Вода – в землю, гроші – у прірву

Попередній начальник КП «Чернівціводоканал» Михайло Крайс розставляє усі крапки над «і» у переліку проблем водопостачання міста – «раз і назавжди». Ось що пише п. Крайс у відкритому листі до чернівчан.

«На мою думку, громада має знати про все, що діється у місті, в тому числі, про його проблеми. Однак нинішня міська влада намагається приховати недоліки, зокрема, в роботі підприємств житлово-комунальної сфери.

Найперше це стосується проблеми водопостачання Чернівців, яка особливо загострилася через борги за електроенергію, в результаті чого ВАТ «Чернівціобленерго» відключає від електропостачання головну насосну станцію Дністровського водогону.

Борги КП «Чернівціводоканал» мають давню історію. 2008-го, на час мого приходу до керівництва водоканалом, борги становили 17 млн. грн, за рік мого керування вони зросли на 2 млн. грн, а за останні 2 роки – ще майже на 10 млн. грн.

Яка ж основна причина боргів водоканалу? Відповідь надзвичайно проста: щодоби КП «Чернівціводоканал» подає у місто понад 85 тис. кубів води, а до споживачів доходять лише 30 тис. кубів!!! Тобто на кожний отриманий літр води втрачені два, а платити за витрачену електроенергію треба за перекачування всього обсягу! Ці тисячі кубів води, які щоденно витікають у землю, ще й загрожують руйнуванням фундаментів будинків і підземних комунікацій!

І це та правда, яка ретельно приховується від Вас, шановні мешканці. Тобто нинішня міська влада більше тяжіє до принципу «менше знаєш – краще спиш».
Перебуваючи на посаді начальника КП «Чернівціводоканал», я неодноразово й відкрито говорив про справжні цифри втрат, не приховував їх, що багатьом не подобалося.

За час мого керівництва була оголошена справжня війна втратам. Саме тоді створена пересувна лабораторія з пошуку прихованих витоків (один прихований витік із труби діаметром 100 мм призводить до втрат 20 тис. грн на місяць, за собівартістю) та несанкціонованих підключень, яка працювала успішно.

За 2008 рік кількість звернень до громадської приймальні міської ради стосовно проблем водопостачання зменшилася удвічі. Залучення нових технологій для покращення роботи абонвідділу підвищило рівень розрахунків за спожиту воду. Знову ж таки факти: у грудні 2008-го план розрахунків за воду перевиконаний на 60%. І таких позитивних прикладів роботи КП «Чернівціводоканал» можна навести багато. Це були досягнення не мої особисті, а всього колективу, який, отримуючи мізерну зарплату, самовіддано працює на благо нашого міста.

Мої дії щодо оптимізації роботи підприємства, прагнення привернути увагу міського керівництва до потреби в реконструкції застарілої, технічно недосконалої, економічно хибної системи водопостачання зустріли активний спротив, що призвело до мого звільнення і заміни на слухняного керівника з великим досвідом роботи… у податкових органах. Усе залишилось, як було раніше.

Що ж треба зробити, щоби ситуації, аналогічні нинішній, не повторювалися і мешканці міста були завжди з водою та забули про відключення?

Перше: негайно розробити і здійснити заходи для зменшення надлишкового тиску в мережах міста, причому технічно це – нескладна процедура, яка дозволить зменшити витоки мінімум удвічі.

Друге: будівництво Прутського водогону. Ця ідея не нова. Вона розглядалася ще у 1989-1990 роках, коли міським головою був Павло Каспрук, і для неї у передмісті, в Кіцманському районі, зарезервували майже 50 га землі.

Проте з усією відповідальністю заявляю, що ці землі не будуть використовуватися за призначенням. Про це свідчить той факт, що сучасні технології вже не потребують таких площ і для Прутського водогону достатньо земельної ділянки розміром 1 га, а для реалізації проекту за умов стабільного фінансування вистачить двох років. Та й ціна питання про Прутський водогін – не 45 млн. євро, як стверджують владники, а втричі менша!

Закономірно виникає запитання: куди піде кредит на реконструкцію системи водопостачання Чернівців, який обіцяє Німецький банк розвитку KFW за фінансової підтримки спеціального фонду Німецького уряду, і кому потрібна зарезервована земля? Чи можна вірити міській владі, яка за останні роки не має жодного прикладу успішної реалізації будь-якого подібного проекту?

Ситуація з водопостачанням – це ілюстрація загальної системи управління містом, яка поступово склалася за час чотирьох каденцій нині чинного мера. Насправді це – ЗАСТІЙ! Застій у всьому: небажання бачити проблеми, небажання їх вирішувати – а натомість приховування їх за порожніми словами про «європейське місто» та «спільні зусилля». У чернівчан 31 жовтня буде нагода зробити свої висновки щодо того, як нам жити далі».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *