Президент любить «Венко» більше за Україну?

Між інтересами держави та олігарха Гарант обирає останнє.

– Якщо нас сьогодні не влаштовує прем’єр Тимошенко, то розмови про збереження демократичної коаліції треба припинити, – заявив віце-прем’єр Іван Васюник, коментуючи ситуацію довкола парламентської коаліції БЮТ та НУ-НС. Схоже, що прем’єр не задовольняє багатьох політичних і бізнесових діячів. Не влаштовує, зокрема, тим, що постійно заважає цій так званій «еліті» заробляти шалені капітали, торгуючи стратегічними інтересами держави. Як підкреслив Васюник, навіть долаючи весь час вставляння палок у колеса, уряд «довів, що це – український уряд. Він наважився розірвати кабальну угоду з приводу шельфу. І це – принципово важливий крок до здобуття Україною енергетичної незалежності».
Уряд і справді розірвав угоду, яка позбавляла Україну права на багатства Чорноморського шельфу на користь офшорної компанії «Венко Прикерченська». Але в цієї компанії знайшлися надзвичайно високопоставлені захисники – з числа тих, кому заважає і кого не влаштовує Тимошенко-прем’єр.
Президент Ющенко, який уже звик обходити Конституцію, що не дозволяє голові держави безпосередньо втручатися в економічні питання, за допомогою раніше спланованих рішень РНБО скористався цим битим шляхом і в справі «Венко». Рекомендації Радбезу та виданий на їхній підставі указ Президента зобов’язали уряд поновити угоду з компанією «Венко Прикерченська». Деякі експерти назвали це рішення таким, що містить ознаки політико-комерційного лобіювання.
Подібні оцінки мають серйозне підґрунтя, адже, скликавши засідання РНБО на захист інтересів «Венко», Президент призначив головою комісії з врегулювання спірних питань Раїсу Богатирьову, секретаря Радбезу і давню партійну соратницю Ріната Ахметова. З боку Президента це був надзвичайно відвертий крок: керівництво «Венко Прикерченської» навіть не приховує, що представляє бізнес-інтереси того ж таки Ахметова (донецький мільярдер через свій концерн СКМ є власником Донбаської паливно-енергетичної компанії, яка безпосередньо задіяна в проекті «Венко»). Тобто, призначаючи пані Богатирьову перевіряти законність бізнес-проекту пана Ахметова, Президент України навіть не намагався приховати, що ні про яку об’єктивність комісії взагалі не йдеться. Мова ж бо виключно про те, щоби не дати урядові зламати таку розкішну та прибуткову комбінацію, якою є угода з «Венко» на право розробки надр Прикерченського шельфу.
Тому нікого й не здивували прогнозовані висновки комісії Богатирьової (як до речі й усі рішення РНБО при Президенті Ющенку): і конкурс, і угода з «Венко» – законні, чисті й бездоганні. Ще б пак! Адже йдеться про шельф, який містить 1,5 трильйони кубометрів газу. До чого тут Україна з її енергонезалежністю, коли йдеться про такі гроші?..
Експерти роблять висновок, що уряду викручують руки заради інтересів однієї комерційної структури. Справа «Венко Прикеченської» – незаперечне свідчення політичного зближення Ющенка й Ахметова, внаслідок чого Президент відверто захищає комерційні інтереси українського мільярдера.
Повертаючись до цитованої вже промови Івана Васюника, додамо, що в результаті такого політичного союзу, «за іншої коаліції та іншого уряду, енергетичну незалежність України буде поховано». Втім, Президента подібні «дрібниці», вочевидь, не турбують, оскільки він вирішує свої, важливіші питання?..
Дмитро ОСТАПЕНКО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *