Традиції – фінські, гостинність – буковинська

Пропонувати відпочивальникам будь-якої години дня і ночі чай та каву, подавати їжу у великих тарілках, не встановлювати «комендантської години»… Цьому буковинських газдів Вікторію та Іллю Чорнеїв навчили… фінни. Саме вони десять років тому допомогли відкрити у Виженці першу на Буковині садибу зеленого туризму.

Тепер тут відпочивають туристи з усього світу. Бажаючі ще й вчаться варити справжній гуцульський бануш.   

– Коли у 2000 році дізналися про те, що фінни започатковують на Буковині програму підтримки сільського зеленого туризму, вирішили спробувати, – розповідає Вікторія Чорней. – Хата в нас простора, тож спочатку приймали гостей там. У рамках програми отримали півтори тисячі доларів на будівництво санвузла: туристи відтоді мали усі зручності.

Перед відкриттям садиби для туристів Вікторія Михайлівна поїхала переймати досвід в іноземців – чехів і словаків. Там навчилася по-європейськи оздоблювати стіл. Каже, коли повернулася, у першу чергу придбала великі тарілки, до яких кладе і гарнір, і м’ясо і салат.

– Якось приїхало стільки гостей, що нам з дружиною довелося спати… у коморі, – пригадує Ілля Чорней. – Тоді й вирішили будуватися. При чому фінни ж підказали, що у горах найкраще зводити дерев’яну садибу. Вона екологічно чиста і дуже затишна.

Ескізи майбутнього дерев’яного будинку для відпочивальників Вікторія Михайлівна малювала сама. Під будівництво віддали частину городу. Галявину поруч засіяли зеленою травичкою. Вийшла справжнісінька оаза поміж високих гір.

– Коли до нас приїхало подружжя канадійців, їм дуже сподобався бануш, який готує дружина, – каже Ілля Георгійович. – Вони кілька разів спостерігали за тим, як його готувати. Через місяць написала нам лист з Канади, що тепер уже їхнім банушем захоплюються всі знайомі.

– За десять років я вже звикла, що в нас постійно є гості. Коли ж випадають день-два без туристів, сумно стає, – щиро зізнається Вікторія Михайлівна. – Тішуся, коли людям у нас подобається. Дуже люблю, коли гості просять добавки. Ніколи не беру за це грошей, а лише кажу – на здоров’я!

Олена БУКОВИНСЬКА, «Версії»   

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *