Зелені: «SOS! Довкілля волає про допомогу»

Природа мститься людині за негідне ставлення до неї. Страшна вода мільйонами кубометрів накрила землі Західної України. Гинуть люди, зруйновані оселі, втрачені врожай і худоба. Серед потерпілих регіонів опинилася й Буковина. Кажуть, такого не було ціле століття. Хто каже – стихія, хто шепоче – кара господня…На жаль, ми звикли, що повені навідуються до нас щороку. І причина  – перш за все у варварському ставленні до нашого спільного дару Божого – довкілля. Зокрема, суцільне облисіння Карпатських гір і Прикарпаття – одна з найбільших причин гідрологічного лиха. Загальновідомо, що ліс утримує вологу. Один дуб, наприклад, здатен утримати тонну  води. А скільки їх щороку вирубується без жодного дотримання лісогосподарських правил?
Отож у лисих горах літні дощі з інтенсивним випаровуванням створюють ефект «каструльки з кришкою»: все, що впало зливами, як не опинилося в ріках повенню, знову обертається на дощ.
Гірські дороги розбиваються потужними лісовозами, а трелювання деревини гусеничними тракторами залишається практично єдиним способом її вивезення. По дорозі розтрощуються гірські потічки, щоби згодом питати, куди ж поділася форель, царська риба.
А мільйони кубометрів гравійно-пісчаної суміші (по-буковинському – шутра), які щорічно розкрадаються під виглядом русло-регулювальних робіт – і просто розкрадаються?
Ми обурюємось, коли хтось влізе до нас у кишеню і поцупить гаманця, а по берегах буковинських річок з ранку до ночі гудуть екскаватори, влізаючи ковшами у нашу спільну кишеню – і ніхто того не чує і не бачить.
Візьмемо до прикладу той же «Калинівський», практично знищений водною стихією. Хіба не знали ті, хто давали дозвіл на його розміщення, що цей заклад торгівлі розташований у заливній луговині? Думали, пронесе? Як бачимо, не пронесло. Збитки – мільйонні.
Згадаємо ще, як під час виборів кандидат у міські голови М.Федорук обіцяв перетворити наше місто у маленький Париж. І ПЗУ підтримала тоді цього кандидата. Старий мер став новим мером і… забув про свої обіцянки. І від Парижу дісталися нам лише численні «блошині» ринки.  А будь-які реконструкції обов’язково тягнуть за собою втрати зелених насаджень. Як це було, скажімо, з туями на проспекті Незалежності або липами на вул. Кобилянської.
Звичайно, державна екологічна інспекція докладає максимум зусиль, щоби виявити та покарати тих, хто нищить довкілля. Але складається враження, що влада наша не може чи не хоче нічого вдіяти з порушниками природоохоронного законодавства. Наші мінімальні штрафи просто смішні на тлі наших сусідів з Євросоюзу. Наш порушник заплатить 51 гривню і крастиме далі, тоді як румун вийде з подібної ситуації зі штрафом в 5 тис.євро і без транспортного засобу.
А невдовзі після повені очікуватиме на нас іще одна біда: накриті водою очисні споруди. І наразі ніхто не може передбачити достеменно наслідки цього для довкілля і для людей. Одне сподівання на те, що велика кількість повеневих вод багатократно розчинить усе те «добро» до нешкідливої для живого концентрації.
У гонитві за показниками, за надприбутками бізнесові інтереси замулюють очі, не дають передбачити біду, затуляють вуха, щоби не чули слушного. Турбота про природу, про здорове довкілля відступає на задній план, а то й зовсім зникає з усяких планів влади, залишаючись турботою лише представників Партії Зелених та екологічної громадськості.
Звертаємось до вищих очільників буковинського краю – губернатора Володимира Куліша, голови обласної ради Івана Шилепницького, мера Миколи Федорука з вимогою надати розвязанню екологічних проблем області надзвичайної ваги, діяти рішуче і з державною мудрістю.
Прес-служба обласної організації Партії Зелених

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *