БІСЕРНА ЛЕЛІТКА

Як героїня Ольги Кобилянської Тетянка з «У неділю вранці  зілля копала», Оксана Каменецька любить себе прикрашати – яскраво, вишукано, ексклюзивно. Прикраси буковинки з бісеру та натуральних каменів «зривають  очі» перехожим і ваблять охочих і собі придбати подібну розкіш. Оксана  Анатоліївна нікому не відмовляє – вона навчає, як власноруч кожна жінка може створювати для себе оте неповторне «обрамлення», що увиразнює її «зміст», підкреслює  індивідуальність.За чотири роки, відколи існує «Імперія бісеру», заснована пані Оксаною, вдруге маємо добру нагоду  познайомитися з набутками її вихованців.  Досить завітати  до Художнього музею, де розгорнута виставка прикрас майстринь, які пройшли школу  бісероплетіння. Враження – святкове  й захопливе.
Прикметно, що  гурток, де отримували початкові навички  створення прикрас, поступово перетворився на жіночий клуб за інтересами.
– Двох років достатньо, аби  опанувати мистецтво  створення прикрас, – розповідає пані Оксана. – Але  наші віртуози відвідують заняття і далі заради спілкування, відпочинку від буденних  справ, обміну цікавими ідеями.
Відкрити красу блискучих леліток (саме так  буковинці називали бісер) можна в різному віці. І в 65 ( вік найповажнішої учениці студії), і в  9 років, як це сталося з Настусею Мітченко – наймолодшою учасницеюі гуртка. Хтось знайде перший імпульс до майбутнього захоплення в традиційній буковинській бісерці ( викладеному цятками пасхальному яйці), інший – у бабусиній густо зацяткованій ружами сорочці, ще когось надихне барвиста мережана силянка  чи  яскравий узірчатий гердан, а  дехто пригадає свої дитячі спроби  створити першу  прикрасу на безіменний пальчик  і зап’ясток з м’яких різнокольорових дротиків…
Пані Оксана  черпає теми, кольори й форми в природи. Оскільки живе в Кам’яній  Сторожинецького району, слухає «підказки» осені, весни, літа й  зими. Як у доборі кольорів, так і матеріалу. Адже бісер одного кольору, але різної форми (продовгуватий,  круглий, опуклий, «рублений») і фактури (шліфований, матовий, прозорий) дає різні образно-естетичні ефекти.  Коли ж «розбавляти» колір відтінками чи ж додавати конт­расту – матимемо такий  простір для фантазій!
Оксана Каменецька навчилася цього прекрасного ремесла в  Туреччині, куди торують шлях сучасні заробітчанки. Буковинка привезла з-за  кордону не тільки захоплення, яке стало частинкою її життя  і яким щедро ділиться з однодумцями, а  й свою «половину».
Муратові   подобається  хобі дружини. А  син Урджан (у перекладі з турецької – «душа, яка приносить щастя») просто радіє, яка щоразу по-новому гарна  його мама, коли надягає нову  прикрасу. Ну просто лелітка!
Олена ЧАЙКА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *