Знак Жінки в Коловороті Сонця

Внутрішній світ Богдани ЯКИМЧУК – в її роботах
Свою першу виставку Дана ЯКИМЧУК представляла вісім років тому в Чернівецькому художньому музеї. П’ята персональна виставка художниці розгорнута у виставковому центрі культури «Вернісаж».Вісім років між цими двома експозиціями позначили творче «письмо» мисткині принаймні двома примітними рисами. Кольорова палітра стала більш лаконічна – «звузилася» до трьох монохромних домінант – червоного, білого, чорного. А графіка «гарячого» батика позбулася зайвої деталізації, стала більш узагальненою. Обидві прикмети наче сконцентрувалися – аби ніщо стороннє не відволікало від сприйняття: гранична виразність ліній й простота. Кожен твір – як акорд, як знак.
«Знак». Так і назвала пані Богдана свій нинішній художній монолог. Прислухайтесь: наче відлунюють голоси наших предків. Наша генна пам’ять? Ментальний зв’язок з Трипіллям? Чи рух суто за відчуттями, такий притаманний жіночій творчості? Ці художні композиції емоційно стримані й строгі, але від цього – внутрішньо експресивні. Наче густі нашарування міфічних символів – «спресованого» змісту. Тому кожен «читає» їх по-своєму, як співзвучно його душі.
А що ж сама авторка? Розповідає, що працює без попереднього ескізу. Каже, рука сама «веде» малюнок. Цей процес – як рух по колу, як циклічне поступальне буття. І вона – ось, наче в його епіцентрі. Так і стоїть на тлі українського сварога. А «промені» цього свастя – жіночі постаті з вільними хвилями розплетених кіс – яскрава алегорія: жіноче начало в одвічному русі світобудови. Цікаво, що Данина третя дитина, донька Уляна, народилася через призначену кількість років того ж числа, того ж дня і в той же час, що й мама її…
Богдана Якимчук сакраментально підходить до матеріалу, з яким працює:
– У полотні дві нитки утворюють найдавніший знак – хрест. Тому кожна тканина – це символ та оберіг. Переплетення ниток – як плетиво думок, мрій, бажань, життєвого досвіду, вражень, почуттів, крізь які ми «впускаємо» світ до себе і «віддаємо» світові себе.
Тканина вимагає багатоступеневої обробки. І саме фарбування, і – крок за кроком – власне створення композиції в техніці гарячого батика художниця ототожнює з жінкою:
– Це як наше життя: поєднання кількох життєвих ролей – жінки-матері, жінки- творця, жінки – окраси буття. Поєднання цих основних тем робить наш жіночий образ цілісним і неповторним.
Багато з того, що нині здається їй зрозумілим і органічним, привідкрили Богдані вчителі. Найперше та найбільше – професор Львівської академії мистецтв та дизайну Марта Тока.
– У студентську пору багато тих уроків сприймала лише розумом. Зараз, коли ту науку «пропускаєш» крізь серце й душу, знання стають значно глибшими, твоїми, істинними. Це як справжнє усвідомлення, прозріння, – каже пані Дана.
Разом з сестрою Ладою Богдана Якимчук провадить у Львові «Декор-студію». Декораторів запрошують після дизайнерів. Щоби внести в життя людей особливу ноту. Авторський текстиль, авторські тканини під замовлення в конкретному інтер’єрі – це нині дуже сучасно й актуально. Переконані, до цієї моди прилучає найперше сама творчість молодої художниці.
Якою ми побачимо її наступної виставки, куди спрямує вона свої творчі пошуки?
– Життя простіше, аніж здається нам, – розмірковує художниця. – Навіщо забігати наперед і ускладнювати його без особливої потреби? Рух сонця по небу диктує нам певні дії, як би ми не пояснювали їх благами цивілізації…
Олена ЧАЙКА, спеціально для «Версій». Фото автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *