Чому губернатору та мерові «слабо» сісти в інвалідний візок?

МСЕК починається від порогу: «тренажер» для інвалідів
МСЕК починається від порогу: «тренажер» для інвалідів

або Як дістатися до «мізків» МСЕК

Чи можете ви ходити у взутті не свого розміру: затісному або на три розміри більшому? А вдягатися у незручне, негарне та ще й сумнівної якості тільки через те, що кращого вам не захотіли продати? А тепер уявіть собі: у подібному «прикиді» вам треба… сходити до туалету в громадському місці.

Яке громадське місце, скажете ви? У такому страховищі… І будете праві. Але так думають не всі: місцеві чиновники від медицини і лікарі обласної МСЕК переконані: для інваліда «потягне» і так. Та й навіщо їм, вибачте за подробиці, сечоприймач чи імпортна коляска потрібного розміру, коли вони на ній нікуди не заїдуть: навіть коли є пандус, двері завузькі! Не заїдуть навіть до тієї ж таки МСЕК, бо вона, мабуть, для більшої зручності тих таки чиновників, розташована на… другому поверсі будинку без ліфту й пандусів. І до вищого начальства не дійдуть, бо будь-якого моменту можуть… перестати бути інвалідами. Ні, в них не виростуть нові руки чи ноги і хребет не відновиться. Просто, щоб довести, що ти – інвалід, треба мати… здоров’я. Ну й гроші.

Ця історія почалася з того, що до редакції звернувся Роман ЗАЛЕВСЬКИЙ, інвалід-візочник, до того ж голова громадської організації, яка об’єднує людей з такими ж проблемами, зі, здавалось би, простим проханням: розкажіть на сторінках газети, навіщо потрібна МСЕК (медико-соціальна експертна комісія), коли вона не виконує своїх обов’язків.

Справа в тому, що МСЕК разом з інвалідами повинна складати індивідуально для кожного програму реабілітації. В ній зазначається, зокрема, що саме потрібне інваліду для того, аби він міг нормально жити і працювати. Така програма складається після кожного перезасвідчення інвалідності. Для цього інвалід спочатку відвідує дільничого лікаря (нібито без його направлення не видно, що немає руки чи ноги), а потім – лікаря МСЕК. Останній проводить співбесіду з хворим. Потім інвалід пише заяву на розробку програми – куди ж без папірця! Лікар МСЕК цілий місяць розробляє програму, після чого її підписують інвалід і начальник МСЕК. Виконувати складене повинні органи соціального забезпечення і медичні установи. Ніби все зрозуміло, але…

– Почитавши рекомендації лікарів МСЕК, – розповідає Роман, – не перестаєш дивуватися. Наприклад, кожному візочнику потрібний візок. Нам пропонують незручну «тарадайку», зате від вітчизняного виробника. Для інвалідів, які ведуть рухливий спосіб життя, вона не підходить. По-перше, швидко ламається, замучишся ремонтувати. По-друге, треба чекати, коли на складі з’явиться потрібний розмір. Річ у тім, що візки закупають за тендером, тобто беруть найдешевше.

Виробники, у свою чергу, аби виконати план і «освоїти кошти» надсилають візки великого, 42-го розміру. Фішка у тому, що такий розмір нікому не потрібен, адже у двері наших будинків і квартир пролізає максимум 36-38-й. Через це інваліди-візочники намагаються не гладшати. А огрядні… просто не виходять з оселі: йти нікуди. Така ж ситуація з поліуретановими подушками, які підкладаються на сидіння візка. Якісних виробів в Україні просто не шиють. Тож доводиться «діставати» самому, щоби не сидіти в чотирьох стінах…

До слова, про зручності. Навіть якщо до деяких будівель візочнику заїхати ще можна, то от… сходити до туалету в них – зась. Ви можете уявити чоловіка, який спроможеться в будь-якій з громадських вбиралень скористатися сечоприймачем? На візку? А жінку, яка мусить замінити собі памперс? Вони ж навіть у кабінці закритися не зможуть: надто вузькі й маленькі.

– Зважаючи на малу ефективність такої програми реабілітації, я звернувся до управління охорони здоров’я з пропозицією переглянути порядок, як це зробили в інших обласних центрах. На власному прикладі показав «слабкі місця» програми. Але замість діалогу отримав стандартну «відписку». Того немає, це не за законом, а це – не обов’язково. То для чого ж МСЕК і ця програма, коли виходить, що дбати повинен за себе тільки я сам?
Зателефонувавши до управління охорони здоров’я, ми отримали відповідь заступника начальника Марії ПОЛІЩУК. Вона пояснила, що складати програми так, як пропонує п. Залевський, означає порушувати чинний порядок, прописаний у нормативних актах. А закуповувати візки, подушки та інше приладдя за кордоном – не їхня компетенція.

Нам залишалося лише дізнатися думку начальника МСЕК п. Валентина ПЕРЕПІЧКИ. Але почувши, з якого приводу ми телефонуємо, з нами розмовляти категорично відмовилися і порекомендували, цитуємо, «щоб ми ото без фокусів і не треба хамити!».

З такою неадекватною реакцією чиновника, найнятого за наші податки, редакція ще не зустрічалася. І подумалося: коли так спілкуються зі здоровими, то як же розмовляють з хворими? Чи, може, то п. Залевський так «дістав» шановне начальство? А, може, просто «порушив спокій у болоті»? Тож ми звернулися до обласної Асамблеї інвалідів. Як виявилося, недаремно.

МСЕК: круті віражі до другого поверху
МСЕК: круті віражі до другого поверху

– Наша МСЕК – просто знущання над інвалідами, – розповідає Марія КИРИЛЮК, голова Асамблеї. – Ми вже стомилися скаржитися п. Шкробанцю (начальнику обласного управління охорони здоров’я – ред.). Такого неподобства ще пошукати! Особливо несолодко доводиться тим, хто повинен регулярно проходити переосвідчення. Не заплатиш – довідку не отримаєш.

Дістатися до МСЕК – проблема, кажуть, викликайте лікарів додому. Але «викликайте» – це голосно сказано. Їх треба за свої гроші привезти і відвезти. І це інвалідам, за їхню мізерну пенсію! Щоразу призначають дорогі аналізи і обстеження, не пройдеш – довідку не дають або групу інвалідності знімають. Таке враження, ніби виконують плани з платних аналізів! А почнеш скаржитися – відправляють на «дообстеження» до інших областей.

Наприклад, одного чоловіка направили аж до Дніпропетровщини на обстеження, яке коштує 550 грн. Враховуючи, що проїзд туди і назад обійдеться ще у півтисячі гривень, скажіть, на що жити інвалідові, який отримує крихітну пенсію? Або ще випадок: сільському жителю не дають дозволу на керування мотоколяскою, посилаючись на те, що … кілька років тому він отримав дозвіл на водіння авта. Поки від цієї держави дочекаєшся авта – помреш, а в селі інвалід на простому візку нашими дорогами далеко не заїде…

Знаємо ми і про численні випадки вимагання хабарів… Зрозумійте, люди просто бояться називати свої імена і прізвища, бо залишаться взагалі без групи. Але, коли раптом наш губернатор, голова облради, депутати, чи хоч би той самий п. Шкробанець захочуть дізнатися, що діється у МСЕК, ми готові з ними зустрітися і передати для вивчення всі документи.

Від редакції: не так давно на Рівненщині провели експеримент: мер міста, губернатор та інші високі чиновники пересіли в інвалідні візки і спробували просто заїхати до установ, які найчастіше відвідують інваліди. Потім у візки пересадили директорів цих самих установ…

А чернівецьким владникам – «слабо»? Може, подібний експеримент зрушить справу з мертвої точки? Але, принаймні, чекаємо на реакцію обласної прокуратури. Інваліди готові розповісти про хабарництво у МСЕК.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *