Уріель Бірнбаум – велика особистість…

З колекцій Чернівецького художнього музею

У Чернівецькому художньому музеї поміж цінних книг з бібліотеки Опанаса Шевчукевича є два рідкісних видання 1920-х років з численними  ілюстраціями: «Дзеркало душі» та «Кайзер і архітектор» («Der SeelenSpiegel», «Der Kaiser und der Architekt»). Вони передані до музею 1991 року Яснозором Шевчукевичем. Нині ці раритетні експонати знайомлять чернівчан і гостей міста із творчістю надзвичайно цікавого митця, про якого дуже мало відомо в Україні. Книги створені художником-графіком і поетом Уріелем Бірнбаумом, юні роки якого пов’язані із Чернівцями. Тут він почав малювати, тут з’явилися його перші мистецькі твори. Оригінальна експресіоністична графіка митця з успіхом експонувалася на виставках у Чернівцях після Першої Світової війни. В музеях України твори Уріеля Бірнбаума не представлені. 9 грудня виповнюється 60 років від дня його смерті.

 

Народився Уріель Бірнбаум 1894 року у Відні, виховувався в родині єврейського філософа та письменника Натана Бірнбаума – одного з ідеологів сіонізму, автора терміну «сіонізм», який став назвою громадського руху та означає прагнення євреїв відродити свою державу на Землі Ізраїльській з Єрусалимом і його символом – горою Сіон. Відома і його провідна роль в організації та проведенні 1908 року міжнародної конференції з ідіш у Чернівцях, на якій було оголошено ідіш національною мовою євреїв. Родина Бірнбаумів мешкала в Чернівцях від 1908 до 1911 року  на Dr. Rothgasse, 9 (сучасній вулиці Олександра Доброго).

 

Графік, поет письменник

Уріель Бірнбаум (1894-1956) прожив складне, змістовне та плідне життя. Творчі уподобання митця були пов’язані з графікою, поезією, прозою. Він дуже рано навчився малювати, цікавився літературною творчістю. В родині добре малювали батько та брат Менахем, який теж став художником, але життя його трагічно обірвалося в Освенцимі.

Переїхавши з Чернівців до Німеччини, Уріель 1913 року пройшов короткий курс навчання у художній школі творчого об’єднання «Берлінський сецесіон» (Berliner Secession), що був центром німецького мистецького життя, частина членів якого надавала перевагу експресіонізму. Його педагогом був відомий живописець і графік професор Конрад фон Кардорфф. Важливо зауважити, що характер творчості Бірнбаума  визначала його глибока релігійність. Він прийшов до віри в ранньому віці, надаючи навіть власному імені Уріель особливого значення (Уріель означає: «Бог – моє світло»).  Про це відомо з автобіографії «За одну ніч стати віруючим», яку він написав 1913 року. Молодий митець виклав свої погляди, ґрунтованих на повному підкоренні людини божественній волі, у своїй першій книзі «Віруюче мистецтво» (1919). Віра стала джерелом сили і темою його художньої творості.

 

У 20 років повернувся з війни калікою

На життєву долю Уріеля випали роки Першої Світової війни, під час якої він добровольцем пішов на фронт і був тяжко поранений. Довелося ампутувати ногу, друга залишилася сильно пошкодженою. 1916 року Уріель Бірнбаум уперше бере участь у художній виставці у Відні, куди переїздить з Берліна. Він стрімко розвиває мистецьку активність. Уже 1918-19 роках критики мистецтва помітили його експресіоністичні графічні твори на виставках, про що зазначали у новаторських часописах з мистецтва Австрії та Німеччині. Згодом він почав працювати у низці журналів, зокрема, був ілюстратором у австрійському дитячому виданні «Веселка». Щороку виставляв свої твори у відомих галереях Відня, водночас займаючись і літературною діяльністю. Творчості художника-поета властива любов до природи та почуття гумору. Графічні роботи стилістично тяжіли до експресіонізму та модерну. Митець створює серії плакатів, екслібриси, ілюстрації до казок, серед яких «Аліса у Країні Див» Льюїса Керролла, збірник оповідань Едгара По, біблійні тексти тощо. Графічні твори Уріеля Бірнбаума об’єднані у цикли. Серед них були живописні малюнки кольоровою тушшю, рисунки пером і чорнилом, а також літографії та гравюри.

 

Життя, сповнене духовної та інтелектуальної творчості

В 1920-х роках Уріель Бірнбаум почав ілюструвати власні поетичні збірки, присвячені  досвіду Першої світової. Серед них – «Кінець світу» («Weltuntergang»), а також «На Божій війні» («In Gottes Krieg»),  до якої він створив низку оригінальних графічних малюнків, виконаних у техніці пуантилістики (малювання точками). 1923 року за цю роботу обдарований митець отримав високу австрійську літературну премію Едуарда фон Бауернфельда. Протягом кількох років він працював над серією з 50-ти кольорових композицій біблійного циклу «Мойсей». 1934 року в Амстердамі  відбулася його персональна виставка, яка мала значний успіх. 1939-го, після анексії Австрії нацистською Німеччиною, він емігрував до Нідерландів, де йому вдалося знайти притулок завдяки клопотанню за нього 27 відомих діячів мистецтва. Відразу після приїзду відбулися дві його виставки в Гаазі. Але після Другої світової війни через серйозне погіршення зору художник вимушений був залишити образотворчість, водночас продовжував працювати над романом «Габсбургська утопія». Попри всі драматичні випробування та періоди забуття, його життя було наповнене активною духовною та інтелектуальною діяльністю. Митець разом з дружиною та дочкою проживав в місті Амерсфурт, де і помер 9 грудня 1956 року.

Художник, Уріель Бірнбаум залишив значний мистецький доробок, що складається з величезної кількості малюнків та ілюстрацій. А в його літературній спадщині – 6000 віршів, 35 коротких п’єс, 25 новел, 13 казок, 10 фантастичних історій, 700 приказок, незавершений роман і численні нариси. Тільки частина з цього доробку вийшла друком.

barvyste_misto
Уріель Бірнбаум. Кайзер та архітектор. Титульна сторінка
kajser
Кайзер. Ілюстрація до книги «Кайзер та архітектор»
zolote_misto
Золоте місто. Ілюстрація до книги «Кайзер та архітектор»

Гордість Чернівецького художнього…

Та повернімося до експонатів Художнього музею в Чернівцях, де є унікальна можливість познайомитися з двома напрочуд цікавими книгами Уріеля Бірнбаума.

Цикл «Дзеркало душі» («Der Seelen-Spiegel», 1924) – це графічний альбом Уріеля Бірнбаума, 120 гротескних ілюстрацій якого постають красномовним свідченням самобутнього таланту майстра як карикатуриста. Вправним лінійним рисунком художник виводить яскраву галерею ексцентричних образів фантастичних створінь. У зображеннях химерних істот є напрочуд виразні влучні характеристики людських чеснот (співчуття, доброта…) та гріхів (зарозумілість, кокетство…).  Втілюючи філософські міркування про людську натуру та сенс людського життя, автор підсилив їх фразою з Книги Проповідника: «Бог створив людину праведною, а люди шукають різних вигадок».

 

Філософськоархітектурна казка про непорушність Всесвіту

Кілька років поспіль Уріель Бірнбаум працював над графічними аркушами до свого прозового твору «Кайзер та архітектор», створивши 50 багатошарових кольорових композицій тушшю та чорнилом («Der Kaiser und der Architekt», 1924). Техніку малювання з живописними ефектами митець майстерно удосконалив і домігся промовистості, колористичної та декоративної виразності, властивих вітражам. «Кайзер та архітектор» є філософською архітектурною казкою. Це історія про будівництво небесного міста, яке імператор доручив уславленому архітектору – диваку та бунтівнику. Вправний зодчий зробив безліч креслень і побудував кілька десятків ідеальних міст з срібла та скла, золота та кришталю, порцеляни та смарагдів… Серед них були місто-калейдоскоп, ступінчасте місто, місто-острів тощо. Вони були червоного, жовтого, зеленого кольорів; із численними колонами, вежами, куполами та сходами. Але жодне з них не відповідало мрії імператора про ідеальне місто. Згодом імператор зрозумів, що небесний град не може бути побудований на землі. Втім архітектор наполягав на своєму та заходився будувати нове гігантське місто-вежу. І коли, нарешті, це небаченої краси небесне місто постало, його вразила могутня блискавка, поховавши під уламками й самого будівничого. Архітектора згубили гординя та жага слави. Бірнбаум, який сповідував космогонічну ідею непорушного порядку існування Всесвіту, вірив, що недотримання його правил не залишається безкарним.

Книга «Кайзер та архітектор» мала схвальні відгуки сучасників і стала книгою року. Вона є оригінальною й найбільш атрактивною з видань про архітектуру 1920-х років. Жваво цікавляться цим друкованим твором і в наші дні. Ідеї, закладені в ньому, є предметом інтересу фахівців з архітектури. Так, американський дослідник Кайл Дагдейл  (Kyle Dugdale) у своїй дисертації 2015 року з приводу книги зазначає, що її «центральний мотив Вавілонської вежі розуміється як архетип архітектурного проекту». А тема архітектури у Бірнбаума може бути прочитана в контексті історичному, політичному, філософському та богословському, але передусім – в архітектурному. Не згасає інтерес до цього програмного твору Уріеля Бірнбаума й у ХХІ столітті. Тож не є випадковим, що на музейному примірнику книги залишений давній рукописний напис невідомого (можливо, дарителя, який презентував книгу О. Шевчукевичу): «Уріель Бірнбаум – велика особистість, незважаючи на те, що він – чоловік невеликого росту».

tytulna_storinka_kaiser_ta_architektor_1
Уріель Бірнбаум. Кайзер та архітектор. Титульна сторінка

Художник-поет і сьогодення

Пам’ять художника-поета в наші дні зберігає Центр Мойсея Мендельсона у Потсдамі. Там же створений Фонд Уріеля Бірнбаума, який налічує 2000 томів, рукописи та численні художні твори. Мистецькою спадщиною батька активно опікувалася його дочка Міріам. У Амстердамі зберігається велика збірка екслібрисів незабутнього графіка. Австрійському єврейському музею, художній галереї Альбертіна, Австрійській національній бібліотеці та Военному архіву, а також архіву в Торонто належать цінні колекції творів та рукописів митця. Ім’я Уріеля Бірнбаума занесене до «Каталогу рідкісної книги», виданого в США. Від 1950-х років і до наших днів періодично відбуваються виставки художника-поета в різних країнах та перевидаються його літературні твори. Постійно з’являються публікації про творчість майстра. Книги та художні роботи Уріеля Бірнбаума продаються на відомих світових аукціонах Christie’s, Dorotheum тощо. У Відні на його честь 1959 року названо вулицю (Birnbaumgasse).

Пам’ять про самобутній талант експресіоніста живе і в Художньому музеї в Чернівцях. Маємо також світлі сподівання, що архітектурні образи Чернівців залишили чарівний слід у дитячих спогадах Уріеля Бірнбаума і плідно втілені ним в творчості.

Тетяна ДУГАЄВА, мистецтвознавець, член Національної Спілки художників України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *