Ця історія має всіх ознаки добротного детективного роману: тут вам і ошукані «лохи», і спритники, і міліціянти з прокурорами… Тільки суддів поки що немає серед персонажів, бо справа якось усе не потрапить до суду.
Якщо коротко: підробивши документи, група молодиків за відпрацьованою шахрайською схемою видурила в чернівчанина дорогий джип
Понад 9 місяців чекає свого власника на штрафмайданчику Садгірського райвідділу міліції «Toyota Land Cruiser 200». Понад 9 місяців справа не може дійти до суду. Чому слідство затягують? – запитання без відповіді. Хтось, щось, комусь недодав, мабуть…
Прелюдія – від потерпілих
Невтішну, але повчальну історію нам розповів сам потерпілий Ігор Маслей, який займається продажем автомобілів на Калинівському ринку вже понад 10 років.
– Автомобіль купував для продажу, тож реєструвати його на себе не було сенсу.
26 листопада 2013 року ми з дружиною поїхали до Одеси за черговим авто для продажу, яке я знайшов за оголошенням на сайті «Авторіа». Коли в Одесі оглянули автомобіль «Toyota Land Cruiser 200», вирішили, що купуємо.
Однак був один нюанс: продавчиня не хотіла знімати автівку з обліку одразу, мовляв, тому, що за законом, якщо знімаєш протягом року більше двох автівок з обліку, в кінці року маєш платити більший податок. В Одесі я розрахувався з власницею, вона дала мені розписку, що отримала гроші за такий-то автомобіль і зобов’язується на перше моє прохання виписати довідку-рахунок на покупця, який візьме автівку, оскільки вона знала, що я автомобілі продаю і реєструвати цю покупку на моє ім’я не було сенсу. Я повернувся із придбаною машиною до Чернівців. Стояла зима, продажів не було, авто тривалий час перебувало в мене на ринку, водночас було виставлено для продажу на сайті «Авторіа».
18 січня 2014 року я поїхав до Польщі, автомобіль залишався у Чернівцях – за ним доглядала моя дружина. І раптом мені телефонує чоловік на ім’я Андрій, повідомляючи, що його цікавить моя машина. Я пояснив потенційному покупцеві, що я за кордоном, а машину може показати моя дружина. Наступного дня той зателефонував моїй дружині, вона показала йому джип. Чоловік сказав, що сам він з Києва, тож для здійснення купівлі-продажу йому треба взяти із собою своїх чернівецьких друзів, які допоможуть йому оцінити якість автомобіля.
Аллєгро: шахраї та лохи ансамблем
Наступного дня потенційний покупець із Києва зустрівся з дружиною Ігоря, Юлею, на авторинку. До них підійшли два чернівецькі хлопці, знайомі покупця. Якби Ігор був удома, подальших подій не було б, бо Маслей добре знав у обличчя власних конкурентів. Більше того, вони через конкуренцію вважали себе обійденими. Покупець із «групою підтримки» оглянули автомобіль (у потерпілих є відео з камер спостереження на авторинку). Далі ці троє, Юля та батько Ігоря поїхали до МРЕВ для перевірки автомобіля по базі. Люди більш досвідчені, ніж Юля та батько Ігоря, можливо й насторожилися б уже від бажання усунути батька власника від поїздки до МРЕВ: «Залишайтеся на ринку, чого будете із нами їхати, ми вашу Юльку не скривдимо». Старший чоловік на це не погодився. Поїхали до МРЕВ учотирьох, подивилися експертизу. Після чого був ще один момент, коли треба було насторожитися: взяли документи в дружини власника під приводом перевірки автівки в базі МРЕВ. Сама вона залишалася в автомобілі. Через 15 хвилин з приміщення МРЕВ вийшов покупець Андрій з одним із чернівецьких і кажуть Юлі: «З автівкою все нормально, поїхали, проплатимо аванс». Дорогою від МРЕВ на вул. Руській до Приватбанку на вул. Стасюка покупець із товаришами заїхали на вул. Коперника, де обидва чоловіки на кілька хвилин вийшли з авта. Це був третій момент, що мав насторожити. Тобто, у цієї групи було кілька моментів, коли вони залишалися без нагляду власників авта – і з документами на нього на своїх руках!
Повернувшись до автівки, вони сказали жінці: «Все, їдемо до банку: щоби ти не боялася, купюри перевіримо в банку». Це вже була просто димова завіса: мовляв, усе хочуть зробити чесно. У Приватбанку місцевий залишився в машині з батьком Ігоря, а покупець із Києва пішов із Юлею до банку. Далі все було просто, як у хрестоматії: в установі черга – і покупець каже, що вийде покурити… Жінка залишилася в черзі. Коли ж та черга підійшла й вона вийшла за покупцем – того й слід прохолов! На запитання до чернівецького «приятеля», де Андрій, почула що той… перепродав автівку за 50 тисяч доларів одному з двох присутніх приятелів – і пішов собі!
Тільки тепер бідолашна жінка зрозуміла, що її «розвели».
Пряма мова від Ігоря Маслея:
– Вона зателефонувала до мене в Польщу й каже: «Ігоре! Тут щось не те коїться! Чоловік, який мав купити авто, зник!» Я питаю її: «Де машина?» «Автомобіль тут, на вулиці. Та проблема в тому, що він уже переоформлений на третіх осіб. І в них є техпаспорт, вони стверджують що купили джип в Андрія».
Далі Юля викликала міліцію. Приїхали працівники ДАІ, ППС-ники, а дружина Ігоря в розпачі спілкувалася із службою безпеки банку.
Скерцо від нових власників
А що цього часу роблять чернівецькі товариші? Один з них ці півгодини, що Юля бігала приміщенням банку, сидів у машині з батьком Ігоря.
– Напевно, Бог так дав, що мій батько був із ним у машині, – розповідає Ігор, – інакше вони завели б машину, поїхали до МРЕВ, зняли б автомобіль з обліку, поставили на облік уже як свій – і тоді – бувай здоровий! – ніхто нікому нічого б не довів!
Вийшовши з банку, Юля звернулася до одного з так званих друзів покупця: «Вікторе, проїдемося, пошукаємо, може десь є цей Андрій…». Від’їхавши кілька метрів від банку, вони зустріли ще одного учасника афери – Віталія, напарника Віктора. На запитання Віталія «Куда ти єдєшь?» Віктор відповів «Шукати Андрія». «Никакова Андрєя не іскать, я ету машину купіл, я дал за нєйо бабкі!» – відрізав Віталій і додав, звертаючись до батька Ігоря: «Папаша, вишел із етого автомобіля, ето моя машина!».
Врешті-решт міліція забрала всіх до Шевченківського райвідділу міліції. Там Юлія написала заяву.
Соло для директорки «Букавтохіт»: «Все схвачено!»
Як ви пам’ятаєте, чоловіки заходили до приміщення МРЕВ без Юлі. І було чого. Річ у тім, що при оформленні авта у Чернівецькому МРЕВ довідка-рахунок виписується приватною фірмою «Букавтохіт» – і при цьому обов’язково має бути присутнім власник автівки. А за відсутності власниці директорка фірми, власноручно підробивши підпис, зареєструвала автівку безепосередньо від власниці-одеситки просто на себе, немовби при цьому була присутня сама одеська власниця машини. Тобто Юля з чоловіком узагалі залишалися ніби «поза дужками». Ім’я пані директорки відоме: Голуб Анна Вікторівна, і подейкують, що вона родичка одного з чернівецьких учасників афери. Чому переписали машину на Голуб, аферисти пояснюють відсутністю часу на поїздку за документами, – мовляв, у Голуб був при собі паспорт.
Адажіо. Детектив доповнюється зникненнями й поверненнями
Авто залишалося на території райвідділу. Там воно пробуло більше півроку – від 25 січня до початку серпня нинішнього року, оскільки в міліції ніхто нічого не робив. За цей час там змінилося троє слідчих – я ледь цього домігся. А ці товариші з ринку – Віталій та Віктор – неодноразово намагалися будь що забрати автівку з райвідділу: подейкують, що навіть грошей величеньку суму пропонували, аби тільки забрати джип.
Потерпілий Ігор Маслей розповів, що наразі справа все ще перебуває на розслідуванні. За його словами, за весь час не було жодних слідчих дій, окрім однієї, коли Ігор за власні кошти повіз слідчого до Одеси до продавця авто. Потерпілий стверджує, що одеситка, в якої він купував авто, чітко заявила: «У Чернівцях не була, жодних довідок-рахунків не брала». А ще вона розповіла самому Ігореві, що саме 25 січня до неї прийшли з попередженням: «Будеш рипатися щодо цієї машини – матимеш проблеми!». Дотепер жінка мовчить і відмовляється подавати від себе позовну заяву, бо погрози тривають.
Між тим Голуб Анна Вікторівна, на яку обманним шляхом оформлений автомобіль «Toyota Land Cruiser 200», дала показання, що власниця авто ніби й була присутня, але пані Голуб упевнено цього не стверджує: може, вона, може, й не вона? А коли пані Голуб задали конкретне питання: «Хто розписався у довідці-рахунку?» – у відповідь взагалі почули дитячий лепет – що в той момент вона «відвернула голову і не бачила цього»!
– Куди я тільки не звертався – до Генпрокуратури, до служби безпеки Приватбанку, – віз і нині там, – бідкається Ігор – Пару місяців тому я навіть висловив недовіру Шевченківському РВ УМВС за їхню бездіяльність. Після цього справу перекинули до Садгірського РВ УМВС, де зрозуміли, що уся ця справа – чистий «розводняк», організований групою людей. І мені відомо про десяток таких епізодів по Україні, артистично продуманих операцій. Працює троє людей, серед них двоє – так звані «майстри», покупець і продавець. Вони вводять клієнтів в оману і «відтискають» автівки.
Понад 9 місяців справа не може дійти до суду, хоча за цей час можна було вже дитину народити! Ігор розповідає ще про одну дивину: зникнення одного вечора джипу з території Шевченківського райвідділу. Причому сам він дізнався про це не від слідчого, який нібито виніс постанову про передачу авта на зберігання до Садгірського РВ, а від знайомих з райвідділу, які помітили, що Тойоти немає на території Шевченківського РВ.
– Тоді я звернувся зі своїм адвокатом о 12-й ночі до чергового райвідділу. Той мені повідомив, що прийшла постанова від слідчого Садгірського РВ про повернення авто на зберігання.
У таке не повірили навіть у міліції: у черговій частині МВС України Ігореві відповіли, що таке неможливе, бо є потерпілий і на авто накладено арешт.
Адвокат потерпілого вважає, що «справа проста і легка, тут очевидний факт підробки підпису, та виглядає так, що її спускають на гальмах…».
– Наступного дня я зателефонував до Генпрокуратури. Звідти прийшла вказівка до Чернівецької прокуратури і справу почали «розкручувати». Як мені стало відомо, ці двоє чернівецьких – Віталій і Віктор – усе-таки вийшли на когось з наших чинів, які примусили якогось молодого слідчого, що й і розписався у постанові про повернення авто на зберігання, коли воно й зникло з Шевченківського РВ. Через дві доби авто було повернуте, та вже на територію Садгірського РВ. Автомобіль зберігався там до початку вересня, поки мені не подзвонили і не сказали: «Ви визнані потерпілим, машина є предметом злочину, авто не може зберігатися на території Садгірського райвідділу, а має знаходитися на штрафмайданчику, де є відповідні умови – камери відеоспостереження, охорона, бо міліція уже сама боїться за цю машину…
Оркестр грає тутті! Часом, не похоронний марш?
На якій стадії перебуває розслідування справи, чому затягується слідство, коли справу передадуть до суду, авторка матеріалу запитала у начальника слідчого управління Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області Алена Сенжеряна, однак той утримався від коментарів, перевівши стрілки на прес-службу УМВС України в Чернівецькій області. Там же, у Садгорі журналістці стало відомо, що у вересні справа потрапила до Генпрокуратури України, адвокат потерпілого також підтвердив цю інформацію.
Відтак журналістка звернулася з інформаційним запитом з цих питань до Генпрокуратури України і паралельно – до МВС України та УМВС України в Чернівецькій області. Відповідь надійшла того ж дня, 17 жовтня: «У центральному апараті МВС ця справа не розслідується. Радимо вам звернутися до представників чернівецької обласної міліції за місцем вашого проживання». Пізніше прийшла відповідь на мій запит і від ГПУ про те, що запит вони скерували до УМВС України в Чернівецькій області.
«Двом особам повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 190 ч.4, 358 ч.3, 358 ч.4 ККУ, одна з яких оголошена в розшук», – запевняє міліція
«На даний час проводяться всі необхідні слідчі дії, триває досудове розслідування, після виконання яких у кримінальному провадженні буде прийнято законне та обґрунтоване рішення у визначені законом строки. Хід розслідування даного кримінального провадження перебуває на контролі УМВС області», – йдеться у відповіді на запит. Законному ж власнику Ігорю Маслею залишається плекати надію на те, що правоохоронці найближчим часом все-таки доведуть справу до кінця і повернуть чоловіку його ж автомобіль.
І як би довго не тривало розслідування, справа до кінця перебуватиме під пильним оком журналістів. Далі буде.
Галина ЄРЕМІЦА, незалежний журналіст
