Схиблена логіка або Про фіктивну заборгованість чернівчан за тепло

«Чернівцітеплокомуненерго» – кістка в горлі споживача. На його дії скаржаться як підприємці, так і ОСББ та житлові кооперативи. Люди не розуміють, за що вони повинні платити гроші, бо двоставковий тариф на тепло не лише несправедливий, але й незаконний.

У ст. 19 Закону «Про теплопостачання» чітко записано: «Споживач сплачує лише за ФАКТИЧНО ОТРИМАНУ теплову енергію». Інакше міркує виконком міської ради, ухвалюючи розміри тарифів, не погоджені з громадою. У хитромудрій арифметиці комунальників розібратися не під силу навіть кваліфікованим юристам та економістам. А все тому, що тепловик-монополіст перебуває під «дахом» мерії, якій прозорі та зрозумілі тарифи абсолютно не вигідні.

Довідка:
Від 1 січня 2009 року для юридичних осіб і населення запроваджено двоставковий тариф. Згідно з цим рішенням, ті, в чиїх будинках встановлені лічильники тепла, вимушені сплачувати за отримане тепло за показами лічильника та ще й плату за приєднану площу. Розрахунок надзвичайно простий: згідно з формулою на кожну квартиру вираховується коефіцієнт проплати за отримане тепло плюс за кожен метр площі квартири люди змушені сплачувати ще по 1,21 грн. І сплачуються ці гроші щомісяця, впродовж року.

Згідно з офіційною версією ці кошти йдуть на утримання в неопалювальний сезон мереж, виплату зарплати, планові ремонти тощо. Усе це, безперечно, необхідно робити систематично. Але як пояснити людям, що, не отримуючи тепла, вони змушені платити за якийсь віртуальний ремонт?

Міська влада, роками агітуючи громадян об’єднуватись в будинкові комітети (ЖБК, ОСББ), однією рукою буцімто робить послугу людям, а іншою – залізає до кишень чернівчан.

За згаданим рішенням виконкому споживач централізованого опалення змушений сплачувати за кожний квадратний метр належної йому площі, незалежно від того опалюється вона взагалі, чи ні, що прямо суперечить вимогам ст. 19 Закону «Про теплопостачання», яким на споживача покладений обов’язок щодо оплати фактично отриманої теплової енергії.

До того ж, ця теплова енергія рахується не в метрах квадратних, а в гігакалоріях. Саме це нагадав теплокомуненергетикам Антимонопольний комітет, який у своєму рішенні зазначив: «для споживачів теплової енергії… обидві складові двоставкового тарифу (як умовно-постійна, так і умовно-змінна) повинні визначатися з розрахунку вартості 1 Гкал/год, а не на 1 кв. м. приведеної площі». МКП «Чернівцітеплокомуненерго», зловживаючи своїм монопольним становищем, порушило порядок формування тарифів, а міськвиконком, не довго думаючи, їх… затвердив.

Міська рада як орган, уповноважений територіальною громадою управляти та розпоряджатися комунальним майном, фактично усунулася від контролю за діяльністю комунальних підприємств. Незважаючи на рішення АМКУ, «Теплокомуненерго» продовжує виставляти рахунки до сплати за «приєднання теплового навантаження», чим створює фіктивну заборгованість підприємств і громадян міста.

Тариф менший – плата більша

Розповідає Галина ЛІЩУК, голова правління ЖБК-11 що на вул. Салтикова-Щедріна, 38:

– Тарифи на тепло почали збільшувати ще від 2006 року. В тих будинках, де є лічильники, вартість тепла підняли на 9%, порівняно з тими, в кого їх немає. Згодом ще на 1,5%. Потім від 1 січня 2009 року ввели двоставковий тариф. І з’ясувалося, що в тих будинках, де є лічильники, плата зросла в 3, а то і в 4 рази!

Ідея встановлення лічильників тепла полягає в тому, щоби заощадити кошти для ремонту будинку і заміни комунікацій. Насправді ж люди, встановивши власним коштом лічильники та об’єднавшись у будинкові спільноти, зобов’язані сплачувати за тепло більше, аніж їхні сусіди!

Що цікаво, у договорі з «Теплокомуненерго» зазначено, що зміна розміру оплати (!) за спожите тепло не обговорюється, оскільки затверджується міськвиконкомом. Проте впровадження двоставкового тарифу – це зміна не розміру, а форми (!) оплати, що фактично є порушенням умов договору.

Сьогодні вартість 1 Гкал для ЖБК зменшена до 140 грн, але за 2-кімнатну квартиру доведеться додатково сплатити ще майже 66 грн за приєднану площу, чи то пак, як зазначено в тарифі, абонплату. Тим, хто має 3 або 4 кімнати, доводиться платити й по 100 грн щомісяця. Таких квартир у Чернівцях тисячі. Нехитра математика засвідчує: не подаючи тепла, комунальники отримують мільйони «навару».

– Ми ходимо інстанціями від січня, – продовжує Галина Ліщук. – Писали листи до мерії і «Теплокомуненерго». Але нам не відповіли. З інспекції з контролю за цінами надіслали відписку у три рядочка, з прокуратури через тиждень прийшла відповідь, що усе законно. Зверталися й до Києва, але звідти скарги, як відомо, повертаються на місця і все починається спочатку.

До нашого будинку тепло подали 16 жовтня. Ми вирахували, що за 4 дні опалення в день набігає 1,2 Гкал тепла. Тобто, за місяць з одного квадрата площі у нас буде тариф більший удвічі. Це при тому, що на вулиці плюс 10. Якщо ж температура знизиться до мінус 10, то з 3-кімнатної квартири доведеться платити майже 600 грн. І це без урахування плати за приєднану площу!

Ми зверталися щодо ціни за 1 Гкал до Меленчука, директора «Чернівцітеплокомуненерго», але розрахунку вартості тепла так і не отримали. У 2008 році ціна за Гкал тепла була 180 грн. Це при одноставковому тарифі. Від 1 січня цього року запровадили двоставковий. Ціна за Гкал зменшилась до 140 грн, плюс 1,21 грн за приєднану площу. Ми сплачуємо за умовами старого договору, а тепломережа кожного місяця надсилає борг. Хоча я плачу більше, ніж торік!

Курйоз у тому, що ми не можемо отримувати тепла менше, ніж ті будинки, де немає лічильника, але сплачуємо більше. Я можу лише перекрити подачу тепла до будинку, але тоді зменшиться температура в квартирах.

Ми за формулою вираховуємо, скільки кожна квартира сплачує з урахуванням площі, – продовжує розповідь п. Галина. – На котельні, яка нас обслуговує, немає аналогічного теплового лічильника. Яким чином вони вираховують подачу тепла і скільки його насправді отримують будинки, де немає лічильників, незрозуміло. Діють на зразок середньої температури хворого по лікарні. Системного підходу до кожного окремого будинку немає.

Доки у нас не було лічильника тепла, тепломережа укладала договір з кожним мешканцем окремо. Тепер же договір укладено з юридичною особою, тобто з ЖБК. У нас мешкають пільговики: діти війни, інваліди, багатодітні родини тощо. Тепломережа вимагає у договорі попередньої оплати за тепло.

Якщо у мене в будинку 20% пільговиків, бухгалтер нараховує плату за тепло з урахуванням пільг. А ці 20% субвенції від держави для пільговиків фактично сплачує кооператив, оскільки держава виділяє ці кошти із затримкою. Якщо держава півроку не повертає ці гроші, то ми сплачуємо зі свого рахунку, наприклад з квартплати. Водночас держава повертає гроші лише у випадку, коли в мешканців цього ЖБК є борг за тепло. Однак, якщо є борг перед «Теплокомуненерго», то вони не дадуть тепла. Коло замкнулося.

Нас не залучають ні до формування тарифу, ні до громадського обговорення його. Натомість було створено проект рішення, в якому йдеться, що виконавцем послуг в ЖБК є… ЖБК (вода, світло, тепло). Я сама з собою заключаю договір на подачу тепла і на ремонт мереж! Фактично ж я можу бути лише замовником, а не виконавцем. Нехай до тарифу включать виконання послуг (ремонт, обслуговування). Але структуру тарифу тепломережа нам не показує.

Якщо раніше усі мешканці користувались послугами абонвідділу (це тисячі людей), то сьогодні лише десять – керівники будинкових об’єднань. Але в тарифі й зарплата і абонвідділу, і інших працівників включена (касові, банківські, рентабельність). Моєму ж бухгалтеру ніхто додатково не доплачує за роботу, яку має виконувати «Теплокомуненерго».

Я – лише замовник послуг, але чомусь на мене перекладають частину обов’язків. Будинок не є моєю власністю. Скільки мешканців – стільки й власників. На якій підставі я можу укладати із мешканцями договори?

Ось така ситуація зі споживачами тепла – ЖБК та ОСББ. А в спілкуванні теплокомуненергетиків з підприємцями проглядаються ще більші апетити. Та про це в наступному числі «Версій».

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *