Чому винні ми, а не хтось інший

Плачевна статистика виголошує: «Прокидайтеся!»

Незважаючи на те, що Україна географічно розташована в Європі й що ми встигли вже підписати угоду про Асоціацію з Європейським Союзом, статистика міжнародних рейтингів показує: за рівнем соціально-економічного розвитку Україна може увійти хіба що в Африканський Союз. Ось кілька витверезних фактів:

  1. Щороку населення України скорочується приблизно на 300 тис. осіб, що дорівнює населенню середнього європейського міста, скажімо, такого, як Флоренція.
  2. Середня тривалість життя в Україні на 10 років менша, ніж у розвинених країнах.
  3. У рейтингу країн, найбільш сприятливих для народження дитини (Where-to-be-born Index), Україна посідає 78 місце з 80. До прикладу, Сирія посідає в ньому 73 місце.
  4. У Києві  на рік у середньому працюють на 292 години більше, ніж у Парижі. При цьому продуктивність праці утричі нижча ніж у Білорусі, учетверо – ніж у Європі і в 6,5 раза – ніж у США.
  5. За даними МВФ, за період від 1993 до 2013 року зростання реального ВВП склало 0%.
  6. Від 1991 року Україна втратила 1/5 частину економіки.
  7. 7. За критеріями ЄС, лише 5% населення країни можна віднести до середнього класу.
  8. За Індексом конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index) Україна посідає 76 місце зі 144.
  9. 20 млн. працездатного населення України виробляє експортної продукції на $35 млрд. менше, ніж дохід компанії IBM, де працює 431 тис. співробітників.
  10. Щорічний відплив прибутку з України оцінюється у $8 млрд.
  11. Щорічний дефіцит зовнішньоторговельного балансу оцінюється приблизно у $15 млрд.
  12. У рейтингу країн за рівнем захисту прав на приватну власність Україна посідає 135 місце зі 144.
  13. За рівнем корупції Україна – 118-та у світі зі 144 країн-учасниць рейтингу.
  14. За рівнем привабливості податкового законодавства для іноземних інвесторів Україна посідає 137 місце.
  15. У структурі експорту сировинна економіка становить 57%.

 

Ми накопичили величезний вагон проблем і численні борги

Статистика – це не мертві цифри, а стисле відображення реалій української економіки та соціального сектору, ключовими проблемами в яких є:

  1. Гостра нестача кваліфікованих фахівців у системі державного управління.
  2. Нарощування імпорту продукції й послуг замість налагодження національного виробництва.
  3. Регуляторна політика держави спрямована на знищення малого та середнього бізнесу.
  4. Національні компанії не конкурентоспроможні.
  5. Велика кількість іноземних кредитів, які збільшують зовнішній борг
  6. Небажання державних кланових еліт проводити реальні реформи. Як наслідок – консервація неефективної системи державного управління та відсутність внутрішнього попиту на інновації
  7. Система спрямована на стимулювання чиновників до корупції. До їхніх інтересів не входить створення інноваційної, конкурентної економіки та прозорого державного апарату, бо за такої системи їхні капітали й методи накопичення (а відтак і вплив) опиняться під загрозою.

Вирішення – в економічному патріотизмі

Вирішенням проблем, якими переповнені буквально всі сфери держави, повинні стати ідеологія економічного патріотизму й принцип меритократії (влади компетентних) як у сфері державного управління, так і в бізнесі. Ось що це означає на практиці:

  1. Відмова від руху за інерцією. Держава не пасивний спостерігач, а форвард у створенні умов для розвитку й зростання суспільства.
  2. Побудова україноцентричної державної моделі, якою керуватимуть професійні чиновники та компетентні політики.
  3. Підзвітність влади громадянам.
  4. 4.Розвиток науко- та інтелектуальномісткого виробництва.
  5. Створення умов для імпортозаміщення та збільшення виробництва із великою додатковою вартістю.
  6. Тимчасове звільнення від податків для малого та середнього бізнесу.
  7. Надання кредитів для стимулювання експорту.
  8. Ліквидація регуляторних бар’єрів. Регулювання тарифів на користь національного виробника.
  9. Розбудова інфраструктури, забезпечення державних заказів і прозоре проведення тендерів.
  10. Розвиток і модернізація системи освіти на основі передових міжнародних стандартів.

У підсумку варто зазначити…

Ми можемо звинувачувати у своїх невдачах агресивну політику Росії або надто високу вимоги Європейського Союзу, та перш за все давайте подивимося у дзеркало на самих себе. Сьогодні політичне керівництво країни, посилаючись на важкі часи й воєнну інтервенцію Росії, ні пересічні громадяни, навіть в особах пенсіонерів, які й далі голосують за гречку, не мають права гальмувати соціально-економічні трансформації, які є гострою потребою для виживання й розвитку держави.

Зростання рівня громадянської свідомості, створення унікальної національної ідеї, здатної об’єднати західні й східні регіони країни навколо спільних цілей, а також викорінення клановості у бізнесі й політиці є запорукою створення правової держави й проведення ефективних реформ не на словах, а на ділі.

За матеріалами відеоролика створеного Інноваційним парком BIONIK HILL

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *