Хто керуватиме медичними закупівлями в Україні

Ще 24 квітня Мінздоров’я збиралося призначити керівника державного підприємства «Медичні закупівлі України». Коли версталося нинішнє число «Версій», на сайті ДП «Медичні закупівлі України» останнє оновлення датоване було 22 квітня. Тобто, якщо призначення й відбулося, то про нього поки мовчать: Великдень, новий президент…

А між тим список ймовірних кандидатур на цю посаду «заповнений» доволі одіозними фігурами, кожна з яких гідна окремого розгляду.

ДП Медичні закупівлі України зареєстроване;у жовтні 2018. Це новостворене підприємство має перейняти досвід (і саму діяльність) у міжнародних організацій, які займалися цим досі за стратегічними програмами (вакцини, інфекційні захворювання, а також патентовані дороговартісні ліки), та почати закуповувати ліки для українців за бюджетні кошти. Завдяки міжнародним організаціям, ціни на ліки вдалосьзнизити в середньом у на 39%, тобто забезпечити медикаментами більше пацієнтів.

Прикметно, що у держпідприємства буде навіть більше повноважень, ніж у міжнародників. Адже воно зможе закуповувати ліки для будь-яких закладів охорони здоров’я в Україні. Наразі бюджет МОЗ на закупівлю ліків становить понад 6 млрд грн на рік.

Зайве казати, що від керівника цього ДП залежатиме наскільки ефективно українські пацієнти будуть забезпечені життєвоважливими ліками та вакцинами.

На місце керівника «Медзакупівель» претендують 6 осіб. Ще трьох конкурсна комісія відхилила, бо вони надали не всі належні документи. Склад цієї «компанії» доволі пістрявий: очільники фармкомпаній, співвласники психіатричних клінік, менеджмент Укрзалізниці, соратники команди Зеленського, викладачі та помічники народних депутатів.>Але саме від цієї людини залежатимуть усі українці.


Куди ж без політики?
Серед кандидатів на посаду Ігор Колядін >помічник  народного депутата від БПП Олексія Мушака. Сам нардеп засвітився у кількох «зашкварах» у Верховній Раді. Він не голосував за створення Вищого антикорупційного суду,допомагав протягувати аудитора-вбивцю НАБУ, ще й допоміг зберегти недоторканність фігурантам корупційних скандалів Розенблату, Полякову та Березкіну. Разом із Мушаком Колядін є співзасновником ГО «Інститут ефективних  реформ», а ще він є головою наглядової ради МБФ «Україно! Я за тебе!» (подейкують, що назву Фонду варто продовжити після «за тебе» словами «скористаюся твоїми благами»).
Колядін вже подавався на посаду гендиректора Директорату державної політики у сфері цифрової інфраструктури на транспорті та послуг поштового зв’язку Міністерства інфраструктури. За його тодішньою декларацією, якщо співставити дати, добробут родини Колядіних за останні десять років невпинно зростав: сім’я конкурсанта має квартиру в Києві (130 м2), набутою 2011 року. І разом із Колядіною Антоніною він від 2001-го є власником третини іншої квартири в Києві (55,67 м2). Дружина Колядіна, своєю чергою, є власницею половини житлового будинку (92,2 м2) у Баришівці Київської області. 2012 року вона стала також власницею земельної ділянки 1500 м2 у Баришівському районі, яку чомусь не вказали у декларації за 2016 рік. 2011-го Колядін, окрім квартири, набув також «Toyota Land Cruiser» 2010 р.в. У деклараціях помічника нардепа за 2016, 2017 та 2018 роки зростання коштів у валюті на рахунках банків, а також розміри коштів, позичених третім особам, перевищують доходи, зазначені у деклараціях, які Ігор Колядін подавав як кандидат на різні посади у 2017 та 2018 роках.

Інший кандидат, Арсен Жумаділов, очолює ГО «Кримський інститут стратегічних досліджень» та є викладачем Києво-Могилянської академії. Він є співвласником БФ «Українська спадщина» разом із Сергієм Бабаком, керівником освітніх програм Інституту майбутнього. У цьому ж інституті працює й соратник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова нардеп від «НФ» Антон Геращенко. А Сергій Бабак нещодавно представлений як радник з питань освіти і науки у команді переможця президентських виборів Володимира Зеленського. Сам же Жумаділов у 2006-2007 роках був помічником нардепа від ПР Юрія Самойленка.

2016-го Жумаділов проходив конкурс на посаду заступника голови Одеської ОДА, у якому він посів перше місце. Однак з невідомих причин відмовився від виграної посади.

Може тому, що подавався на посаду керівника експертної групи з питань дисциплінарних проваджень Директорату територіального та місцевого розвитку Секретаріату Кабміну.

За його декларацією, кандидату належить квартира у Києві (48 м2), придбана дружиною  2015 року за 1,01 млн грн. Він користується «MG 3-cross» за 180 тис грн, власницею якого значиться Люманова Зоре Джаферівна. Цей кандидат є власником ТОВ «Васко да Гама» (турагенства), зареєстрованого в Криму, яке нині перебуває у стані припинення.

Ще один кандидат на посаду – Олег Сабадаш – останнім часом працював на керівних посадах у приватних охоронних службах «Протект Сек’юриті» та «Протект груп». Службових осіб першої з них від 2016 року підозрювали в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах (понад 5 млн грн). Останні рухи у справі були в березні 2017-го. Сабадаш є також одним із засновників будівельної компанії «Техекспорт 2007» і

волонтером партії «ДемОрда», що видно і з сайту організації, і з персональної сторінки кандидата в соцмережах. Відомо, що цю партію створили екс-радники регіоналів та прихильники «Руського міра», серед яких – Олександр Нойнець, піарник найодіознішого регіонала Юрія Іванющенка (такого собі Юри Єнакієвського) та президентського «військового» радника Юрія Бірюкова, а також Ігор Щедрін та Антон Швець. Усі вони, вкупі з Дмитром Підтуркіним, радником міністра охорони здоров’я часів Януковича Раїси Богатирьової, колись були засновниками сайту «Петро і Мазепа» – назва коментів не потребує.

 

У  фармах про ліки знають усе

Дмитро Ліхачов останнім місцем роботи зазначив «Дексель Фарма Маркетинг ЛТД», де від 2014 до 2016 працював головою представництва. Перейшов на цю посаду з «Дексель Фарма Ентерпрайс ЛТД». «Дексель Фарма» – приватна міжнародна фармацевтична компанія зі штаб-квартирою в Ізраїлі. За даними Мін’юсту, представництво «Дексель» в Україні припинене. Кандидат до 1993 року працював лікарем-ендоскопістом у Києві, а далі очолював представництва різних фармкомпаній в Україні – «Берінгер-Інгельхайм», «Хофман ЛяРош», «Польфарма С.А.», «МЕДА Фармасьютікалс». Де працює кандидат останні три роки, невідомо.

Кандидат Олексій Михайлов від 2016 року працює комерційним директором у фармкомпанії «Omnifarma LLC». Кілька місяців на початку 2018-го він працював комерційним директором у ТОВ «Актіфарм», одним із засновників і власником 25% він є сам. А від 2011-го до 2016-го Михайлов обіймав посаду голови представництва в Україні фармкомпанії «Baxter». Ще Михайлову належить половина приватної психіатричної лікарні «Наснага». Власником іншої половини є Олег Курченко. Останньому належить також частина фармкомпанії «Omnifarma LLC», у якій наразі працює Михайлов.

Приміщення для оренди клініці «Наснага» надала Обухівська районна рада. Цікаво, що головний лікар реабілітаційного центру МОЗ «Лісова Поляна» Ксенія Возніцина зазначила у своїй декларації чоловіка з такими ж ініціалами (Михайлов О.Б.) і двох дітей. Жодних даних про доходи та майно чоловіка Возніцина не вказала.

 

Реформатор із «Укрзалізниці»

Євген Король від 2017 до 2018-го був директором ТОВ «Фенікс-Капітал», що здає в оренду нерухоме майно. У 2018 фірму викупила міжнародна інвестиційна компанія «Dragon Capital». У серпні 2017 за заявою Короля відкрите провадження щодо рейдерського захоплення ТОВ «Фенікс-Капітал». Того ж року справа заглохла.

Раніше Король працював заступником начальника філії реформування Центру  забезпечення виробництва ПАТ «Укрзалізниця». Активісти неодноразово виявляли корупційні схеми в закупівлях, які проводить філія. Сам кандидат особисто до тендерного комітету під час своєї роботи в «Укрзалізниці» не входив.

Якщо спробувати простежити спільні риси кандидатів, усі вони мають досвід міжнародної співпраці в різних галузях, неоднозначне юридичне й одіозне політичне минуле. Тоді як керівник ДП «Медичні закупівлі України» повинен бути не просто професіоналом, а й мати бездоганну репутацію, управлінський досвід без будь-яких конфліктів інтересів у такій важливій справі. І це заперечити неможливо. Тим паче, що за роки незалежності України закуповувати ліки ефективно і за ринковими цінами досі вдавалося виключно міжнародним організаціям.

За матеріалами Центру протидії корупції

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *