Депутати облради боролися з кризою та з’ясовували причини хвороби дошкільнят

Попри всю депутатську активність, ці дві проблеми так і не вдалося зрушити з мертвої точки. І не провина в тому присутніх. Просто питання, які вони намагалися вирішити, належать до державних, а система, на жаль, дає збій.

Ось приклад: йшлося про деревообробну галузь, розвиток якої, за пропозицією Франца ФЕДОРОВИЧА, голови постійної комісії облради з питань промислової політики, паливно-енергетичного комплексу та розвитку підприємництва вирішили записати окремим пунктом до програми розвитку лісового господарства області на 2007-2015 роки. І з’ясувалося, що в облдержадміністрації не існує структури, яка переймалася б виробництвом!

Криза: як негатив стає позитивом?

– За 17 років незалежності Україна так і не створила внутрішнього споживчого ринку, – цими словами головуючий на сесії І. ШИЛЕПНИЦЬКИЙ озпочав тему мінімізації негативного впливу світової фінансової кризи на економіку області. – Тож доведеться створювати його зараз, – приречено зітхнув він.

Присутні оцінили іронію Івана Орестовича. Хоча сум з цього приводу у голови був непідробний. Бо говорити про становлення вітчизняного виробництва у період світової кризи та ще й в окремо взятій області, погодьтеся, складно. Тим більше, що у нас навіть відділу в облдержадміністрації немає, який опікувався би власним виробництвом, а в університеті не подумали про кафедру енергозбереження.

Водночас, завдяки тому, що Буковина не настільки орієнтована на експорт, як, приміром, Східна Україна, вона ще не відчула холодних лещат кризи. Та й інвестиційні ін’єкції у нас мінімальні. Таким чином, негатив обернувся позитивом.

Однак нардеп Михайло ПАПІЄВ, який попросив слова, вирішив охолодити райдужні настрої колег і наголосив, що саме Західна України найбільше потерпатиме від кризи і сподіватися на те, що вона омине квітучу Буковину, марно. Тому він закликав присутніх звернутися зі своїми проблемами до уряду, бо вирішити їх на місці просто неможливо.

Скажімо, ситуація в АПК мало залежить від місцевої влади, дефіцит Пенсійного фонду – тим паче, бо ми – дотаційна область. Підняття цін на комунальні тарифи, на думку нардепа, теж не є боротьбою з кризою, бо у світі ціни на газ падають, а в нас навпаки піднімаються.

Депутати вирішили доопрацювати План першочергових заходів з посилення фінансово-бюджетної дисципліни та мінімізації негативного впливу світової фінансової кризи на економіку області, бо, як наголосив Шилепницький, «потрібен серйозний життєздатний документ».

Діти хворіють: СЕС киває на освіту, а та – на СЕС

Від 8 до 25 листопада в чернівецьких дитячих установах захворіли 74 дитини, 30 з яких були госпіталізовані. Решта малюків лікувалася амбулаторно.

На сесії «Про ситуацію щодо захворювання дітей в дошкільних навчальних закладах Чернівців» доповідали головний державний санітарний лікар краю Олександр СВІТЛИЧНИЙ, начальник Головного управління охорони здоров’я ОДА Ігор ШКРОБАНЕЦЬ, голова постійної комісії облради з питань охорони здоров’я Василь ПІШАК і начальник Головного управління освіти ОДА Борис ДЕРКАЧ.

Під кінець обговорення так і не було зрозуміло, хто ж винен у тому, що сталося. Як зауважив міський голова Микола ФЕДОРУК, – і з ним важко не погодитися – відбувається переведення стрілок від СЕС на освіту і навпаки. Додамо ще боротьбу за крісло головного санітарного лікаря міста, яка забирала всі зусилля санітарних лікарів.

Загалом же неприємна пригода переконала, що в освіті та медицині відбуваються великі негаразди. Освіта, приміром, за словами депутата В’ячеслава МАЛИША, дозволяє собі без тендера домовитися з підприємством із Рівненської області та завезти дітям сосиски по 14(!) грн. А СЕС дає дозволи на приготування ковбаси у… сметанному соусі, рагу та бігуса з вареною ковбасою.

Хоча, за твердженням Світличного, міське управління освіти не врахувало пропозиції санітарно-епідеміологічної служби, яка після локалізації та ліквідації спалаху гострих кишкових інфекцій серед дітей у вересні цього року та зробила припис щодо заміни сосисок і ковбас на свіже м’ясо.

Зокрема, рекомендувалося ввести в раціон дітлахів страви зі свіжого телячого м’яса та свинини (30%). На жаль, їх взагалі не було. Натомість ковбасні вироби і надалі становили 80%, замість рекомендованих 20%. Ще 20% – страви з курятини. Та вона, на жаль, містить у собі антибіотики та гормони росту, які використовуються у технології її вирощення.

Та все ж визначити, від чого точно захворіли діти на ентероколіти та дизентерію, так і не вдалося. Чому? З багатьох причин. Окремі дитячі установи не зберігають, як це має бути, добові проби їжі. Мабуть, за це карають менше, ніж за погані аналізи!

Як зауважив Василь Пішак, подібні епідемічні спалахи бувають там, де втрачається санітарна культура. Особливо ж на таких, скажімо, режимних підприємствах, як міськмолокозавод. Його тимчасово закрили через те, що знайшли у продукції кишкову паличку.

Детальніша перевірка заводу та його працівників виявила неприємні речі: у змивах із тари і зокрема на пластикових склянках для кефіру та кришках висіяно збудника дизентерії Зонне, а з рук та спецодягу фасувальників – кишкову паличку. Тож тут нехтують не тільки режимом дезинфекції, а й правилами особистої гігієни. Крім того, у крові багатьох працівників Чернівецького молокозаводу вже виявлено антитіла до дизентерії. Це свідчить, що вони або перехворіли, або були в контактні з хворим на дизентерію.

Для уникнення подібних ситуацій у майбутньому та з огляду на те, що Чернівецька область після повені має додаткові санітарно-епідеміологічні ризики, міський голова Микола Федорук запропонував зробити розрахунки щодо потреби у коштах для проведення серологічного обстеження (аналізи крові на захворювання) усіх працівників дошкільних установ та підприємств харчової промисловості міста (відповідно до діючих нормативів працівники підприємств харчової промисловості проходять раз на півроку лише бактеріологічне обстеження).

Міський голова доручив також забезпечити повноцінне харчування дітей у дошкільних установах міста та визначити постачальників продуктів харчування відповідно до вимог нового порядку проведення закупівель за бюджетні кошти, який передбачає участь у тендерах лише виробників продукції та їхніх офіційних дилерів.

Як бачимо, все заворушилося після того, як півень клюнув у… потилицю. Однак і це не означає, що подібне не повториться. Бо, як визнав ректор БДМУ, медицина втратила профілактичний напрямок. «Разом із водою ми вихлюпнули і дитя: нині з усіх школярів відносно здоровими є лише 15%», – сказав під час свого виступу В. Пішак.

Депутати також нарікали на те, що нині ніхто не перевіряє якість продуктів харчування, які реалізуються у наших супермаркетах. Що ми їмо та п’ємо – одному Богові відомо.

Водночас, коли на голосування поставили питання про звільнення з посади головного державного санітарного лікаря області, обурення депутатів минулося і вони цю ідею не підтримали. Натомість перший заступник голови ОДА Віктор ПАВЛЮК повідомив, що є рішення колегії облдержадміністрації про недоцільність перебування на посаді п. Світличного.

І все ж депутати «пустили кров»: вони проголосували за те, щоби запропонувати міському голові звільнити з посади начальника міського управління освіти п. В. Малишевську.

Шилепницький – в ударі!

Як правило, голова обласної ради Іван ШИЛЕПНИЦЬКИЙ веде сесії, розрулюючи проблеми, що виникають, легко, хвацько і з гумором. Це, безперечно, надає зібранню депутатів крайового парламенту інтелектуального шарму.

Та цього разу Іван Орестович був в ударі. Причини цього не відомі. Та навряд, щоби на нього так подіяло перебування у сесійній залі двох народних депутатів-буковинців Петра Гасюка та Михайла Папієва. Одначе, ось один із перлів головуючого Такими словами він відреагував на шум у залі:

– Панове депутати! Якби ті, що розмовляють, брали приклад із тих, що дрімають, то цим вони допомогли б тим, хто зараз виступає на трибуні…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *