Ганна ПРЕСНЯКОВА: «Котлети з курячих пупків – розкіш  для пенсіонерів» До річниці  провальної дискримінаційної пенсійної  реформи, яка обібрала літніх громадян  

 

– Пенсійна  реформа –  це провал політики чинної влади та її ситуативних сателітів, зокрема радикалів Олега Ляшка та «Самопомочі», які голосували за неї, – стверджує  правниця Ганна ПРЕСНЯКОВА, яка тривалий час працювала юрконсультантом у ВР. – Тисячі українських пенсіонерів нині животіють, обібрані за допомоги ганебного  Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», прийнятого в жовтні 2017-го Верховною Радою України», – каже вона. 

 Розмова з п. Ганною про те, як нараховуються пенсії та в чому хитрість їхнього зменшення.

 

Осучаснені пенсії позбавлені індексації

–  Торік уряд виступив із законодавчою ініціативою осучаснення пенсій, декларуючи благородну мету –  її підвищення. Чи стало краще жити пенсіонерам? Питання риторично-знущальне. Бо все вийшло із точністю до навпаки!

–  Люди це помітили?

–  Поки що ні, бо все зроблене по-єзуїтськи хитро. Та пізніше це проявиться. Так, приміром, у мого чоловіка, який 35 років працював інженером на заводі і має при коефіцієнті середнього заробітку 1,38 пенсію в розмірі 1817 грн, відмінусували 1,89 грн. У мене ж особисто – 55 грн. Щоправда, виплачують у попередньому розмірі. Та  наступне підвищення зменшуватимуть на цю суму, доки підвищення не перевищить суму доплати.

–  А який механізм цього зменшення?

–  При перерахунку за новою формулою зменшили індекс за рік страхового стажу від 1,35% до 1%. Тут узагалі все зроблене дуже підступно. От  ми з чоловіком вийшли на пенсію 2014 року. Від 2015 року пенсії припинили індексувати з урахуванням  інфляції. Хоча за останні 4 роки наші пенсії знецінилися учетверо. 2017-го ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» вніс зміни до ст. 2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», за якою індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

За даними Держкомстату, від 1 квітня 2014-го до 30 листопада 2017-го індекс інфляції в Україні склав 219,7%. Це підтверджується й листом ГУ статистики в Чернівецькій області від 29.12.2017 року. За цей час долар зріс від 8 гривень до 28, ціна 1 кг м’яса – від 40 до 140 грн, хлібини 690 г – від 5 до 12 грн, яєць – від 50 коп. за штуку до 2,80 грн, бензину – від 9 грн до 35 грн за літр тощо. Навіть 1 кг курячого філе коштує близько 110 грн. Тож пенсіонерам залишаються лише курячі шиї, лапи та зрідка пупки.  Я вже не кажу про те, що переважна більшість літніх людей має недуги, які вимагають десятки тисяч гривень на ліки та операції. Мало не кожному другому потрібна коронарографія – за 6 тис. грн, стенти – за 40 тисяч!   Зате собі коханим можновладці за наш рахунок виплачують мільйони. Отримали ж керівники «Нафтогазу» $41 млн премій за ще не виконане рішення суду. Зрештою, ситий голодного не розуміє…

 

Нинішня пенсійна реформа є найбільш дискримінаційною

Більш дискримінаційної пенсійної реформи ще не було. Пенсіонерів, які отримують пенсію за одним ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у визначенні розміру пенсії поділили на чотири сорти – за часом виходу на пенсію.

– А що це означає? 

– Хитрість у тому, що за нинішньої пенсійної реформи формула розрахунку пенсії не змінилася. Вона, як і раніше, складається з трьох множників, один з яких для більшості пенсіонерів зменшився на чверть.

Щоби дізнатися розмір своєї  пенсії, треба середню зарплату за три роки помножити на індивідуальний коефіцієнт заробітку та на індекс трудового  (страхового) стажу.

Розмір середньої заробітної плати щомісяця визначає Пенсійний фонд України (ПФУ). Скажімо, на червень 2018-го – це 8727 гривень. Це як середня температура по лікарні: у міністра зарплата – 40 тисяч грн, у санітарки – мінімальна 3723 грн, а в «Нафтогазі» –  мільйони. Для розрахунку пенсій та «осучаснення»  2017 року застосовувався середній показник  за 2014-2016 роки – 3764, 40 грн. Для розрахунку пенсій від 1 січня 2018 року береться середній показник за 2016 та 2017 роки – 5377 гривень 90 коп.

Друга важлива складова – індивідуальний коефіцієнт заробітку. Для цього наша заробітна плата за кожний місяць від 2000 року  ділиться на середній заробіток по країні в той же період. Наприклад, у червні 2018 року ви отримали мінімальну заробітну плату 3723 гривні (таку зарплату отримують велика кількість працівників). Ділимо її на 8727 гривень (середню зарплату по Україні за червень 2018 року). 3723: 8727=0,4266. Середнє арифметичне всіх ваших коефіцієнтів за відпрацьовані місяці від 2000-го – і є ваш індивідуальний коефіцієнт заробітку. У мого чоловіка він – 1,38, у мене – 1,82. Але ж більшість українців сплачує ЄСВ від мінімальної зарплати. Тому індивідуальний коефіцієнт заробітку буде дуже низький, приміром, 0,4266.

Третя складова – коефіцієнт стажу. До 1 жовтня 2017-го він становив  1,35% за кожний  відпрацьований рік. Тепер він зменшений до 1%, тобто люди отримують нарахувань на 26% менше, ніж при розрахунку за старою формулою.

Уряд Гройсмана переплюнув усі попередні уряди і, всупереч ст.24 Конституції України про рівність громадян перед законом, поділив пенсіонерів, як уже згадувалося, на 4 сорти. Так, при осучасненні пенсій громадянам, які вийшли на пенсію до 1 жовтня 2017 року, застосували середню заробітну плату за 2014-2016 рр. – 3764,40 грн. Індивідуальний коефіцієнт одного року страхового стажу, всупереч ст.22 Конституції України, зменшили від 1,35% до 1%. Натомість для нових пенсіонерів, які  виходили на пенсію у жовтні – грудні  2017 року,  застосовували  коефіцієнт 1 року стажу 1,35%. Пенсії у цих щасливчиків, за решти рівних умов, більші майже на 26%.

Зауважимо, що пенсіонерам, які вийшли на пенсію до 1 жовтня 2011 року, зокрема  жінкам,  які мають понад 20 років страхового стажу, та чоловікам,  які мають понад 25 років страхового стажу, за кожний рік понад норму доплачується 1% від мінімального розміру пенсії  за віком – 13,73 гривень.  А вже пенсіонерам, які вийшли на пенсію після кнопкодавленої пенсійної реформи Тігіпка-Литвина, така надбавка додається за наявності понад 30 років стажу для жінок і 35 років – для чоловіків.

– Як я розумію, різні підходи до виплати пенсій є дискримінацією? 

–  По-перше, всупереч ст.22 Конституції України, це звужує обсяг конституційних прав громадян. Наведу для прикладу дві справи Європейського Суду з прав людини – «Стек та інші проти Сполученого Королівства» (заяви №№65731/01 та 65900/01) та  «Пічкур проти України» (заява №10441/06). У цих рішеннях зазначено: «Якщо держава вирішує створити механізм соціальних виплат, вона повинна зробити це у спосіб, що відповідає ст. 14 Конвенції про заборону дискримінації. Дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб без об’єктивного та розумного обґрунтування у відносно схожих ситуаціях».  Іншими словами, за одним і тим же Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням однієї й тієї ж формули людям виплачується різний розмір пенсії, а це в міжнародному праві визнається дискримінацією. 

У цій ситуації є ще один момент. Окрім того, що навіть середній розмір пенсій в Україні, а це близько 2500 грн, не відповідає прожитковому мінімуму, у пенсіонерів, які мали коефіцієнт стажу кратний 1,35, його відібрали, що призвело не до збільшення, а до зменшення пенсій. Нагадаю, що інфляція за цей період становила понад 200%.

 

Середньостатистичний українець може заробити тільки мінімальну пенсію

–  Пані Ганно, чого далі слід чекати від пенсійної реформи середньостатичному українцю? Або ж так: чим іще загрожує громадянам такий підхід до нарахування пенсій?  

–  Як бачимо, середній заробіток  в Україні через великі заробітки суддів, міністрів, правоохоронців зростає, а це за умови мінімальної зарплати мільйонів українців призводить до дуже низького індивідуального коефіцієнту заробітної плати – приблизно 0,4. Щоб мати коефіцієнт 1, офіційна зарплата має становити близько 8 тис. грн. Сьогодні таку зарплату рідко платять рядовим працівникам.

А тепер давайте порахуємо, на що можуть розраховувати люди. Візьмемо, для прикладу, громадянина, який відповідає критеріям пенсійної реформи: заробив стаж 35 років, отримуючи все життя середній заробіток, який співпадав з даними Пенсійного фонду. Тоді його індивідуальний коефіцієнт складе 1. Підставляємо цифри у формулу: 5377,9 (середній заробіток за 2016 і 2017 роки) х 1 х 35% = 1882 гривні. Такою буде його пенсія.

 Наступний приклад – санітар в лікарні, індивідуальний коефіцієнт заробітку якого 0.5. Підставляємо дані в формулу і отримуємо: 5377,9 (середній заробіток за 2016 і 2017 роки) х 0,5 х 35% = 941 грн!

 У підсумку, відпрацювавши навіть 35 років, більшість громадян України не змогла заробити собі навіть мінімальну пенсію. Та український закон «дуже людяний», адже у ньому прописано, що коли у вас є 30 або 35 років стажу, то вам повинні підвищити пенсію до прожиткового мінімуму, який становить 1452 гривні. Вітаю!  Можливо, це саме та сума грошей, яка не дасть вам вмерти?!.

  

Реформа, що порушує права і свободи громадян

Україна свого часу ратифікувала Конвенцію Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення № 102. У ній зазначено, що пенсія не може бути нижчою 40% від мінімальної зарплати, тобто 1489,2 гривень (3723 грн. х 40%). Всупереч цьому, в Україні мінімальна пенсія за віком становить лише 1373 гривні.

– Ви зазначали, що пенсійна реформа порушила Конституційні норми…

– Так, прийняті нові закони не повинні звужувати існуючі права громадян, адже це суперечить ст.22 Конституції України. Крім того, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі! 

 

Європейський суд з прав людини своїм рішенням від 08.11.2005 р. у справі Кечко проти України зазначив:, «Суд не приймає аргументів уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, визначених законом» .

  Зупинення  дії  положень законів, якими визначено  права  і свободи громадян, їх зміст та обсяг, зокрема відсутність індексації пенсій від 2015 року відповідно до ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», є обмеженням прав і  свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України, а це – воєнний або надзвичайний стан.

Знецінення пенсій відчуває кожен українець, окрім, зазвичай, тих обраних, які мають пенсії від 10 тисяч і вище. Я це розглядаю, як геноцид пенсіонерів, які стали для держави тягарем. 

Мій чоловік, приміром, переніс інфаркт. Без ліків узагалі не може жити. Та через приймання великої кількості пігулок у нього виникли супутні хронічні захворювання травного тракту. Через низьку пенсію він не може поставити зубні протези. Харчується низькосортними продуктами. Бо на пенсію у 1816 гривень можна тільки животіти, чекаючи на смерть, як на порятунок..

До слова, чинна влада, не виконуючи рішення українських судів і не підвищуючи прожитковий мінімум до реального споживчого кошика, уже влаштувала геноцид  мільйонам українських пенсіонерів, які помирають від хвороб, не маючи можливості  лікуватися і харчуватися нормальними продуктами. Щоби не підвищувати пенсії, владі так само  вигідно не встановлювати високу мінімальну зарплату. А те, що Україна через високу трудову еміграцію скоро залишиться без молоді, їй наплювати. Головне, згноїти пенсіонерів, щоби поменше грошей ішло на них з бюджету, та напхати свої бездонні кишені «відкатами» й дерибаном бюджетних грошей, доки вони ще залишаються при владі.

А вихід же на поверхні: закрийте кордони для контрабанди й не заважайте розвиватися економіці. Та він цій владі не потрібен.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *