хотинтепломережа» Григорія Боросюка (вих. №71 від 26.06.2026 р.), внаслідок суттєвого зниження скидів води Дністровським каскадом ГЕС і загального маловоддя, рівень води в річці Дністер у межах руслового водозабору підприємства впав нижче критичної проєктної відмітки. Наразі насосні агрегати першого підйому працюють на межі
технічних можливостей через критично низький рівень занурення.
За повідомленням підприємства, станом на 20 червня 2026 року рівень води в р. Дністер був на 5 см вищий, ніж сьогодні.

Отже, фахівці зазначають, що ситуація з відновленням нормального водопостачання залежить від притоку води до Дністровського водосховища, режиму роботи Дністровського каскаду ГЕС і рівня води в самому Дністрі.

Відтак сталося, мабуть, найгірше, якщо людей цілком позбавили подачі води. На жаль, це вже не уперше. Така ситуація в Хотині виникала і раніше. Наприкінці 2025 року місто вже попереджали про можливі перебої через критичне зниження рівня Дністра після значного скиду води. Та, як відомо, у квітні 2026 року Хотин уже залишався на кілька днів без води після пошкодження енергетичної інфраструктури російською атакою, коли без електроживлення залишилися насосні станції водоканалу. Після відновлення електропостачання подача води була відновлена.

На сьогодні це вся інформація, яку отримали Медіа-Версії.

Зрозуміло, що далі слід з’ясувати, чи отримує Хотин гарантовані екологічні попуски води від Дністровської ГЕС? І, головне питання: чому місто, яке стоїть біля великої річки, опинилося під загрозою залишитися без питної води?

Про це, сподіваюсь, невдовзі поспілкуємося з новим начальником управління екології ОВА Чернівецької області Олександром Анатолійовичем Фещуком.

Людмила Чередарик, Медіа-Версії

Запис Хотин без води за 36 градусів спеки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Експедиція пролягла мальовничим маршрутом уздовж хребта, який завершився сходженням на сам хребет. Тут, серед лісу і каміння, оживають легенди, а вітер приносить з собою подих історії.

Про Цецинську фортецю збереглося чимало відомостей, часто оповитих легендами. Ще в XVIII столітті австрійський офіцер Фон Міг, укладаючи карти Буковини, позначив на мапі Цецинську гору й зазначив – там стоять руїни давнього замку. А коли вже Чернівці розбудовувались у часи Австрійської імперії, каміння з цих руїн ставало матеріалом для нових будівель міста… У документах  фортифікаційна споруда згадується у різному звучанні: Цецин, Цьцина, Чечюнь, Нечюнь, Цецунь, Чечунь…

Уявіть собі світанок над Чернівцями, коли перші промені сонця ледь торкаються схилів Цецинської гори… Саме тоді почалася ваша експедиція — захоплива подорож у серце природи, де кожен камінь дихає легендами, а вітер носить голоси предків.

Юні художники тримали олівці та блокноти, створюючи ескізи. Хтось захоплено змальовував кору старого бука, інший — вигадував контури таємничих обрисів у тумані над озером. Ці замальовки були не просто малюнками – вони були вікнами у глибину душі Цецинської гори і її околиць. І тоді лунали пісні пані Валентини Чолкан. Голос її – чистий, дзвінкий, сповнений сили й ніжності. Вона співала те, що зростало разом із землею, деревами, тінями. Вона ніби розповідала історії, які шепоче сама гора…

Керівницею проєкту виступає Лариса Курущак — завідувачка відділу науково-освітньої роботи Чернівецького обласного художнього музею. Подорож перетворилася на справжній пленер для юних художників гуртка «Арт-терапія» МПДЮ під керівництвом Світлани Крачило, а також учнів Чернівецької художньої школи . Вони замальовували краєвиди, вловлюючи подих вітру, гру світла на кронах дерев, шепіт історії… До них долучилися знані митці — художниця з Києва Катерина Рудакова та художник Василь Беженар, методист Центру культури Буковини.  Атмосферу урочистості пронизав гімн Цецину — нова пісня, слова й музику до якої створила пані Валентина Чолкан, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури ЧНУ ім. Юрія Федьковича.

Пані Світлана Крачило розповіла і локальну легенду про Духа Цецинської гори, яку пов’язують з іменем Агій. Згідно з деякими версіями фольклору, на вершині або в глибині Цецинської гори мешкає дух-охоронець, який зветься Агій — могутній, але непередбачуваний дух лісу чи скель.

Привали біля озера ставали моментами тиші та єднання. Дзеркальна вода відбивала небо, а над гладдю іноді пролітали птахи, наче хранителі спокою. Тут дихалося по-іншому — повніше, глибше. І десь на вершинах хребтів, під шелест вітру, наче з самої землі здіймалася музика.

Спить ставок, де колишуться віти,
Вітерець в верболозах заснув,
Десь заграла плакуча гітара,
Там дівчина стрічала весну…

Все це – чарівне єднання природи, творчості, музики і легенд…

Пам’ятаємо, що Агій — могутній, але непередбачуваний дух лісу чи скель. Сподіваємося, що збережемо ці буки, ліси, природу…

Пані Катерина створила чотири живописні роботи, які вже стали частиною фонду майбутньої виставки проєкту. І юні художники також додали до фонду свої живописні роботи.

Наша експедиція на Цецино була не просто мандрівкою — це була ініціація у глибший світ, де людина відчуває зв’язок з предками, землею та власним серцем...

 Далі буде…Зустрінемося в наступній історії!

Про старт експедиції більше за покликанням – Цецино: повернення легенди…  

Про озерце на Цецино за покликанням – 48°17’54.0″N 25°47’05.0″E – озерце на Цецино

©Тетяна Спориніна, фото автора

Запис Старт проєкту про Цецино, Чечюн, Цецин, Цецина… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Автор-укладач книги «Йому усміхалися зорі…» (друге доповнене видання) – Наталія Мельничук, організатор та керівник музею «Буковина – край космічний» у Клішківцях, дослідник життєвого шляху першого космонавта незалежної України Л.К. Каденюка.

Презентація відбувалася у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка. Тамара Сендульська, завідувач відділу документів із економічних, технічних та природничих наук.

Герой України Леонід Костянтинович Каденюк зробив неоціненний внесок для становлення нашої молодої держави і його подвиг назавжди залишиться в нашій історії. На презентацію книги прийшли односельчани із Клішківців, родичі космонавта, вчителі та викладачі учбових закладів міста, громадські діячі, журналісти, діячі культури, члени міського центру УМАКО «Сузір’я». Захід пройшов у теплій і щирій атмосфері, сповненій спогадів, музичних композицій, виступів друзів, земляків…

«Дякуємо за все – за любов до рідної землі, реалізовану високу мрію, за добрі земні справи, які встиг зробити для людей», – Н.В. Мельничук. Наталія Володимирівна зазначила, що частина тиражу передбачена і вже відправлена для переможців ІІ Міжнародної та XVI міської науково-практичної конференції «Всесвіт-2025» у Дніпро і в Чернівці.

Своїми розповідями про Леоніда Костянтиновича поділилися М.Й. Бауер, Г.М.Тимчук, А.Г.Чорний, В.М.Максимчук, Г.М. Василенко, Т.С. Богачик, Л.І. Вілянська, А.І. Козоріз, М.В. Мандрик-Мельничук, Ю.Г. Корнєв.

У виконанні народного артиста України Івана Дерди прозвучали «Черемшина» та «Марічка», про які Леонід Каденюк на сторінках своєї книги «Місія – Космос» висловився так – «я міг їх слухати безкінечно».

Лауреат Міжнародних вокальних конкурсів Лариса Бєлова виконала пісні «Червона рута» та «Мій шлях».

Олена Рєпіна, член НСПУ, НСЖУ, поетеса, волонтер прочитала вірш-присвяту Леоніду Каденюку.

…Таємниці буття час ховає в густій імлі,
Але в космосі теж не згубилась людська звитяга:
Ще відлунює Гімн України з орбіти Землі,
І космічні вітри виграють українським стягом!

Чому ми повинні пам’ятати Леоніда Костантиновича сьогодні? Бо його шлях — це доказ, що українці можуть досягати зірок, навіть якщо шлях туди тернистий. Він показав, що українська наука, освіта і прагнення до знань мають світовий рівень. Він надихав і надихає молоде покоління вірити у власні сили, мріяти масштабно і долати будь-які перешкоди. Сьогодні ми вшановуємо не просто космонавта. Ми вшановуємо Людину, яка пронесла Україну крізь космічний простір і залишила нам спадщину віри в наші можливості. Пам’ятаємо. Пишаємось. Натхненно рухаємось вперед , – Чернівецький міський центр УМАКО «Сузір’я».

Дякуємо Наталії Володимирівні за унікальну книгу спогадів про Леоніда Каденюка, першого космонавта незалежної України, дякуємо всім авторам спогадів. Дякуємо всім доброчинцям за фінансову підтримку видання книги. Адже це жива історія, яка назавжди залишиться в пам’яті прийдешніх поколінь. І дякуємо організаторам заходу, що стала справжньою подією і свідчить про глибоку повагу до Леоніда Костянтиновича та величезне значення для збереження історії нашої країни.

Більше фото і прямої мови з заходу за покликанням – «Йому усміхалися зорі…» – презентація книги про Леоніда Каденюка

Дякуємо ЗСУ за мирне небо над Чернівцями!

©Тетяна Спориніна, член правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузiр’я», фото автора

Запис «Йому усміхалися зорі…» – презентація книги спогадів сучасників про Леоніда Каденюка спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Від 15 – 22 листопада 2024-го відбувся  в режимі онлайн обласний конкурс «Байт» на кращу комп’ютерну програму серед учнів загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів віком до 14 років на базі Чернівецького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді.

Тема Конкурсу для всіх номінацій однакова. Учасники в своїй номінації готували одне домашнє завдання на вибір на загальну тему «Як людина змінює природу». Номінації Конкурсу:

• ігрові програми та бази даних (створення програми-анімації з використанням графічних можливостей мови програмування Python, середовища програмування – Scratch),
• графічний редактор (Paint),
• навчально-демонстраційні програми, які можна використовувати при вивченні предметів шкільного курсу (PowerPoint);
• 3D-графіка;
• анімація (мультфільм).

У фінальному етапі Конкурсу зареєструвалося  173 учасники  – вихованці гуртків інформаційних технологій обласного та міського центрів науково-технічної творчості учнівської молоді, команд з навчальних закладів  міста Чернівці,  команд районів області, окремих об’єднаних територіальних громад, які були переможцями районних етапів конкурсу.

22 листопада члени журі  оголосили  призерів конкурсу «Байт – 2024».

1. 1. Секції «Програмування Scrath» ( 3-4 клас):

Денис Дутковський, учень 3-го класу Рукшинського ліцею Рукшинської територіальної громади Дністровського району;

Секції «Програмування Scrath» ( 5-6 клас):

Павло Степаненко, учень 6-го класу опорного закладу «Романковецький ліцей імені академіка К.Ф. Поповича Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області»;

Секції «Програмування Scrath» ( 7-8 клас):

Ілля Паранюк, учень 6-го класу Стрілецькокутського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Мамаївської територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області ;

Юрій Андрущак, учень 7-го класу Кельменецької територіальної громади Дністровського району Чернівецької області;

1. 2. Секції «Програмування Python» (7-8 клас)

Олександр Князь,  учень 8-го класу, Чернівецький ліцей № 12 “Ювілейний”;

Михайло Кобрак, учень 8-го класу, Магальська територіальна громада.

2. Секція «Графічний редактор (Paint)»

Секції  «Графічний редактор (Paint)» ( 2-4 клас):

Анна Бабій, гурток “Робототехніка”, Клішковецька територіальна громада.

Валерія Хрищук, учениця 2-го класу філія Замогильної гімназії опорного закладу «Дихтинецький ліцей» Путильської територіальної громади Вижницького району Чернівецької області;

Секція  «Графічний редактор (Paint)» ( 5-6 клас):

Злата Сасін, учениця 6-го класу опорного закладу «Вашківецький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Вашківецької територіальної громади Вижницького району Чернівецької області;

Аріна Мельник, учениця 6-го класу Шишковецького ліцею Вашковецької територіальної громади Дністровського району Чернівецької області;

Анастасія Власова, учениця 6-го класу Кельменецького ліцею-опорного закладу Кельменецької територіальної громади Дністровського району Чернівецької області;

Марія Бродовська, учениця 6-го класу Новодністровського опорного закладу загальної середньої освіти «Новодністровська гімназія» Дністровського району Чернівецької області ;

Євангеліна Танасійчук, учениця 6-го класу Вашківецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Івана Бажанського Вашківецької територіальної громади Вижницького району Чернівецької області;

Секція  «Графічний редактор (Paint)» ( 7-8 клас):

Владислав Ардилян, учень 8-го класу  ОЗ Сторожинецький ліцей, Сторожинецька територіальна громада;

Михайло Шаповал, учень 8-го класу опорного закладу «Вашківецький ЗЗСО І-ІІІст.», Вашківецька ТГ Вижницького району;

Нікіта Савчук, учень 8-го класу Вашківецького ЗЗСО І-ІІІ ст. ім. І. Бажанського Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області;

Дарина Ярошовець, учениця 7-го класу Чернівецького ліцею № 5 “ОРІЯНА” Чернівецької міської ради.

3. Секція «Навчально-демонстраційні програми (PowerPoint)»

Секція «PowerPoint» ( 2-4 клас)

Маргарита Бужак,  учениця 3-го класу Шишковецького ліцею Вашковецької ТГ Дністровського району Чернівецької області;

Секція «PowerPoint» ( 5-6 клас)

Єгор Лисак, учень 5-го класу ОЗО Кіцманський ліцей №1 Кіцманської міської ради Кіцманська ТГ;

Анна Мазур, учениця 5-го класу Полянського ЗЗСО, Клішковецька територіальна громада;

Секція «PowerPoint» ( 7-8 клас)

Ємілія Шевчишена, учениця 7-го класу Новодністровського ОЗЗСО «Новодністровська гімназія»;

Серафим Жулепа, учень 7-го класу Новодністровського ОЗЗСО «Новодністровська гімназія».

4. Секція «3D-графіка»

Євген Шкрета, учень 6-го класу Чернівецького ліцею №14;

Катерина Дерев’янчук, Чернівецький ОЦНТТУМ;

5. Секція «Анімація (мультфільм)»

Фрагменти проєктів учасників Конкурсу.

5.1. Секція «Анімація (мультфільм)» (4-6 клас,  Renderforest)

Матвій Тодеренчук, учень 6 класу Чернівецького ліцею № 5 “ОРІЯНА” Чернівецької міської ради;

Єва Кушнір, учениця 6 класу Клішковецька територіальна громада;

Ірина Александрюк, учениця 5 класу опорного закладу «Вашківецький ЗЗСО І-ІІІст.», Вашківецька ТГ Вижницького району;

5.2. Секція «Анімація (мультфільм)» (4-6 клас)

Вероніка Олійник, учениця 6 класу Чернівецького багатопрофільного ліцею №11 «Престиж» ;

Катерина Маковій, учениця 6-го класу, Банилівська територіальна громада;

5.3. Секція «Анімація (мультфільм)» (4-6 клас, техніка Стоп Моушн)

Емма Іваночко, Ілана Руснак, творча студія Cool Kids Хотинського БНТД;

5.4.  Секція «Анімація (мультфільм)» (7-8 клас)

Дар’я Пономарьова, учениця 7 класу, Сокирянська територіальна громада;

Аліна Краснюк, учениця 7 класу, Хотинська територіальна громада.

Тема «Як людина змінює природу» є надзвичайно актуальною, оскільки стосується одного з найважливіших питань сучасності — взаємодії людини з навколишнім середовищем. Робота над цією темою допомагає зрозуміти, що кожен із нас може зробити свій внесок у збереження природи: сортувати сміття, зменшувати використання пластику, економити ресурси чи використовувати альтернативні джерела енергії. Таким чином, участь у такому конкурсі не лише розвиває технічні здібності учнів, а й виховує в них відповідальне ставлення до навколишнього середовища та спонукає до активної участі у збереженні планети. Участь у конкурсі вимагає створення програмного продукту, що стимулює розвиток навичок програмування, проєктування інтерфейсів, роботи з графікою чи базами даних. Учні вчаться вирішувати складні завдання та проявляючи креативність.

Промовиста  вже сама кількість  учасників ХХХ Конкурсу «Байт» – 173. Дякуємо кожній дитині, її батькам, керівникам, що долучилися до конкурсу. Окрема відзнака організаторам, членам журі за проведений конкурс, за високі оціни і мотивацію на подальшу роботу і розробку нових проєктів. Бажаємо всім учасникам, керівникам успішного розвитку та нових досягнень!

Всі учасники конкурсу відмічені Сертифікатами учасників обласного конкурсу «Байт», а переможці – грамотами Департаменту освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації).

Відеозвіт про конкурс можна переглянути на сторінці Чернівецького ОЦНТТУМ.

Дякуємо ЗСУ за можливість навчатися, вчити, досліджувати для мирного майбутнього України!

©Тетяна Спориніна, Любов Рибалко, Денис Кондрюк, члени оргкомітету обласного конкурсу «Байт» на кращу комп’ютерну програму

Запис Обласний конкурс «Байт – 2024»: нові виклики, успіхи, перспективи! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Номінації Конкурсу:

• ігрові програми та бази даних (створення програми-анімації з використанням графічних можливостей мови програмування Pascal, Python, середовища програмування – Scratch),
• графічний редактор (Paint),
• навчально-демонстраційні програми (PowerPoint);
• анімація (мультфільм).

У фінальному етапі Конкурсу зареєструвалося  173 учасники  – вихованці гуртків інформаційних технологій обласного та міського центрів науково-технічної творчості учнівської молоді, команд з навчальних закладів  міста Чернівці,  команд районів області, окремих об’єднаних територіальних громад, які були переможцями районних етапів конкурсу та навіть команда з міста Дніпро.

Майстер–клас «Pixil Art – популяризація сучасних напрямів комп’ютерної графіки» провела Любов Анатоліївна Рибалка, завідувач методичним відділом комунального закладу Чернівецького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді.

Учасники зустрічі також долучилися до майстер-класу «TinkerCAD – інструмент, яким тепер можна оживити змодельований предмет» від Дениса Васильовича Кондрюка, завідувача організаційно-масовим відділом Чернівецького ОЦ НТТУМ, к.ф.-м.н.

Ірина Аркадіївна Чернега, заступник директора з навчально-виховної роботи Чернівецький ОЦ НТТУМ, члени журі побажали учасникам конкурсу цікавого спілкування, обмін досвідом, ідеями, напрацюваннями і перемог!

22 листопада 2024-го відбудеться підведення підсумків і нагородження переможців.

Дякуємо ЗСУ за можливість навчатися, вчити, досліджувати для мирного майбутнього України!

©Тетяна Спориніна, оргкомітет обласного конкурсу «Байт» на кращу комп’ютерну програму

Запис 15 листопада 2024-го розпочав свою роботу ХХХ відкритий обласний конкурс «Байт – 2024» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine

#ThisDay On 13.03.1997 #NSAU and #NASA signed an agreement sending a Ukrainian astronaut on a mission into space boarding a  spacecraft.
We are proud that Leonid Kadenyuk became the 1st and so far the only  to visit outer space where he chose to play our National Anthem.
L. Kadenyuk: “I wish that the flight will be remembered as the beginning of a great cooperation in manned space flights between Ukraine and the United States. This is a great event of grand significance for both countries.”

Факти місії

Mission: USMP-4; Spartan 201-04
Space Shuttle: Columbia
Launch Pad: 39B
Launched: November 19, 1997, 2:46:00 p.m. EST
Landing Site: Kennedy Space Center, Florida
Landing: December 5, 1997, 7:20:04 a.m. EST
Runway: 33
Rollout Distance: 8,047 feet
Rollout Time: 57 seconds
Revolution: 252
Mission Duration: 15 days, 16 hours, 34 minutes, 4 seconds
Orbit Altitude: 150 nautical miles
Orbit Inclination: 28.45 degrees
Miles Traveled: 6.5 million

Вл. інфор.

Запис 13 березня 1997 року Україна та НАСА підписали договір про політ у космос першого українського космонавта спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Питання космічної освіти, формування космічного світогляду у молоді – це надзвичайно важливе завдання, особливо в умовах, коли суспільству нав’язуються ідеї, що наша країна повинна бути аграрною, що основу її економіки повинні складати дрібний, середній та шоу-бізнес, а серед професій найбільш важливими є юристи, економісти, працівники торгівлі та журналісти. Ці наративи, по суті, блокували для молоді інформацію про важливість інженерних професій, підготовку вчених сучасних напрямків науки, без яких неможливий розвиток потужних промислових підприємств, наукових установ. Про це говорять конкурси на ці професії до вищих учбових закладів, слабкі знання, які показують протягом останніх років випускники шкіл, результати атестації старшокласників з фізики, математики, хімії. До речі, цікаве спостереження наведено в огляді відносно того, що вивчають іноземні студенти в Україні. Це авіоніка та ракетні технології, двигунобудування, прикладна фізика і нанотехнології. Це, напевно, віддзеркалює світові тенденції в освіті молоді.

Позитивно відзначена поява перших підручників на цю тематику для старших класів загальноосвітніх шкіл, авторами яких є наші відомі вчені Віктор Григорович Бар’яхтар, Станіслав Олексійович Довгий, Ярослав Степанович Яцків. А також видання першої цікавої науково-популярної книги для дітей Івана Малковича «Український космос».

Адже зрозуміло, що сучасна, конкурентоспроможна держава 21-го століття повинна будуватися молодими людьми з освітою та прагненнями, спрямованими на інноваційну трансформацію економіки, на розвиток високих технологій, створення відповідних підприємств та наукових установ, впровадження в реальну економіку штучного інтелекту, перспективної робототехніки, нових матеріалів, мікроелектроніки, інформаційних і космічних технологій. Це має бути перспективою України – модерної держави 21-го століття з потужною промисловістю, наукою, високоосвіченим народом.

В наданому огляді узагальнено все, що було зроблено в галузі космічної освіти за період незалежності нашої країни. Вдалося, на мій погляд, охопити всі форми і заклади, де можна проводити цю роботу від дитячих садочків, шкіл, позашкільних установ, і аж до вищої школи і молоді, працюючої на підприємствах галузі. Підкреслена роль молодіжного об’єднання «Сузір’я», в якому народилося і накопичено багато різноманітних форм роботи з дітьми, Малої академії наук, Національного центру аерокосмічної освіти молоді, який працює зі старшокласниками, студентами, працюючою молоддю.

Внаслідок серйозної інформаційно-аналітичної роботи авторів вимальовується структура космічної освіти для різних вікових категорій молоді. Космічна освіта молоді своїми коренями проростає з початку 1990–х років, коли під час підготовки проєкту польоту першого космонавта України Леоніда Каденюка була проведена разом з американськими колегами масштабна освітня програма для молоді України та США, якою було охоплено по 20 тисяч школярів і студентів в кожній країні. Внаслідок цього сильний поштовх отримав напрямок аерокосмічної освіти в школах, позашкільних закладах, музеях, планетаріях.

На базі середньої школи №36 м. Київ проходив експеримент з посиленої аерокосмічної освіти учнів. В цій школі працює музей космонавтики ім. С.П. Корольова, навіть створюється учнівське космічне агентство. Трохи згодом в педагогічних журналах з’являються статті «Чи потрібна аерокосмічна освіта в школі?», «Аерокосмічна освіта – важлива складова сучасного навчального процесу», «Майбутнє країни – в руках інженерів». Цікавий та багатий досвід накопичено в Національному центрі аерокосмічної освіти молоді. Насамперед – проведення науково-практичних конференцій «Людина і космос», «Дніпровська орбіта», Всеукраїнський молодіжний аерокосмічний форум «Україна – космічна». Участь в цих заходах першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка мала надзвичайно велике виховне значення. Робота центру відзначалася як одного з кращих подібних освітніх закладів у Європі ще під час проведення в 2008-2010 роках проєкту Твінінг «Прискорення українсько-європейського співробітництва в космічній сфері» (учасники проєкту Україна, Німеччина, Франція). І як результат – початок формування системної освіти та аерокосмічного  світогляду багатьох молодих людей.

Сучасна космічна освіта – це важливий етап продовження космічної історії України. Адже від того, як ми пройдемо цей етап, як старше покоління передасть свої знання молоді, залежатиме в майбутньому і кадровий потенціал для галузі, і підготовка інженерних та наукових кадрів, і дальше формування сучасної України як високорозвиненої, високотехнологічної та космічної держави.

Новий етап розвитку суспільства, аерокосмічної сфери передбачає бурхливий розвиток мікроелектроніки, робототехніки, штучного інтелекту. В першу чергу ці процеси мають відбуватися  на базі вітчизняного науково-технологічного та промислового потенціалу. А економічна політика на певний період  має стати національно-егоїстичною, що вимагає формування нового класу високоосвічених інженерів, конструкторів, науковців, менеджерів. Дотриматися цього вектору розвитку на фоні жорсткої конкуренції та намагання багатьох країн йти подібним шляхом – завдання досить непросте. Підвалини цього процесу в державі потрібно закладати вже сьогодні, залучаючи до цього талановиту молодь, вдосконалюючи форми і методи її аерокосмічної освіти.

Головне – не повторювати помилок минулого, коли відмова від ядерного потенціалу привела до виключення України з «клубу» ядерних держав, а згортання космічної діяльності загрожує втратою членства в елітному «клубі» космічних держав світу. До цього може призвести нефінансування вітчизняних космічних проєктів, відсутність протягом тривалого часу державної космічної програми, позбавлення ДКА спеціального статусу, кадрові проблеми в керівництві підприємствами галузі та інше. На цьому фоні зрозуміло, що попереду, в період формування післявоєнної політики країни, важлива тривала, важка і непроста робота. Вона вимагатиме більше уваги до космічної сфери з боку керівництва держави, об’єднання зусиль багатьох інституцій не тільки державних, а і приватних, а також лідерів, які очолять цей рух в майбутнє.

На фоні військових дій на фронті, їх специфічних форм, методів і засобів, турбулентності, яка останнім часом торкнулася космічної галузі, з погляду на перспективу необхідності відбудови економіки держави і збереження підприємств, які виробляють ракетно-космічну техніку, поява тематичних оглядів, які торкаються важливих напрямків в галузі економіки, освіти, науки та створення космічної техніки є надзвичайно важливою подією. Ці огляди є досить неординарним явищем і заслуговують на увагу не тільки громадськості, а й керівників окремих міністерств і відомств країни», –  з виступу члена Експертної ради Едуарда Івановича Кузнєцова на розширеному засіданні Експертної ради Асоціації «Космос».

21 листопада 2023 року відбулося розширене засідання Експертної ради Асоціації «Космос», де одним з  питань порядку денного були результати публічного обговорення інформаційних оглядів «Космічна освіта в Україні». Про результати публічного обговорення інформаційного огляду «Космічна освіта в Україні» та надані пропозиції у цій сфері доповів  Е.І. Кузнєцов.

Публікація присвячена 26-й річниці   польоту першого космонавта незалежної України, Героя України Леоніда Каденюка.

 Вл. інфор.

Запис «Космічна освіта в Україні» від Едуарда Кузнєцова спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис У національному парку «Вижницький» – пожежа, масштабна спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Прощавайте старовікові й навіть заповідні українські ліси! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Перед судом постане майстер лісу, який допустив незаконну рубку дерев на 1 млн грн спершу з'явиться на Медіа-Версії.

19 травня 2023-го у Чернівецькому ліцеї №14 відбулася зустріч з Едуардом Івановичем Кузнєцовим – ветераном ракетно-космічної галузі, який стояв біля витоків створення ДКАУ, беззмінним заступником чотирьох Генеральних директорів НКАУ, радником п’ятьох голів ДКАУ, головою Громадської ради при ДКАУ, першим віце-президентом Аерокосмічного товариства України.  Е.І.Кузнєцов є безпосереднім автором і організатором цілої низки ініціатив у космічній політиці нашої країни. Також Едуард Іванович має високе звання «Почесний громадян міста Чернівці» за особливі заслуги перед територіальною громадою, вагомий особистий внесок у розвиток економіки, освіти, науки і культури міста Чернівців. На зустрічі були присутні учні Чернівецького багатопрофільного ліцею №11, Чернівецького ліцею №14 , Чернівецького ліцею №22 ім. Антона Кохановського, гуртківці Чернівецького центру юних техніків імені Леоніда Костянтиновича Каденюка, Чернівецького ОЦНТТУМ, переможці Всеукраїнських конкурсів «Мирний космос», «Зоряний шлях», «Космічні фантазії» та освітяни Чернівців.

Цікаво було послухати про 30-річну дільність Національного космічного агентства України, його колективу і працівників галузі з вуст людини, який працював в агентстві від 1992 року  і  був керівником підготовки першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка  «Місія STS-87». Вся діяльність космічного агентства підтвердила вірність обраного ще в Першу космічну программу вектору на міжнародну співпрацю та кооперацію. Станом на сьогодні укладено угоди про співпрацю з 28 країнами світу, реалізовано десятки проєктів, сотні контрактів. Питома вага наданих Україною пускових послуг на світовому ринку складала від 6% до 9%. Ось посилання на науково-популярне видання: Е.І.Кузнєцов, ТРИДЦЯТЬ РОКІВ НА ОРБІТІ, До 30-річчя утворення Державного космічного агентства України.

Темп марсіанської гонки щодня зростає. Перспектива стати колонізатором Червоної планети безумовно може здаватися надзвичайно привабливою й амбітною. І нам пригадалися слова американського астронома Карла Сагана: «Якщо на Марсі є життя, гадаю, нам потрібно лишити його в спокої. Навіть якщо марсіани – це лише мікроби. Тому що захист цього життя повинен взяти гору над будь-якими іншими можливостями використати Марс». Зараз повернення на Місяць випередило плани щодо колонізації іншої планети. І  пріоритетом людства повинно бути вирішення проблем на Землі. Екологія Землі…

Також пригадали пам’ятні світлини з унікального ювілейного календаря «Зірка Леоніда Каденюка над Буковиною». Календар присвячений 25-й річниці польоту першого астронавта незалежної України, Героя України Леоніда Костянтиновича Каденюка.

І на останок: Едуард Іванович привіз із собою прапор, який побував у космосі на STS-87 разом із Л.К.Каденюком!  Нам випала велика честь сфотографуватися з цим прапором.

«Бажаю всім, особливо молоді, бути оптимістами та зарядитися ентузіазмом перших працівників космічного агентства та пронести його все наступне десятиліття, довести, що тільки науковці та інженери побудують успішну Україну, та досягти на цьому шляху неперевершених результатів», – Е.І.Кузнєцов.

Дякуємо Едуарду Івановичу за зустріч, спілкування, подарунки і нові цікаві факти та знання про історію української космонавтики.  І ми теж вдячні всім працівникам і ветеранам космічного агентства та ракетно-космічної галузі України за те, що було зроблено за 31 рік, та за те, що вони зробили незалежну Україну світовою космічною державою.

Більше фото із заходу зустрічі за посиланням – «НІЩО НЕ МОЖЕ ЗУПИНИТИ НАШОГО ПОСТУПУ У КОСМОС!», – ЕДУАРД КУЗНЄЦОВ

Запис «Треба думати про екологію, щоб зберегти Землю!», – Едуард Кузнєцов спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З початку квітня та до кінця червня на території Чернівецької області діє нерестова заборона на вилов водних біоресурсів. Впродовж цього часу співробітники поліції  спільно з іншими службами посилено вживають заходів, щодо викриття, документування та запобігання фактів незаконного вилову риби.

Поліцейські Буковини нагадують громадянам, що за порушення правил рибальства передбачена адміністративна відповідальність відповідно до статті 85 (Порушення правил використання об’єктів тваринного світу) Кодексу України про адміністративні правопорушення. Порушникам загрожує покарання у вигляді накладення штрафу від 340 до 680 гривень.

Що стосується порушення порядку придбання чи збуту риби відповідно до частини 1 статті 88-1 (Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах) КУпАП тягне за собою накладення штрафу на громадян від 510 до 1700 грн з конфіскацією об’єктів тваринного світу чи без такої.

Правоохоронці також застерігають буковинців, що в залежності від ступеня завданих збитків, або ж за грубі порушення, зловмисникам загрожує також кримінальна відповідальність відповідно до статті 249 (Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання – штраф 3400-6800 гривень або позбавлення волі на строк до 3 років з конфіскацією знарядь і засобів лову та незаконно добутих водних біоресурсів. Про це повідомив відділ комунікації ГУНП в Чернівецькій області.

 P.S.

Водночас «Версії» нагадують, що деякі риби, які водяться у буковинських річках і, зокрема, Дністрі під час нересту захищають свою ікру у цікавий спосіб. Просто у цей час вона стає отруйною. Тож у чернівецькій лікарні швидкої допомоги фіксувала протягом минулих весен випадки, коли до них привозили горе-ласунів з гострим отруєнням. Смертельних випадків нібито не було, а от полежати під крапельницями їм доводилося…

Запис «Нерестом-2023» опікуються як поліцейські, так і сама… риба спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На знімку: долина  Шафранів (крокусів) у Колочаві.

Із лютого до травня поточного року Державна екологічна інспекція Карпатського округу у відповідності до доручення Державної екологічної інспекції України щодо збереження ранньоквітучих об’єктів рослинного світу та Комплексного плану заходів оперативного реагування  на порушення вимог природоохоронного законодавства  оголосила на території Івано-Франківської та Чернівецької областей операцію «Первоцвіт-2023».

Звучить доволі бюрократично, та за цими канцелярськими словами глибокий зміст –  збереження краси та природи для своїх дітей та онуків. І чи не варто  задля цього інколи де в чому собі й відмовити. Ну а тому, хто цього робити не схоче, буде не переливки, бо екологи разом із громадськими організаціями проводитимуть численні перевірки місць збору рідкісних рослин, засобів перевезення та місць можливої реалізації первоцвітів.

Інспекція попереджає також, що за незаконне придбання, збут та розповсюдження об’єктів рослинного світу порушники притягуються до адміністративної відповідальності за ст.88-1 КУпАП у розмірі штрафу від 510 до 1700 грн. За ті самі дії, вчинені щодо об’єктів рослинного світу, які перебували в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, занесених до Червоної книги України, або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 1700 грн до 3655 грн з конфіскацією об’єктів рослинного світу (ч.2 ст.88-1 КУпАП).

Крім того, слід пам’ятати, що за один екземпляр незаконно зірваної Червонокнижної квітки передбачена відповідна компенсація за її знищення. Наприклад, черемша (цибуля ведмежа) – 62 грн, шафрани (крокуси) та підсніжники – від 49 до 62 грн (залежно від виду), сон-трава – від 37 до 62 грн (залежно від виду).

Зрозуміло, що Державна екологічна інспекція Карпатського округу закликала всіх громадян бути екологічно свідомими, не реалізовувати та не купувати червонокнижні рослини та зробити свій внесок у збереження та охорону природи.

Зрештою, всі ми усвідомлюємо, що без попиту немає і пропозиції.  Нам продають, бо ми купуємо. Та вихід завжди є, скажімо, промислове розведення, пролісків та інших первоцвітів до весняних свят. І кроки до цього вже робляться.

Підсніжник і пролісок – два брати – одними з перших відкривають карнавал цвітіння

Чому брати? Та тому, що відрізняються лише кольором: підсніжник – білий, а пролісок – блакитний. Дивує, як такі маленькі ніжні квіти не бояться холоду. За однією з легенд, богиня Флора роздавала квітам костюми для карнавалу. Підсніжнику вона подарувала біле плаття. Сніг також захотів узяти участь у святі, однак для нього одягу не вистачило. Тоді він почав просити, щоб квіти поділитися з ним вбранням. Але вони боялися холоду й відмовляли снігові. Лише підсніжник вкрив його своїм хітоном. Разом кружляли вони у хороводі квітів і так сподобалися одне одному, що й досі є нерозлучними. Інша давня легенда розповідає, що в день, коли Адама і Єву було вигнано з раю, йшов сніг. Єва дуже змерзла, й тоді кілька сніжинок, прагнучи утішити нещасну, перетворилися на квіти. Побачивши їх, Єва стала веселішою. У неї з’явилася надія на кращі часи.
Тому і вважають підсніжник символом надії, тепла і краси. Ймовірно, саме пролісок і підсніжник були першими квітами на землі.
Наукова назва підсніжника латиною – «галантус ніваліс», що означає «молочна квітка». Дуже влучні назви дають цим квітам люди: снігурка, скорозріст, сніжноцвіт, ярник. Чехи називають їх сніжинками, англійці – сніговими сережками, французи – снігопросвердлювачами. Ця рослинка з тонким приємним ароматом милує око лише кілька місяців (березень–червень), а потім ховається під землю аж до наступної весни. Після цвітіння підсніжник утворює невеликий плід, який містить насіння з м’ясистим придатком, що приваблює мурах. І тоді разом із комахами насіння “мандрує” лісом. Утім, не кожна насінина проростає. Впродовж 3–12 років насіння може перебувати у стані спокою, а молоді рослини розквітнуть лише на 4–8 рік. До речі, квіти ці мають властивості біоіндикаторів. Якщо у ґрунті є марганець, то підсніжник може змінити біле забарвлення на рожеве, вказавши у такий спосіб на місцезнаходження земних скарбів.
А які гарні рядки складено про пролісок: Ще земля в зимових шатах білих,/ Та з-під снігу, майже непомітний,/ Виглянув зненацька, серцю милий,/ Соромливий пролісок блакитний/.
У пролісків небесно-блакитні квіти зібрані у суцвіття. Це також цибулинна рослина 6–18 см заввишки. Плід, чорна коробочка, визріває у травні. Ця декоративна квітка – красуня лісу є ще й гарним медоносом. Вона – тіневитривала, тому гарно почувається у листяних та мішаних лісах.
По-старогрецьки пролісок – «сцілла», що перекладається як «морська цибуля». У народі цю квітку іменують блакитним підсніжником, синоткою, синім рястом, рястиком, скороліскою, небесником. Милозвучна німецька назва рослини – «блаустер», тобто «блакитна зірка».
Довірливо схиливши голівки, посміхаються до нас у весняному лісі білосніжні підсніжники та блакитні проліски. І якщо не спокушатися на красу первоцвітів, зриваючи їх, то ще довго тендітні мешканці лісу даруватимуть нам естетичну насолоду.

Вл.інф. , джерело:  Державна екологічна інспекція Карпатського округу

Запис Операція «Первоцвіт-2023» береже квіти весни: Захищаємо Україну, захищаємо довкілля спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Одна з найвідоміших міжнародних екологічних організацій Greenpeace щойно опублікувала результати нового дослідження стану лісів Карпат. Його результати засвідчують: система охорони карпатських лісів недостатня для їх збереження

Карпатські ліси є одним з останніх прихистків для дикої природи Європи. Тут мешкає найбільша, якщо не рахувати росію, європейська популяція бурого ведмедя. А разом з ним – тисячі різних видів тварин та рослин, серед яких такі охоронювані види, як рисі, чорні лелеки, беркути тощо.

У Карпатах збереглися відносно великі площі пралісів та старовікових лісів. Ці унікальні екосистеми є життєво важливими для збереження біорізноманіття та боротьби зі зміною клімату. Однак ми продовжуємо їх втрачати.

Згідно з висновками Greenpeace, основна загроза лісів Карпат – безвідповідальне ведення лісового господарства, спрямоване на отримання якнайбільшої кількості деревини, а не на охорону екосистем. За даними супутникового моніторингу Greenpeace, за останні 20 років вирубано понад 7 000 квадратних кілометрів лісів Карпат – це більше ніж площа Парижа, Берліна, Рима, Будапешта, Варшави та Брюсселя разом узяті. Інакше кажучи, у восьми карпатських країнах щогодини вирубують 4 га лісу.

Не меншу загрозу становлять і нові лісові дороги. Влада карпатських країн, у тому числі й України, неодноразово декларувала необхідність побудови в Карпатах нових лісових доріг. Але більшість таких доріг будується до раніше важкодоступних недоторканих лісів для подальшого їх вирубування.

За даними Greenpeace, чинна система охорони Карпат недостатня для їх збереження. Лише 3% Карпат перебувають під суворою охороною, тобто збережені від рубок та іншого втручання. Для України окремо цей показник дещо вищий – біля 4-5%, але все ще недостатній для реальної охорони. Номінальна площа заповідних територій у Карпатах більша, але у більшості таких територій України (національні парки чи заказники) все одно дозволені ті чи інші рубки лісу.

Greenpeace стверджує, що ліси Карпат все ще можна зберегти. Але діяти потрібно негайно. Організація запустила петицію, адресовану керівництву ЄС та лідерам карпатських країн, зокрема й України. Петиція доступна українською мовою і наголошує на необхідності таких кроків:

• Терміново розробити план дій з охорони лісів Карпат. План, який передбачатиме не тільки реальне збереження лісів, але і підтримку місцевих громад.
• Терміново заборонити будь-які безвідповідальні рубки карпатських лісів.
• Терміново заборонити будівництво нових лісових доріг терміном на 10 років, а також встановити нові зони суворої заповідності.
• Домогтися, щоб деревообробні компанії припинили використовувати карпатську деревину, отримання якої супроводжується знищенням екосистем.

Українська природоохоронна група створена як команда фахівців, що працюють над питаннями практичної охорони природи. За останні 6 років щонайменше половина всіх новостворених заповідних площ в Україні мали серед авторів наукових обґрунтувань експертів Групи або були активно підтримані її членами. За участю експертів Української природоохоронної групи було врятовано 19 500 га лісів, 33 380 га степів та 98 550 га водно-болотних угідь. Більше – uncg.org.ua

Повна версія дослідження Greenpeace доступна за посиланням.

Запис Щогодини вирубується 4 гектари лісів Карпат – Greenpeace спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цього року, попри повномасштабну війну в Україні, до Всесвітнього дня прибирання  приєдналися 5270 жителів Буковини! Школярі, студенти, представники органів державної влади, соціально відповідального бізнесу, екоактивісти та просто небайдужі громадяни разом очистили 209 локацій, одна з яких об’єднала десятки внутрішньо-переміщених осіб із Херсонської області. Спільними зусиллями зібрали 167 66 кг сміття, 2713,5 кг знайденої вторинної сировини здали на переробку. Виручені за вторинну сировину кошти волонтери переказали на підтримку ЗСУ.

Загалом у 24 регіонах України, попри війну, до Всесвітнього дня прибирання долучився 74 921 учасник!

Українці  могли взяти участь у таких форматах: цифрове прибирання; традиційні прибирання на локаціях, колективні прибирання на території установ, організацій; індивідуальні прибирання (зокрема, прибирання вдома та збір теплих речей на благодійність/у гуманітарні хаби); розбір завалів; плогінг (збір сміття під час пробіжки); формування Національної мапи пунктів прийому вторинної сировини recyclingpoints.org «Знайди, сортуй, здавай» (сортування вторинної сировини та відправка на переробку).

Найпопулярніші знахідки на локаціях: пляшки, упаковка, обгортки, пакети. Також часто зустрічалися скло, папір та відходи органічного походження. Та й це ще не все. У парках, лісах, на берегах річок, подвір’ях учасникам вдалося знайти і дуже дивні, але не менш небезпечні відходи: старі пральні машини, акумулятори від автомобілів, деталі від телефонів, унітаз, іграшки, люстру, черевики. До сміттєвих пакетів також потрапили безліч використаних памперсів та шприців! Закликаємо українців доносити ваші особисті відходи до сміттєвих баків, адже у майбутньому сміття може заподіяти непоправної шкоди як довкіллю, так і здоров’ю людини. 

“Щиро дякуємо кожному учаснику, партнеру, волонтерам та команді організаторів. Ми всі сьогодні чекаємо на перемогу України. Це буде визначний день для нашої країни, а наводити лад у хаті перед святами у нас в крові. Тому ми вийшли та вкотре показали усьому світові, що українці сміливий та сильний народ! Ми дбаємо про наш дім під назвою “Україна” і піклуємося про свою землю. Те, що зробили тисячі українців разом – просто вражає. Тепер можна з чистим серцем заявити – ми готуємось зустрічати Перемогу!” – зазначила координаторка Всесвітнього дня прибирання в Україні, лідерка Всеукраїнського молодіжного руху «Let’s do it Ukraine» Юлія Мархель.

У зв’язку з воєнним станом, організатори додали новий формат участі у події онлайн – цифрове прибирання. Тож, під час екоподії було очищено 632 864 ГБ цифрового сміття. Таким чином разом учасники вберегли навколишнє середовище від викидів в атмосферу 158 тонн CO2, а також використання 316 432  кВт-год на рік.

Українці за кордоном також мали змогу долучитися до міжнародної події, подякувати приймаючим містам та підтримати своє рідне місто навіть на відстані. Зокрема, одна з найбільших локацій українців за кордоном  була організована у Барселоні. Там екосвідомі українці та іспанці протягом двох годин очистили 5 місцевих пляжів від сміття. А от у Австрії українська спільнота прибирала у Відні та зібрала 428 кг сміття. Активно приєдналась українська громада у країнах: Польща, Німеччина, Італія, Ірландія, Чехія, Туреччина, Індія, ОАЕ та інших. Долучалися також і українські представництва за кордоном, зокрема, у Всесвітньому дні прибирання взяли участь Посольство України в Естонії, Чехії, Болгарії та Албанії. 

За підтримки Міністерства освіти і науки України, Українського державного центру позашкільної освіти та Національного еколого-натуралістичного центру до прибирань долучились 34 339 учасників від закладів освіти та прибрали 2776 локацій. В результаті спільної роботи освітян зібрано 279 135 кілограмів відходів (28 662 кілограми з яких відправили на переробку) та видалено 98 347 гігабайтів цифрового сміття. 

Подія пройшла з дотриманням карантинних норм та правил воєнного стану. Локації Всесвітнього дня прибирання були рекомендовані органами місцевого самоврядування та попередньо перевірені співробітниками ДСНС на наявність мінно-вибухових предметів; поруч обов’язково було бомбосховище, куди учасники могли спуститися у разі повітряної тривоги. Під час сигналу тривоги волонтери у сховищах проводили цифрове прибирання разом з усіма учасниками.

В рамках підготовки до Всесвітнього дня прибирання організатори спільно з військовими розробили спеціальні інструкції з протимінної безпеки “Основи мінно-вибухової справи, безпека цивільних громадян”, які важливо знати кожному, провели навчання для волонтерів та координаторів, які можна переглянути онлайн. Перед традиційними толоками волонтери проводили інструктажі техніки безпеки, розминки та реєстрували учасників. На деяких локаціях знайдені відходи сортували  та здавали в найближчі пункти прийому вторинної сировини.

Щороку до ініціативи “World Cleanup Day” долучаються світові лідери: Президенти низки країн, а також князь Монако Альберт ІІ, крон принцеса Швеції Вікторія, активістка Гретта Тунберг. В Україні до ініціатив Всеукраїнського молодіжного руху “Let’s do it Ukraine” приєднуються представники влади та зіркові амбасадори: Наталка Карпа, Онука, Alyona Alyona, Джамала, Jerry Heil, Світлана Тарабарова, Маша Краш, Марія Мельник, Катруся Кравченко, Микита Вакулюк, Марія Мельник, Ілля Ярема, а також низка блогерів, спортсменів, акторів, ведучих.

У 2022 до ековідповідальних амбасадорів долучились: гурт «Друга ріка», Олег Виговський, Олег Скрипка, Ілона Гвоздьова, Дмитро Жук, Марія Данілова, KAZKA, Тимур Мірошніченко, Анна Добриднєва, В‘ячеслав Соломка, Єва Кляцкіна, Анастасія Аверіна, Євгеній Янович, Дмитро Костильов,  Аля Калініченко, SHUMEI, YAKTAK. Своїм прикладом селебриті мотивували тисячі українців ставати на шлях екологічних змін і приєднуватися до історичної акції.

“Україна переживає важкі часи і у той час, коли ми намагаємося прибрати біологічне сміття російського походження зі своєї території, захищаємо свою державу героїчно – ми маємо показати, що ми живемо і ми хочемо залишити для майбутніх поколінь, для себе: чисту, красиву, могутню державу,” – Валерій Харчишин, фронтмен гурту «Друга ріка», генеральний директор ГО «УААСП».

Організатор – Всеукраїнський молодіжний рух «Let’s do it Ukraine» спільно з міжнародним рухом «Let’s Do It World», Міжнародним молодіжним рухом «School Recycling World» за підтримки Всеукраїнського молодіжного центру, корпорації Біосфера, в рамках співпраці з гуманітарним напрямом Нової пошти.

Організаційне сприяння: Міністерство молоді та спорту України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство інфраструктури України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство розвитку громад та територій України, Міністерство культури та інформаційної політики України, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Державна екологічна інспекція України, Державне агентство розвитку туризму України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український державний центр позашкільної освіти, Обласні державні адміністрації, органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадські організації, об’єднання, соціально відповідальний бізнес та медіа. 

Хай небо буде мирним, а Україна чистою!

Прес-центр Всеукраїнського молодіжного руху «Let’s do it Ukraine»

Фото Микити Тарасенка

Запис Понад 5 тисяч буковинців приєдналися до Всесвітнього дня прибирання. Попри війну! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Управління екології та природних ресурсів запрошує краян до обговорення програми з екології

Повідомлення про оприлюднення проєкту документа державного планування «Комплексної програми з охорони навколишнього природного середовища «Екологія» у Чернівецькій області  на 2022-2026 роки» та звіту про стратегічну екологічну оцінку.

1. Повна назва документа державного планування, що пропонується, та стислий виклад його змісту

«Комплексна програма з охорони навколишнього природного середовища «Екологія» у Чернівецькій області на 2022-2026 роки» (далі – Програма).

Метою Програми є стабілізація і поліпшення стану навколишнього природного середовища області, гарантування екологічно безпечного природного середовища для життя і здоров’я населення, зменшення негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище, раціональне використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в області шляхом зниження рівня забруднення атмосферного повітря, поверхневих та підземних вод, обмеження шкідливого впливу відходів на довкілля, раціонального землекористування, охорони рослинного та тваринного світу, створення нових та розширення територій існуючих об’єктів природно-заповідного фонду, підвищення екологічної культури населення, впровадження управлінських механізмів, що дозволяють здійснювати прийняття рішень з урахуванням громадської ініціативи і позиції. Виконання заходів Програми спрямоване на забезпечення дотримання вимог екологічної безпеки; поліпшення екологічної ситуації в області; підвищення ефективності реалізації регіональної екологічної політики

Підготовлено звіт про стратегічну екологічну оцінку та очікується, що за результатами заходів Програми, буде позитивний вплив на навколишнє природне середовище, зокрема на здоров’я населення.

2. Орган, що прийматиме рішення про затвердження документа державного планування, Чернівецька обласна рада.

3. Передбачувана процедура громадського обговорення, у тому числі:

Громадське обговорення Звіту про стратегічну екологічну оцінку та проєкту Програми  починається  з  21.06.2022 та триватиме  до 21.07.2022.

Громадськість у межах строку громадського обговорення має право подати замовнику в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Громадські слухання не передбаченні у зв’язку із проведенням карантинних заходів та військовим станом.

Ознайомитись з документами, отримати додаткову інформацію та подати зауваження і пропозиції  можна у приміщенні управління за адресою:

58003, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Маяковського, 35

електронна адреса: ecology@bukoda.gov.ua, телефон/факс (0372) 52 22 23;

Контактна особа: Костишин Ігор Михайлович – (0372) 55 05 65

Ознайомитися з документами можна на офіційних сайтах  Чернівецької обласної військової адміністрації (WEB: http://www.bukoda.gov.ua) та управління екології та природних ресурсів (WEB: http://www.eco–bukovina.com.ua).

4. Необхідність проведення транскордонних консультацій щодо проекту документа державного планування.

Проведення транскордонних консультацій не потребує.

Запис Війна, та про екологію треба дбати: плани аж до 2026 року спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чернівецька окружна прокуратура пред’явила позовні вимоги до двох жителів Чернівецького району щодо стягнення шкоди, заподіяної незаконною рубкою дерев на території лісового господарства області. Суд підтримав позицію прокурора та зобов’язав відповідачів сплатити державі понад 300 тис. грн.

Підставою для пред’явлення позовних вимог став вирок Кіцманського районного суду, відповідно до якого 38-річного жителя Лужан та 44-річного жителя Шипинців притягнуто до кримінальної відповідальності за незаконну порубку лісу. Встановлено, що у березні цього року чоловіки протиправно зрубали на території ДП «Берегометське лісомисливське господарство» понад 70 дерев різних порід, чим заподіяли значну шкоду лісовому господарству та навколишньому природному середовищу.

Запис За незаконно зрубані дерева буковинці сплатять понад 300 тис. грн спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Не існує на світі жодної людини, яка могла б жити відокремлено від природи та виокремлено з неї. Бо навколишнє середовище – це те, у чому людина живе від народження і до смерті. Тому обласна програма «Екологія» стосується всіх і кожного зокрема. Чим вона буде опікуватися наступні 5 років, визначає Заява, яку пропонує увазі буковинців Управління екології та природних ресурсів Чернівецької обласної військової адміністрації.  Від громадськості спеціалісти очікують на зауваження та пропозиції.

ЗАЯВА про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проєкту Комплексної програми з охорони навколишнього природного середовища «Екологія» у Чернівецькій області на 2022-2026 роки»

Замовник: Управління екології та природних ресурсів Чернівецької обласної військової адміністрації.

Метою розроблення Програми є стабілізація і поліпшення стану навколишнього природного середовища області, гарантування екологічно безпечного природного середовища для життя і здоров’я населення, зменшення негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище, раціональне використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в області шляхом зниження рівня забруднення атмосферного повітря, поверхневих та підземних вод, обмеження шкідливого впливу відходів на довкілля, раціонального землекористування, охорони рослинного та тваринного світу, створення нових та розширення територій існуючих об’єктів природно-заповідного фонду, підвищення екологічної культури населення, впровадження управлінських механізмів, що дозволяють здійснювати прийняття рішень з урахуванням громадської ініціативи і позиції.

Зауваження та пропозиції від громадськості до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки необхідно надсилати до управління екології та природних ресурсів Чернівецької обласної військової адміністрації за адресою:

58003, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Маяковського, 35

електронна адреса: ecology@bukoda.gov.ua, телефон/факс (0372) 52 22 23;

Контактна особа: Костишин Ігор Михайлович – (0372) 55 05 65

Строки подання: 15 днів з дня розміщення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки.

Запис Дбаємо за довкілля спільно спершу з'явиться на Медіа-Версії.