Пивний алкоголізм – біда молодих

Реклама – рушій пиятики
Боротьба з наркотиками відвертає увагу від алкоголю, це спрацьовує на користь виробникам пива. Зростає кількість броварень, розповсюджується реклама, зростає й армія споживачів: пиво п’ють, щоби розслабитися, скоротати вечір, зрештою, втамувати спрагу. Після важкого робочого дня чи в полуденну спеку приємно випити прохолодну пляшечку пивця. Добре посидіти за бокалом в компанії друзів…
Молоді люди, на яких, головне, й розрахована реклама, сприймають картинку на екрані буквально. В них не вистачає ще життєвого досвіду або фантазії збагнути, що успішні молоді люди в дружній компанії за бокалами пива – актори. А насправді успішні люди час на повсякденне спілкування за алкоголем не витрачають.
Прив’язаність до алкоголю за такого підходу виникає не одразу, але вже за 10-12 років наркологи отримають нового пацієнта. Сама людина, її рідні та близькі повинні чітко усвідомити загрозу, яку приховує в собі пінистий напій, та попередити її.
Ячмінь, з якого готують пиво – продукт корисний. В ньому містяться білки, жири, вуглеводи та вітаміни. Але мікроби бродіння в пивному суслі вбивають усі ці корисні складові, використовуючи їх длі власного зростання і розмноження.
Пиво на тлі суспільства
У 20-ті роки, вважаючи, що пиво сприяє відпочинку та розслабленню, врачі навіть рекомендували його як заспокійливе. А людина, вживаючи пиво, призвичаює себе не лише до характерного сп’яніння, але й до штучного заспокоєння. З часом уживання пива стає вже необхідним щоденним моментом. Поступово зростають дози, а час пива настає все раніше. Нікого вже не дивує, коли молоді люди спорожнюють пляшку-другу вранці, дорогою до роботи чи навчання. Згодом виникають алкогольні ексцеси, провали в пам’яті.
Ступінь популярності пива була різною в різні часи.
У 70-80-ті роки пиво в перерахунку на грам алкоголю було найдешевшим спиртним: 1,2-1,4 г пивного алкоголю можна було придбати за одну копійку – і лише 0,5 г горілчаного на ті ж гроші. У зв’язку з цим пиво користувалося надзвичайною популярністю, а алкогольний цироз печінки був характерною хворобою в ті роки: споживачі пива та бормотухи потерпали від цирозу надзвичайно часто.
На початку 90-х пиво набуло статусу дорогого напою – і тут же зменшилося його споживання. Але широка реклама пива як способу життя зробила свою справу. Виросла пропозиція на пивному ринку, впала ціна, підвищився попит. Пиво почали пити все частіше– на вулицях, у барах, вдома і в транспорті. Наразі навіть дівчата, що потягують пивце на ходу, стали звичним видовищем. Пиво вважається модним напоєм у середовищі студентства. Його виробництво приносить хороший дохід державі й виробникам, тому потужності постійно зростають. А тим часом в організмі того, хто п’є пиво, починаються певні процеси, які сприяють формуванню пивного алкоголізму.
Вплив на організм
Пиво швидко всмоктується в організм, переповнюючи кровоносне русло. За великої кількості випитого виникає варикозне розширення вен та розширення межі серця («пивне серце»).
Пиво не однаково впливає на чоловічий і жіночий організми. В чоловічому за регулярного споживання пива починає утворюватися (зокрема, в печінці) патологічна речовина, яка придушує утворення метилтестостерону – головного чоловічого статевого гормону. Натомість починають продукуватися жіночі статеві гормони: розширюється таз, розростаються грудні залози.
У жінок ймовірність захворіти на рак грудної залози зростає пропорційно кількості випитого пива. Особливо небезпечне пиво для матерів, які годують дитину: можливе виникнення в дитини епілептичних судом, а згодом і епілепсії, так би мовити, в повному розквіті.
Суспільство на тлі пива
Минулого століття керівники держав зібралися на форум, на якому вирішили скоротити вироблення міцних напоїв та налагодити випуск слабких. А підсумком стала справжня епідемія пивного алкоголізму в Європі. Його прояви виявилися важчими за горілчаний, та й розвивається він швидше. Це дуже добре ілюструється на прикладі Німеччини, де більшість п’яниць страждає саме від пивного алкоголізму, адже пиво вважається тут традиційним національним напоєм.
Пивне сп’яніння справляє хибне враження благополуччя. Пиво навіть не вважають за алкоголь, до того ж його споживання нібито не призводить до таких ексцесів, як п’яні бійки та витверезники (хоча доведено, що й це неправдиве сприйняття). А людина, маючи потяг до пива, не відчуває тривоги, як при потязі до горілки.
Пивна пристрасть впливає на людський організм та на особистість ще згубніше, ніж горілчана. Усі лікарі-наркологи підкреслюють, що боротися з пивним алкоголізмом набагато важче, ніж із горілчаним. Не усвідомлюючи згубної небезпеки, людина не намагається активно боротися з цим. Адже відчувати пивне розслаблення хочеься знов і знов…
Підготував Дмитро ЦАРЕНКО, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *