Питної води на Буковині залишилося на 17-20 років

Світ навіть за моє життя змінився до невпізнаванності. А що тоді казати за кілька сотень років? І зміни ці, на жаль, є рукотворними:  вони є наслідком діяльності Homo sapiens. Сама людина ставить під загрозу своє існування. Чи можемо ми цьому зарадити? Мабуть, так. Але за умови усвідомлення цього.

Принаймні, природа йде назустріч людині, намагаючись відновитися. В цьому переконує й приємна новина, почута від директора Хотинського національного природного парку Андрія Деменчука: неподалік НПП з’явилися 5 колоній ховраха європейського, якого вже тривалий час не було навіть зазначено у Червоній книзі, бо він просто зник. Цим Деменчук також похвалився на нещодавній розширеній колегії управління екології та природних ресурсів ОДА, в якій взяли участь і представники громадської ради. Її, очолювану  відомим екологом, кандидатом географічних наук Віталієм Коржиком, кишеньковою, на щастя, не назвеш. Та й загалом управління працює у тандемі з науковцями ЧНУ, тож діяльність природоохоронців свідома, грамотна, а відтак дієва.

Тон розмові на колегії задав професор, а нині заступник голови ОДА Мирослав Заячук. Він нагадав про те, що майже мільярд сімей у всьому світі, зокрема сільські громади, безпосередньо залежать від природних ресурсів для забезпечення своєї життєдіяльності, і власне, екологічні загрози можуть підривати цю ресурсну базу. Йдеться вже про збереження  генофонду українського народу, що є обов’язком української держави. На переконання п. Заячука, Україна, маючи євроінтеграційний напрям і підписуючи стратегічні документи, взяла на себе відповідальність, зокрема в екологічній сфері, розробити програми збереження та сталого використання біологічного різноманіття, адаптувати з цією метою наявні стратегії, плани, програми, що й зазначене у багатьох міжнародних зобов’язаннях.

Обласна ж програма «Екологія» є прикладом такої дії. Чимало робиться для її реалізації управлінням екології та природних ресурсів ОДА на чолі з Миколою Білоконем. Зокрема, саме на Буковині заповідні території складають 12,8% від території області, тобто 103 тис. га, хоча загальнодержавний показник – 6,7%. В області нараховується 331 заповідна територія. І саме п.Білоконь свого часу багато зробив для того, щоби у нас розвивалися Національні  природні парки, яких маємо вже 3 – Вижницький, Черемоський і Хотинський. Хоча наколо їхнього розширення виникли проблеми, які мають вирішуватися через домовленість між Лісовим агентством і Мінекологією.

Окремо варто сказати й про те, що Буковина, як і вся Україна, взяла на себе відповідальність визначати компоненти білогічного різноманіття, які мають важливе значення для його збереження. Ведеться системна робота з відстежування за наповненням Червоної та Зеленої книги – рідкісними видами популяцій в нашій області. Встановлюється система охоронних територій і територій, де потрібні спеціальні заходи для збереження біорізноманіття, – йдеться про актуальні питання пралісів, про заходи для відновлення та реабілітації видів, які перебувають під загрозою зникнення. І заказник «Зубровиця» у Сторожинецькому лісництві зі створеним  природним вольєром став таким місцем, де відновлюється маточне поголів’я зубрів у місці їх природного мешкання.

Розуміння важливості біологічного різноманіття теж стоїть серед першочергових в екологічній сфері. Так, нещодавня обласна акція «Первоцвіти» – підтвердження цього.

Показово, що торік управління екології виготовило Екологічний паспорт Чернівецької області. І впритул зайнялося каналізуванням області. Зокрема, у Вижницькому районі вперше збудовані очисні споруди. Адже, згідно зі звітом ООН, в Україні залишилося чистої води на 17-20 років.

Ще одна нагальна проблема і виклик – утилізація відходів. На жаль, протягом 6 років органи місцевого самоврядування так і не налагодили роздільне збирання сміття.

Одне слово, екологія – це умови нашого виживання. І це треба вчасно зрозуміти й усвідомити. Але не тільки на місцевому рівні. Тому розширена колегія управління екології вирішила звернутися до Кабміну із пропозицією відновити Фонд охорони навколишнього середовища, ліквідований 2015 року. Бо нині в Україні працюють лише обласні фонди. До речі, завдання Обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за минулий рік виконані на 99%. І це другий показник в Україні.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *