Тільки нова Конституція виведе Україну з кризи Хоча нині вона стала засобом шантажу та маніпулювання

Двовладдя в Україні набридло всім, та чи не найбільше простому люду. Бо різні клани, чи то пак, гілки влади, борючись за владний скіпетр, зовсім про народ забули. Він же, на жаль, нагадати про себе не може. І причина цього дуже проста. Чинна Конституція України, яку часто називають однією з найкращих та найдемократичніших у світі, не має механізму передачі імпульсу від народу, який за Конституцією є носієм влади, до його слуг, тобто нардепів, урядовців, парламентарів. Тому останні й чинять, як їм заманеться. Бо ніхто з них за це не спитає.

Позиції громадянського суспільства
Громадянська Асамблея України, куди входять понад 350 громадських об’єднань, визнала, що найперспективніший шлях виходу з політичної кризи в Україні – конституційна реформа. Таку думку підтримала і більшість організацій нашої області, які провели за ініціативи Буковинської партнерської агенції круглий стіл «Нова Конституція: позиції громадянського суспільства». Під час обговорення, в якому взяли участь представники неурядових організацій, фахівці, експерти, науковці та журналісти, йшлося про доцільність і вчасність змін до Конституції, процедуру її прийняття та конкретні пропозиції до суті та змісту Основного Закону держави. За його результатами учасники круглого столу розробили пропозиції, які направлять до ГАУ.
Громадськість воліє чітко і вголос сказати, в якій державі ми хочемо жити, що політики та партії повинні для цього зробити та через які принципи і застереження не мають вони переступати.
Як забезпечити відповідальність влади
Це питання постало внаслідок конституційної реформи 2004-го і потребує врегулювання цілої низки проблем. Зокрема, процедура імпічменту Президента (нинішня фактично унеможливлює звільнення глави держави з посади навіть за наявності встановлених фактів вчинення ним діянь, що містять ознаки злочину); проблеми доступу громадян до Конституційного Суду України; засад побудови та функціонування судової влади (в чинній Конституції не знайшов відображення принцип інстанційності побудови системи судів загальної юрисдикції, конституційно невизначеними є функції вищих судів та співвідношення їхніх повноважень з повноваженнями Верховного Суду України, засади формування Вищої ради юстиції не відповідають демократичним стандартам, Конституція містить норми, які унеможливлюють ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду, на необхідності якої свого часу наполягала ПАРЄ, відсутність гарантій політично неупереджених виборів суддів парламентом тощо); обсягу депутатського імунітету (в Україні депутатська недоторканість має абсолютний характер, на той час, як у більшості демократичних країн вона істотно обмежена, хоча і не скасована взагалі).
При цьому це лише незначна кількість питань, які мали б отримати чітку відповідь у ході перегляду Конституції.
Скажімо, є нагальна потреба ввести новий розділ «Громадянське суспільство», який гарантував би громадський контроль за діяльністю державних органів і органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Крім того, необхідно ввести і такий новий розділ, як «Екологічна безпека», бо це питання має стратегічне значення. Адже громадяни повинні брати участь у процесі прийняття рішень з питань, які стосуються довкілля. Їм гарантується право вільного доступу до механізмів прийняття цих рішень і можливість знати, як ними користуватися тощо. Має з’явитися і положення про право на відшкодування збитків, спричинених екологічним забрудненням штучного походження, і гарантію судового провадження з метою відшкодування спричиненої шкоди. Для буковинців, які пережили алопецію, це має особливе значення. І жодна широкомасштабна господарська ініціатива не повинна набирати чинності без попереднього позитивного висновку незалежної екологічної експертизи.
Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *