Чи далеко до кінця?

Фінансова криза триває. «Версії» продовжують оперативно відстежувати ситуацію на фінансових ринках України та Буковини.

Економіка в коллапсі

Банки почнуть виходити з кризи лише на початку 2009-го, промисловість – не раніше, ніж через рік. Провідні швейцарські економісти Арно Леклерк та Карен Асланян, які керують найстарішим банком Женеви «Lombard Odier Darier Hentsch & Cie», склали прогноз економічного розвитку для України на найближчі роки. За 210 років цей банк жодного разу не мав фінансових труднощів, тож до його спеціалістів варто прислухатися.

Про банкрутства банків:

Масові банкрутства фінансових установ залежатимуть від того, чи захоче Нацбанк підтримати системоутворювальні великі банки («Ощадбанк», «Укрексімбанк», «Аваль», «Приватбанк» тощо.)

Головне – розв’язати проблему банківської ліквідності, тобто можливості банку А взяти кредит у банку Б. Це звичайна практика за нормальних умов, але, коли банк Б нікому не дає грошей, уже неважливо, як працював банк А: в нього в будь-якому випадку будуть проблеми.

Поширюється думка, що відмова від беззаставних кредитів – 100-відсоткова гарантія безпеки. При цьому чомусь скромно замовчуюють, що під час кризи застава знецінюється або ж взагалі стає неліквідною (її неможливо реалізувати – ред.).

Багато українських банків брали дешеві кредити за кордоном. Коли іноземні установи почнуть «відтягувати» свої кошти назад, вітчизняні неминуче зіткнуться з недостатньою ліквідністю.

Про дефолт і стабільність:

Україна чи Росія не оголосять себе банкрутами. Їхні економіки зможуть вистояти. Це – однозначно.

У фінансовому світі стабільність настане не раніше 2009 року. Щодо виробництва, то про нормалізацію поки що не йдеться. Промисловість наразі лише входить у рецесію (період кризи і застою), яка триватиме не менше двох років. Коли ж фінансові ринки й далі «труситиме», то й підйом виробництва станеться ще пізніше.

Як зберегти гроші?

У розвинутих країнах люди переважно купують короткосторокові державні цінні папери (їхній вітчизняний аналог – облігації внутрішньої державної позики). Вони приносять стабільний, але дуже маленький дохід. Люди більш заможні придбавають акції великих стабільних підприємств, переважно харчової, фармацевтичної промисловості, компаній, які випускають побутову хімію та дешеву косметику. Тобто, вигідно вкладати у ті підприємства, попит на продукцію яких є стабільним: – з автом можна й почекати, а їсти хочеться завжди.

Дехто придбаває золото і діаманти. Це доволі надійні активи, однак, на відміну від цінних паперів, вони різко підскочили в ціні й не кожному по кишені.

У якій валюті?

Курс валют – найбільш непередбачуване явище. За логікою, оскільки криза у США почалася раніше, там вона раніше й закінчиться. Крім того, американська економіка більш гнучка й мобільна, що надає їй додаткові шанси. З іншого боку, у США – колосальний дефіцит бюджету. Все ж таки ризикнемо припустити, що долар оговтається швидше.

Кого звільнять?

Під час будь-якої кризи найбільше страждають так звані «перегріті» галузі. У 70-х була криза нафтових компаній, на початку 2000-х закривалися інтернет-фірми. Нині найбільше безробітних з’явиться серед банківських службовців, металургів, будівельників. Інакше кажучи, там, де прибутковість «зашкалювала» на 100 і більше відсотків. Тому динаміку й структуру безробіття прогнозувати найлегше. Треба лише знати, в яких галузях отримують надприбутки.

Для подолання кризи й підвищення зайнятості найефективніший вихід – громадські роботи, коли безробітних обов’язково залучають до прибирання, будівництва нових соціально-значущих об’єктів тощо. Таку ефективну практику запровадив Франклін Рузвельт під час Великої економічної депресії 1929-1932 років.

Наслідки:

Світова фінансова система докорінно зміниться. Після кризи частину банків націоналізують, інші – об’єднаються. Може змінитися навіть чинна Ямайська валютна система, тобто долар вже не буде головною міжнародною розрахунковою одиницею. Уряди повернуться до жорсткого державного регулювання.

Довідка:

Ліквідність (екон.) – здатність будь-яких активів швидко перетворюватися на гроші. Найліквіднішим активом вважається готівка, середньоліквідними – непогашені боргові зобов’язання, неліквідними – виробничі запаси й нерухомість, бо треба найбільше часу, аби їх продати.
Валютна система – загальноприйнята у світі методика, за якою держави забезпечують цінність своєї грошової одиниці, формують грошові резерви, проводять міжнародні розрахунки тощо. Нинішня валютна система називається Ямайською, оскільки угода про неї підписана 1976 року на Ямайці.

НБУ порахував, що…

Минулого місяця обсяги депозитів у гривнях зменшилися на 9,2 млрд. або на 2,7% і склали 330,9 млрд. грн. (у вересні було 340,1 млрд. грн.). Депозити фізичних осіб зменшилися на 4,1% – до 196,0 млрд. грн, юридичних – на 0,6% до – 134,9 млрд. грн.

Обов’язкові валютні резерви комерційних банків становлять на 1 листопада 12 млрд. 712 млн. грн.

Обсяги наданих кредитів за 10 місяців від початку року зросли на 44% і становлять 618,4 млрд. грн, у т.ч. фізичним особам – 232 млрд. грн. Відсоткова ставка за кредитами у національній валюті зросла в середньому від 16,8 до 19,1%, в іноземній – від 12,7 до 12,9%.

У жовтні комерційні банки отримали від НБУ кредити для підтримання фінансового стану у розмірі 29 млрд. 230,16 млн. грн., а від початку року – 93 млрд. 308,26 млн. грн.

Грошова маса в обігу від початку року збільшилася лише на 20,9%)(!) і становить 479 млрд. грн, з яких 146,3 млрд. грн – готівка.

Газовий трейдер Дмитро Фірташ
Газовий трейдер Дмитро Фірташ

Кому криза, кому – нові гроші…

«Group DF», яка належить буковинцю Дмитру Фірташу, підписала угоду про придбання контрольного пакету акцій банку «Надра», повідомила прес-служба фірми. Деталі операції не розголошуються «через конфіденційність угоди». Очікується, що операцію буде завершено протягом кількох тижнів.

Тим часом у ЗМІ розповсюджується інформація про появу в Україні першого банку з українсько-швейцарським капіталом. Його відкриють у січні 2009 року в… Чернівцях і називатиметься він «Буковина». В інтерв’ю газеті «Дело» губернатор Куліш повідомив, що перемовини тривали ще від літа. Партнери досягли згоди під час інвестиційного форуму. 30% капіталу належатиме Чернівецькій ОДА і облраді, 70% – консорціуму швейцарських банків. Їхні назви не розголошуються.

Основним видом послуг буде мікрокредитування розвитку виробничої та сільськогосподарської інфраструктури і транзитних шляхів, створення нових туристичних об’єктів. Українські банкіри не вважають, що «Буковина» стане серйозним конкурентом на ринку, в першу чергу тому, що великі банки починають «кар’єру» зі столиці.

Валерія ПЕПЕЛЯ, економіст

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *