Погляд Людмили ЧЕРЕДАРИК: Ми злі й нещасні через страйк маршруток?

Ні, просто ми не поважаємо себе й не любимо одне одного. Та й владі байдужі 

Таке ставлення  до нас і в нас заклала стара держава, натомість нинішня активно це культивує. Сварки та приниження – на роботі, в магазинах і  банках, під час оформлення пенсій  і будь-яких документів тощо. І вдома не краще, бо на все не стає часу, а ще більше – грошей. Не певні також, чи доберемося з села чи району до Чернівців, а з Чернівців – до інших міст України.

А вчора й позавчора чернівчани узагалі отримали море «позитиву»: не змогли вчасно добратися до роботи, на навчання, а коли ще й дощ пішов, то не одне прокляття зірвалося з їхніх вуст. Чула, зокрема, обурливу реакцію працівників лікарні, що на Південно-Кільцевій, яким довелося добиратися туди з Роші та Руської. А попереду на них чекав операційний день, який вони почали із запізненням…  

Спостерігала, стоячи на зупинці, як ледве шкандибали вулицями похнюплені пенсіонери, а домогосподарки тягли важкі сумки, клянучи все на світі та найбільше перевізників, які влаштували їм такий сюрприз, заявивши, що завершать страйк маршруток лише після того, як виконком міськради ухвалить новий тариф на проїзд у розмірі 5 гривень. А чому б і ні? Адже конкурентів вони не мають, та й достовірних відомостей про доходи власників, які утримують фірми перевізників, теж ніхто не знає. Хоча це чи не найголовніше завдання міської влади. Та ЧОМУСЬ вона не хоче встановити правдивий потік пасажирів на кожному маршруті. Попри те, що громадські організації краю готові їй у цьому допомогти. Зрештою, вже давно цього вимагають – десятиріччями. Та віз і нині там. Як поділився зі мною інсайдерською інформацією працівник однієї з фірм-перевізників, їхні власники занижують доходи щонайменше у 60 разів! Те, що одна маршрутка заробляє за тиждень, записують на всі. Можливо, це перебільшення? А, може, й ні, дивлячись який маршрут. Тому як людина, що звикла до аналізу, вважаю, що на різних маршрутах мають бути різні ціни. Адже не порівняти з ранку до ночі забиті маршрутки №№ 5 і 9 із тими, що протягом цілого дня їздять порожніми.

Нині ж варто подякувати тролейбусникам, які рятують ситуацію. Та, на жаль, і в них проблеми: не вистачає водіїв. До теми хотілося б нагадати, що Львів відмовився від приватних маршруток і переходить виключно на комунальний транспорт. Мабуть-таки, перевізники допекли. Але ж і їм допечуть, як не сьогодні, то завтра – менеджери, медики, вчителі, сантехніки, ремонтники та інші «спеціалісти»! У цьому не сумніваюсь.           

На жаль, перелік негативних «сюрпризів», які ми влаштовуємо одне одному практично щодня, нескінченний. В кожного власний список.

Та хочу навести приклад іншого ставлення до людей. Країна, в якій люблять і поважають своїх громадян, – далека Японія. Ось яке повідомлення з’явилося на польському сайті «Залізні дороги» цими днями:         

«Японська залізниця просить вибачення: її поїзд вирушив на 25 секунд раніше

 Японська залізниця вибачилася перед своїми клієнтами за те, що поїзд покинув станцію на 25 секунд раніше, ніж має бути за розкладом, – повідомляє Mashable.

Ця «прикра помилка» сталася, коли потяг із 12 вагонів покинув станцію Нотогава на шляху до станції Ніші-Акаші. Він вирушив о 7.11 і 35 секунд замість того, щоби виїхати вчасно о 7.12. Помилки припустився диспетчер поїздів, який дав сигнал раніше. Кілька людей не встигли потрапити на потяг, і один з них подав скаргу – повідомляє Mashable. Наступний потяг на цьому маршруті відійшов о 7.19, а це означало, що пасажири, які залишилися на платформі, мали принаймні 6-хвилинну затримку.

«Величезні незручності, які ми заподіяли нашим клієнтам, є неприпустимими, – сказано в прес-релізі. – Ми проаналізуємо нашу поведінку і намагатимемося зробити все, щоби такий інцидент у майбутньому не повторився», – додано в листі, опублікованому на веб-сайті  http://www.rp.pl/Koleje/180519647-Japonska-kolej-prosi-o-wybaczenie-Jej-pociag-odjechal-25-sekund-za-wczesnie.html

Знаєте, я людина не заздрісна. Та в цьому випадку позаздрила японцям. Але ж це вони самі створили для себе таку країну. Хіба ми гірші? Усе ж у наших руках!   

Людмила ЧЕРЕДАРИК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *