Франц ФЕДОРОВИЧ: «Нова «мінімалка» зменшила реальну середню зарплату й виштовхала багатьох українців за межі соціальних гарантій»

Розмова  з аналітиком і експертом «Версій» з економічних питань, політиком, головою Асоціації виробників Буковини, засновником Фонду «Подаруй дитині життя», що опікується дітками, хворими на рак, Францом Федоровичем про те, чого не хоче бачити наш уряд і що він замовчує.

 

– За останні три роки уряд підняв мінімальну заробітну плату більш ніж утричі, тож, зрозуміло, він звітує про позитиви як в економіці, так і на ринку праці. Натомість експерти висловлюють протилежну думку. Ви – бізнесмен-виробничник, ваша точка зору?

– Як на мене, то в Україні після підняття «мінімалки» ніхто не цікавився ринком праці, точніше, змінами на ньому. Та, на щастя, маємо відкриті статистичні дані. А вони, мушу сказати, свідчать про доволі небезпечні тенденції. Після підняття мінімальної зарплати приватний сектор не поспішив підняти немінімальні зарплати. Натомість доходи ФОПів (фізосіб-підприємців) чомусь динамічно зростають і досі. Гадаю, тут йдеться саме про схему, коли працівників оформляють ФОПами, тобто фізичними особами-підприємцями. От і виходить, що своїми діями уряд позбавив соціального захисту вже сотні тисяч українців.

Хочу звернути вашу увагу, що на цю тему дуже грамотно пише унікальний безкоштовний контент VoxUkraine. Він об’єднує найкращих економістів і доносить свої ідеї до десятків тисяч співвітчизників, хоча при цьому нікого не лобіює. Зрештою, на їхньому сайті немає реклами. Один із авторів VoxUkraine – Тетяна Тищук. Висновки з її дослідження у публікації «Висока мінімалка до ФОПа доведе, або Хто в Україні став більше заробляти» цілком розділяю.

Розвиток економіки ніяк не наздожене зарплатню…

Як відомо, від 1 січня 2018 року мінімальну зарплату підвищили ще на 523 грн, і тепер вона становить 3723 грн. Якщо співвідносити з темпами інфляції, це найвищий рівень мінімальної зарплати за весь час існування гривні. Згадаємо, у січні 2014 року «мінімалка» становила 1218 грн. Якщо перерахувати її в цінах грудня 2017-го, то ті 1218 грн будуть  еквівалентні нинішнім 2786 грн.  Хочу підкреслити, що цифри взяті із джерела «Держстат, rada. Zakon.ua»

 Якщо перерахувати мінімальну зарплату січня 2014-го в цінах грудня 2017-го, ті 1218 грн будуть  еквівалентні нинішнім 2786 грн.

І зовсім не тішить те, що динаміка підвищення мінімальних стандартів оплати праці значно випереджає темпи відновлення економіки: 2017-го показник українського ВВП був на 12% меншим від 2013-го. Після падіння на 16% 2014-2015-го у наступні два роки відновлення є досить повільним – у середньому трохи більше за 2% на рік.

За висновками Міжнародної організації праці (МОП), зміна мінімалки впливає на рівень зарплат в економіці в цілому та призводить до змін у формальній та неформальній зайнятості, продуктивності праці тощо. Тож теоретично бізнес може реагувати на зміну мінімальної зарплати двома способами: або компенсувати таке збільшення оптимізацією зайнятих людей, або запроваджувати технології, які дозволяють використовувати менше найманої праці.

 Негативні впливи на ринок праці   

– Я так розумію, що в Україні це питання – вплив зростання «мінімалки» на ринок праці – не вивчалося і не досліджувалося. А як у світі? 

– Про МОП я вже сказав. Більше того, вплив змін мінімальних зарплат на безробіття не завжди очевидний. І це підтверджується дослідженнями багатьох світових авторитетів у галузі економіки. Так, видання «Business Insider» проаналізувало цифри останніх 17 років і дійшло висновку, що у Великій Британії  підвищення мінімальних зарплат відчутно не вплинуло на рівень зайнятості. А Нобелівський лауреат у галузі економіки Гері Беккер навпаки стверджував, що збільшення мінімальних зарплат скорочує зайнятість низькокваліфікованих працівників. Нещодавні дослідження Джонатана Меєра та Джеремі Веста засвідчили: наслідком підвищення мінімальної зарплати є зниження темпів створення нових робочих місць. Причому, б’є це перш за все не лише по працівниках із низькою кваліфікацією, а й по людях молодих, які вперше виходять на ринок праці. А дехто з дослідників передбачив, що за підвищення мінімальної зарплати кількість робочих місць для працівників з низькою кваліфікацією помітно скорочується за 2 найближчі роки. З’ясовано також, що у світі компанії, які змушені підвищувати зарплатні виплати, переходять на залучення безкоштовних працівників: скорочується кількість робочих місць для молоді та збільшується кількість інтернів.

За узагальнення досліджень стосовно мінімальних зарплат у світі взявся Олександр Жолудь, головний експерт Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ. У статті  «Мінімальна зарплата: історія шляхетної ідеї та її неоднозначне сьогодення» він детально усе це розписує. А провідний науковий співробітник – координатор проектів в Інституті економічних досліджень та політичних консультацій – Олександра Бетлій розглянула різні ефекти впливу мінімалки в Україні та з’ясувала, що підвищення стандартів оплати праці може спричинити переведення працівників на часткову зайнятість, скорочений робочий день, збільшення частки працівників, що перебувають у неоплачуваних адміністративних відпустках, тощо. Зрештою, саме це в Україні і сталося. Хочу ще раз афішувати контент VoxUkraine, адже саме там були нещодавно опубліковані останні дві згадані мною статті.

– То проти законів економіки не попреш, чи не так?

– І ситуація в Україні це яскраво демонструє. Міністр соцполітики п.Рева  звітував  наприкінці минулого року, що збільшення рівня мінімальної зарплати  призвело до детінізації зарплат і  зменшення кількості людей, які отримують мінімалку. Він мав, мабуть, на увазі «ефект маяка» (lighthouse effect) – явище, коли відома мінімальна зарплата є для працівників орієнтиром, за яким, на їхню думку, має визначатися розмір зарплати в неформальному секторі. На жаль, цього, як на мене, не сталося.

Купівельна спроможність середньої немінімальної зарплати падає

А ще у так званому досягненні уряду є зворотний бік. Рівень середньої зарплати, з урахуванням інфляції, залишився майже без змін, а подекуди і впав. Хоча номінально середня офіційна зарплатня в Україні від  2013 по 2017 рік і зросла від 3265 до 6953 грн (станом на листопад), та все це зростання «з’їла» інфляція. А мінімалка, навіть з урахуванням інфляції, зросла на 47%. Це означає, що середня зарплата тих, у кого вона більша за мінімум, зростала повільніше, ніж ціни, – та в реальному вимірі знизилася.

– Отже, урядовці, приймаючи рішення, повинні враховувати, що приватний сектор працює за реальними законами економіки. І його реакція на зміну мінімальної зарплати принципово відрізняється від реакції державного сектору, де все зводиться до перерозподілу бюджетних коштів…

– Як бізнесмен скажу, що приватники намагаються оптимізувати свої видатки, аби вижити в умовах кризи та залишитися конкурентоспроможними.

– Саме це й штовхає їх до виплат зарплати «у конвертах» та переведення працівників на ФОПів?

На жаль. А для українців це означає, що робочих місць, які дають соціальні гарантії – відпустки, лікарняні тощо –  на ринку праці ставатиме все менше.

Та негатив від використання компаніями ФОПів і зарплат «у конвертах» полягає не тільки в цьому. На ринку фактично виникає, як кажуть молоді економісти, «поганий статус-кво». Бо тим, хто такі схеми використовує, це дозволяє значно зменшити собівартість. У решти компаній і фірм, які офіційно працевлаштовують своїх співробітників, за інших рівних умов собівартість буде суттєво більшою. Тож вони програватимуть конкуренцію тим, хто оптимізує витрати через ФОПи та «конверти». Відтак сама ситуація штовхає фірми на використання ФОПів.

– Вам не здається, Франце Карловичу, що зарплати так шалено ростуть (при цьому ще й шалено девальвують!), бо вже практично стартували президентські й парламентські вибори, які відбудуться 2019 року?  

– А ви згадайте: підняття зарплат перед виборами стало практично обов’язковим. Влада заграє з людьми, бажаючи переконати їх, що вона про них дбає. Хоча від підняття мінімальних зарплат завжди виграють тільки працівники державного сектору, але це – практично третина всіх працюючих. Доволі значна частина електорату, погодьтеся.

Натомість розвиток економіки вимагає інших підходів. Зміни стандартів оплати праці потребують аналізу витрат і вигод ще й приватного сектору. Бо економічно необґрунтоване підвищення викидає мільйони українців за межі соціального захисту, тобто за паркан цивілізованого ринку праці, де вже немає соціальних гарантій. А це, на превеликий жаль, крок назад…

Людмила  ЧЕРЕДАРИК, «Версії»  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *