Здоров’я людей – питання національної безпеки
Тільки у Чернівцях – 36700 (кожний сьомий) тяжко хворих людей. І лише 5 тисяч із них, тобто 13% протягом року отримали одноразову медикаментозну допомогу. Чи є вихід? Про це розмірковує – і вже давно діє! – лікар із багаторічним стажем практичної медицини, голова Медичної ради України із впровадження предиктивної (прогнозуючої), превентивної (попереджувальної) профілактичної медицини Олександр КАЗИМИРЧУК.
Хоча жарт про те, що в нас усі поголовно розуміються на трьох речах – на політиці, футболі і медицині, – є обгрунтованим, навіть скептики погодяться: всі три перелічені сфери в Україні… поганенькі. Тож, якщо пропозиції щодо їхніх кардинально якісних змін надходять від фахівців цих галузей, то, можливо, є сенс дослухатися?
Голова Медичної ради України із впровадження предиктивної (прогнозуючої), превентивної (попереджувальної) профілактичної медицини, практикуючий лікар Олександр КАЗИМИРЧУК називає чинну медичну систему цілком збанкрутілою, надзвичайно затратною і корумпованою зверху. І має на це підстави.
«Збанкрутіла – бо найелементарніше фінансування саме на лікування має розмір лише близько 4% від загальних асигнувань на медицину в місті, зокрема на ліки – близько 2%, на харчування пацієнтів – близько 1%, – каже медик. – Немає власної мережі міських комунальних аптек (тільки дві) – а ліки до них ішли би напряму від виробника. Немає власної сертифікованої медтехніки. А це значні затрати на комерційні аптеки та приватні послуги майстрів. І цей процес, коли для лікування немає елементарного – ліків, їжі, постільної білизни… – триває роками.
Затратна – бо штати, структура, ресурси управління і медзакладів неспівмірні з потребами міста. Наприклад, у місті дві пологово-гінекологічні лікарні із бюджетом понад 40 млн грн. Але для обслуговування міського населення потреба є лише в одній. Міський бюджет на медицину за минулий рік становив близько 211 млн грн. Ще 23,4 млн грн надійшли у вигляді благодійних внесків. І цих доволі чималих коштів не вистачає для якісного лікування пацієнтів! Немає елементарної економії в пустуючих площах, комунальних затратах…
На корумпованості зупинятися детально не буду, зазначу лише, що вона охоплює тільки верхівку – чиновників і керівництво медичних закладів. Подяка медпрацівникам не заборонена законом. Але кадрові призначення, системне «дрібнення» ставок на 0,5 чи 0,25% приховують корупційні схеми. Багато є фактів зловживань при працевлаштуванні молодих спеціалістів і перевитрат сотень тисяч гривень з міського бюджету на підготовку непотрібних для міста спеціалістів! В управлінні немає сайту вакантних посад, черговості лікарів, конкурсів на ці посади… Натомість саме керівництво управління видає всі накази на кадрові призначення медпрацівників і несе персональну відповідальність за перевитрати за сумнівними наказами.
Олександр Казимирчук, як, зрештою, і всі тверезомислячі люди, вважає, що чинну систему необхідно негайно змінювати. Звісно, йдеться не про загальноукраїнську систему охорони здоров’я – її реформуватимуть центральні органи влади, і саме в рамках цих реформ від 2017-го розпочнеться поетапний перехід на страхову медицину за три роки (перші півроку переходитиме саме первинна ланка медицини). Пан Казимирчук пропонує реорганізацію місцевої, комунальної медицини. Стверджує, що Чернівці можуть стати пілотним проектом, першим прикладом таких змін для всієї України.
«Не з амбулаторії чи поліклініки потрібно починати такі зміни, – каже Олександр Михайлович. – Початок – реорганізація управління. Управління як структурний підрозділ – це не тільки ведення документації чи вирішення кадрових питань, це й контроль за використанням матеріальної, фінансової та лікувальної бази міських комунальних медзакладів. Якщо змінити підходи до управління і до фінансування медицини, то в керівній структурі не потрібно буде тримати понад 20 чоловік, як зараз, а можна буде обмежитися декількома спеціалістами і управління переформатувати в міськздороввідділ. Документальними доказами і здоровим глуздом мені вдалося досягти розуміння негайних змін значною більшістю депутатів міської ради».
Аби зібрати необхідну інформацію, Олександр Казимирчук разом з експертами Медичної ради півроку вивчав роботу управління та 17-ти міських комунальних медзакладів Чернівців. «Ми переглядали медичну документацію, кадрове забезпечення, фінансово-економічний стан закладів, здійснення лікувальної роботи, дотичну до комунальних об’єктів діяльність комерційних аптек, ефективність використання площ, розподілення благодійних внесків… Висновки, з одного боку, були невтішні, а з іншого – оптимістичні, – каже медик. – Невтішні – тому що підтвердилися найгірші передбачення.
Лікар розповідає:
– У місті налічується 36700 тяжко хворих людей. Це кожна сьома людина, і вони мали би бути системно і безперервно забезпечені лікувально-профілактичними заходами, ліками. Насправді ж лише 5-ти тисячам з усіх, що потребують, протягом року була надана медикаментозна допомога – одноразова. На це витрачено трохи більше 5 млн грн. Аби надати елементарну допомогу решті, не вистачає понад 8 млн грн. А це люди, які мають право на безкоштовні ліки, згідно з Постановою Кабміну №1303 від 1998 р.
Ми розглянули також, куди пішли благодійні внески. З 23,4 млн грн тільки 5 млн грн пішли на закупку медзасобів. На решту коштів робили поточні ремонти, оплачували відрядження лікарям, навчання лікарів, купували офісні меблі і здійснювали «поточні видатки» (?), «оплату послуг» (яких??)… Головні лікарі медзакладів розпоряджаються цими коштами на власний розсуд. Навряд чи кожний, хто платить благодійні внески, уявляє, на що їх витрачають. І ще менша ймовірність, що благодійник на таке б погодився. А за ефективного керівництва управління ці внески можна було би спрямувати на справді найнеобхідніші лікувально-профілактичні потреби.
Ще ми з’ясували, наскільки неефективно використовуються площі лікарень. Побачили, як у 10-12-місних палатах лежить усього по 1-2 людини. Тобто площі стоять порожніми…
І проблема не тільки в неефективності управління міською системою охорони здоров’я. Після реорганізації управління зі скороченням перевитрат, нецільового використання коштів, зміною підходів до надання медичної допомоги слід негайно вводити нову модель – превентивної профілактичної медицини. І в цьому полягає найголовніше.
– Це і є ваше оптимістичне враження від аналізу майбутньої діяльності медзакладів міста?
– Так. Перехід на страхову медицину базується на принципі «гроші ходять за пацієнтом». Це новий для нас підхід, але не революційний. «Гроші ходять за пацієнтом» – тобто за хворим. Але насправді потрібно спрямовувати кошти за «відносно» здоровою людиною. Тобто проводити масові доклінічні обстеження і масове превентивне профілактичне лікування. В усьому світі найбільшу увагу приділяють саме профілактиці захворювань. Окрім важливості здоров’я для кожної людини, цьому є і дуже раціональне, прагматичне пояснення: це дешевше для держави. Дешевше вкласти гроші у профілактику, попередження, ранню доклінічну діагностику захворювань – аніж потім – у дороговартісне, серйозне і тривале лікування.
– Якщо це вигідніше державі, чому вона сама не змінить цю систему?
– «Вигідно державі» – це не те ж, що «вигідно системі». Насправді системі зручніше і вигідніше довго і тривало лікувати задавнені хвороби, у зв’язці з комерційними аптеками рекомендувати дорогі ліки, утримувати зайві «ліжко-місця» у роздутих штатних відділеннях, обіймати зайві керівні посади, запроваджувати нові ставки, влаштовувати туди на роботу нових спеціалістів.
– Чому фахівці не йдуть з цієї системи у приватну медицину?
– Тому що в державній чи комунальній можна використовувати державне чи комунальне обладнання, не платити за оренду приміщень, не платити за комунпослуги – а це все кошти громади.
– Якою Ви бачите нову модель надання медичної допомоги в місті?
– Потрібно створити єдиний, координуючий Центр первинної превентивної профілактичної медицини, де людей не будуть ганяти по різних лікарях, а повністю розібравшись –займатимуться нею до повного одужання. У кожній поліклініці і лікарні відкривати відділення превентивної медицини. Розширення ланки надання первинної профілактичної роботи з відносно здоровими людьми в амбулаторіях, центрах медико-санітарної допомоги. І, звісно, не йдеться про балачки на теми здорового способу життя. Йдеться про ранню доклінічну діагностику, запобігання хворобам, коли явного захворювання ще немає, але вже є певні симптоми чи передумови, і лікування на ранніх стадіях.
– Її запровадження, звісно ж, потребує коштів?
– Найцікавіше, що ні. Її можна запровадити у межах наявного фінансування – виділеного на міську медицину, і мінімальної суми від усіх зібраних благодійних внесків з громадян.
– У чому конкретно це має проявитися?
– У запровадженні спеціальних відділень превентивної медицини у мережі медзакладів міста – на порожніх площах. У підготовці необхідних фахівців. У закупівлі сучасних апаратних комплексів і медичних технологій, десяток років дозволених до клінічного використання МОЗ України, які працюють на режимах органів і систем людини. Вони дозволяють здійснювати доклінічні аналізи, прогнозувати і не допускати розвитку масових захворювань людей, проводити превентивні лікувальні заходи без фармакологічних препаратів і без колосальних затрат людських грошей.
– Яким чином, за якою процедурою можна втілити Ваші ідеї на практиці?
– Оскільки медицина в місті є компетенцією міської громади і утримується за кошти громади, то саме громада вправі вирішувати, якою буде ця медицина. Не йдеться про втручання в процес лікування чи медичні протоколи – звісно, це справа медиків-фахівців. Йдеться про управління галуззю в місті – кількість закладів, структура, фінансування – і нові принципи медичних підходів. Якщо громада визначає пріоритетом профілактику, раннє діагностування і лікування на ранніх стадіях захворювань – це чудово, приступаємо до роботи.
– Ви вже заручилися підтримкою свідомої громади, тобто депутатів?
– Я вже неодноразово виступав з цих питань на пленарних засіданнях міської ради. І депутати зрозуміли необхідність якісних змін. Ми домоглися створення суто депутатської комісії, до участі в якій зголосилося вже 27 депутатів, більшість з яких позитивно сприймають мої пропозиції. Будемо працювати для здоров’я і для блага міста Чернівців.
– Що і хто з цього отримає?
– Різко зупиниться ріст важких хвороб та захворювань взагалі. Міська громада отримає якісні показники здоров’я та збільшення тривалості життя. Відбудеться значна економія бюджетних коштів, які підуть на зарплати медпрацівників та на якісне лікування. Отримаємо в місті додаткове фінансове та ресурсне забезпечення з МОЗ України, яке Міністерство анонсувало за бюджетну економію та ефективність роботи лікарів. Ця реорганізація системи управління та модель превентивної профілактичної медицини дозволить перш за все всім дітям та соціально незахищеним групам населення безкоштовно лікуватися за необхідності – виконуючи ст.49 Конституції України про безкоштовну медицину.
– Успіхів Вам у досягненні поставленої мети, бо нездоров’я, на жаль, уже стало для українців хронічним явищем і з цим ганебно-трагічним явищем треба щось робити!
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»
