Чи змінить пенсійна реформа життя мільйонів українців на краще?

                          

Про сучасний стан пенсійної системи України та потребу в її реформуванні говорили під час прес-конференції з актуальних питань пенсійного реформування, організованої Мінсоцполітики для журналістів трьох областей – Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької – у конференц-залі готелю «Буковина», заступник Міністра соцполітики України Микола Шамбір і заступник директора департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України (ПФУ) Любов Бричок.

Презентація Урядових пропозицій щодо змін у пенсійній системі спричиняє чимало запитань і роздумів. Та, мабуть, спершу варто познайомити читача як з передумовами, так і головними положеннями реформи. 

Отже, чому реформа має відбутися:

Що отримали у спадок. В Україні майже 12 млн пенсіонерів. З них 8 млн (67%) отримують мінімальну пенсію 1312 грн (від травня 2017 р.). Середня зарплата – 6324 грн, середня пенсія – 1828,33 грн. (станом на 01.01.2017 р.). Таким чином, середня пенсія становить 29% середньої зарплати.

Далі без реформи буде ще гірше. Сьогодні на 1 пенсіонера припадає лише 1 працівник, що регулярно сплачує внески до ПФУ. В Україні проживає 26 млн громадян віком від 18 до 60 років, а страхові пенсійні внески постійно сплачуються лише за 10,5 млн осіб і ще за 1,5 млн працівників  сплачує держава. Отже, тільки за 75% зайнятого населення роботодавці та держава сплачують внески, 25% зайнятого населення взагалі не сплачує ЄСВ (єдиного соціального внеску) – вони працюють «у тіні».

Не було справедливості. Пенсії виплачуються за більш ніж 20-ма законами з різними «спеціальними» пенсіями (держслужбовцям, науковцям, прокурорам, суддям, депутатам, журналістам, учителям тощо). Певні категорії пенсіонерів користуються привілеями, зокрема правом виходу на пенсію значно раніше від установленого для звичайних громадян пенсійного віку. Це створює великий фінансовий тиск на ПФУ.

Панує зрівнялівка. Відсутня диференціація пенсій залежно від заробітку та сплачених страхових внесків, що перетворює ці внески на форму оподаткування, якого громадяни починають активно уникати.

Розрахунок пенсій непрозорий. Правила нарахування пенсій незрозумілі та складні, що містять різноманітні коефіцієнти, доплати, надбавки й нерегулярну індексацію. Значна частина пенсійних виплат фактично не належить до страхових пенсій і є просто доплатою до рівня прожиткового мінімуму окремим категоріям пенсіонерів (8 млн осіб отримують таку доплату).

 

Що треба знати про пенсійну реформу в Україні:

 Інфляція в Україні «з’їдає» десятки мільярдів пенсійних коштів

Про те, як зміниться життя десятків мільйонів українців –  нинішніх та майбутніх пенсіонерів – після прийняття урядового проекту пенсійної реформи, підтриманого Верховною Радою у першому читанні, йдеться у роз’ясненнях від Мінсоцполітики  про основні положення пенсійної реформи. З ними можна ознайомитися також і на сайті «Версій».

Серед головних новацій щодо пенсії, зокрема, такі: здійснення з 1 жовтня 2017 року перерахунку пенсій із використанням єдиного показника середньої зарплати на рівні 3 764 грн 40 коп. Але показник вартості одного року страхового стажу зменшується від 1,35% до 1%.

Осучаснення пенсій відбувається також і через установлення страхового стажу для жінок у 30 років, а чоловіків – у 35. Та, на думку окремих народних депутатів, зокрема свободівця Юрія Левченка, пенсійна реформа призведе до підняття пенсійного віку, але значного підвищення пенсій не дасть. До того ж, виникає запитання: де люди візьмуть цей стаж, якщо значна частина українців працює неофіційно, що стало наслідком економічного занепаду України Тим більше, що за офіційні гроші, на жаль, сім’ю з дітьми не прогодуєш. І чиновники при обговоренні із цим погоджувалися, але наводили й свої, так би мовити, оптимістичні цифри: ВВП нині зріс на 1,5%. Це, звісно, не означає розвій економіки, бо  навіть за умови зростання ВВП до 3% здійснюється просте проїдання. Але все ж таки це, мовляв, і не падіння.

Одне слово, запитань без відповідей чимало, хоча київські чиновники намагалися дати відповіді на всі запитання без винятку – і навіть дуже гострі.

Та із цифрами, як відомо, сперечатися важко. А директор Буковинського центру реконструкції і розвитку Ярослав КИРПУШКО просто взяв до рук калькулятор і порахував, що інфляція 2014-2016 років, яка становила 100 відсотків, «з’їла» 20 млрд 160 млн грн від мінімальних пенсій українців, а з усіх пенсій у державі вона «проковтнула» майже 42 млрд 480 млн гривень! Він нагадав також, що на нинішній рік закладено 8% інфляції, та вже нині  цифра її – 16,2%. Отже, купівельна спроможність піднятих пенсій навряд чи дожене галопуючу інфляцію. Відтак важко не погодитися із нардепом Левченком, який наголосив, що «дуже дивним сьогодні є те, що держава, яка не може забезпечити гідні пенсії для населення, має дуже багатих чиновників». І зростання мінімальної пенсії до 1373 гривень навряд чи когось зігріє, адже 3 мільйони пенсіонерів отримають зростання виплат на 61 гривню! Тож чи не варто спочатку братися за економіку та піднімати її з колін?

Утім, влада пообіцяла справедливу пенсійну систему: скільки сплатив – стільки й отримав. Досі було так: людина отримувала пенсію, а потім із кожним роком її грошовий вміст ставав усе меншим. Тобто поруч зі старістю йшло зменшення пенсії. І в кінцевому підсумку вона, себто пенсія, ставала на рівні 15% від зарплати. Щоби так не було, обіцяють ввести  новий механізм індексації пенсії. Хоча не зрозуміло, чому уряд не дотримується чинного нині законодавства про індексацію. Втім, вибачайте, я злукавила –навіть дуже зрозуміло, чому уряд відмовився від індексації пенсій – через відсутність грошей. А заощаджене на індексації пустив нібито на підняття пенсій. На думку того ж таки нардепа Левченка, індексація за законом була би більшою, ніж та, що уряд пропонує у анонсованій пенсійній реформі.

Про стан справ з пенсійним забезпеченням в області розповіли начальник Головного управління  ПФУ в Чернівецькій області Михайло РОМАНІВ та його заступниця Наталія МАЛА. Як з’ясувалося, в області сьогодні кожний 4-ий – пенсіонер. І практично 90% пенсій буковинців підлягають перерахунку, а  61% з них – ще й суттєвому, за словами очільників нашого обласного ПФУ.

Насамкінець хотілося б визначитися й щодо заплутаним питанням пільгового проїзду пенсіонерів та інвалідів.  

Про пільговий проїзд у транспорті в держави голова не болітиме

Це головний біль місцевих органів. Принаймні так я зрозуміла зі слів заступника міністра. Бо віднині держава не відшкодовуватиме місцевим бюджетам проїзд інвалідів і пенсіонерів у громадському транспорті, а просто передасть їм, себто місцевим органам, ці повноваження: децентралізація ж бо!  Тому пан Шамбір порадив звертатися зі скаргами щодо недотримання закону України про пільговий проїзд певних категорій населення у громадському транспорті до Інспекції контролю за цінами.

Одне слово, приїхали!

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Слова пошуку:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *