Грузино-осетинський конфлікт

Олексій ГАВРИШ, інженер:
У світі править сила. Як Америка влізла до Іраку, так і Росія намагається бути гегемоном. А всі доводи – вторинні. Тож, коли Україна хоче бути незалежною, вона повинна бути сильною та єдиною. Якби українці  на референдумі підтримали  б вступ до НАТО, то цим убезпечили б себе.
…Одна з причин конфлікту – зрушення післявоєнної стабільності визнанням Косова. Таким чином фактично створився юридичний прецедент для виходу зі складу Грузії Осетії, Абхазії… І це ще не кінець. На черзі Придністров’я, Крим, які мають такі ж мотиви, що й Косово.
Правих і винуватих в інциденті немає. Бо, зрештою, немає навіть критерію визначення правих. Адже, так як Грузія поводила себе щодо Осетії, так Росія поводила себе стосовно Грузії. Маю на увазі співвідношення сил. Обурює ж інше: у цей надскладний час Президент і прем’єр з’ясовують стосунки між собою. Усвідомлюю, з мільярдами в кишені вони будуть бажаними громадянами будь-якої супердержави. Але ж на їхній відповідальності – Україна!!!
Іван БОДНАРАШ, партійний діяч:
Я голова Чернівецької обласної організації Партії зелених України. Але висловлюсь як громадянин. Тобто, це моя особиста думка щодо подій у Грузії. Там існує етнічний конфлікт. Адже осетини й досі вважають, що цариця Тамара – їхня, себто осетинка…
І, виходячи з того, що нам показують по телебаченню, я б радив Україні тримати нейтралітет. Особисті зв’язки мають відійти на другий план. А інтереси держави мають бути на першому. Думаю, що коли ціни на енергоносії піднімуться, то це буде наслідком візиту Ющенка до Грузії на так звану підтримку грузинського народу. Зрештою, коли грузини й осетини ще зможуть розібратися між собою, то Україна, ймовірно, залишиться крайньою.
Нинішня політика Грузії – це американський проект. А нам, українцям, із сусідами треба жити у мирі та злагоді. Тим паче, слов’янський союз має бути важливішим за кавказькі проблеми.
В’ячеслав ШИНКАР, учасник бойових дій в Афганістані:
Якщо  Саакашвілі  й перевищив свої повноваження на території Осетії, яка входить до Грузії, то Росія не мала би  вводити війська. Фактично це агресія Росії проти Грузії. Війну в Чечні Москва мотивувала саме тим, що Чечня –  частина Росії. Подвійний стандарт?
Введення танків на чужу територію – це окупація. Росія каже: нехай, мовляв, осетинський та абхазький народи самі визначаться, з ким бути. А чому вони не дали такої можливості Чечні? Спочатку знищили її, а потім провели щось на зразок виборів.
Те, що Росія рветься у світові жандарми, – давно видно. Путін – другий Сталін. У Росії серйозно пахне фашизмом, а всі роблять вигляд, що цього не бачать. Хоча там повна цензура, контроль над ЗМІ, підкорення маленьких народів, диктат своєї волі.  Гітлера теж спочатку ніхто всерйоз не сприймав. А чим це кінчилося?  Я не спеціаліст із міжнародних питань і не експерт. Але інтуїтивно відчуваю, – бо трохи знаю ці речі – що це один з елементів втягування України в конфлікт, щоби надалі відрізати їй шлях до Євросоюзу та НАТО.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *