погляд

Як порівняти великих?
Ви голосували за найбільшого українця? Коли так, розкажіть, як порівняти Шевченка і Амосова, Ярослава Мудрого і Лобановського, Бандеру і Сковороду? Звичайно, кожен з них  прославив Україну, але порівнювнювати їх між собою – ледь не тупість. Дивно, що організатори, розумні ніби люди, не здогадалися визначити найкращих за категоріями – спортсмен, учений, політик, митець. Отримана сотня нагадує вінегрет з живих і мертвих. Деякі мають сумнівне відношення до України, на кшталт Леніна, але принаймні, можна повірити, що народ за них голосував. Інші, наприклад Іван Кожедуб чи Іван Пулюй, відверто  вписані кимось з авторів, оскільки більшість навіть не знає, хто це. Образливо за Леоніда Каденюка, який взагалі не потрапив до сотні, певно у нас кожен другий – космонавт. Натомість туди дивним чином потрапив директор Маріупольського комбінату ім. Ілліча
п. Бойко.
Коли ж припустити, що автори проекту були чесними, то стає ще сумніше. Склалося враження, що видатні українці – переважно політики, до яких додано потроху акторів, письменників, спортсменів і вчених. А от композиторів, крім Лисенка, не було, художників – лише двоє – Катерина Білокур та Ілля Рєпін (українець?). Навіть автори державного гімну не стали Великими.
Але найцікавіше у
проекті – так звана Рада експертів, уявно – незалежних. Десятеро людей, троє з яких потрапило до переліку Великих (Кравчук, Симоненко і Лук’яненко), один син Великого (Тарас Чорновіл) та екс-дружина Великого Блохіна (Ірина Дерюгіна) по черзі коментували вибір народу. Причому, п. Дерюгіна та Великий українець Симоненко – російською мовою. Коментар зводився до того, що люди пам’ятають своїх героїв (колір героя змінювався залежно від коментатора) і того, що про себе говорити якось незручно…
Залишається сподіватися, що фільми про десятку найукраїнців, які побачать екран, будуть кращої якості. А організатори здогадаються, що кожен з десяти – найбільший. У своїй галузі…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *